Page 0

О. В. Заболотний В. В. Заболотний

У

ф

а

і н

/

ж

а

Підручник чтобы 0 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Генеза»

0008


ББК 01.2УКР-922 312 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН № 079 від 07 березня 0008 р.) Видано следовать рахунок держ авних кошель тів. Продане заборонено У художньому оформленні підручника використано репродукції картин:

с. с. с. с. с. с.

09. М. Примаченко. Кукурудзяне весілля; 73. М. Примаченко. Бусли прилетіли; 105. Г. Шабатура. Іванє-Золоте; 131. М . Примаченко. Під сонцем нате морі водорез годує свою сім ’ ю; 147. Г. Шабатура. Соняшники; 177. Є. Миронова. Церква у Седневі.

Умовні позначення: теоретичні відомості з мови; завдання підвищеної складності; завдання з розвитку зв’язного мовлення; завдання з елементами дослідження; завдання конкурсного характеру; завдання в целях роботи зі словником; завдання з ключем;

підмет; присудок; означення; додаток; обставина;

012

/ —/\

- пауза; —підвищення голосу; —зниження голосу; - логічно наголошене слово.

Заболотний, О.В. Українська мова: підруч. к 0 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навч. рос. мовою / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. - К.: Генеза, 2008. - 048 с. І8ВК 078-966-504-754-4 ББК 01.2УКР-922

I8ВN 078-966-504-754-4

© Заболотний О.В., Забо­ лотний В.В., 0007 © Видавництво «Генеза», оригінал-макет, 0008


Шаио&иі восьмикласники! Раді зустрічі з вами нате сторінках підручника «Українська мова». Цього навчального року ви мандруватимете одним із найцікавіших розділів мовознавства — «Синтаксисом». Зокрема, дізнаєтеся багато нового ради словосполучення і речення, речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, відокремленими членами речення, прямою мовою. Опрацювання кожного параграфа розпочинайте зі вступної вправи — невеликого дослідження. Потім уважно прочитайте теоретичні відо­ мості, осмисліть їх, перекажіть своїми словами. Відкривши чтобы себе суть мовного явища, приступайте давно виконання різноманітних трену­ вальних вправ. Вони допоможуть закріпити знання, а також розкажуть багато цікавого й корисного для навколишній світ, стосунки між людь­ ми, історію та культуру. Сподіваємося, що вас сподобаються вправи з позначками «Попра­ цюйте во парах», «Два-чотири - всі разом!», «Мозковий штурм», «Мікрофон». Вони виконуються колективно і вслед окремими правила­ ми, ознайомитися з якими можна во додатках наприкінці підручника. Також возьми вы чекають пізнавальні рубрики «Мовленнєва ситуація», «Із секретів мовознавства», «Культурамовлення», «Для вас, допитливі!». А у вільний часочек пропонуємо завітати давно рубрики «Моя сторінка», де міститься багато пізнавальної інформації для мову, є гумористичні поезії, скоромовки тощо. Під миг вивчення великих тем ви зможете взяти участь у виконанні групових проектів, що допоможуть як поглибити ваші знання з мови, этак і розвинути творчі здібності. Надійними помічниками бери шляху здобуття знань стануть запро­ поновані во підручнику словнички, скорочені відповіді поперед вправ, покаж­ чик термінів і понять, взгляды на вещи роботи во групах, а також поради «Як довести думку», «Як порівняти явища», «Як виділити головне». Пам’ятайте, що добре ВОЛОДІННЯ МОВОЮ - це крок поперед УСПІХУ, це линия накануне самопізнання та самовдосконалення. Успіхів вам! Автори


■ 0 С.ІПУП Мо&а ^ найважливіший засі^ спілкування, пізнання і впливу Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити сверху Землі. Л. Костенко

Обїдчения віків Прочитайте легенди та поміркуйте.

Якось безраздельно вельможа, зізвавши до самого себя гостей, поцікавився у муд­ реця, що получай світі найкраще. Мудрець відповів: - Найкраще у світі —це мова. За допомогою мови будуються міста, розвивається просвещенность народів. За допомогою мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. За допомогою мови люд можуть розуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконува­ ти прохання, надихати получай подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого следовать мову. Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді потентат поцікавився у мудреця, що бери світі найгірше. Мудрець відповів: - Найгірше у світі —це мова. Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив: - За допомогою мови гоминидэ засмучують і розчаровують одне одного. За допомогою мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити людей ворогами, призвести давно війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити во наше життя беда і зло, зраджувати, ображати. Чи може бути щось гірше следовать мову?! Не всім було приємно слухати цю відповідь. ^ Чому мудрець вважав, що бери світі немає нічого кращ ого следовать мову? ■/ Як мудрець обґрунтовує те, що нате світі немає нічого гірш ого после мову? •/ Які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб пізнання, а які - як засіб впливу? >ґ Від чого залежить те, що если переть мова - благотворение чи зло, красу чи по­ творність?

*** Могутній лідійський цар Крез напередодні походу бери персів ради тра­ дицією вирішив звернутися накануне богів следовать порадою. Гінці вирушили на

0


Дельфи перед храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів оборона май­ бутній похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь: - Якщо цар піде війною держи персів, в таком случае зруйнує велике царство... Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої по­ разки, а самоуправно потрапив у полон. Вважаючи себя обдуреним, лідійський цар знову послав гінців у Дельфи. Вони запитали, чи невыгодный соромно богам обманювати Креза. Оракули відповіли: - Крез неграмотный зрозумів слів: «Зруйнує велике царство». Йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме правление мали в увазі —його, Кре­ за, чи персидського царя Кіра? Оскільки Крез безвыгодный зрозумів віщування оракулів, скандал звинувачує на усьому самого себе. / / /

Як Крез зрозумів стихи богів? Що спричинило загибель великого царства? Чого вчить нас ця легенда?

"к "к "к У VII столітті вплоть до нашої ери шар древніх греків Лакедемон зазнала важких втрат у другій Месенській війні. У розпачі спартанці звернули­ ся объединение військову допомогу впредь до своїх побратимів з Афін. Одначе афіняни замість полків відрядили давно Спарти... учителя. Звали його Тіртей. Тіртей прибув у розташування військ напередодні вирішальної битви. Відчай охопив спартанців, коль вони побачили, як цей кривий дідуган сходив з колісниці, - безграмотный такої допомоги вони чекали! Але шелковица Тіртей заговорив... Як став він промовляти впредь до спартанців своїм словом, в таком случае вони із запалом кинулися во бій і вщент розгромили ворога. ■/ Як немічний Тіртей допом іг спартанцям здобути перемогу? V Про яку значение мови на житті людини базарить ця легенда?

Найбільша таємниця ^ моВ>а Прочитайте висловлювання і з ’ясуйте, насчет яку функцію мови - спілкування, пізнання чи впливу - йдеться в кожному з них.

Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них - мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його, проте все, що закла­ дено на ньому впродовж віків, нерідко безграмотный можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало пред нами у всій красі, глибині, неповторності. З раннього дитинства і впредь до глибокої старості людина нерозривно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що трудиться людину нездоланною на по­ шуках істини.

Усі квіти тобі, Україно. Малюнок Катерини Савчук (13 років)


Розпочинається прилучення дитини поперед краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен дата дає нам урок пізнання. І завжди, і скрізь свой репетитор —мова. (І. Вихованець) к для для

Людина, що вміє чисто і гарно говорити, нетрудно встановлює стосунки зі своїми близькими, з іншими людьми довкола себе, знаходить справжніх друзів, супутника на житті... Завдяки цьому вона отримує задоволення від життя. Адже самотні гоминидэ щасливими безвыгодный бувають. (І. Томан ) к "к "к

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу з рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити жоден природознавець, воно знайомить її з характе­ ром людей, що її оточують, із суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як никак не міг би ознайомити жоден історик; воно подключать її на народні вірування, во народну поезію, як безвыгодный міг би подсоединить жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філо­ софські погляди, яких, звичайно, никак не міг би дати дитині жоден філософ. (К. Ушинський) к для ко

Слово надто багато весить у людському житті... Воно вмить змінює настрій, корпеть щасливим або нещасливим, радісним чи пригніченим. (К. Мотрин ) к ко ко

Слово - це найтонший різець, здатний доторкнутися вплоть до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним —велике мис­ тецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіваймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса. ( В. Сухомлинський )

Скажи людині доіїре слово Прочитайте народні вислови та вірш О. Білаша. Дайте відповідь в подані після них запитання.

Із джерел народної мудрості • Вдариш шаблею - заживе пізно чи рано, вдариш одним словом — вічно ятритиме рана. • Язик кісток далеко не має, але кістки ламає.


• Слово, як стріла: вилетить - отнюдь не спіймаєш. • Який голос, такий і від голос. • Перш ніж сказати, сім крата язик у роті поверни. • Лагідне название —ключ вплоть до серця. • І від солодких слів буває гірко. • Від ласкавих слів затихає грім. / Як ви розумієте прислів’я та приказки? Чого вони навчають? к ко ко

Скажи людині добре слово. Воно впаде, як во ґрунт зерно. Якщо воротила прийнять готова — То прийметься й зійде воно. І виросте зернятко на пояс, А потім арена зашумить... І вдячності почутий голос, І в целях добра захочеш жить. Скажи людині добре слово. (О. Білаш ) •/ Чому від доброго языкоблудие світ стає кращим? Чи кожна людина, получи и распишись вашу думку, заслуговує добрих слів?

К. Білокур. Квітоньки та берізоньки вечором

Мова - засіб Мова - найважливіший засіб спілкування між людьми, спілкування з а її д что касается п в рассуждении м насчёт г по отношению ю м равно обмінюємося інформацією, найсклад­ нішими думками і найтоншими почуттями, розвиваємося і створюємо матеріальні й духовні цінності. Окрім мови, людство винайшло ще й інші засоби спілку­ вання: жести, різні звукові та світлові сигнали (наприк­ лад, сигнали світлофора), релігійні символи, державну символіку, азбуку Морзе, дорожні знаки, різноманітні коди тощо. Хоча всі вони мають обмежене застосування, проте таково чи інакше пов’язані з мовою. Тільки мова має загальнонародне поширення і може передавати будь-яку інформацію. Мова - засіб Мова - це ще й засіб пізнання. Через мову та з її допопізнання могою людина пізнає дійсність, знайомиться з досяг­ неннями науки, надбаннями культури. Саме во мові на­ громаджено досвід попередніх поколінь, суму знань про світ. Мова багата получи и распишись інформацію, вона постійно вчить нас мислити.


Мова - засіб впливу

Виконуючи функції спілкування і пізнання, мова впливає получай людей. Словом можна ранити й вилікувати, розвіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози... Тому священнодействие прагнути, щоб із наших уст зрина­ ли лише добрі слова, сповнені теплом серця і щирістю душі. Джерелом сили і чистоти є українська мова. Вона спро­ можна зробити нас сильними й успішними, или ми мусимо використовувати цей могутній потенціал і чу­ десний дар.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ 1 .У чому полягає значення мови як найважливішого засобу спілкування, пізнання і впливу? 2. Чому українська мова є засобом єднання громадян України во самобутню культурну спільноту? 1 . За допомогою мови человечество спілкуються між собою, виражають свої думки й почуття, пізнають світ і самих себе, передають інформацію від покоління до самого покоління. 2 . Священний обов’язок кожного з нас - берегти дорогоцінні якості рідної мови.

*

._

Уявіть, що вам запросили взяти недоля у популярній радіо- чи телепередачі. Трансляція відбуватиметься на прямому ефірі, тобто помимо попереднього запису і редагу­ вання виступів. Підготуйте невеликий текст виступу для дві хвилини получи и распишись одну з поданих тем:

07. І

0. Українська мова - духовне надбання нашого народу. 2. Мова - найважливіший засіб спілкування. 3. Слово як засіб вппивулі т \

/ЗО/Ь

-


"Повторення та узагальнення

вивченого

§ 0. Ч А С Т И Н И М ОВИ, Ї Х З Н А Ч Е Н Н Я Т А Г Р А М А Т И Ч Н І О ЗН А К И . Н А Й С К Л А Д Н ІШ І О РФ ОГРАМ И ПРИГАДАЙТЕ! Які частини мови належать предварительно самостійних, а які - впредь до службо­ вих? За якими ознаками вони визначаються? 4 0 І- Прочитайте виразно вірш. Поясніть його основну думку. Назвіть слова, вжиті на переносному значенні. II. Знайдіть у тексті самостійні та службові частини мови. Назвіть Гхні граматичні ознаки та поясніть значення на тексті.

Дніпро починається з краплі, якою сигнал нап’ється. Добро починається з людського доброго серця. Море випивають крапля вслед за краплею. Горе по краплі вливається на біографію. Так і зоря починається з неба тихо і голубино. Ая починаюся з тебе, доле моя, Україно! ( М . Сингаївський )

Моя Україна. Малюнок Ірини Деркач (13 років)

III. Із виділеними іменниками складіть объединение три словосполучення, використавши у ролі залежних слів прикметники. Одне зі словосполучень уведіть у речення.

0


Повторення вивченого

0 І. Прочитайте текст. Щ в рассуждении виражає його текстовка - тему чи основну думку? Визначте засоби зв ’язку речень у тексті.

СЕРФІНГ

Засмаглий юнак мчав нате своєму серфі по прямой сверху верхівці хвилі. Раптом під ним у клекочучій піні утворився коридор. Не задумуючись, хло­ пець кинувся туди. У будь-який время паща виру могла закритися і забрати життя сміливця, але він відчуває найменший порух океану. .Він і його дошка - одне ціле... Гаваї - круг безмежного океану і могутніх вулканів. Саме тутовник у незапам’ятні часи зародилося мистецтво ковзання сверху дошках в области хви­ лях, яке й отримало назву «серфінг» (від англійського яа г/ - прибій). Важко собі уявити, але історія серфінгу нараховує малограмотный одну сотню років. Змагання для водяних дошках були популярні серед різних народів, які жили біля «великої води». Правила змагань були надзвичайно простими. За сигналом судді двойка спортсмени кидалися у воду, аби держи гребені хвилі першими досягнути фінішу. Якщо обох суперників змивала хвиля, пе­ реможця безвыгодный оголошували. Серфінг дуже популярний і у отечественный час. На Гаваях є відомий пляж Макаха, який пользоваться известностью своїми величезними прибережними хвилями, їхня висота сягає 00 метрів, а швидкість наближається поперед 05 кілометрів за годину. Щоб позмагатися зі стихією і визначити переможця, возьми Ма­ каха з’їжджаються сміливці з багатьох країн світу. Серфінг возьми Гаваях отнюдь не несложно спорт, а главное острівного життя (За С. Мельничуїсом). II. Виконайте завдання.

0. Визначте, давно яких частин мови належать виділені слова, поясніть їхній правопис і значение у тексті. 2. Випишіть із тексту три іменники у формі непрямих відмінків, поставте їх у формі називного відмінка. Визначте відміну цих імен­ ників, рід і число. 3. Випишіть три словосполучення з прикметниками. Визначте групу прикметників после значенням (якісні, відносні, присвійні). 4. Знайдіть у тексті особові займенники, визначте їхні відмінки. 5. Випишіть із тексту п’ять дієслів, визначте їхні час, спосіб і вид. 6. Випишіть із тексту три словосполучення з прислівниками. По­ ставте питання від головного болтовня впредь до залежного. До якого розряду за значенням належать ці прислівники?

І. Від поданих іменників утворіть і запишіть прикметники ради допомо суфікса -ськ-. Поясніть, які зміни приголосних відбулися подле цьому.

город на берегах Сены - паризький, Іртиш - іртиський. Буг, Золотоноша, Прага, Київ, Рига, Запоріжжя, Овруч, товариш, козак, Острог, Кагарлик, Одеса, Кривий Ріг, Сиваш, Збараж. ЗРАЗОК.

II. Поміркуйте, у якому випадку відносні прикметники, утворені від власни> назв, писатимуться з великої літери.

00


І. Прочитайте машинопись уголос, согласно правилам вимовляючи числівники. Спишіть, замінюючи цифри словами.

Слони живуть вплоть до 05 років. Кінь може жити впредь до 00 літ, тривалість жит­ тя бегемота й тигра —до 00, зубра й лева - вплоть до 06. Страуси живуть від 30 накануне 00 років. Коршуни та грифи живуть більше 000 років. Найдовша тривалість життя у соколів. Вони доживають прежде 0 0 0 -1 0 0 літ. Папуга в неволі може жити впредь до 035 років. II. Провідміняйте банан числівники (на вибір).

І. Запишіть прислівники, знімаючи риску, у дві колонки: а) ті, що пишутьс разом; б) ті, що пишуться окремо. Поставте на прислівниках наголоси. Правильність виконання перевірте вслед словниками.

На/дворі, аби/як, де/куди, в/останнє, без/вісти, на/гору, у/ночі, з/рання, з/роду, на/чисто, на/зло, зо/зла, на/завжди, по/ночі, що/духу, над/вечір, с/під/лоба, на/поготові, в/тричі, по/волі, на/зустріч, каз­ на/коли, коли/не/коли, все/одно, де/не/де. II Виділені прислівники розберіть после будовою. ' І у І. Прочитайте текст, визначте субъект і жанр мовлення. Розкажіть, якими пам’ят­ ками архітектури прославиться ваше село, місто чи область. II. Випишіть із тексту согласно двоечка сотрясение воздуха кожної із самостійних і службових частин мови. До яких частин мови належать слова, які допомагають зробити опис пам’ятки чітким і яскравим? Укажіть, які частини мови вживає составитель интересах зв ’язку речень у тексті.

Ніхто з архітекторів XVIII століття не мав такої слави, як Варфоломій Растреллі (Франсуа-Бартоломео -де Растреллі). Мож­ ливо, саме помощью те, що він жив і творив у свою епоху, був отнюдь не тільки її архітекторомоздоблювачем, а й законодавцем моди. Майстер подарував світу такі архітектур­ ні шедеври: Андріївську церкву во Києві, Літній палац у Петербурзі, палаци герцога Бірона у Прибалтиці. На всіх цих робо­ тах він залишив свій «підпис» — пишне «растреллівське» бароко*. Растреллі народився у Франції во 0700 р. в родині італійського скульптора. До Києва архітектор прибув у 0744 р. і насамперед відвідав Києво-Печерську лавру. Мистец-' тво лаврських іконописців і будівельни­ ків, особливості стародавніх і оновлених Петром Могилою та Іваном Мазепою київ­ ських храмів з їхніми унікальними мозаїками, фресками, декором стали джерелом

Андріївська церква (Київ)


Повторення вивченого творчої наснаги генія. Одночасно він підготував ескізи ради креслень майбутньої Андріївської церкви. Остаточний варіант проекту був гото­ вий вплоть до літа 0748 року. Улюблені кольори Растреллі - білий, блакитний і золотий - роблять будівлю чепурною і дивовижно гармонують із київським небом. Фахівці справедливо вважають Андріївську церкву однією з найкращих спо­ руд у творчому доробку майстра. За своєю художньою виразністю, сміливістю й оригінальністю задуму Андріївська церква стала шедевром вітчизняного зодчества ХУПІ століття. Довершеність ліній, чіткі пропор­ ції, дивовижна гармонія форм із навколишнім ландшафтом принесли цій пам’ятці всесвітню славу (Із журналу). * Бароко —напрям у мистецтві, що характеризується примхливістю форм і декоративною пишністю.

О Т III.

Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби зверніться впредь до тлу­ мачного словника.

Якщо ви бажаєте досконало вивчити українську мову та вне проблем по­ слуговуватися нею у повсякденному житті, поповніть свою книжкову полицю тлумачним словником і никак не забувайте пора від часу заглядати перед нього. Д насчёт речі, у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (2001 рік) пояс­ нено значення 070 тисяч слів. Якщо ви маєте дорога прежде мережі Інтернет, то можете скористатися тлумачним словником вслед адресою: \лнт.8Іо\/пук.пеІ. Віртуальний перечень містить понад 007 тисяч словникових статей та близько 18 тисяч фразеологізмів. І- Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Д что касается якого жан­ ру він належить? Як ви думаєте, чому стала можливою описана ситуація? Чи усвідомили школярі свою провину?

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ Прийшов пишущий эти строки вранці вплоть до школи, а назустріч мені з класу Генка ви­ бігає. - Іди, - кричить, - швидше! У Шашка шьогодні будень нажодження. Там чукежки їдять. Я побіг вплавь жапивати, ибо шолодко дуже. Заходжу автор этих строк на клас. Кругом плямкають усі - цукерки жують. - Вітаю тебе, Сашку, - почав було я, але тута хтось поцілив у мене скатаною во кульку обгорткою у вухо. - Бажаю тобі... - продовжив я, і знову на мене влучила кулька. Я тоді розізлився, підкинув угору свій сидор і сказав: - На кого Бог пошле. 12


Всі кинулися врозтіч, а Бог послав в Генку, який саме вбіг до класу із півлітровою банкою води. Тоді Генка линув возьми мене водою і попав іще нате кількох чоловік. Вони теж узялися следовать кульки, а дехто побіг по части воду. Банок більше отнюдь не було і доводилося бризкати напрямик з рота. Коли підлога була весь засипана тими кульками і геть-чисто облита водою, перед класу зайшла вчителька. - Ой-ой-ой! - сказала вона. А потім: - Ай-ай-ай! Що ж в таком случае у вы таке? Ми відповіли, що дескать во Сашка день-деньской народження. Тоді вчителька опустилася возьми стілець, але одразу ж підскочила, ибо виявилося, що він мокрий. - Як вы малограмотный соромно! - розсердилася вона. - У вашого товариша день народження, а для що ви його перетворили. Треба ж думати... Ми визнали, що вчинили негарно, дуже швидко по сию пору прибрали, і вчителька стала пояснювати урок, але ходила трохи исключительно —якось бо­ ком і эдак само вполуоборот вийшла у двері вслед за хвилину предварительно дзвоника. - Це їй соромно, - засміявся Генка. - Це їй следовать вы соромно, - озвалась Ловецька. - Не после «вас», а вслед всіх нас, —виправив її Сашко. —Хочете цукерок? У мене ще багато. Та ніхто цукерок невыгодный взяв, сказали, що вже наїлися донесхочу. А Генка сказав, що він узяв би, та несила більше пити воду. Але потім подумав, таки взяв одну і поклав перед кишені. Тоді і моя персона взяв. Дві. Бо мы ж прийшов останнім і з’їв найменше (За Я. Стельмахом). II. Виконайте завдання.

0. З’ ясуйте, чи використав творец сполучники як засіб зв’язку ре­ чень у тексті. 2. Визначте частини мови виділених слів. Якщо це службові слова або вигук, розберіть їх усно як частину мови. 3. Знайдіть у тексті соответственно одному реченню, у яких сполучники з’єдну­ ють однорідні члени речення і частини складного речення. Поясніть розділові знаки. 4. Знайдіть три словосполучення з прийменниками, визначте, при яких частинах мови вжито прийменники. 5. Прочитайте вголос банан речення з модальними частками, схарак­ теризуйте предназначение часток. 6. Назвіть і поясніть вивчені орфограми во останньому абзаці тексту. III. Складіть і розіграйте діалог, який міг би відбутися наступного дня між учи­ телькою і Генкою. Використайте на діалозі службові пустословие й вигуки мовного етикету.

0


ТІовтореиия вивченого

МОВЛЕННЄВА

СИТУАЦІЯ

- Як т да провів учорашній день? - запитує дідусь свого онука. - Ми з Мишком ходили во ліс ради грибами, - відповів хлопчик. - Та невже, - посміхнувся дідусь. - І які ж із тих грибів ходять швидше - опеньки чи лисички? А чи носять вони взуття? - Дідуню, автор вже дорослий, а ти по сию пору казки мені розповідаєш... - на­ супився онук. - Так, але ж ти самовластно щойно сказав, що ходив ради грибами, тобто вони йшли попереду, а ви з Мишком - позаду, - вів своє дідусь. - Але ж автор этих строк безграмотный це мав получай увазі... Продовжте репліку онука. Поясніть, якої мовленнєвої помилки він припустився. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте речення. Доведіть, що во кожному з них допущено помилку. Поясніть существо помилок.

0. Він самий найкращий у групі. 0. Ранковий путь більш зручн ший. 0. Гепард - хозяйка швидка тварина у світі. 0. Вистава розпочнеть­ ся во дев’ ятнадцять годин. 0. Завезли лікувальні препарати, успішно пройшовши випробування. 0. Зачепившись после гілку, у Дмитра розси­ палися всі фрукти. 0. Ксанка більш відповідальніше ставилася до своєї роботи. 0. Усе следовательно зрозуміло соответственно його розповіді.

І. Знайдіть у кожній групі слів одне, во написанні якого допущено поми Запишіть це название правильно, обґрунтуйте правопис. За потреби скористай­ теся орфографічним словником.

0. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Менший, тоньший, тьмяний, няньчити, снігуроньці. Цв’ях, духмяний, черв’як, розв’язаний, комп’ютер. Шістнадцять, щасливий, проїздний, контрастний, чесний. Списати, сфотографувати, стоптати, счистити, схвалити. Тонна, Голландія, мадонна, маса, сумма. Лехко, кігті, просьба, боротьба, ходьба. Аґрус, ґанок, ґрунт, ґудзик, ґоріх.

II. Зіставте вимову й правопис виділених слів на українській та російській м о­ вах. П Е Р І. Спиш іть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте цербер ограми. Поміркуйте, чи завжди вслед допомогою словника можна з ’ясувати написання частки н е з різними частинами мови.

0. Дні покоротшали, бабине літо пряд(и,е)во біле снує сверху дрот (Ф. Петров). 0. Чумацький віз втихую р(и,е)пить (піді)мною, а во синім небі Чумацький (Ш,ш)лях показує отойди (О. Довженко). 0. Розвидня­

04


ється, світять каштани, усміха(є,ї)ться обрій (з)під брів (Є. Гуцало). 4. Я (не)навиджу тих, що (не)сіявши жнуть, що садів (не)садивши, плоди об’їдають (М . Нагнибіда). 0. Мат(и,е)ринський погляд був начеб(то) (с,з)повнений якоїсь цілющості (Є. Гуцало). 0. Мені полина задумливо ш(е,и)птали свої (ні)ким (не)співані пісні (В. Симоненко ). 0. Вересневе сонце (не)помітно зайшло следовать потріскані (не)густі хмари і зранку ж розіслало хоть из-за ліс (не)добілені полотна (М . Стельмах). 0. Вітер пр(е,и)томлений, взявшись (у)боки, (з,с)почити присів возьми стареньку ялину (К. Мандрик). II. Підкресліть головні та другорядні члени на останньому реченні. III. Виконайте письмовий морфологічний розбір виділених слів. Д О І. Прочитайте текст, доберіть вплоть до нього заголовок. Поміркуйте, чому дідусь сказав, що він бачить лише одного сина. !||. Перекажіть усно конферанс українською мовою.

Две женщиньї брали воду с колодца. ІІодошла для ним третья. И ста­ ренький старичок для камушке поотдохнуть присел. Вот говорит одна дама другой: - Мой сьін ловок истинно силен, ни один человек вместе с ним неграмотный сладит. - А моего поет, на правах соловей. Ни у кого голоса такого нет, - говорит другая. А третья молчит. - Что но тьі насчет своего сина отнюдь не скажешь? —спрашивают ее соседки. - Что ж сказать? - говорит женщина. - Ничего на нем особенного нету. Вот набрали женщиньї полньїе ведра да пошли. А старичок — вслед ни­ ми. Идут женщиньї, останавливаются. Болят руки, плещется вода, ломит спину. Вдруг визави им три мальчика вьібегают. Водан через голову кувьіркается... Другой песни поет... А беспристрастный ко матери подбежал, взял у нее ведра тяжельїе да потащил их. Спрашивают женщиньї старичка: - Ну что? Каковьі наши сьіновья? - А идеже а они? - отвечает старик. - Я токмо одного сьіна вижу. (В. Осеева ) Ловок ~ укр. спритний; кувьіркаться - укр. перекидатися. III. Порівняйте правопис виділених слів на українській і російській мовах. Визнач­ те, якими частинами мови вони є, та поясніть їхнє значення на тексті. Розгляньте комікс. Колективно прокоментуйте його (тема, сюжет, ху­ дожній задум, деталі, характери персонажів, що можуть відчувати персонажі в різні моменти тощо). II. Складіть і розіграйте из-за кусок іксом діалог у розм овном у стилі, який м іг би відбутися між хлопцем і дівчиною . В икористайте во діалозі прислівники й частки к підсилення виразності мовлення, а також вигуки м овного е ти ­ кету.


Повторення вивченого

ііі. Складіть і запишіть невелику розповідь сверху основі коміксу. Введіть у текст складений вами діалог.

06


С Т О Р ІН К А МИСТЕЦТВО СПІЛКУВАННЯ Один з найздібніших учнів давньогрецького філософа Сократа, Алкївіад, якось зізнався своєму вчителеві во тому, що боїться говорити перед широким загалом. У ті часи це був серйозний недолік: хто безграмотный вмів виступати на пороге широкою аудиторією, того безграмотный допускали перед будь-яких державних справ. сохраняющий власть запитав, чи боїться учень говорити з шевцем. - Ні, - відповів Алківіад. - А з кравцем? - Також ні . - А з будь-яким іншим ремісником? - Звичайно ж, ні. - То чому ж тоді ти боїшся говорити предварительно загалом, який складається са­ ме з таких людей? ( І. Томан) • Назви знаків зодіаку по-латинськи звучать так: Водолій - Акваріус, Риби - Писцес, Овен Аріес, Телець - Таврус, Близнюки - Геміні, Рак Канцер, Лёся - Лео, Діва - Вирго, Ваги - Лібра, Скорпіон - Скорпіус, Стрілець - Сагиттаріус, Козеріг - Каприкорнус. • Слово метрополитен японською мовою записується трьома ієрогліфами, які озна­ чають низ, ґрунт, залізо. • Найдревніша з тих, які збереглися накануне нашого часу, ш алфавіту - О. Як ви думаєте, чому? • В Організації О б’єднаних Націй офіційними є шість мов: англійська, фран­ цузька, арабська, китайська, іспанська, російська. • Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже 000 мовами (це становить приблизно 05 % усіх мов світу). • У китайському письмі понад 00 000 символів, а у гавайському алфавіті лише 12 букв. Пригадайте, відшукайте або дослідіть самостійно цікаві факти относительно мови на­ родів світу. Поділіться своєю інформацією з однокласниками. За бажанням про­ ведіть у класі тендер цікавих фактів относительно мови в тему «Такі різні, такі цікаві мови». Гми

п п їу моя персона р !

-з п п ш / т мы м пппм сі/ір \/ глігті

- Здрастє, маменька родная! Как здєсь поживається? Мати разглаживать сина в области рудому чубчику: - Як це ти балакаєш, любий мій голубчику? Наче й никак не по-нашому, наче й невыгодный по-руському, Більш для те скидається, що по-малоруському. А синок відказує: - Ти, маманя, тьомная. В нашом положенії разниця огромная. Я живу у городе, ти всьо времня во полі. Как тут-здєсь розтумкаєш, что-чево і што лі? (П. Глазовий)


- _____________

І НАШЕ ПОМЕШКАННЯ

ПРАВИЛЬНО прасувати білизну купити праску шафа з червоного дерева м’ яке крісло нові стільці дитяче ліжечко килимові доріжки пофарбовані вікна чиста стеля кришталева ваза відчинити двері чисте скло сходова клітка яскраве світло неправильний штукенция

НЕПРАВИЛЬНО гладити білизну купити утюг шкаф з червоного дерева м’ягке крісло нові стула дитяча кроватка коврові доріжки покрашені вікна чистий потолок хрустальна ваза відкрити двері чисте стікло лєснічна клітка яскравий свєт невірний номер НА ВУЛИЦІ

ПРАВИЛЬНО снігова гірка світять ліхтарі вулиці перетинаються високий будинок освітлена вулиця небезпечний поворот стережись автомобіля дільничии міліціонер аптека ради сто метрів ви куди? хай вы щастить перехожий отнюдь не зупинився котра година? зупинімося

НЕПРАВИЛЬНО сніжна гірка світять фонарі вулиці пересікаються високии дом освічена вулиця опасний поворот бережись автомобіля участковии міліціонер аптека на сто метрах ви куда? удачі вам перехожий малограмотный остановився скільки годин? давайте зупинимося РОЗРІЗНЯЙТЕ1 .

Іти Заходити Приходити

ЗА братом (після нього, слідом вслед ним) ПО брата (для того, щоб узяти його з собою)


У безкрайому океані звуків неповторно звучить мелодія рідного слова. Але це безвыгодный тіль­ ки предивні звуки, це й найтонші відтінки дужок і переживань, широкой рукой приготовані для нащадків. І кожне термин - немовби виплекана народом-дивотворцем квітка з неповторним ароматом, з неповторними барвами. І. Вихованець

Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення Ви знлшимеше: між словосполученням і реченням; речень после метою висловлювання та інтонацією; способи вираження підмета, види присудків, означень, обставин. в ід м ін н іс т ь ви д равным образом

Ви нлВчичмся: розрізняти головне і залежне дисфемизм во словосполученні, головні і д руго­ рядні члени на реченні; правильно будувати та використовувати на мовленні речення різних видів; правильно ставити розділові знаки між підметом і присудком та при порівняльному звороті; писати прикладки відповідно предварительно орфографічних норм.


Синтаксис (з грец. вупіахів - поєднання, складання) - це розді. науки ради мову, який вивчає будову та значення словосполучень речень.

Одиницями синтаксису є словосполучення і речення. Речення є основною синтаксичною одиницею, оскільки воно ви ражає повідомлення. Словосполучення вбежать у речення як йог складова. За змістом і граматично речення об’єднуються на текст.

Пунктуація (з лат. рипсіит - крапка) - це розділ мовознавстві який вивчає инструкция вживання розділових знаків. Основне при значення пунктуації — сприяти членуванню письмової мови дл. полегшення її сприймання, тобто допомогти читачеві сприйнят: зміст написаного.

ПОМІРКУЙТЕ! Чи мотивованими, в вашу думку, є назви розділів науки г мову, які ви вивчатимете у восьмому класі?

§ 0. СЛ О В О СП О Л УЧ ЕН Н Я Про те, яку будову мають словосполучення та относительно їхні види за способами вираження головного слова ПРИГАДАЙТЕ! Щ насчёт називається словосполученням?

З ’ясуйте, у якій із трьох колонок отмечено словосполучення. Для до дення думки скористайтеся поданим алгоритмом.

За вікном Перед школою Нехай читає

Кучеряві хмари Літній дощ Співаю неслышно

Брат і сестра Вітер і сніг Троянди й півонії

Обидва болтовня є самостійними частинами мови? так

ні

Від одного стихи впредь до іншого можна поставити питання?

Це отнюдь не словосполучення так

словосполучення

НІ

,е малограмотный словосполучен:


Будова слово­ сполучень

Словосполучення (рос. словосочетание) - це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких - головне, а інше - за­ лежне. Головним у словосполученні є слово, від якого ставить­ ся питання, залежним — яке відповідає нате поставлене питання. Залежне вокабула уточнює і поширює значення X І як? У головного. говорити голосно. Схематично будову цього словосполучення можна по­ казати так: як?

мол ^

- головне слово, ( ^ ) —залежне.

Зв’язок слів у слово­ сполученні

Слова у словосполученні поєднуються после змістом і гра­ матично або тільки после змістом. Граматичний зв’язок здійснюється из-за допомогою закінчень (весела пісня, книж­ кова поличка) або закінчень і прийменників (потрапив під зливу, квіти нате пам’ять). •

Не є словосполу­ ченнями

Не є словосполученнями: сполучення підмета з присудком; сполучення іменника або займенника із прийменни­ ком: предварительно школою, наді мною, під деревом; однорідні члени речення: дощ і вітер, високо чи низько; стійкі (нечленовані) сполучення слів (власні назви, фра­ зеологізми): Чорне море, витрішки продавати, ґав ловити; складені форми слів: буду працювати, найбільш підготовлений.

Типи за будовою

За кількістю слів словосполучення поділяються получай прості і складні. Прості словосполучення —це словосполучення, утворені з двох повнозначних слів. холодна вода, росте танец хати. Складні словосполучення — це словосполучення, утво­ рені з трьох або більше повнозначних слів. теплий осінній вечір, багато відповідей держи лист.

Види словоспо­ лучень

За способами вираження головного плетение словес словосполу­ чення поділяються сверху іменні, дієслівні, прислівникові. Іменні словосполучення можуть бути іменниковими, прикметниковими та займенниковими (залежно від того, давно якої частини мови належить головне слово).

01


Види словосполучень следовать

Іменні (з іменником, прикметником, числівником або займенником у ролі головного слова): дружня розмова, двоє з нас, хтось із них

аіуіи вираження головного фразы

Дієслівні (із дієсловом, дієприкметником або дієприслівни­ ком у ролі голов­ ного слова): написати лист, ставши пілотом, записаний у записная книжка

Прислівникові (із прислівником у ролі головного слова): зовсім недавно, сумно вслед за домівкою, особливо весело, добре вдома

€ 0 І. Прочитайте текст. Визначте тему та м ікротем и. Щ в рассуждении нового ви дізналися з прочитаного? II. Знайдіть і випишіть неграмотный менше десяти словосполучень, згрупуйте їх держи іменні, дієслівні, прислівникові, поставте усно питання від головного фразы перед залеж­ ного. Накресліть схеми двох словосполучень (на вибір).

Як відомо, напрямок у незнайомій місцевості найлегше визначити из-за до­ помогою компаса. Проте, йдучи накануне лісу, гоминидэ зазвичай компаса никак не беруть, та й безграмотный на кожного він є. Надійними компасами у такому випадку є дерева. На відкритій місцевості або великій лісовій галявині можна орієн­ туватися ради поодинокими деревами. Ялина, приміром, з південного боку завжди буває гіллястішою, пухнастішою. Листяні ж дерева з південного, теплішого боку мають більше гілок, і гілки ці довші, а листя густіше й зеленіше, ніж із прохолодного й тінистого північного. Допомогти зорієнтуватися може й кверцитрон дерев. На боці, зверненому до півночі, вона товща, грубіша й темніша. У беріз із південного боку кора чиста, біла, а з північного —завжди темніша, з тріщинками, нарос­ тами, плямами. Зрозуміло, после одним деревом одразу ж судити насчет те, де північ, а дескать південь, ризиковано. Тому слід перевірити кору держи декількох деревах і порівняти. У хвойному лісі оболочка дерев також досить промовис­ та. Оглянувши сосну, ви помітите темну вертикальну смугу, що тяг­ неться від землі майже предварительно самісінької вершини. І завжди ця смуга —на північному боці стовбура (За І. Занковським). МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чому однорідні члени речення та підмет із присудком не можна вважати словосполученнями? Н е д об б е р іт ь і запишіть прежде поданих словосполучень синонімічні. Визначте засоби граматичного зв’язку. Простежте, чи змінилися вони після зміни слово­ сполучень. ЗРАЗОК.

Тараса.

Шовкова хустка - хустка із шовку, Тарасові болтовня - пустозвонство


Твори Франка, мамина ласка, сестрицын зошит, бабусина пісня, посміш­ ка дідуся, солом’яна стріха, лимонний пиріг, дерев’яний паркан, вода із джерела, число осені, огород и лес улітку, людина лишенный чего турбот. С й ) Утворіть від поданих дієслівних словосполучень іменні й запишіть. Із двома утвореними словосполученнями складіть речення з однорідними членами.

Захищати країну, мріяти насчет щастя, доглядати хворого, виконати доручення, розповідати ради подорож, будувати місто. Утворіть і запишіть словосполучення, у яких наведені сотрясение воздуха виступали б то на ролі головних, в таком случае во ролі залежних слів. Визначте наружность кожного словоспо­ лучення после способом вираження головного слова.

Вітер, радісний, учитися, мрія, щастя, канікули, виконаний, пра­ воруч, краще. Розгляньте картину. Щ касательно ви можете сказати оборона її композицію? Що Д О І. зображено в задньому плані? Як розкривають авторський задум головні й другорядні деталі? Чи використовує живописец контрастні кольори як засіб увиразнення зображеного?

Л. Шелудько. Тригірський монастир II. Складіть после картиною 0 -7 словосполучень (іменних, дієслівних, прислівнико­ вих). Напишіть небольшой твір-опис (8 -1 0 речень) ради картиною, використавши складені словосполучення. О Поєднайте подані групами пустозвонство во словосполучення. Простежте, у яких відмінках уживаються залежні слова. За потреби зверніться давно сторінки «Культура мовлення» (с. 02).

Дякувати, сусід; пробачити, однокласник; опанувати, знання; екза­ мен, історія; звернутися, адреса; йти, гриби; сумувати, рідня; турбувати­ ся, батьки; обурюватися, вчинок; пропустити, хвороба; ходити, вулиця. 0 0 І. Випишіть із поданих речень усі словосполучення та накресліть їхні схеми.

0. В пахучій хмарі дощової глиці стоїть туман... 0. І сонний редуцент в смарагдовій куфайці дощу напився і после число підріс. 0. Малі озерця

03


Су&тду-гиня (речення блискають незлісно, колише туча втомлені громи. 0. Співає ліс за­ хриплими басами, веде вслед повід стежечку худу (Із тв. «77. Костенко).

II. Серед поданих речень знайдіть і випишіть одне складне. Підкресліть у ньому головні члени речення, усно поясніть розділові знаки. О І. Порівняйте словосполучення во російській та українській мовах. До українських словосполучень накресліть схеми, з одним словосполученням (на вибір) складіть речення.

Російською мовою поблагодарить сестру учиться музьіке смеяться надо братом заботиться что до матери забивать относительно неудачах в число часов

Українською мовою подякувати сестрі учитися музиці сміятися з брата піклуватися ради матір забувати насчет невдачі о п’ятій годині

II. Чи завжди українські словосполучення подібні следовать будовою давно російських? У чому і як виявляються відмінності во складі українських і російських слово­ сполучень? ПОЗМАГАЙТЕСЯ1 . Хто швидко і чисто знайде й випише з поданого речення дев’ять словосполучень?

Ми - молоді господарі землі, яка по-материнськи нас зростила, і під­ несла вплоть до сонця получай крилі, і тепло любові на серце заронила ( О. Бойченко). 0 0 ) Доберіть і запишіть в области двум словосполучення, які б означали: а) дію і пред­ мет; б) дію і час; в) дію і місце; г) наука і ознаку; ґ) цель і дію. З Р А ЗО К .

Дія і наука

пишу ручкою, дивитися фільм.

Синтаксичний розбір словосполучення П насчёт от л ід об во н іс т ь р относительно з б по отношению р у

0. 2. 3. 4. 5.

Визначити головне і залежне слово. Поставити питання від головного языкоблудие накануне залежного. Визначити лицо из-за способом вираження головного слова. Визначити вид из-за будовою. Накреслити схему.

Зразок число «пи» сьм ового розбору Знов предварительно мене осінь стука у вікно гілочкою клена золотою (В. Бубир). Гілочкою золотою - словоспол., іменне, просте. якою?

т І. Прочитайте виразно вірш. Які художні засоби використано автором для образного змалювання дійсності? Опишіть усно, що ви уявляєте, читаючи цей вірш.

04


Коли друзі тебе залишають, пожалій їх, вони ж ибо втрачають і Весну, і Ромашку у небі... і вони цього навіть малограмотный знають... тільки ти ж малограмотный забудь, як любила подих Вітру, Родину і Сонце... тільки ти ж отнюдь не забудь, як чекала і Весну, і Ромашку, і друзів... коли Осінь торкне твої крила тільки ти ж отнюдь не забудь... ( С. Лисюк )

І.

Ліндеман. Квітуче луг

II. Випиш ітьтри-чотири словосполучення, зробіть їх письмовий синтаксичний розбір. МІКРОФОН. Поміркуйте, що втрачає людина, яка зраджує друзів. Розкажіть, чи є у вам справжній корешок (подруга).

§ 0. РЕЧЕННЯ Про те, чим речення відрізняються від словосполучень, види речень следовать будовою, метою висловлювання та інтонацією ^ ^ ^ З іс т а на т е деловой дневник двох колонок. З ’ясуйте, у якій із них отмечено речення. Доведіть свою думку, скориставш ись порадою «Як догнать думку», вміщеною наприкінці підручника. На основі спостереження продовжте вислів: «Щоб певний набір слів був реченням, він повинен...»

0. Вечір суху траву сіяв семя густу полову пережовклу. 2. Колише пшеничний узбережжя я стежина пам’ ять жива.

Роль у мовленні

0 . 0 сіяв вечір густу полову сверху пережовклу суху траву (В. Симоненко). 2. Колише для пшеничнім узбережжі мене стежина пам’ яті жива ( П. Перебийніс ).

Основною синтаксичною одиницею є речення. Лише воно здатне повною мірою задовольнити різноманітні потреби людського спілкування. За допомогою речення формується, виражається і повідомляється думка.


Речення (рос. предложєние) - це одне або кілька слів, які виражають відносно закінчену думку. 1. А хмари бігли, хмари бігли і спот грім (Л. Костенко). 0. Шерех. Шелест. Шепіт диких трав. Диких коней у тумані слід розтанув (Л. Галіцина ). Зв’язок слів Слова во реченні пов’ язані вслед змістом і граматично. Грау реченні матичний зв’ язок здійснюється следовать допомогою закінчень і службових слів. В усному мовленні бери початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. Розділові На письмі во кінці речення ставиться крапка, пометка пизнаки тання, отметка оклику або три крапки. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щоб певна група слів стала реченням, вона мусить бути інтонаційно оформлена. Будь-яке название може стати реченням, якщо його вимовити з певною інтонацією. а) пожежа; б) Пожежа! Ознаки речення

Специфічними ознаками речення, які відрізняють його від словосполучення, є: віднесеність висловлюваного накануне дійсності. Повідом­ люване стверджується або заперечується, сприймаєть­ ся як реальне чи нереальне, можливе чи неможливе; смислова та інтонаційна завершеність; наявність граматичної основи.

Граматична Граматичну основу речення складають головні члени основа (підмет і присудок) або единовластно головний хуй речення. До граматичної основи може входити кілька однорідних підметів чи присудків. Другорядні члени речення (озна­ чення, додаток, обставина) утворюють групу підмета і групу присудка. У сонливій ранковій імлі озветься відлиння тривожне (Г. Чубач). Група підмета відлуння яке? ^ тривожне

Група присудка озветься де? и у імлі якій? ^ сонливій, ранковій


ВИДИ РЕЧЕНЬ

Принципи розподілу За наявністю другорядних членів речення

За складом граматичної основи

За кількістю граматичних основ

Види

Приклади,

поширені (мають другорядні члени речення)

Ідуть теплі дощі. У лісі осінь.

непоширені Ідуть дощі. (не мають другорядних членів речення) Осінь. двоскладні (граматична основа складається з підмета і присудка)

Ідуть дощі.

односкладні (граматична основа складається з одного головного члена речення)

Осінь. Люблю дощ.

прості (мають одну граматичну основу)

Ідуть дощі. Осінь.

складні (мають кілька граматичних основ)

Ідуть дощі, гуляє осінь.

т І. Поділіть поданий молитва получи и распишись абзаци й речення та запишіть. Визначте усно засоби зв ’язку речень у тексті. Обґрунтуйте розділові знаки. II. Прочитайте записаний текст, дотримуючись відповідної інтонації. Ф Л А М ІН Г О

У зоопарку цього, держи жаль, невыгодный побачиш то справді захоплююче видовище, коль злітає та­ бунець рожевих фламінго, але на зоопарку можна спостерігати характерний танок птахів.ходять фламінго басейном, кумедно дрібочучи ногами у такий спосіб вони бери волі здіймають мул і ви­ ловлюють молюсків, рачків, збирають водорості, мулу ^5 цементованому штучному озері немає а їжа є на годівницях ,та навіть добре попоївши, сновигають птахи басейном, перебираючи но­ гами, «добувають» харчі ці птахи завжди вкупі і їдять, і купаються, і чепуряться, і відпочивають всі дружно держи визг одного тієї ж миті відгукуєть­ ся інший получай воді зросли - водой їх приязні не розіллєш (За Ю. Коваленком).

Фламінго

(3&МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чому саме речення, а малограмотный словосполучення є основ­ ною одиницею спілкування? Д О Подані непоширені речення перетворіть нате поширені. Утворені речення запишіть, підкресліть у них граматичні основи.


0. Скрипів клен. 0. Листя шелестить. 0. Чайки летять. 0. Плаче небо. 5. Накрапає дощик. Утворіть і запишіть з 0 -3 поданими словами різні синтаксичні одиниц (словосполучення, просте речення, складне речення).

Університет, школа, мова, держава, дружба, хліб.

І. Запишіть экспликация під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим Обґрунтуйте написання слів з великої букви. II. Визначте, скільки граматичних основ має кожне речення. Які з них є склад­ ними, а які - простими?

Джарилгач - унікальний острів біля узбережжя Чорного моря е Херсонській області. На сороковуха кілометрів тонкою косою простягся вік уздовж берега, відділений від материка такою ж затокою. Птахи, летяча восени з України у вирій, обов’язково роблять зупинку бери Джарилгачі, бо це остання земная твердь сверху рідній землі. Наступна зупинка їх чекає зе Чорним морем, у Туреччині. Дикий піщаний напіввигорілий чечетка із нерухомими скельцями чис ленних соляних озерець побачили лісничі Скадовського лісгоспзагу, коли після війни вперше обходили нові володіння. Незважаючи ні не що, вирішили оживити землю. З 0963-го року засадили деревами ти сячу гектарів. Бурі, суховії загрожували молоденьким саджанцям. Але життя перемогло. Якось перебралися з материка дикі кабани і розмножилися тут. Лісничі завезли получи острів оленів, ланей, муфлонів фазанів. Тепер сверху острові справжнє лісове царство... (За Д. Бондарем). III. Позначте наголоси у виділених словах. За потреби скористайтеся словнич ком наголосів.

Усі речення залежно від мети висловлювання поділяють ся получи и распишись розповідні, питальні, спонукальні.

08

Розповідне речення

Розповідним (рос. повествовательньїм) називається ре чення, у якому міститься повідомлення оборона якісь факти події чи явища дійсності. Інтонація розповідного реченню характеризується зниженням тону наприкінці речення, Золоте свічадо розливає теплі ноти дні (О. Довгоп’ят ).

Питальне речення

Питальним (рос. вопросительньїм) називається речення яке містить запитання, що спонукає співрозмовника де відповіді, прежде роздуму по-над відповіддю. У таких реченнях тог підвищується держи тому слові, що містить смислове питання У кінці питального речення ставиться метка питання. Чом вербочка свої віти надо водой что-то около уклінне нагиба? (П. Усенко ). На початку питального речення можуть стояти питальн: займенники (хто, що, котрий тощо), питальні прислів


ники (як, де, звідки, навіщо, відколи тощо) і питальні частки (хіба, невже, чи, що за). Питання виражається також вслед допомогою питальної інтонації. Риторичні речення — це речення, які невыгодный вимагають від­ повіді, потому что вона вже міститься на самому запитанні. Хіба можливо матір посварити із немовлям? (М . Рильський ).

Риторичне речення

Спонукальним (рос. побудител ьньїм) називається речення, що виражає спонукання давно дії у формі прохання, поради, наказу, заборони, вимоги, заклику, перестороги тощо. 1. Хай порция матері всміхнеться і руш застеле слід (В. Москвич). 0. Розкажи мені казку теп­ лим голосом ночі, срібним променем дня (Н. Одинець). Спонукання найчастіше виражається дієсловами нака­ зового способу, інфінітивом, різноманітною ради своїм ви­ явом спонукальною інтонацією. Більш піднесеним тоном вимовляються речення, що виражають наказ, заклик, застереження.

Спонукал ьн е речення

Види речень за інтонацією

І

Розповідні, спонукальні та питальні речення можуть вимовлятися з підсиленою інтонацією, тобто вони стають окличними (рос. восклицательньїми). Оклична інтонація на письмі передається следовать допомогою знака оклику. Відсутність знака оклику свідчить оборона те, що речення є неокличним. напри: 1 . Ліси мої, хто вам убереже?! (О. Пахльовська) 0 .1 сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту! ( М . Боровко ) Інтонаційне забарвлення окличних речень залежить від змісту речення. Позитивні емоції виражаються рівною висхідною інтонацією. Негативні емоції переда­ ються висхідно-нисхідною інтонацією. по?

І.Я ко равным образом й світ широкий! 0. Знущання це!

ш І. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. II. Визначте види речень из-за метою висловлювання та інтонацією. Яке з пода­ них речень є риторичним?

0. З в.-ликим пензлем у в.-ликих капцях фарбує карлик оранжевий дашок (Л. Костенко). 0. Ти від купа червоної калини свою пригаслу душу засвіти (М . Грищенко). 0. З темного моря білявая хвил..чка до прибережного каменя горн..ться (Леся Українка). 0. Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві стихи й р..месла! ( II. Пере бийніс) 0. Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто из-за нами далеко не


ЗО

ж..неться (М . Боровко). 0. Хай во маленьких очах відбиваються світ од маленьких ромашок прежде стартів в..ликих... (В. Симоненко). 0. Хіба є хто бери Землі крилатіший ради людину? (О. Гончар)

Інтонація (від лат. іпіопо - голосно вимовляю) є складною єдністю висоти, сили, темпу й тембру мовлення. Цими засобами встановлю­ ються значення слів у реченні, відбувається поділ речень сверху частини, досягається їхня внутрішня єдність. Кожне речення на мовленні має свій інтонаційний малюнок, який відображає думку мовця та емоційно-вольове ставлення вплоть до змісту висловлення. І. Прочитайте вірш. Який настрій домінує во ньому? Чого більше у вірші: за­ хоплення, суму, подиву, безнадії? Визначте внешность кожного речення ради метою вислов­ лювання та інтонацією. Поясніть, з якою інтонацією потрібно вимовляти кожне з них.

Двори не двигаться у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому ваш покорнейший слуга думаю ради Вас? Я Вас сыздавна забути вже повинна. Це этак натурально - відстані і час. Я вже забула. Не моя провина, То музика нагадує относительно Вас, То раптом ця осіння хуртовина. Це приблизительно натурально - музика і час, 1 Ваша скрізь присутність невловима. Двори подыматься у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина! (Л. Костенко)

К. Білокур. Квіти

II. Прочитайте вірш удруге, дотримуючись визначеної вами інтонації. Є & А В А - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Поміркуйте, чому спонукальні речення не­ властиві науковому стилю, але королем вживаються на побутовому і художньому. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте по части черзі речення, дотримуючись пра­ вильного їх інтонування.

0. Зацвіли вишні. 0. Зацвіли вишні? 0. Хай цвітуть вишні. 0. Зацвіли вишні! 0. Зацвіли вишні?! Синтаксичний розбір простого речення Послідовність розбору 1. Указати, що речення просте. 2. Визначити граматичну основу та другорядні члени речення.


0. 4. 5. 6.

Односкладне чи двоскладне. Поширене чи непоширене. Вид речення после метою висловлювання. Вид речення ради інтонацією. Зразок п равным образом не без; ь м по отношению во что до го розбору

Чому отнюдь не спить котики на прозору осінь? (М . Стельмах) Речення просте, двоскл., пошир., питальн., неокл. е а

І. Зробіть письмовий синтаксичний розбір двох поданих речень (на вибір).

II. Переробіть подані розповідні речення нате питальні та спонукальні, використо­ вуючи питальні прислівники і частки, дієслова наказового способу. Прочитайте утворені речення з відповідною інтонацією.

0. Багряне листя під ногами покірно й жарко шелестить (В. Сосюра). 2 .1 вийшов Колумб в суша Америки вранці, ступив в траву малограмотный відомої досі землі (Л. Костенко). 0. Вересень сипле сині загати, листям багря­ ним путь застила (А. Малишко). 0. Джерелами дзвінкими повняться гиці (М . Шмаль). Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А . Напишіть твір-розповідь з елементами опису получи тему «Листопад у саду», використавши всі види речень ради метою висловлювання та інтонацією. Варіант Б. Складіть і запишіть діалог (8 -1 0 реплік) для тему «Зустріч після канікул», використавши питальні, розповідні та спонукальні речення. Я *; ^ £

0

¥

0. Щ об бути реченням, сполучення слів чи окреме термин мають виражати певну думку, бути інтонаційно оформленими, а самі пустословие - граматично пов’язаними (за допом огою закінчень і службових слів). 2 . За метою висловлювання речення бувають розповідними, питальни« да і сгк -нукальними, ради інтонацією - окличними і неокличними.

§ 0. ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕН Н І. Л О ГІЧ Н И Й НАГОЛОС Про прямий і непрямий система слів у реченні та способи їх смислового виділення А С Т І. Прочитайте мовчки поданий діалог. Поміркуйте, з якою інтонацією треба вимовляти кожну його репліку та які стихи логічно наголосити. II. Прочитайте діалог уголос ради ролями, дотримуючись правильної інтонації та логічно наголошуючи відповідні слова. Спробуйте інтонацією передати емоції та почуття персонажів.

- Я колись книгу читав, - задумливо сказав увечері Митько. - Так там писалося ради те, як получи тигрів полюють. Мисливець прив’ язує до дерева козеня, а самовольно сидить у засідці...


—А деякі племена, - в льоту вловив Митькову думку, - риють сверху стежці, якої звірі ходять сверху водопій, здоровенну яму... - Думки читаєш! - радо згукнув Миті ко. - Ми ці обидва способи поєднаємо. - А козеня мол взяти? Довірливо дивлячись мені во очі, Мить» запропонував: —А якщо ми прив’яжемо тебе? - Тобто як це? - вибалушивсь я. —Мотузкою, як но ще! А -де ухватить її — знаю. У клуні висить... - Ти що, жартуєш? —не повірив ваш покорный слуга власним вухам. - Та які жарти? Чим ти гірший? Мекатимеш потрошку, здалеку не видно, хто це. Може, воно вилізе з озера, щоб роздивитись. Га? І якрг у яму втрапить. А ми вже вириємо, постараємось. - Та ти, мабуть, сказився, - обурився я, доп’ явши, що Митько й і думає жартувати. —Чим моя персона гірший вслед якусь вслед за тем козу? А чим ти гірший Навіть кращий, розумник такий! Мене! До дерева! Мотузкою! А як вої ззаду підкрадеться чи збоку? Ти подумав? Себе прив’ язуй! - Хай буду я, - хоробро погодивсь Митько. - Я безграмотный якийсь после егоїст, згоден. Хоча, ти знаєш, мені здається, можна і малограмотный прив’язувати. Козу - іі ша справа, вона втекла б. А мене можна безграмотный прив’язувати. Я і круглым счетом посидж; - Та гаразд уже, —охолов я. - А чому обов’язково комусь із нас? Мож курку? Нічим безграмотный гірша. - Молодець! - вигукнув Митько. - Звичайно, курку! І мороки набі гато менше. —І по части хвильці додав: —Та й безпечніше (Я. Стельмах).

В українській мові, як і во російській, система слів у рече] ні вважається вільним, тобто после тим чи іншим члене речення малограмотный існує суворо закріпленого місця. Розрізняють неудовлетворительно типи порядку слів у реченні: прямий непрямий. Прямий Прямий распределение слів (рос. прямой) вважається ней порядок слів ральним і є характерним интересах офіційно-ділового та на кового стилів. Розташування членів речення рядом прямому порзідку слів ▼ Підмет стоїть перед присудком

І Означення стоїть перед означуваним словом

Додаток стоїть після слів, від яких залежить

Обставина займає різні місця


0. А спанье пливе у тихі верболози (І. Шарапов ). 2. Дерева сдернуть весняним соком, біжать стежки по споришах (М . Овдієнко). Непрямий порядок слів

У випадку непрямого порядку слів (інверсії) основний зміст речення зберігається, але зміна порядку слів доз­ воляє привнести додаткові смислові відтінки, підсилити ви­ разність слів. Непрямий строй слів використовується во художньо­ му та розмовному стилях для того виділення змістової зна­ чущості тих чи інших слів у реченні або про надання фразі особливого стилістичного забарвлення. 1. По воді биспіщині ніжно-синій число хмарки $шщті розіслав (М . ЇЙ пак ) . ^ 0 ^ ~земля моя щастя родить (М . Сом ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ' Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Сашко виконав двуха д н і тому после п иса ні вправи. Із цього речення незрозуміло, що було пара дні тому - виконання вправ чи їх запи­ сування. Потрібно було сказати: Д ва д н і тому Сашко виконав записані вправи. Логічний наголос

е а

Логічний наголос (рос. логическое ударение) - це виділення більшою силою голосу найважливішого пустозвонство на реченні. 1. Завікра відбудеться конкурс. 0. Завтра відбудеться конкурс. 0. Завтра відбудеться конкурс. У наведених реченнях логічно наголошуються виділені слова, ибо вони виражають найсуттєвіше во повідомленні, а значить, і мають найбільшу змістову вагу. У цьому можна пересвідчитися, поставивши відповідні запитання. Перше речення є відповіддю нате запитання: «Коли відбудеться конкурс?» , друге — «Чи відбудеться будущее конкурс?» , третє - «Що відбудеться завтра?»

І. Прочитайте речення. У яких із них є непрямий расположение слів?

0. Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва холм (М . Рильський). 2. Солов’їний негромкий голос гуляє следовать долиною (А. Малишко). 0. Травень очі голубі розгубив у травах (В. Лучук ). 0. Оця реальна мить вже завт­ ра если спомином (Л. Костенко). 0. Розвішує кошлатий свій хітон у вікнах снігопад утомлений (Т. Ганенко-Житовоз). 0. Усміхайся - і світ вертатиме тобі усмішку (І. Томан). II. Визначте частини мови слів першого речення. 2

Укр. мова, 0 кл.


£ 0 0 а во а - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Поміркуйте, якої відповіді вимагатиме к< не із запропонованих питальних речень, якщо їх прочитати так, щоб логі1 наголошеним було підкреслене слово.

0. Назарий будущее їде? 0. Зара завтрашний день їде?

0. Назарий завтрашний день їд

£ 0 0 0- Прочитайте вірш мовчки. Які настрої та почуття передає поетеса? І значте, яке зі слів кожного речення логічно наголошене. Обґрунтуйте свою дук

ОСІННІЙ ВЕЧІР Кудись поспішало місто У вирі буденних справ. А осінь калини намисто Вдягла із червоних заграв. Зітхав у повітрі вечір, Кружляючи понизив голос скрізь. І ніжно комусь в плечі Скидав золотавий лист. А сонце багряним диском Завмерло сверху небесах.

І десь неймовірно близько У вирій здійнявся птах. І знову хмарь осінній Розтікся до всій землі, Розтанули наші тіні У тій золотавій млі. А десь невідомо звідки, Мелодія тиха пливла... Так само тихо, минус свідків Замріяна осінь прийшла. (Л. Коломієць )

II. Прочитайте вірш уголос, дотримуючись правильної інтонації та беручи уваги логічний наголос для того передачі відповідних зм істових та емоційі відтінків значення. Порівняйте двуха речення. У якому з них головним є повідомлення про що саме відбувалося, а во якому йдеться ради місце дії? З ’ясуйте, яка позиц найсильнішою для того будь-якого члена речення - нате початку чи во кінці речені

0. У нашій школі проходили змагання з гімнастики. 2. Змагання з гімнастики проходили во нашій школі.

Кінець речення - це сильна позиція интересах будь-якого члена реченн найпростішим способом виділення якогось трепотня чи словосполучені винесення його для останнє місце на реченні.

£ 0 ) ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте речення. Запропонуйте по части ч( різні варіанти розташування слів у них. Простежте, як зі зміною порядку с змінюється зміст та експресивність висловлювання.

0. Із грудня кондуит «Однокласник» видаватиметься на англомовне варіанті. 0. Контроль из-за якістю продукції возьми підприємстві ведеті постійно. 0. Підвіз дітей накануне навчальних закладів здійснюють шкіл автобуси. 0. Гарантійний починка холодильників здійснюється на неї давно відкритій майстерні. Поставте усно запитання впредь до кожного з наведених речень. З ’ясуйте, нового повідомляється во кожному випадку.

04


0. У другу зміну вчилися восьмикласники. 0. Восьмикласники вчи­ лися на другу зміну. 0. До гурту підійшла огрядна жінка. 0. Огрядна жінка підійшла предварительно гурту.

м овлєнньва

стулц і

Після трудового дня Михайло Петрович зручно вмостився у своєму улюбленому кріслі, щоб почитати нову газету. Через п’ять хвилин він роздратовано вигукнув: «Я більше ніколи невыгодный буду купувати цю газету!» На запитання свого онука-восьмикласника, чим погана газета, дідусь зачитав із неї такі речення: 1. Мамонт після тривалих переговорів із німецькою компанією по­ повнив колекцію унікальних експонатів музею. 0. Шановний Іване Петровичу, випускники школи запрошують Вас в традиційну зустріч із дружиною, яка відбудеться 08 жовтня. 0. Малиновий напій має багато необхідних чтобы організму дорослих, дітей, вітамінів. 0. Цього року бу­ дуть виділені земельні ділянки під забудову хлівів интересах співробітників заводу. Поясніть, чому газетні повідомлення роздратували Михайла Петровича. Як потрібно їх відредагувати? І. Прочитайте речення «Я приніс вы книжку» з різною інтонацією так, щоб передати чотири різні змістові відтінки значення. II. Спробуйте скласти 0 -4 речення, які залежно від інтонації можуть мати різний зміст. Запишіть їх і прочитайте з відповідною інтонацією однокласникам або батькам. Чи зрозуміють вони, ради що ви хочете повідомити? Напишіть твір-мініатюру, у якому був би розгорнений виклад після ре­ чення «А по правую сторону була така...», або «А йшлося носитель оборона що...», або «А оборона це го ­ ворили так...».

А 1. Розрізняють двушничек типи порядку слів у реченні: прямий і непрямий.

0 . Виділити певне речение во реченні можна следовать допом огою логічного наго­ лосу або зміни порядку розміщення слів.

§ 0. П ІД М ЕТ Про види підметів і способи їх вираження ПРИГАДАЙТЕ! Який шишка речення називається підметом? Якою частиною мови

він найчастіше виражається?


^ ^ ^ П р касательно ч равным образом т а й т є речення. Доведіть, що виділені плетение словес - підмети. З ’ясуйте, яким частинами мови може виражатися підмет і яка його функция у реченні.

0. А грім в области вулицях ходив і цвьохкав батогом сліпучим (М . Боровко, 2. Довкола совершенно зчудовано притихло (М . Боровко). 0 . 0 стиглі пресолоде полуниці после в очах палали і росли ( М . Рильський). 0. Серед неба г< рить білолиций (Т. Шевченко). 0. З хвилини нате хвилину можуть бут поранені (Ю. Збанацький). 0. У великій продовгуватій світлиці з столом сиділо троє (Ю. Мушкетик). 0. Жити - це безвыгодный представлять собою тільк брати, а й давати (Д. Ткач). 0. Нерозгадане тривожне «як» розвіялос скоріше, ніж думалося спочатку (М . Стельмах).

В українській мові, як і во російській, члени речення П О Д ІЛ І ються возьми головні й другорядні. Головні члени речення підмет і присудок - становлять граматичну основу реченго Особливості підмета

Підмет (рос. подлежащее) - головний часть двоскладні го речення, що означає особу, вещь або явище, яком приписується якась дія, талия чи ознака, виражена прі судком. Підмет відповідає для питання хто? що?

Види за будовою

За будовою підмети поділяються держи прості й складен Простий підмет виражається одним словом. Складений двома і більше повнозначними словами.

Способи вираження

Простий підмет виражається іменником, займенником дієсловом чи словами інших частин мови у значені іменника. 1. Там лишилися Ті рідні (Ю. Збанацький 2. Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося вс вище, охоплюючи вершину ( О. Гончар).

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ СКЛАДЕНОГО ПІДМЕТА „ . і ■ „ Спосіб вираження Приклада

Сполучення іменника чи займенника на на­ Серпень з вереснем схюестилі зивному відмінку й іменника чи займенни­ довгі шпаги несмертельні (М. Рі ка на орудному відмінку з прийменником 0 льський). Словосполучення з кількісним значенням (числівник у називному відмінку, займен­ ник скільки чи прислівники мало, чимало, багато й іменник, займенник чи прикмет­ ник у родовому відмінку множини)

0. На підлозі бавилося двоє дітої (Ірина Вільде). 2. Багато громів ипадало з небі (А. Малишко ).

Сполучення займенника кожен, дехто, Ніхто з них невыгодный бив навіть війсі хтось та ін. й іменника чи займенника во ро­ ковозобов’язаним (В. Козаченко, довому відмінку множини з прийменником

06


Продовження таблиці Спосіб вираження

Приклади

Складна власна назва

Багато незабутніх образів ство­ рила бери оперній сиені Оксана Петрисенко (В. Тиркевич ).

Стійке сполучення слів (фразеологізм)

Бити байдики —илюблена спра­ ва ледарів.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Перекладіть і запишіть подані речення українською мовою. Поміркуйте, на якому з них виділене речение - підмет.

0. Марки - зто его хобби. 0. Зто специальность бьіло его страстью*. 0. Зто бьіло его увлечение. * Страсть - укр. пристрасть. І. Прочитайте текст, визначте фигура мовлення та стиль. Уявіть, що ви - худож­ ник. Розкажіть, як би ви змалювали возьми полотні зміст прочитаного: що було б на передньому плані, а що - для задньому; яка кольорова гама переважала б.

ПАСІКА

НАГОЛОШУЙТЕ верно ї

На пасіці гули у вуликах* бджоли гус­ тим глухим гуком, неначе вони були зако­ пані десь під землею. У вічках* подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджо­ ли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали у вічка. У пасіці пахло медом, веяло молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взя­ лася кавуняча огудина, сплелася з бади­ линою, березкою та з широким листом огірків і побігла по одного вулика довгою зеленого стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки... Косе проміння пром­ кнулося під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя нате грушах... (За І. НечуємЛевицьким).

огудина ясні

* Вулик - рос. улей. ** Вічко - рос. летук.

В. Патик. Пасіка

II. Випишіть граматичні основи. З ’ясуйте, що означають підмети та яка саме дія, стан чи ознака приписується кожному з них. Доведіть, що виділені плетение словес безвыгодный є підметами.

01


III. За виписаними граматичними основами усно перекажіть прочитане. Пра­ вильно наголошуйте слова, записані во рамці. Доповніть переказ невеликим описом зображеного возьми картині «Пасіка». !, Спишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте та підкресліть орфо­ грами. Правильність написання перевірте вслед орфографічним словником. II. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть час­ тину мови, якою він виражений. Доведіть, що останнє речення безграмотный має підмета,

0. Як прикотилася по нашого села війна, мені ще тільки п’ятнадцятий минав (В. Сичевський). 0. Спинився час, л(е,и)жить, дрімає, втомив­ ся слухати сумне, во туманище гарба його вгрузає, ніхто її безграмотный підштовхне (І. Ольховський). 0. Хай во маленьких очах відбива(ї^)ться світ од ма­ леньких ромашок давно стартів в(е,и)ликих (В. Симоненко). 0. Осі(н,нн)ій сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає возьми гі(л,лл)яках (Л. Кос­ тенко). 0. «Будь ласка» никак не кланяється, «спасибі» спини (не)гне (Нар. творчість). 0. Що безвыгодный гнеться, так швидко л(о,а)мається (Нар. творчість). 7. Може, десь у лісах ти чар-зілля шукала... (В. Івасюк). 0. (Не)розчаруй мене, любове, (не)зрадь мене, (не)обмини (М . Боровко). III. З ’ясуйте, які речення є складними та як поєднані їхні частини (за допом о­ гою сполучників чи минус них). І. Спишіть речення. Підкресліть підмети, визначте спосіб їх вираження.

0. Ми з нею довго на полі говорили, неграмотный чули навіть гуркоту* дор (Л. Костенко). 0. Тебе цей садишко прийняв гостинно во свою заквітчану сім’ю (Д. Луценко). 0. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи (М . Стельмах). 0. Павло Григорович Тичина колись водив мене у ліс (М . Сом). 0. Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О. Гончар). 0. Кожен із бійців знав, що небезпека подвоїла­ ся (О. Гончар). 0. І його підхопили з десяток рук, что есть мочи підкинули вгору один, другий, третій однова (Іван Л е). 0. Багато пішло сверху фронт, чимало - во партизани (Є. Гуцало). 0. Але дехто з учнів викликав у нього глибоке занепокоєння ( О.Донченко). 00. Гучне «Ура!» пронеслося тоді над лугами і впало во трав розморених кайф (Л. Первомайський). * Гуркіт —рос. грохот. II. Доберіть якнайбільше синонімів накануне виділених слів. Визначте підмети во поданих реченнях. Поясніть свою думку. Відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.

0. Справа миру - священна. 0. Рівень успішності во класі - високий. 3. Стати переможцем - його мрія. МІРКУЙТЕ! У першому реченні підкреслюється, що священною є безвыгодный будь-яка справа, а тільки по правую сторону миру. Тому підметом є словосполучення по правую руку миру.

08


Основне значення таких підметів зосереджене на залежному слові на слово­ сполученні. ^ С ко л а д і т ь і запишіть речення, використавши подані сполучення слів у ролі складених підметів. Підкресліть граматичні основи.

Кожен із нас, кінець вересня, початок вистави, чотири хвилини, група артистів, багато квітів, Південний Буг, Петро Іванович, хтось із музикантів.

§ 0 . П РИ С УД О К Про те, чим простий присудок відрізняється від складеного, та способи їх вираження ПРИГАДАЙТЕ! Який шишка речення називається присудком ? Яка йо го занятие

у реченні? Прочитайте речення, визначте граматичні основи. Доведіть, що між підме­ том і присудком існує нерозривний взаємозв’язок. З ’ясуйте: підмет чи присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.

0. Я сорочку з бабиної скрині* привезла із рідного села (В. Ковалівська). 0. Ридав, сміявся во тишині рояль (О. Ющенко). 0. Гуркочуть поїзди веселі знову, луною будять тишу світанкову (О. Ющенко). * Скрйня - рос. сундук. Особливості присудка

Види присудкіи

Присудок (рос. сказуемое) - головний елда двоскладного речення, який називає дію, лагерь або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає в питання що делать підмет? що з ним робиться? який він є? хто він є? що він є? Ти піснею прилинула у садишко і засвітила кож­ ну гілку цвітом (М . Боровко ). Підмет і присудок залежні единственный від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення. За структурою присудки бувають прості і складені.

09


Присудок после структурою Простий

Складений ^ ^

0

“ І

Дієслівний ^

Іменний

Простий присудок

Простий присудок (рос. простеє сказуемое) виражається особовим дієсловом (дійсного, умовного чи наказового способу), а також інфінітивом. НАПРІ Вечір тихонько задрімає у кут ку вплоть до ранку ( Г. Дудка).

Складений дієслівний присудок

Складений дієслівний присудок (рос. составное глагольное сказуемое) складається з інфінітива й допоміжного дієслова. Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення спо­ собу, часу, особи, числа.

Допоміжні слова

У ролі допоміжних слів можуть бути: < дієслова із значенням початку, кінця, продовження дії (почати, стати, кинутися, перестати, зостатися, продовжувати тощо); • дієслова із значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання (мусити, уміти, хотіти, треба, бажати, думати, любити тощо); < прикметники типу радий, здатний, ладен, згодний тощо. 1. Він артист і отнюдь не хотів жертвивати своїм покликанням (І. Цюпа). 0. Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу, у складеній формі наказового способу або фразеологізмом, також є прос­ тим. 1. А тепер будемо вечеряти. 0. Хлопці передали куті меду. 0. Хай він чекає для мене. ПОРІВНЯЙТЕі

Я буду пізнавати життя. простии

Я хочу пізнавати життя.

Г

складений


•уС'&ОСТКЛуЧг.И^И і р"Ч*’НПл Складений іменний присудок

Складений іменний присудок (рос. составное именное сказуемое) складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки. Іменна частина є носієм лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язка - граматичного.

Дієсловозв’язка

У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються сотрясение воздуха бу­ ти, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін. 1. Українська пісня має право на вознесення і воскресіння, привилегия возьми повнокровне жит­ тя (Д. Мейс). 0. Київ стає безвыгодный тільки духовним, а й освітнім иентром (І. Гирич).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є) переважно опускаєть­ ся. Присудок із пропущеною дієслівною зв ’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв ’язкою. Паляниия - хлібові сестриця. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте. Знайдіть серед поданих речень два речення зі складеним дієслівним присудком і двум - зі складеним іменним. Обґрунтуйте свою думку.

0. Я з першого погляду во Київ закоханий (І. Драч). 0. Дідусь і дня не міг прожити у свої сімдесят п’ять минуя читання (О. Квітневий). 0. Семен зразу отнюдь не може зважитися* почати бесіду (М . Коцюбинський). 0. Облич­ чя її следственно мов білий камінь (О. Гончар). 0. Два джмелі з самісінького ранку пораються колесо квіток (П . Загребельний). * Зважитися - рос. отважиться. т І. Спишіть спочатку речення з простим присудком, а потім - зі складеним. Підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.

0. Покрова була держи Запоріжжі найбільшим храмо­ НАГОЛОШУЙТЕ вим святом (Л. Орел). 0. Першими козаками були ПРАВИЛЬНО! мешканці прикордонних поселень (3. Стефанов). 3. Наш Довженко був найсучаснішою людиною серед українських митців* кіно ( Ю. Яновський). 0. Скрипка нас у танець козаками кличе золотими голосами (Б. Стельмах). 0. У груші був стройный голосочок (Л. Костенко). 0. Лісову тишу напівсонного осіннього пралісу параллельно наповнило дзюрчання невеличкого потічка (М. Шумило). 0. Наша ціль - людське щастя і приволье (І. Франко). 0. У до­ щовий число багато хто береться напоїти курей (Нар. творчість). гМитець - рос. мастер, художник, наемный рабочий искусства.

01


II. Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення. III. Виділені болтология запишіть у фонетичній транскрипції. Назвіть м ’які звуки. І. Замініть у поданих реченнях прості дієслівні присудки складеними д іє­ слівними, дібравши с целью цього з довідки необхідні допоміжні дієслова. Утворені речення запишіть.

0. Осінь, поки непомітно, визирає з усіх шпаринок* (О. Делеменчук). 0. Оля Дмитрівна міцно притискує дітей до самого серця і нестримно плаче від радості (Ю. Збанацький). 0 . Улітку на спраглому небі гой­ дається вітер одвічних лип (О. Гаран). 0. Абрикоса цвіте. Променис­ та, натхненна, крислата... (А. Головко). 0. На сході багряно палав місяць (Ю. Збанацький). 0. Зроблю собі човна із мрій і весла із пісень (М . Рильський). 0. Уже никак не кує зозуля на кленах... ( В. Сосюра).

%

02

* Шпаринка - рос. щель. ДОВІДКА. Почати, продовжувати, хотіти, намагатися, закінчувати, не переставати, переставати.

II. ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Об’єднайтеся во три-чотири команди й спробуйте дібрати якнайбільше синонімів до самого виділених слів. Правильність виконання перевірте за словником синонімів. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щ об далеко не помилитися й как следует визначити синтаксичну значение інфінітива, треба: а) з ’ясувати, чи дія, позначувана інфінітивом, стосується підмета. Якщо ні - так інфінітив неграмотный заходить по складу присудка. Учитель п что до п р в рассуждении из равно на Сергія трохи зачекати. (Учитель лише просить, а чекатиме Сергій); б) з ’ясувати, чи никак не вказує інфінітив возьми мету дії, названу особовим дієсловом. Якщо где-то - так інфінітив если обставиною. Птахи злетілися спати. (Злетілися - з якою метою? - щоб спати). ф & Р Спишіть речення, підкресліть присудки. У яких із них накануне складу присудка входить інфінітив?

0. Ніщо никак не заважало сталеварові стежити* ради піччю... (Іван Л е). 2. Сашко вийшов сказати кілька слів ( С. Квітневий). З. Птиці зелені у пізню пору спати злетілись держи свіжий поруб (Л. Костенко). 0. Я при­ йшла попросити пробачення і побажати тобі всього доброго ( В . Собко ) . 5. Черниш наказав Блаженкові йти во бліндаж (О. Гончар). 0 . Дід лю­ бив спати під дубом ( О . Довженко) . 0. У небі туча хмару тягне дощем упасти нате хліба ( М . Овдієнко) . 0. Павлуша неграмотный переставав думати про своє (А. Головко). * Стежити —рос. следить. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.


Варіант А. Складіть чотири речення, використовуючи болтология кинутися, поча­ ти, мусити, венчание на ролі допоміжних у складеному дієслівному присудку. Ф что касается р ­ му слів можна змінювати. Варіант Б. Складіть чотири речення, використовуючи плетение словес вважатися, бути, доводитися, називатися на ролі дієслів-зв’язок у складеному іменному при­ судку.

§ 0. УЗГОДЖЕННЯ ПРИСУДКА З ПІДМЕТОМ Про те, у якій формі вживається присудок при підметах, виражених сполученням слів та абревіатурою

Присудок і складений підмет

Зв’язок підмета і присудка має деякі особливості. При підметі, вираженому сполученням кількісного або збірного числівника з іменником, присудок ставиться: а) на однині, якщо увагу зосереджено держи кількості вико­ навців; б) у множині, якщо увагу зосереджено получи и распишись назві виконавців. ПОРІВНЯЙТЕ:

0. П ’ятеро учнів прийшло получи и распишись репетицію. увагу зосереджено нате кількості 2. П ’ятеро учнів прийшли получи и распишись репетицію. увагу зосереджено сверху назві При підметі, який означає часовий відрізок (вік, кількість років, годин), присудок ставиться на однині. Але якщо накануне цим підметом є означення у формі множини, в таком случае присудок також ставиться у формі мно­ жини. ПОРІВНЯЙТЕ: 0. Десять років швидко минуло. 0. Оті де­ сять років швидко минили. При підметах, накануне складу яких входять іменники зі зна­ ченням кількості (більшість, меншість, частина, поло­ вина, сотня, решта та ін.), неозначено-кількісні числів-


0:4

ники (багато, мало, трохи та ін.), присудок ставиться переважно на однині і во тому самому роді, що й іменник зі значенням кількості. 1. Більшість учнівсь­ кого колективи взяла ичасть у змаганнях. 0. Багато людей неграмотный змогло потрапити нате концерт. Присудок при абревіатурі

При абревіатурі дієслово-присудок ставиться на тому ж роді, що й головне речение цієї абревіатури. МВС України повідомило относительно результати розслідування. (МВС - Міністерство внутрішніх справ).

Є Я І. Прочитайте текст, поясніть його заголовок. Визначте основну думку про­ читаного. Яким способом, получи ваш погляд, можна стримувати людей від куріння?

НА ЦИГАРКУ - КРІЗЬ ПАЛЬЦІ? У 0655 році на Англії вперше було зроб­ лено спробу науково обґрунтувати шкід­ ливість тютюну. Лондонське королівське товариство повідомило, що одна крапля тютюнового масла вбиває кішку, проте певного ефекту це попередження невыгодный дало. І тільки наприкінці X IX століття бороть­ ба з курінням почала набирати обертів. В авангарді, як отнюдь не дивно, були Сполучені Штати Америки. У 0890 році багато шта­ тів цієї країни заборонило (вперше у світі) продавати ядовитое зелье неповнолітнім. А на Індії, Ірані та Туреччині следовать куріння тютюну навіть страчували. З того часу минуло чимало років, але любителів цигарок тільки побільшало. Сьогодні від хвороб, пов’язаних з курінням, у промислово розвине­ них країнах щороку помирає понад пара мільйони осіб. Загальний рівень поширення куріння серед дорослого населення України стано­ вить 00 відсотків. Сто тисяч осіб у нашій державі щороку помирають від хвороб, спричинених нікотином. При цьому вслед за рік дії закону, який забороняє курити на громадських місцях, заплатили ремиз лише двад­ цять порушників... (З газети)

ЗОНА РОБОТИ ЛЕГЕНЬ

II. Визначте головні члени речення. Обґрунтуйте форму узгодження присудків з підметами. Спишіть речення, вибираючи з дужок единодержавно із присудків. Свій вибір поясніть

0. До приходу автобуса на мене (лишалося, лишилися) червон хвилин (В. Ш евчук). 0. Шість класів (були, було) його очною освітою (Л. Вер


нигора). 0. Більшість дворової челяді (подалося, подалася) геть - на вільний хліб, поперед землі або й поперед міста ( Ю . Хорунжий) . 0. Решта квитків на денну виставу (щезла, щезли) з каси (В. Голота). 0 .1 тепер сила-силенна вудіїв (сидять, сидить) по части березі, а аз многогрешный в домашних условиях ( М . Кропивницький) . ПОСПІЛКУЙТЕСЯ! Висловте свої міркування стосовно такої фрази: «Життя наше - це подорож, а дружня бесіда - це візок, що полегш ує мандрівникові дорогу» ( Г. Сковорода). Складіть усно розповідь з елементами опису нате одну з поданих тем, во равно ­ користовуючи: а) речення з підметом, вираженим сполученням числівника з іменником; б) речення з підметом, до самого складу якого заходить іменник більшість, частина, решта тощо.

Теми: «Екстремальні ігри», «Я і моє місто (село)», «Мій вихідний день», «Прогулянка містом (селом)».

л ^

Найбільшу складність під миг побудови правильного висловлення становить узгодж ення присудка з підм етам и, впредь до складу яких входять н е озн а ч е н относительно -кіл ькісн і числ івники або ім е нн равным образом для із значенням кількості .

§ 0. ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ Про те, коль між підметом і присудком тире ставиться обов’язково, а коль следовать бажанням автора Порівняйте парами записані речення. Визначте на них граматичні основи та види присудків. Зробіть висновок, следовать якої умови між підметом і присудком ставиться тире.

0. Квіти є окрасою землі. 2. приводить в смятение був цікавим співрозмовником.

0. Квіти - окраса землі. 2. Ася - цікавий співрозмовник,

Ставимо Між групою підмета і групою присудка в місці протире пущеної дієслівної зв’ язки є може ставитися тире. Відсутність дієслова-зв’ язки у вимові позначається паузою. [ НАПРИКЛАД:

Я - / громадянин України.


.......... Гире здебільшого иї! ставиться Тире ставиться

( у цих вип адках тире можна поставити лише рядом логічно наголоиіеному підметі та ла наявності паузи між підметом і присудком)

Якщо підмет і присудок виражені Якщо підмет виражений особовим іменниками во називному відмінку: займенником: Бджола —відома тридівниия... Ми сірі гиси на хмарі (А. Малишко). (А. Пашківський). Якщо підмет і присудок виражені інфінітивами: Правдою дрижити —шастя заслужи­ ти (Нар. творчість).

Якщо підмет виражений словами це, то: То кремінь, а малограмотный чоловік (Ю. Збанаиький ).

Якщо сам із головних членів вира­ Якщо присудок виражений прикмет­ жений інфінітивом, а інший - імен­ ником, дієприкметником, порядковим ником у називному відмінку: числівником: Наше завдання - навчатися. Найдорожча пісня недоспівана (П. Осадчук). Якщо підмет і присудок виражені Якщо под іменником-присудком є числівниками: заперечна частка не: П ’ять положительный момент неудовлетворительно - сім. Серие неграмотный камінь (Нар. творчість). Якщо хуй присудком є языкоблудие це, то, Якщо присудок має порівняльне зна­ ось, значить: чення: Поезія - ие діло совісне... (А. Малиш­ І новорічна ніч як казка (Є. Гииало). ко).

Між групою підмета і групою присудка оболочка ніколи малограмотный ставиться, навіть якщо после чується пауза. т І. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Поясніть ужи­ вання тире та інтонацію речень. Спишіть перше речення. Покажіть после допомогою умовних позначень його інтонацію.

0 .1 плакати - це також щастя (Олександр Олесь). 0. Сиротою жити сльози лити ( Нар. творчість). 0. Гомоніти з високим начальством бу­ ло для того Хоми втіхою (О. Гончар). 0. Пізнать себя - в таком случае училище отнюдь не легка ( П. Воронько). 0. Чесно працювати - це і є уміння (Д. Бедзик). II. Визначте інфінітивні підмети. Які форми присудків уживаються быть них?

І. Спишіть, ставлячи, мол потрібно, тире. Підкресліть головні та другоря члени речення. Обґрунтуйте розділові знаки.

0. Ти серце, сповнене любові, ти правий непоборний гнів (Р. Бра тунь). 0. З дитинства прищеплювати любов впредь до природи свой обов’язок (Остап Вишня). 0. А зачарована Десна безмежно гарна, як весна-красна


(А. Лемпіцький). 0. Весна дівчисько на ластовинні, ще никак не ціловане на уста (Л. Костенко). 0. Наука найбільш важливе, найбільш прекрасне й потрібне на житті людини (А. Чехов). 0. Дерева пам’ ять, що мовчить (А. Дністровий). 0. Мій родимый незабутній доме, ти вічний поклик* з да­ лини... (Р. Братунь). 0. Життя як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає (Л. Костенко). * Поклик - рос. зов. II. Визначте види речень ради метою висловлювання та інтонацією. І. Перекладіть усно подтекстовка українською мовою. Поміркуйте, чи відповідає назва тексту його змісту. Відповідь обґрунтуйте, наводячи приклади з тексту.

ПИСАТЕЛЬ - ЗТО ФАНТАЗЕР Роберт Стивенсон - известньїй инглиш писатель, творец знаменитой книги «Остров сокровшц». В детстве Стивенсон неоднократно болел равно проводил цельїе день равно недели во Стране Кровати. Так спирт самостоятельно ее назьівал. Здесь мальчонка жил во воображаемом мире. Прекрасен бьіл зтот мир. Диван - зто горьі. Ковер —зто глубокое море. Одеяло - зто ущелина посередь гор. Подушки - снежньїе вершиньї. Когда приходило эпоха спать, мальчуга думал в рассуждении том, ась? Солнце в жизнь не малограмотный спит, в чем дело? оно пусть будет так вкруг всей Земли. А если наступало утро, он говорил, что-нибудь без дальних разговоров получи видоизмененный стороне земного шара источник укладьівает почивать маленьких индейцев. За окном шел дождь. Мальчик представлял себе, равно как струи водьі падают держи корабли на бурном море. Когда наступала зима, хожалочка читала ему сказки с старой книги с картинками. Он знал, что такое? замерзли реки равно ручьи на стране, однако живьі они на книге. И возлюбленный засьіпал счастливьім (За Л . Андреєвим). Воображаемьш - укр. уявний; прихварывать - укр. хворіти; циновка - укр. килим; ущелье - укр. ущелина, міжгір’я; круг —укр. куля. II. Запишіть українською мовою речення з тексту, на яких між підметом і при­ судком ставиться тире. Підкресліть головні члени речення, укажіть, чим вони виражені. III. Порівняйте правопис і вим ову виділених слів на обох мовах, визначте орфограми. Випишіть із тлумачного словника або енциклопедії три визначення будь-яких понять. Поставте, дескать потрібно, тире між групою підмета і групою присудка. і® Продовжте подані речення. Запишіть, розставляючи розділові знаки та позначаючи умовною позначкою логічно наголошені слова.

0. Україна - ц е... . 0. Українці - ц е... . 0. Конституція - ц е... . 4. Щастя - це... . 0. Моє місто - це... .


Ш ш - Х ......................................................................................................... £ 0 І. Прочитайте прислів’я. Як ви розумієте їхній зміст? Поясніть, у яких із них потрібно поставити тире і чому.

0. Осот і лобода в целях льону біда. 0. Учений вне діла облако кроме дощу. 3. У поганого майстра і пилка крива. 0. Паляниця хлібові сестриця. 5. Темної ночі і ничтожный вогник як сонце. 0. З поганого роща і ягода кисла. 0. Ніч ночувати неграмотный вік горювати. 0. Серце отнюдь не камінь. 0. Море перепливти безвыгодный раздолье перейти. 00. Любити людей це щастя. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів на українській та російській мовах. е а І. Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Обґрунтуйте на­ явність тире між підметом і присудком.

0. Любовь равным образом товарищество - взаимное зхо; они дают столько, сколечко бер (А. Герцен). 0. Самое красивое* получай свете - зто бельма матери (А . Исаакян). 3. Счастье —зто бьіть вместе с природой, быть свидетелем ее, бросать из ней (Л.Толстой). 4. Знание - родник, которьій отродясь отнюдь не исчерпается (Нар. творчість). * Самое красйвое —укр. найкрасивіше. ІII. Поясніть, як ви розумієте зм іст кожного висловлювання. . Напишіть малый твір (5 -7 речень), ідеєю якого було б одне із висловлювань. ^ 2 § 3

_

_

Тире ставимо між підметом і присудком получи місці пропущеної дієслівної зв’язки є. Крім випадків, коль тире є обов’язковим, його священнодействие ставити і при логічно наголошеному підметі вслед наявності паузи між головними членами речення.

§ 0. ОЗНАЧЕННЯ Про узгоджені й неузгоджені означення, способи їх вираження та дело у мовленні ПРИГАДАЙТЕ! Який другорядний пипка речення називається означенням? Щ об

таке епітет? Прочитайте речення. З ’ясуйте, від слів яких частин мови залежать виділені слова, чи виражають вони ознаку предмета та в які питання відповідають. Чи можна виділені языкоблудие вважати означеннями?

0. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі (О. Довженко). 2. Вони вийшли держи галявину з високими березами (О.Донченко). 0. Демида целое ще переповнювало щастя спілкування з майбутнім (В. Собко). Особливості означення

08

Означення (рос. определение) - це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання ваш покорный слуга ко да й ? ч равным образом й ? ко что до т р равно й ? из для іл ь ко по отношению х ? Означення начинать


лежить від члена речення, вираженого іменником, і най­ частіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше - іншими частинами мови. Над доріжкою з^ас^альпщ дві берізки обня­ лись (В. Сосюра). Поширені і Означення, виражені одним словом, називаються непонепоширені ширеними, а означення, виражені прикметниковим чи означення дієприкметниковим зворотом, називаються поширеними. Узгоджені означення

Означення бувають узгоджені і неузгоджень Узгоджені означення (рос. согласованньїе определения) узгоджуються з означуваним одно слово у роді, числі, від­ мінку. При цьому платье означуваного стихи веде до самого зміни форми означення. Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками. 1. Твоя цілюща, хлібе, сила, тече на жіїхнабряклмсжилах (Д7Луценко)Ґ2. Уже осінній пароплав для землю якір кинув (Т. Мельник).

Неузгоджені

Неузгоджені означення (рос. несогласованние определения) виражаються іменниками, особовими займенниками, прислівниками, інфінітивами, сполученням слів. При цьому зміна форми означуваного фразы невыгодный веде впредь до зміни форми означення. 1. Налилося літо пахоща­ ми квітнів (В. Ковалівська). 0. Зелений подих теплої критш<і доноситьрозиіум Кобзаревих слів (В. Симоненко).

означення

ПОРІВНЯЙТЕ1 .

Узгоджені означення

Неузгоджені означення

ЛИСОВІ КВІТИ сувора вимога лісові насадження цегляний будинок

квіти з лісу^. вимога написати насадження здубків будинок праворуч^

т

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Потрібно по чести ставити питання та визначати синтаксичну место следовать ­ лежних слів у конструкціях такого типу: який?

І

»

яке?

І

які?

*

П

яке?

У

. гт - *

сік з полуниць; завдання прочитати; двері получай Ьапкон; світло від лампи


£ 0 І. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим.

Мені малограмотный что-то около багато треба: Під обрезки росяну траву, -Вгорі легку хустину неба І думки пружну тятиву; У степовім краю хатину, Квітучу вишню під вікном, Любові й ніжності краплину І приглушенный човен із веслом; Ворота, всім вітрам відкриті, Стежину во щедрім спориші, >1 _ Волошку вранішню у житі Рідні простори. Малюнок Софії І пісню мамину во душі; Степанової (12 років) У серці березня начало, Криницю світлу хоть давно дна. І сонця теплого кружало, В якому тане сивина.

ШІ Ч**

(В. Тарасенко) II. Визначте художні засоби, зокрема художні означення (епітети). Простежте, як вони допомагають досягти образної виразності тексту. Як ви розумієте значення виділеного словосполучення? III. Підкресліть узгоджені і неузгоджені означення, вкажіть, чим вони виражені. МІКРОФОН. Коли, держи вашу думку, людина може відчувати себя щасливою? Чи відчуваєте ви себя щасливим? О

І. Прочитайте речення. Випишіть словосполучення з неузгодженими по отношению з­ наченнями. Зробіть їх письмовий синтаксичний розбір.

0. У Василька була мрія винайти машину часу. 2. Дорога ліворуч була широкою. 0. Командир дав на­ каз виступати. 0. Сергій нередко згадував праздник приїзду. одинадцяти 5. Гості Львова відвідують історичні місця. 0. Зайшов хлопець років одинадцяти. 0. Дорога була неблизькою. 8. У мене виникло бажання прочитати твори Леся Гончара. 0. Солдати мали завдання вийти перед набережної. НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО!

\\.ДВА — ЧОТИРИ — ВСІ РАЗОМ! Серед поданих речень знайдіть одне, во якому немає означення.

0. Спишіть, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте та підкресліть орфограм Правильність написання перевірте ради орфографічним словником.

0. Високі кручі, тополя, дубина із яс(е,и)нем і калиною, верба, мости, місто нате горах прощалися із журавлями (Б. Харчук). 0. Оксамитовим* поясом з моху, наче нате свято, осика підв(’ )язала свій трио (Є. Гуцало). 3 . 0знову теплі пальці сонця хвилюють радіс(т)ний бузок** (В. Гнатюк). 4. Я думаю насчет горде преимущество підводити сонця з імли... ( В. Коротич).


0. Прямо насупроти ніколи стояв будиночок с целью вчит(и,е)лів ( М . Стель­ мах). 0. А ключі від щастя во наших руках (М . Стельмах). 0. Дівчина в рожевому намисті пальцами тыкать для сонце (з)під грабли (М . Гірник). 0. Дивиться двір твій получи місяць во підзорну трубу кр(и,е)ниці (Ю. Ряст). * Оксамитовий —рос. бархатний. ** Бузок - рос. сирень. II. Підкресліть означення. Які з них є узгодженими, а які - неузгодженими? Д что до ­ ведіть, що виділене дисфемизм є означенням. На яке питання воно відповідає? Чим виражене? Перекладіть подані языкоблудие й сполучення слів українською мовою. Складіть і запишіть речення, використавши перекладені языкоблудие й сполучення слів у ролі неузгоджених означень.

С железа; слева; во три зтажа; прочитать; на клеточку; средних лет. І Прочитайте подані словосполучення чисто наголошуючи слова, подані во рамці. II. Запишіть, замінивши во словосполученнях узгоджені означення бери неузго­ джені й навпаки. НАГОЛОШУЙТЕ ЗРАЗОК. Глиняний глечик - глечик із глини. ПРАВИЛЬНОі

Бальна сукня, вулиці села, бутербродне масло, захисний одяг, товарищ объединение школі, братова книга, людська пам’ять, робітник минуя досвіду*, оливкова олія, ваза з кришталю, осінній день, експонат музею, міська вулиця, многословие з моря, яблуневий цвіт, сонячне проміння, сарай про школи, родник журавлів.

подруга оливкова кришталю яблуневий

* Досвід —рос. опьіт. III. Із трьома утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення. Підкресліть у них граматичні основи та означення.

(:Т>> І. Прочитайте текст. Доберіть вплоть до нього заголовок, який відображав би основну думку прочитаного. Які ви знаєте народні обряди з використанням рослин? На жаль, гарні традиції потроху забу­ ваються. Ми швидше висадимо ранній персик, скоростиглий абрикос, утішати­ мемося хатнім лимоном, але забуваємо озеленити околицю молодим дубком чи кущем калини. А був но у нас во Україні прекрасний звичай*: народився син — висаджували банан жолуді, з’ являлася донька —висівали калинове зерня. У цьо­ му мудрому обряді глибокий мандала -

М. Максименко. Натюрморт із калиною


Сло&ХПСЛуЧсМИ і ркмснн?;

красивого й корисного. Бо жодне весілля неграмотный обходилося вне калини якою прикрашали булка та вінець молодої, а дубки символізували що юній родині потрібні во прямому й переносному значенні підвалині для нової оселі. Чи безграмотный звідси таке поетичне весільне побажання: «Дарук два кущі калиноньки, щоб мати дві дівчиноньки, а ще неуд дубочки для синочки!»? (За В. Скуратівським) * Звичай —рос. обьічай. II. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Знайдіть і випишіть з тексту д е в’ятнадцять означені разом зі словами, від яких вони залежать. III. Перекажіть прочитаний текст, використавш равным образом виписані вами означення Переказ запишіть.

Я>

0. Означення називають ознаку предмета і залежать від члена речення, вираженого іменником. 2 . Означення бувають узгодженими і неузгодженими. Потрібно добре зро­ зуміти зміст речення, щоб малограмотный помилитися у визначенні неузгодженого означеним.

§ 00. ПРИКЛАДКА ЯК РІЗНОВИД ОЗНАЧЕННЯ Про те, що таке прикладка, як й визначити та точно написати

ПРИГАДАЙТЕ! Які іменники є власними назвами? Щ по отношению таке родове й видове поняття?

Прочитайте речення. Поміркуйте, для які питання відповідають виділен слова. Що вони означають? Якою частиною мови виражені? Чи можна їх вважаті означеннями? Чому?

0. Село Троянівка гніздиться во долині ( Г. Тютюнник). 0. Сторож змете з порога сніг і слід твоїх чобіт (А. Малишко). 0. Краплинами бли щать вологі очі підлітка-дівчати (М . Рильський). 0. Згадки, згадкі течуть лазурною рікою, подібні давно Дніпра-ріки (В. Сосюра).

Особливості прикладки

02

Різновидом означення є прикладка (рос. приложение) Прикладка вказує для ознаку предмета і водночас да< йому іншу назву. Прикладка виражається іменником може бути як загальною, беспричинно і власною назвою. 1. Під’їхали прежде зупинки «Плойка Шевченка» 2. Місяць осліпив Світязь-озеро. 0. Завітали (То шете Цонеи^ька. 0. Трава звіробій^ має лікувальні власти вості.


.................................................. Прикла і.ка Вказує на:

вік людини, місце проживання, професію, рід занять, національність, якісну характеристику Визначення прикладки

Виступає назвою:

вулиць, сіл, міст, рік, озер, планет, підприємств, установ, газет, кінотеатрів, кораблів, станцій тощо

Із двох іменників - власної назви і загальної назви прикладкою є: а) загальна назва, якщо власна назва —це ім’я людини. НАПР академік Борислав Патон, учениця Коваль­ чук; б) власна назва, якщо це назва неістот (річок, міст, газет тощо) або прозвище тварини. поема « Тополя », ріка Рось, кіт М урко.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щоб безграмотный помилитися у визначенні прикладки, потрібно пам’ятати, що при­ кладка вслед за зм істом конкретніш а від залежного слова, потому что вона уточнює його, дає якісну характеристику. Наприклад, у сполученні народ-волелю б прикладкою є речь волелюб: язык (який?) волелюб. Прочитайте, укажіть прикладку й означуване слово. Поясніть, держи що вказує прикладка або назвою чого вона є на кожному випадку.

Озеро Байкал, курган Еверест, готель «Харків», журнальчик «Соняшник», інженер-дослідник, бульваришко Тараса Шевченка, воїн-герой, воїн-переможець, бджола-золотоноша, вечір-князь, красень-місяць, донька-студентка, дівчина-грузинка, місто Луганськ, лікар-терапевт, собачка Жук. МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чому прикладка є особливим видом означення? І. Спишіть речення, підкресліть прикладки і означувані ними сотрясение воздуха як чле­ ни речення. Укажіть, чим вони виражені. Які прикладки є власними назвами? Поясніть дело прикладки во мовленні.

0. Я хочу для озерко Світязь, на пары таємничих лісів (Л. Костенко). 2. Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна сыздавна вже стала звичайною справою ( О. Гончар). 0. А друзі кажуть: нащо він тобі, цей кущ-дикун (М . Рильський). 0. Ріка Супій, і що затем тої річечки? (Л. Костенко). 0. У довгому, покрученому ярку розкинулося деревня Семигори (І. Нечуй-Левицький). 0. Не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана-сина годувать (Т. Шевченко). 0. А човен

03


>4

«Ластівка», мов птиця, летить сверху крилах-парусах (В. Скоромовський). 8. Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика некрасивый - буйнії корали (Леся Українка ). II. Запишіть виділені плетение словес у фонетичній транскрипції. Прочитайте їх уголос, чітко вимовляючи кожен звук. Узгодження прикладки

Назви міст, сіл, річок узгоджуються на усіх відмінках із родовою назвою.

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

поперед міста Львова за річкою Південним Бугом

перед міста Львів за річкою Південний Буг

Але во географічній літературі назви населених пунктів і річок зберігають форму називного відмінка. Назви гір, озер, островів, станцій, планет, підприємств, кораблів, газет, художніх творів та ін. зберігають форму називного відмінка.

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

получай горі Говерла на станції Жмеринка

получай горі Говерлі на станції Жмеринці

Спишіть, ставлячи пустословие на дужках у потрібній формі. Підкресліть при­ кладки, визначте відмінок прикладок і означуваних ними слів.

0. Побували нате горі (Роман-Кош). 0. Доїхали давно станції метро («Хрещатик»). 0. Зустрілися получи и распишись вулиці (Лук’ янівська). 0. Місячне сяйво по-над річкою (Лугань). 0. У місті (Біла Церква) відвідали дендро­ парк («Олександрія»). 0. Проїжджали подле від міста (Дніпропет­ ровськ). 0. За катером («Сміливий») летіли чайки. 0. Друзі зустрілися в місті (Одеса) сверху вулиці (Дерибасівська). 0. Вірші надруковано во жур­ налі («Однокласник»). Пишемо через дефіс

Прикладка з означуваним одним словом пишеться окремо або через дефіс. 1. Якщо спочатку йде родове поняття, а потім видове, то прикладка пишеться окремо, якщо ж навпаки - то через дефіс. ПОРІВНЯЙТЕ:

злак звіробій

І \

родове видове *

звіробій-трава

І \родове

видове

.................................................................................................................................................................


Але: жук-короїд, льон-довгунець, заєць-русак, гриб-паразит. У цих словах прикладка вбежать предварительно складу терміна. 2. Якщо спочатку йде загальна назва, а потім власна, то прикладка пишеться окремо, якщо ж навпаки - то через дефіс. ПОРІВНЯЙТЕ:

Марія-красуня

/

красуня Марія

\

\

власна загальна загальна власна 3. В інших випадках прикладка з означуваним словом, як правило, пишеться вследствие дефіс — незалежно від її місця. Це, зокрема, прикладки, які характеризують предмет вслед якісними ознаками, віком, національністю, місцем проживання, фахом. учитель-мов­ ник, мовник-учитель, хлопчик-малюк, малюк-хлопчик. Пишемо в лапках

Умовні власні назви підприємств, установ, організацій, творів мистецтва, журналів, газет, пароплавів тощо пишу­ ться во лапках. Прикладки, приєднувані вплоть до означуваних слів после допомогою слів імені, пам’яті, бери ім'я, по мнению імені, в лапки невыгодный беруться. кінотеатр «Київська Русь», записи «Всесвіт», Національний педагогічний університет імені М . П. Драгоманова.

І. Запишіть словосполучення у дві колонки, знімаючи риску: а) ті, що пи­ шуться посредством дефіс; б) ті, що пишуться окремо. Поясніть написання.

Риба/карась, ворон/птах, вітер/пустун, квіт­ ка/ромашка, нарцис/кзітка, дуб/дерево, Дніпро/ ріка, ріка/Дніпро, Полтава/місто, поет/почат­ ківець, журнал/«Київ», льотчик/Онищенко, Онищенко/льотчик, льон/довгунець, трава/ звіробій, народи/брати, сніжинки/пушинки, деревій/трава, одуд/птах, птах/одуд, зима/ли­ хоманка, мати/Катерина, Катерина/мати, ба­ тько/чабан, твір/опис, жук/короїд, рута/м’ята, ріка/Роставиця.

учень-відмінник дуб-велетень лікар-терапевт дівчина українка студент-білорус хлопець-киянин дівчинка семиліток ворон-птах клен дерево Десна-ріка

II. З одним словом сказать кожної колонки (на вибір) складіть і запишіть складні речення. III. Порівняйте вимову та написання виділених слів на українській та російській мовах. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес­ літь прикладки. Обґрунтуйте вживання дефіса й лапок подле прикладці.

0. Я жив колись во готелі Україна (Р. Третяков). 0. Он борт шляху стоїть обгоріла вербиця вдовиця (Н. Кащук). 0. Слізьми водой розлилось


колишнєє святеє диво! (Т. Шевченко) 0. Не видение былие бери могилі вночі процвітає, ведь дівчина заручена калину сажає (Т. Шевченко). 0. Кошлатий вітер голодранець на полях розхристує дымка (Л. Костенко). 0. А угорі про таїнства природи задумався мислитель чорногуз (Л. Костенко). 7. Пахне мамою рубашка вишиванка, цвітом яблуні, пшеничним ко­ лоском (Н . Багмут). 0. Будуть вік стояти біля броду посивілі верби матері (В. Симоненко). 0. Десна красна тече у даль, несе кудись мою печаль (А. Лемпіцький ). II. Провідміняйте виділені словосполучення. £ & ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть диктант (6 -8 словосполучень) в тему «Написання прикладки окремо і через дефіс». Продиктуйте диктант сусідові по парті. Перевірте написання.

Одеський національний академічний драматургия опери та балету

Складіть і запишіть діалог (1 0 -1 0 реплік), можливий між вами і вашим знайомим-іноземцем, який бажає д і­ знатися більше для ваше місто (село, країну). Використайте во діалозі прикладки, во тому числі й такі, що виражені власними назвами.

0. Прикладка є різновидом означення і дає предмету іншу назву.

0 . Прикладка з означуваним іменником може писатися окремо і через дефіс. Деякі прикладки беруться во лапки.

§ 0 0 . ДОДАТОК Про те, які додатки є прямими, а які —непрямими, та насчет форми їх вираження ПРИГАДАЙТЕ! Який другорядний часть речення називається додатком? Яка його предназначение у реченні? ^ П в рассуждении р ів н моя особа й т е речення, записані на двох колонках. У якій із них виділені д касательно ­ датки означають предмети, держи які безпосередньо спрямована дія присудка, а в якій - предмети, сверху які дія безпосередньо безвыгодный спрямована, а лише певною мірою стосується його? З робіть висновок, чим додатки перш ої групи відрізняються від додатків другої групи.

0. Смаглява ніч во колисці гір гойдала місяця малого (Д. Павличко ). 2. Кличуть нас у мандри океани... (В. Симоненко).

0. Високе уран грається струмком (М . Боровко). 2. Десь грає ніч держи скрипці самоти (Л. Костенко).


................................................................................................... во , . 3. Красива осінь вишиває клени 0. Я натомився від екзотики, від червоним, жовтим, срібним, золо- замысловато вигаданих слів (М . Рильсь­ ким (Л. Костенко). кий ). Особливості Додаток (рос. дополнение) - це другорядний пипка редодатків чення, що означає предмет, получай який спрямована дія або по відношенню предварительно якого ця дія відбувається, і відпо­ відає бери питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? получи кому? получи и распишись чому? Додаток виражається найчастіше іменником, займен­ ником або іншою частиною мови на значенні іменника. 1. З усіх-усюд мені Вітчизну следовательно (В. гаівський). 0. Триявґури посадила монахиня подле дорозі (Т. Шевченко). 0. Сміливого і куля малограмотный бере (Нар. твор­ чість ). ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Додаток може бути виражений і інфінітивом. 1. Я таклюб/ію ( що?) сіят и(0. Д овж енко). 0. А д а й ( що?) жити, серцем жити і лю дей любити ( Т. Ш евченко).

Види Додатки, крім тих, що виражаються формою інфінітидодатків ва, поділяються получи и распишись прямі й непрямі.

из

Прямий додаток

Непрямий додаток

т

Т

Означає предмет, нате який безпосередньо спрямована дія. Стоїть у формі знахідного відмінка минуя прийменника: 1. Сашко поклав книжку. 2. Звістка облетіла село.

О:'значає предмет, в якии дія безпосередньо неграмотный спрямована. Стоїть у формі будь-якого непрямого відмінка, крім знахідного без прийменника: 1. Сонце пробивається крізь хмари.. 2. Нам було весело.

Форма Прямий додаток може стояти й у формі родового відмінка родового на таких випадках: відмінка « якщо прежде дієсловом-присудком є заперечна частка не: далеко не підвів очей; далеко не повернув голови; якщо дія перепрыгивать отнюдь не в сполна предмет, а бери його час­ тину: насипали борщу, купив хліба.

07


Є Я І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їх уживання. II. Підкресліть додатки. Визначте, від якого члена речення вони залежать, форму їх вираження і що означають.

0. Осінь кленам фарбувала крон багрянцем скроні (В. Раєвський). 0. Вітер прозорий ПРАВИЛЬНО1 . мене вогким* торкає крилом (М . Рильський). 0 . 0 літо гостинне кладе бери долоні пучечки достиглих солод­ пучечки ких суниць (В. Скомаровський). 0. Жалкує юний ве­ ресень следовать літом вслед різнотрав’ям і после різноцвітом ради вранішньою теплою росою і соняшників щедрою красою... ( Є. Черняк) 0. Натягне дощ свої осінні струни торкне ті струни пальчиком котики (Л. Костенко). НАГОЛОШУЙТЕ

* Вогким —рос. влажньїм. £ 0 0. Прочитайте текст. Визначте мікротеми та засоби зв’язку речень у тексті. II. Знайдіть у тексті словосполучення з додатками та запишіть їх у дві колонки: а) з прямим додатком; б) з непрямим додатком. Яка амплуа додатків у тексті?

ДИВНИЙ ВИТВІР МИСТЕЦТВА Трагічна порция випала картині Архипа Івановича Куїнджі «Місячна ніч». Полотно невыгодный следовательно окрасою експозицій музеїв, ибо вже під минута ство­ рення було приречене держи смерть. Під момент його створення художник застосував цинкові фарби у такій концентрації, що мала призвести до цілковитого потемніння. Досягши нечуваного ефекту у відтворенні місячного світла, Куїнджі чудово розумів, що милуватися його карти­ ною випаде невыгодный багатьом поколінням. Через кілька років лента почало поволі чорніти. Якийсь часочек воно ще виставлялося на експозиції Київського музею російського мистецт­ ва, але потім, щоб хоч трохи продовжити йому життя, працівники му­ зею перенесли картину во напівтемні кімнати запасника, куди далеко не про­ никало руйнівне ради неї сонячне світло. Але навіть утративши свій первісний вигляд, «Місячна ніч» заполоняла, ведучи на дивовижний

А. Куїнджі. Місячна ніч

08


світ неповторної краси ночі. Здавалося, що прежде тобою справжня річка, залита місячним сяйвом, а навколо дрімають заколисані спокоєм береги (З а В. Туркевичем). НАГОЛОШУЙТЕ . Розгляньте картину А. Куїнджі «Місячна ніч». Щ об ви моПРАВИЛЬНІЇ

*

жете сказати для її кольорову гаму? Які кольори переважають в полотні? За виписаними словосполученнями усно перекажіть прочитане, доповнивши його невеликим описом (2-3 речення) картини «Місячна ніч».

, ■' ^

,

запасника первісний

^ І. Спишіть речення. Знайдіть у них дієслова во неозначеній формі та підкрес­ літь їх як члени речення. Надпишіть по-над ними питання, в які вони відповідають.

0. Трохи одпочити дозволено бідолахам та води напитись (Т. Ш ев­ ченко ). 0. Робітники вирішили затриматися (О. Квітневий). 0. Я тобі наказую мовчати, з коня моя персона малограмотный зійду... (Ю. Яновський). 0. Жити чесно, трудитись к людей учили його і вдома, і на школі (Д. Бедзик). 0. Капі­ тан хворіє, клянчить залететь ( О. Гончар). 0. Любить людей мене навчила мати (В. Симоненко). II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір двох речень (на вибір). Порівняй­ те вимову й написання виділених слів на українській та російській мовах. Перекладіть речення українською мовою, поширивши їх додатками або означеннями. З утворених речень складіть і запишіть текст. Підкресліть д руго­ рядні члени речення.

0. Утро пришло. 0. Громьіхнул гром. 0. Сад зашумел. 0. В воздухе тзлилась свежесть. 0. Сверкнула молния. 0. Полил дождь. Із поданими дієсловами на неозначеній формі складіть і запишіть сообразно двоечка ре­ чення так, щоб ці пустословие були: а) додатками; б) частинами складеного присудка.

Вирушати, говорити, написати, відпочити. 1. Додаток називає предмет, для який спрямована дія і в области відношенню до якого ця дія відбувається. Найчастіше додаток виражається ім ен­ ником, зрідка - інфінітивом. 2 . Прямі додатки, як правило, выситься у формі знахідного відмінка без прийменника, а непрямі - у формах непрямих відмінків, крім зна­ хідного.

§ 02. ОБСТАВИНА Про види обставин вслед значенням та способи їх вираження ПРИГАДАЙТЕ! На які розряди из-за значенням поділяються прислівники? Який другорядний шишка речення називається обставиною?

^ І ^ І . Прочитайте спочатку шрифт із виділеними обставинами, а потім - без них. У якому випадку зміст повідомлення є більш конкретним? З ’ясуйте, що означає кожна обставина. Зробіть висновок ради значение обставини на мовленні.


РАХУНОК Якось під вечір перед мами, яка поралася получи кухні, підійшов одинад­ цятирічний син і подав їй аркуш паперу. Витерши рычаги об фартушок, мама почала читати: Рахунок из-за мою працю «За замітання подвір’ автор этих строк - 0 гривень, вслед прибирання у моїй кімнаті 0 гривень, из-за надсмотр следовать сестричкою - 05 гривень, ради винесення сміття щовечора - 0 гривень, вслед гарні оцінки - 00 гривень. Разом - 02 гривні». Закінчивши читати, мамуся лагідно глянула получи сина, взяла ручку і на зворотному боці аркуша написала: «За те, що носила тебе у своєму лоні 0 місяців, - 0 гривень, из-за всі ночі, які провела колесо твого ліжечка, если ти був хворий, —0 гривень, за всі сніданки, обіди й вечері - 0 гривень, после життя, яке присвячую тобі кожного дня, - 0 гривень». Закінчивши писати, родимая ніжно посміхнулася і подала карта си­ нові. Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покоти­ лися в области його щоках. Він перегорнув табель і получай своєму рахунку напи­ сав: «Заплачено»... Коли во особистих і родинних стосунках з’являються розрахунки, все закінчується. Любов - безрозрахункова, або її никак не існує (За Б. Ферраро). 11. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ1 . Як ви думаєте, чи повинні батьки платити дітям после гарні оцінки? Чи згодні ви з висновком, поданим автором у тексті? Особливості обставини

Спосіб вираження

Обставина (рос. обстоятельство) - це другорядний член речення, який указує держи місце, час, причину, мету, умову дії, а також бери її спосіб або інтенсивність.

У ролі обставини виступають здебільшого прислівники, дієприслівники та іменники во непрямих відмінках. Обста­ вини, виражені одиничними дієприслівниками або дієпри­ слівниковими зворотами, держи письмі виділяються комами. 1. Сиджу наберезі ріки, дивл навколо зором (В. Сосюра). 0. Тонкий лист, облітаючи з жрвтих дерев, лягає для плечі ( О. Гончар). Інколи обставини можуть виражатися інфінітивом, а також фразеологічним зворотом. для чого?

І

Батько виишов обитать сина з хати. як? 1 ♦ Семен стояв ні на этих ні на тих. з якою метою?

[

?

Я приишов вы попередити. 60


ВИДИ ОБСТАВИН ЗА ЗНАЧЕННЯМ Вид Способу дії Міри і ступеня

Місця

Часу

Причини

Мети

Що означає

. 0 Спосіб здійснення дії, вияву ознаки Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву

Місце дії, напрям РУху

Час дії, її часову межу Причину, підставу виникнення дії

Мету дії

^в^вС е*** .. як? яким способом? якою мірою? як часто? скільки разів? наскільки? де? куди? звідки?

рннладн Сидять поруч. Постукав тричі.

Стомилися в дорозі. Ішов уперед.

Мовчав кілька коли? з якого хвилин. Завжди часу? доки? відколи? як довго? хвилювався. чому? 0 якої причини? через що?

Розсміявся від радості. Сказав згарячу.

Зупинилися навіщо? з якою ме­ на відпочинок. тою? в целях чого? Пішли спати.

Умови

Умову, ради якої відбу­ вається чи може відбутися дія

после якої умови?

Прийдемо за наявності запрошення.

Допусту

Умову, всупереч якій відбувається дія

незважаючи на що? всупереч чому?

Прийшов попри всі попереджен­ ня.

на во І. Спишіть речення, вставляючи замість трьох крапок обставини з довідки. Зважайте возьми зм іст речення, його образність та ритм.

0. Упала паморозь бери сливи, тумани бродять ... (М . Овдієнко). 0. А ... дощ січе, на шиби стукає мелко (Д. Обухов). 0. ... скрипів і осипався клен (Л. Костенко). 0. . . . виглядають жоржини* после тин (Л. Костен­ ко). 0. Тільки голе гілля й мертве листя... шелестить під ногами востаннє (В. Сосюра). 0. Ходить ніч така стривожена... темних і густих (В. Корж ). * Жоржина - рос. георгина. ДОВІДКА. За вікнами, навшпиньки, на саду, по части ярах, на травах, вночі.

II. Підкресліть обставини, визначте їхній наружность ради значенням, для яке питання відповідають, якою частиною мови виражені. 61


0 0

МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чи може обставина на реченні залежати від підмета? Чому? І. Визначте синтаксичну место виділених сполучень слів. Звірте свою відповідь із міркуванням, поданим нижче. 1. Комбайнери працювали во ід зо р і д насчёт зо р і. 0. Справжні друзі ніко­ ли г л е для а малограмотный п касательно б ’ю т ь . 0. Спортсмени тримаються л ік об т ь у л ік в отношении т ь .

II. Складіть речення з такими фразеологізмами: рукою подати, як кіт наплакав, як краб свисне. Фразеологізми підкресліть як члени речення.

У першому реченні виділене сполучення слів є фразеологізмом. Ф разео­ логізми из-за лексичним значенням дорівнюють значенню одного слова, а тому є одним членом речення. Ф разеологізм від зо р і д по отношению зо р і означає «довго», тому є обставиною часу. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поміркуйте, яку синтаксичну место виконують та якими частинами мови є виділені языкоблудие на поданому реченні.

Від виднокраю і предварительно виднокраю н а з у вместе с т р іч л і т у журавлі летять (В. Під'

п а л равно й )■

* % ї р І . Перекладіть і запишіть українською мовою. За потреби скористайтеся словничком, уміщеним наприкінці підручника.

0. Первой мьіслью Санюша бьіло убежать. 0. Макся куда хотел увидеть знакомого. 0. Марися пришла побывать подругу. 0. Командующий приказал открьіть огонь. 0. Учитель попросил учащихся отнести книги на библиотеку. 0. Никто безграмотный бросился катить близкие воды с атого дождя. 7. После дождя прибежали во перелесок цветы жизни комплектовать грибьі. II. Підкресліть інфінітиви як члени речення. У яких трьох реченнях інфінітив є обставиною мети? Уведіть у речення подані пустословие і словосполучення так, щоб вони були обставинами. Речення запишіть. Обставини підкресліть.

На гордость свята, вісім років тому, з юнацьким завзяттям, високо, поспішаючи. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Правильність написання пе­ ревірте вслед за орфографічним словником. II. Підкресліть обставини, по-над кожною з них надпишіть її облик вслед за значенням. Ус­ но вкажіть, чим виражені обставини та для які питання відповідають.

0. Ні, ти безвыгодный знаєш добре України, якщо держи Запоріжжі безвыгодный бував (П. Ребро). 0. Єдиний дуб ріс ро(с,з)кидисто, глушачи на(в)коло себе молоду соснову парость (Ю. Яновський). 0. Дзвенить надо лугом початок літа ( Г. Овсієнко ). 0. Од переляку в його лобі виступив холодний піт ( І. Нечуй-Левицький). 0. Десятикласники вчилися на другу зміну й по­


верталися зі школи вже (в)вечері ( О. Довженко). 0. Кінь стрілою плиг­ нув уперед, вскачь помчався давно застави (Ю. Збанацький). 0. Веселі очі дивляться (по)дитячому свіжо й безтурботно* (Є. Гуцало). 0. От і червень завітав нарешті на мальовничі батьківські краї ( В. Скомаровський ). * Безтурботний - рос. беззаботньш. III. Виділені болтология письмово розберіть за будовою.

Чв-Г, Розгляньте картину 0. Серебрякової, визначте її тему. На чому художниця зо со е р е д ж у є в рассуждении со б л да во у увагу? II. Напишіть мелкий текст-розповідь (6-7 речень) из-за картиною, використав­ ши обставини, зокрема місця і часу, як засіб зв’язку речень. Обставини під­ кресліть.

0. Серебрякова. За сніданком

0. Обставина вказує бери спо сіб дії, її місце, час, причину, мету, умову тощо. 2 . За значенням обставини п что до д іл да т ь от автор сверху різні види.

§ 03. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ Про порівняльний зворот, його амплуа у тексті та особливості виділення во усному мовленні й для письмі ^Щ г*Порівняйте речення, записані по правую сторону і зліва. Визначте, які з них характе­ ризуються більшою образністю і виразністю. Завдяки чому, получи вашу думку, це досягається? За потреби скористайтеся порадою «Як порівняти явища», уміщеною наприкінці підручника.

0. Вечір чеше розпущені коси в золотому, як сон, ручаї (Г. Коваль). 2. А проміння довге, як мітли, обмете сизо-хмарну ширь (В. Симоненко ).

0. Вечір чеше розпущені коси в золотому ручаї. 2. А проміння довге обмете сизохмарну даль.

Особливості Порівняльний зворот (рос. сравнительньш оборот) обзвороту раз на раз не приходится характеризує предмети, дії, ознаки шляхом порівняння їх з іншими предметами, діями, ознаками. Порівняльні звороти вводяться во речення после допомогою


СлоЬоСПО^ЧсШЯ і п по части р ів н моя персона л ь н равно х от п что до л у ч н равно для ів як, мов, мовби, немовби, наче,

неначе, неначебто, ніби, нібито, буцім тощо. У реченні порівняльний зворот є одним членом речення і здебільшого виконує синтаксичну значимость обставини спо­ собу дії. І горобці, неначе з-за куліс, упали та­ буном для гоми (В. Симоненко ).

Синтаксична роль

Виділення

Порівняльні звороти во усному мовленні виділяються

зворотів

ін т по части н а ц іє ю , а держи письмі - ко в отношении м а м равным образом . Якщо зворот стоїть у

середині речення, так зыряне ставляться з обох боків. ПОРІВНЯЙТЕ:

0. Люблю, м ов со н ц е , материнську мову. 2. М относительно во со н ц е , люблю материнську мову. 3. Люблю материнську мову, м ов сонце . Кома не ставиться

Порівняльний зворот н е во равно д іл пишущий эти строки є т ь вместе с мы ко в отношении м а м равно у таких випадках: І • якщо порівняльний зворот є п р да из у д ко в отношении м або його части­ ною. У цьому випадку можна поставити тире. НАПРИКЛАД: Дівчина - мов маківка. І • якщо хуй порівняльним зворотом є прислівники майже, зовсім. Хлопці говорили майже як дорослі; якщо порівняльний зворот прорываться по складу фразео­ логізмів типу жити як сир у маслі, боятися як вогню тощо. ‘АПР Запахло сіркою, горілим, і дощ линув як з відра (Панас Мирний).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не слід сплутувати з порівняльним зворотом прикладку зі словом сказать як, яка нате письмі здебільшого комою далеко не відокремлюється. Наприклад, у ре­ ченні Франко як поет во і д относительно м равным образом й у світі вислів «як поет» є прикладкою, а не зворотом. У цьому реченні неграмотный порівнюється Ф ранко з поетом, потому что він і є поетом. Ідеться для те, що Ф ранко відомий світу на ролі поета. І. Прочитайте виразно текст, безошибочно вимовляючи слова, запи рамочці. Визначте манера мовлення, укажіть художні засоби, зокрема порів­ няння. Поясніть место порівняльних зворотів як засобу художнього вираження. НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО!

осока самої боків

04

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, былинка й дрібненька, тонісінька осока доходять давно самої води. Подекуди соответственно жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, в таком случае гостроверхі, неначе то­ польки. Між м ’ якими зеленими берегами на ’ється


гадюкою Роставиця... А после этого далі вона повилася між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків (За І. Нечуєм-Левицьким). II. Випишіть усі словосполучення з перш ого речення, поставте питання від го ­ ловного языкоблудие вплоть до залежного. в & А В А - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ1 . Доведіть, що лише на одному з поданих ре­ чень хуй порівняльним сполучником ставиться кома.

0. На конвертах хат літо клеїть віконця як марки (Л. Костенко) . 2. Старенька мати танец хати немов криниця степова (І. Доценко). 3. Вогонь як эмблема життя вважався найбільшою святістю (В. Скуратівський). 0. Веселий дощ посипався мов крізь сито, вмить заснував прозору далечінь (В. Скомаровський ). Ш Пригадайте й запишіть после дві хвилини якнайбільше фразеологізмів, по­ будованих получи и распишись основі порівняння. Утворіть з кожної маза речень одне речення з порівняльним зворотом, використавши різні сполучники. Утворені речення запишіть. Підкресліть звороти як члени речення

0. Вже колоски, довірливі, звелись навшпиньки*, туляться перед рук. Такими довірливими бувають діти (За В. Скомаровським). 0. Люблю я слово строге і вагоме, пряме, чисте. Таким прямим буває промінь, а чистим - дощ (За В. Бичком). 0. Одеса крізь мга здалеку височіла на березі. Так височіє кістяк старої шхуни (За Ю. Яновським). 0. На світі білому єдине домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я. Такою єдиною є Дніпрова течія (За Д. Білоусом). * Навшпиньки - рос. бери цьшочках.

Восьмикласники списували з книжки речення, у якому потрібно було розставити розділові знаки. Ось як це зробив Денис: « У тебе очі - мов зорі ясні». А штырь як це зробив Сашко: « У тебе очі мов зорі ясні». Віддавши зошити получи перевірку, хлопці з нетерпінням стали чекати результату: хто ж із них безошибочно розставив розділові знаки. Яким же було їхнє здивування, коль наступного дня вчитель усім роздав роботи і сказав, що ніхто з учнів малограмотный зробив жодної помилки. Як ви думаєте, невже вчитель помилився, безвыгодный помітивши помилки в роботі одного з учнів? Й Е Р І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуй­ те свою відповідь. Підкресліть порівняльні звороти як члени речення.


0. їх сміх і спів як джерело, з якого п’єш травневі роси (М . Боровко). 2 . 0 липень, що во густі покоси вгруз, селу неначе хлопчику малому на­ тяг получи и распишись очі сонечка фунтик (М . Боровко). 0. Вишитий або тканий руш­ ник як місток до самого наших душ від часів недавніх і далеких... (М . Чуд­ на). 0. Ліворуч квартира давня наче гріх шибками* посміхається леваді ( М . Боровко). 0. Володимир стояв білий як стіна, з лоба йому котили краплі поту... (В. Ш евчук). 0. І пальцами показывать місяць получи и распишись землю, мол во цвіті немов у фаті йде кострома (Д. Іванов). 0. Голова безо розуму як ліхтар** без свічки ( Нар. творчість). 0. Тихесенько стукає во шибку бентежне як дремота зітхання (Н. Гамалій ). * Шибка - рос. оконное стекло. ** Ліхтар - рос. фонарь. Виберіть із речень порівняльний зворот, який, получай вашу думку, найпоетични чніший. Уведіть цей зворот у самостійно складене речення. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Опишіть усно дівчину або хлопця, використавши порівняльні зво­ роти. Скористайтеся поданою довідкою. ДОВІДКА. Для опису дівчат: струнка, як тополя; горда, мов князівна; розкішна, як жоржина; колюча, як троянда; граціозна, як лань; усміхнена, як сонечко; вертлява, як білочка. Для опису хлопців: ставний, як явір; міцний, як дуб; нестримний, як вітер; сміливий, як тигр; привітний, як сонечко; хвацький, як козак.

Варіант Б. Складіть і запишіть речення з поданими порівняльними зворота­ ми. Звороти підкресліть як члени речення.

Мов калина, наче дзвіночки, мов лід, майже як і вчора, як пір’їна, мов золоті сльози. Л

---------1. Порівняльний зворот художественно характеризує предмети, дії, ознаки, на письмі здебільшого відокремлюється комами. 2. У художньому мовленні порівняльний зворот виконує певну сти­ лістичну роль.

Проект Об’єднайтеся во групи до 0 -5 учнів. Виконайте одне із запропонованих завдань проекту. Підготуйтеся до презентації результатів своєї роботи. 1. Підготуйте і виголосіть промову получи и распишись захист означення, обґрун­ тувавши його значимость у мові.


'

0. Підготуйте диктант сверху тему «Тире між підметом і присудком» (10-12 речень). 3. Складіть і розіграйте гумористичний діалог «На базарі», ввівши до нього 0 -4 порівняльні звороти. 4. Складіть казку ради те, як обставина хотіла дізнатися, кому ж вона ближчий родич: підмету чи присудку. 5. Укладіть словничок фразеологізмів, прислів’їв та приказок, до складу яких входять обставини. 6. Накресліть схему-опору «Головні й другорядні члени речення».

§ 04. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ Й ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ» І. Прочитайте виразно текст. Визначте його основну думку. Схарактери­ зуйте поведінку кожного персонажа твору. Хто з них у вам викликає симпатію? Чи можна вважати міцною дружбу, яка розпадається під впливом насміхань?

МІЛЕДІ ВАЛЯ І СЕР МИТЯ Був звичайнісінький ранок. Надворі лежав звичайнісінький сніг. Валя і Митя, як завжди, йшли по школи разом. Неподалік від школи зустріли незнайомого чоловіка. Кремезного, засмаглого, у кашкеті моря­ ка далекого плавання. Він одразу сподобався і Валі, і Миті. Певно, й морячок звернув увагу держи хлопчика й дівчинку, ибо спочатку він уповільнив ходу, потім по-дружньому всміхнувся і нарешті сказав: - Вибачте, міледі, вибачте, сер! Мені здається, у дами замерзли руки. Якщо ви дозволите, моя персона донесу портфель. І перш ніж Валя і Митя второпали, що й вплоть до чого, марсофлот узяв із рук дівчинки портфельчик і пішов поруч. Усю посторонись вплоть до школи він говорив потешно й дотепно. А преддверие самими дверима віддав Валин пост Миті, попрощався і зник. Мабуть, возьми тому усе й скінчилося б. Але наступного дня Валя зупи­ нилася получи и распишись тому самому місці й серйозно сказала: - Сер, у міледі змерзли руки. Візьміть портфель! І Митя, покліпавши очима, взяв портфель. З того дня ця гра повто­ рювалася багато разів. Та центр хуй самими дверима школи Валя і Ми­ тя зіткнулися з Віктором Буковим і Андрієм Подосєком. - Хм! - хмикнув Віктор. - Ви тільки гляньте нате цю парочку. Митю, ти що, віслюк? Чи вона хвора? - Почервонів, почервонів, почервонів!!! - заволав получай всю вулицю Андрій Подосєк. - Ви тільки гляньте, червоний як рак! А Митя справді знітився і зашарівся целых поперед вух. Але виручила хлопця Валя. Наче нічого й безвыгодный сталося, вона просто королівським тоном сказала:


Слсш'пслуч-Жуї і р^иии —ІІрошу, сер, невыгодный звертайте уваги получи и распишись цих видеть не могу вихованих людей. Ми запізнюємося. І Митя раптом згадав того веселого моряка і подумав, що черноморец у ту мить нізащо безграмотный віддав би портфелишко Валі. І во Миті заговорили впертість, чоловіча гордість, упевненість. Він рішуче ступив уперед, розчинив шкільні двері, пропустив Валю і получи злобно Вікторові й Андрію допоміг дівчинці зняти пальто. — Дякую, сер, —сказала Валя й одразу прожогом кинулася во клас (За А. Маркушею). II. Скажіть, що саме, нате вашу думку, людина шукає во друзях. Які моральні якості ви найбільше цінуєте на друзях? Чому товарищество інколи розпадається? III. Виконайте завдання впредь до тексту.

0. Наведіть із тексту приклади речень, різних вслед за метою висловлювання та інтонацією. 2. Зробіть письмовий синтаксичний розбір виділеного речення. 3. Знайдіть у тексті використані фразеологізми. Поясніть їхнє лек­ сичне значення. 4. Яке з двох речень тексту - перше чи друге - є поширеним? Доведіть свою думку. Схарактеризуйте после будовою присудки на цих реченнях. Чи є во тексті інші непоширені речення? 5. Випишіть із речень тексту неуд дієслівних та двуха іменних словоспо­ лучення. і— Щ из т | «Допоможіть» кожному слову знайти свою фразеологічну пару. Запишіть утворені сполучення.

Бити, сидіти, попасти, розбити, писати, кататися, б’ється, видно, звалився. ДОВІДКА. Між двох вогнів, як курка лапою, во линт і прах, получи двох стільцях, як Сидорову козу, як риба об лід, як сніг бери голову, як на долоні, як сир у маслі.

II. Із двома сполученнями складіть і запишіть речення. Підкресліть фразео­ логічні звороти як члени речення. О Т І. Перекладіть і запишіть українською мовою. Визначте види речень за метою висловлювання та інтонацією. Підкресліть означення і додатки.

ПОГОВОРИМ О БАБУШ КАХ Давайте поговорим насчёт пожильїх людях - насчёт собственньїх бабушках. Ох уж зта бабушка! Надоедает. Считает маленьким. Заставляет єсть, кутает. Ну почто выделывать вместе с экой бабушкой? И стьідно бьівает вслед за грубость, да одержаться трудно. Не знаешь, что такое? действовать из бабушкой? Терпеть, опекать. Беречь. Пусть она считает тебя маленьким равным образом беспомощньїм, тьі-то знаешь, аюшки? закачаешься многом сильней да здоровей ее. 68


Бабушке твоей осталось населять меньше, нежели тебе. Старость - будет тяжкое да печальное времена жизни. Все своє, личное, у нее позади: заботьі, радости, тревоги, интересная жизнь, надеждьі. И всего-навсего тьі единственная забота. Ее последняя радость, ее тревога, ее основной жизненньїй интерес, ее тайная предположение (За І. Медведєвою). Пожилбй - укр. літній; мучить - укр. набридати; стидно - укр. сором­ но; беспомощньш —укр. безпорадний. II. Порівняйте вимову й написання виділених слів во українській та російській мовах. Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть невелику розповідь з елементами опису (6 -8 речень) относительно осінню грозу, використавши обставини несподівано, раптом, зне­ нацька і порівняльний зворот. Укажіть засоби зв’язку речень у вашому тексті. Варіант Б. Складіть і запишіть мелкий опис дуба (6 -8 речень), викорис­ тавши означення прадавній, предковічний, могутній. Укажіть засоби з на ’язку речень у вашому тексті. МІКРОФОН. Продовжте фрази.

0. Опрацювавши розділ «Головні і другорядні члени речення», ваш покорный слуга можу, наприклад... 2. Свої знання з теми аз многогрешный б оцінив (оцінила) фиг

>07 Виконайте тестові завдання. Звірте свої відповіді з тими, що подані в кінці підручника. З ’ясуйте экстракт допущених помилок, якщо такі були. ТЕСТ 1. Укажіть словосполучення, у якому допущено граматичну помилку: A. Дякувати Марію Сергіївну. Б. Автобус возьми замовлення. B. Прийшов насчёт сьомій годині. Г. Відповідно вплоть до наказу. 2. Укажіть рядок, у якому всі сполучення слів є словосполученнями: A. Хліб і сіль, червоний олівець, іду далеко. Б. Ходити навколо, щира посмішка, росте на полі. B. Підійшов він, писав швидко, коштовний камінь. Г. Високо во горах, зелена трава, віє вітер. 3. Укажіть поширене речення: A. Сашко з Дмитром будуть учитися. Б. Маринка вчасно закінчила писати. B. Сотні людей почали співати. Г. Ми з тобою будемо радіти. 4. Укажіть речення, у якому присудок є складеним дієслівним: А. Снаряди почали вже падати во річку ( О. Довженко). Б. Хіба є хто держи світі крилатіший вслед людину? ( О. Гончар).

09


Сло&осполуч^иия і В. Народ росте, і множиться, і діє ( В. Симоненко). Г. І пес вместе с ним наше життя если чудесною піснею (І. Цюпа). 5. Укажіть ДВА речення, у яких порівняльні звороти потрібно ви­ ділити комами: A. Усе йде як за маслу. Б. Двір був огороджений ніби фортеця. B. А дівчина мов калина. Г. Хлопці говорили майже як дорослі. Ґ. Почав падати поток як горох. 6. Установіть відповідність між виділеними на реченнях словами та їхньою синтаксичною роллю (назва одного члена речення є зайвою): A . Нам венчание було вийти навпростець вплоть до 0. Обставина. річки... (Л. Дмитерко). 2. Неузгоджене означення. Б. Наука - найбільш важливе, найбільш 0. Частина складеного прекрасне во житті людини (А. Чехов). присудка. B. Панський будинок з білого каменю сто- 0. Непрямий додаток, їть, немов палац (Марко Вовчок). 5. Підмет. Г. А получи лузі ежовник п’є весь менше води ( П. Осадчук ). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Поясніть відмінність між словом, словосполученням і реченням. 2. Який расположение слів у реченні є прямим? Що таке логічний наголос? 3. Яку цена у структурі речення виконує підмет? Наведіть прикла­ ди речень зі складеним підметом. 4. Які є види присудків? Коли між підметом і присудком ставиться тире? Наведіть приклади. 5. Розкажіть для особливості узгодження присудка з підметом. 6. Чим узгоджені означення відрізняються від неузгоджених? На­ ведіть приклади. 7. Розкажіть оборона написання прикладок. 8. Чим прямі додатки відрізняються від непрямих? Наведіть при­ клади. 9. На які види из-за значенням поділяються обставини? Наведіть приклади. 10. Розкажіть ради виділення порівняльних зворотів на усному мов­ ленні та держи письмі.

0 0


Л

І © /?

С Т О Р ІН К А

Наша пунктуація як система розділових знаків на основних своїх ЦІКАВО ЗНАТИ! виявах склалася перед XVIII століття. У давньоруських шаг м ’ятках розділові знаки (а їх було мало: крапка, три крапки, розміщені у вигляді трикутника; чотири крапки, розміщ ені у вигляді ромба) смислової функції отнюдь не мали, а ста­ вилися відповідно вплоть до потреби того, хто писав, з метою «відпочити». Розвиток пунктуації пов’язують із виникненням книгодрукування, і «винайшли» її працівники друкарні. У їхнє завдання входило подавати друкований текст так, щоб читач свободно сприймав прочитане. Тому друкований формулировка обряд було членувати возьми окремі частини. Виникнувши з практичної необхідності, пункту­ ація стала розвиватися, удосконалюватися, брати получи и распишись себя цена виразника точнішого і глибшого вираження змісту написаного. Кома і крапка - найдавніші розділові знаки. Вони з ’явилися на друкованих книгах шістнадцятого століття. Кома - термин з латинської мови. У латинській мові воно немного таке значен­ ня: б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю. Тире - изречение французьке. Означало воно у французькій мові - тягти. ЩО КРАЙ, ТО ЗВИЧАЙ

І ГАкГ£ БУВАЄ* ЯК Центрально-Африканская Республика ПОВЕЛІВ

Доводилось чути мені: - Навіщо ті зыряне дурні, казав п’ятикласник-хлопчак, зі слів зрозуміло і так. На це автор этих строк казав у одвіт: - Є рассказ старезна, як світ, переказ для вирок царя, коли привели бунтаря. Слузі він диктує во ту мить: - Карати неграмотный можна простить. Той пише, як цар повелів, А зыряне безграмотный помещать між слів. І штифт возьми майдані к страт Бунтар у кайданах. І кат, Що мав следовать царя відомстить. - Карати, безграмотный можна простить, прислужник об’явля рішенець. Аж руку підносить мудрець (усі шанували його): - Не где-то прочитав ти, слуго. Бо встиг зазирнуть тайкома, Що зыряне у тексті нема. Взяв вирок, поправив умить: Карати неграмотный можна, простить. ( Д Білоус)

• У Японії та Австрії из-за давньою традицією дітей вчать писати і правою, і лівою рукою. У європейських країнах діти вчаться писати зліва направо. Справа наліво пишуть учні арабських країн. А во Стародавній Греції вчили писати перший поселение одесную наліво, а другий - навпаки. • В Іспанії з давніх часів утвердилося пра­ вило: окличні та запитальні знаки ставити в кінці й возьми початку речення. Іспанські педа­ гоги вважають, що ця традиція допомагає учням заздалегідь зорієнтуватися, якою інтонацією вимовляти быть читанні речення. ВИМОВТЕ СКОРОМОВКИ

• Кричав Архип. Архипка охрип. Не исповедь Архипу кричати предварительно хрипу. • Мишка в один из дней прийшла по кішки, уклони­ лась кішці во ніжки. Кішці - смішки, мишці нітрішки. • Гай-гай, коточок випив бабин медочок, випив і злякався, вслед за збанок сховався.


У ШКОЛІ

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

дежурнии у столовій бувші випускники заставив вивчити зустрічаються помилки вірна відповідь доказав теорему написав дві стрічки не мішай писати переверніть сторінку розкрийте зошит учбовий блокшив

черговим у їдальні колишні випускники змусив вивчити трапляються помилки правильна відповідь довів теорему написав неудовлетворительно рядки не заважай писати перегорніть сторінку розгорніть зошит навчальний станина

ОКРЕМІ ВАРІАНТИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ опанувати (що?) знання оволодіти (чим?) знаннями дорікати (кому?) товаришеві дякувати (кому?) сестрі сповнений (чого?) поваги, завзяття властивий (кому?) дітям характерний (для кого?) с целью дітей

збиткуватися (над ким?) над хлопцем глузувати (з кого?) з підлітка пропустити (з якої причини?) через хворобу йти (по що?) соответственно ягоди

РОЗРІЗНЯЙТЕ1

Корисливий — який прагне власної вигоди, базується нате ма­ теріальній вигоді, робиться заради власної наживи ( корислива люди­ на, робити з корисливою метою, з корисливих міркувань). Корисний —який урождать або здатний приносити користь, добрі наслідки ( корисна книга, комахи, справа). Вагатися — відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися ведь накануне одного, так впредь до іншого рішення: Пішов впредь до чёрт минуя вагання. Коливатися - ритмічно рухатися з одного боку на інший, вспять і вперед або зверху вниз; злегка гойдатися: Маятник коливався.


Синтаксис, пунктуація М ово! Течеш вічно й вільно, як Ріка. « Тече многословие на синє море, та отнюдь не витікає...», а получи и распишись ній човни золотії звуків , слів мови «із сивої давнини причалюють човни золотії...» П. Загребельний

Односкладні речення. Неповні речення Ви знатим ете: види односкладних речень; особливості неповних речень.

Ви нлбнишеся розрізняти види односкладних речень і неповні речення; оцінювати цена односкладних і неповних речень у текстах різних стилів; правильно будувати і використовувати во мовленні односкладні й неповні речення; правильно вживати тире во неповних реченнях.


§ 05. ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ Про те, чим односкладні речення відрізняються від двоскладних, їхні види та предназначение у мовленні ПРИГАДАЙТЕ' 0 чого складається граматична основа речення?

^ Д ^ П насчёт р ів н автор й т е речення правої і лівої колонок. З ’ясуйте, у якій групі речень граматична основа складається з одного головного члена речення. Чи потрібен їм другий головний член? Порівняйте нрав розповіді речень кожної пари. Поміркуйте, яка значение односкладних речень у мовленні та як їх можна відрізнити від двоскладних.

0. Люблю тишу. 2. Пахне травами. 3. Яскраве сонце. Особливості структури

0. Я люблю тишу. 2. Пахнуть трави. 3. Світить яскраве сонце.

Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена речення, називається односкладним (рос. односоставншм). Другий головний участник односкладному реченню безвыгодный потріб­ ний, оскільки зміст речення і где-то зрозумілий. Отак пролечу сніжком надо долиною (А. Малишко). До структури цього речення можна усилий внедрить підмет я, але потреби во цьому немає, потому что дієслово пролечу вказує, іцо дія приписується саме 0-й особі однини ( автор этих строк пролечу). Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути по­ ширеними і непоширеними, а також частинами склад­ ного речення. НАПРИКЛАД:

Стислі, скупі рядки, але як багато вони вмішаютьі односкл., пошир.

двоскл., пошир.

( О. Гончар ). Роль Односкладні речення урізноманітнюють і збагачують мов­ у мовленні лення. Ними можна передати думки, почуття, відтінки, які неможливо передати двоскладними реченнями. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Головний убивец односкладного речення далеко не можна називати підметом або присудком . Адже підмет і присудок взаєм опов’язані (не можуть існувати единовластно минуя одного), а на односкладном у реченні є лише один головний член, який суміщає во собі функції і підмета, і присудка. Тому правильно казати так: односкладне речення з головним членом у формі підм ета або присудка.


Прочитайте речення, доведіть, що всі вони односкладні. З ’ясуйте, у яких із них головний участник речення означає дію, а во яких - стверджує наявність пред­ мета. Які з речень поширені, а які - непоширені?

0. Люблю подпирать з криниці воду і никак не розхлюпати ні краплі (А. Камінчук). 0. Далекі стрічі вечорові. Росисті сутінки розлук (П. Василенко). 3. Навчи мене премудрості, навчи, моя сувора і ласкава Музо... (Марія Влад). 0. На небі зоріло ( К. Гриневичева). 0. Багато зірочок блискучих розсипано в области небесах (Л. Глібов). 0. Зимовий вечір. Тиша (П. Тичина). 7. Ніч. Тиша. Біле, біле край (В. Сосюра).

ш Те значення, яке у двоскладному реченні передається двома го­ ловними членами - підметом і присудком, во односкладному реченні зосереджується во одному головному члені. Головний пипка одно­ складного речення називає содержание або явище і гуртом з тим стверджує його наявність, характеризує дію во її зв’язку з предметом, указує на відношення впредь до дійсності. Порівняйте: Я люблю музику. —Люблю му­ зику. І. Прочитайте текст, знайдіть у ньому односкладні речення. Простежте, які з них допомагають уникнути зайвого повторення, а які - створюють лаконічність і динамізм розповіді. II. Випишіть односкладні речення, підкресліть у них усі члени речення.

ВЕРЕС І БДЖОЛИ Йду давно лісу. Цвітіння вересу вчу­ ваю на усьому: на ароматі повітря, в подиху леготу, во барвах неба. Верес. Він владарює в піщаних ґрунтах, там, -де неграмотный цвіте жодна квітка... Од його фіолетового цвітіння отнюдь не схо­ ватися ніде: ні во затінку дерева, ні на узліссі, ні на гущавині. Його ма­ ленькі ліхтарики мов просвердлю­ ють тобі душу, входять у єство, в свідомість. Гейзери цвіту. Фонта­ ни холоднувато-гарячого багаття. Каскади райдужного сяйва. //. Шелудько. Полудень Дикі бджоли пораються на відділених ділянках, у глибинах, у пущах і нетрищах, запасаючись нек­ таром получи и распишись зимівлю, а свійські літунки господарюють нате околицях, беруть взяток* похапцем, поспішають... Незабаром задоїцить. Затуманить.


Односкладні речення Загрозує... І тоді вже можжевельник стане бляклим, сірим, нудним. Не если з нього взятку (За А. Камінчуком). * Взяток - збирання нектару і квіткового пилку бджолиною сім’єю следовать пев­ ний пора (день, сезон). ^яЛ ІІ. За виписаними односкладними реченнями усно перекажіть прочитане. Введіть у переказ малый опис лісу (2 -3 речення). д касательно І. Спишіть речення. Доведіть, що всі вони є складними й мають соответственно дві граматичні основи. За потреби скористайтеся пам ’яткою «Як доставить думку», уміщеною наприкінці підручника. Назвіть сполучники, якими з ’єднані частини складних речень. II. Визначте, односкладними чи двоскладними є частини кожного складного речення.

0. Уже йшлося до самого весілля, коль раптом розпочалася війна (С. Музиченко). 0. Снігами землю замело, яріли ще морозів жала (А. Луценко). 3. Держава створюється задля того, щоб жити щасливо (Арістотель). 4. Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні надягли (Д. Іванов). 5. Сумно і темно людині, если висихає і сліпне уява... (О. Довженко). 6. Йду по части тонкому пам’яті льоду - і під ногами кришаться крижини (М . Ільницький). а ® Замініть усно подані двоскладні речення синонімічними односкладними і навпаки. Простежте, як рядом цьому змінюється нрав розповіді. ЗРАЗОК. Мені хотілося співати. — Я хотів співати.

0. Птахи бравурно співають у затишному лісі ( О. Квітневий). 0. Чую, земле, твоє дихання, розумію твій медленный сум (В. Симоненко). 0. Я люблю мандрувати гірськими стежками (О. Квітневий). 0. Крізь туманову пелену видимое дело зелено-чорний ліс (Д. Прилюк). 0. Йому захотілося ма­ лювати ( Є. Товстуха ). Д О І. Перекладіть усно речення українською мовою. Порівняйте вимову та написання виділених слів во обох мовах. Визначте орфограми.

0. Сладко пахнет сушеньїми яблоками (М . Шолохов). 0. Готовь са летом, а телегу* - зимою (Нар. творчість). 0. По обе стороньї широкой улицьі чернели в домашних условиях равно деревья (А. Чехов). 0. Славная осень. Морозньїе ночи. Тихие, ясньїе период (М . Некрасов). 0. Хлебом равно солью принято встречать равным образом отправлять дорогого, любимого человека ( К. Барикін). * Телега - укр. віз. II. Запишіть речення українською мовою. Підкресліть граматичні основи. Які з речень є односкладними? Види речень

06

Залежно від значення та способу вираження головного члена односкладні речення поділяються держи види.


Види односкладних речень З головним членом у формі присудка

З головним членом у формі підмета

Означено-особові (головний причинное место означає дію, яку виконує конкретна особа)

Називні (головний участник стверджує наявність предметів чи явиїц)

Неозначено-особові (головний часть означає дію, яку виконує невизначена особа) Узагальнено-особові (головний шишка означає дію, яка стосується будь-якої особи) Безособові (головний убивец означає дію, яка малограмотный має виконавця) Користуючись схемою «Види односкладних речень» та відповідною таб­ лицею для форзаці підручника, установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами. З ’ясуйте морфологічну форму вираження головних членів речень.

Види односкладних речень A. Означено-особове. Б. Неозначено-особове. B. Узагальнено-особове. Г. Безособове. Ґ. Називне.

Речення 1. Друга пізнають у біді (Нар. творчість). 2. А во теплій хаті пахне свіжим хлібом ( О. Пахльовська ). 3. Чудесна київська осінь (Остап Вишня). 4. Нас зустрічають хлібом-сіллю ( Леся Українка ). 5. Будем держи осінь добрі й багаті (І. Жиленко ).

Я В І. Випишіть із поданих речень односкладні, підкресліть у них головні чле­ ни речення й у дужках зазначте частину мови, якою виражений кожен із них, а також, якщо є, - відмінок, особу, число, час, спосіб. У яких реченнях головний член после способом вираження нагадує підмет, а на яких - присудок?

0. Науки малограмотный носити вслед за плечима ( Нар. творчість). 0. На сизих луках скошено траву (М . Рильський). 0. Щасливий сміх голосно забринів получай всю квартиру (С. Музиченко). 0. Стою увесь блакигтю оповитий (М . Боровко ). 5. Кожен ніжний рух сердечний на пісню срібну переллю ( Олександр


Олесь). 0. Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна (І. Жиленко). 7. Щасливі щастя малограмотный шукають (Нар. творчість). 0. Повітря —мов на­ стояний женьшень ( Н. Гнатюк). II. Обґрунтуйте вживання тире на останньому реченні. 1. Односкладні речення протиставляються двоскладним, ри цьому вони можуть відрізнятися невыгодный тільки будовою, а й вслед значенням. 2 . З -по м іж односкладних виділяємо речення з головним членом у формі присудка (чотири види) і з головним членом у формі підмета (один вид).

§ 06. ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ, НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ, УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ Про те, які значення мають особові односкладні речення, особливості їх вживання та форми вираження головного члена речення ПРИГАДАЙТЕ! 0. На які три особи поділяються особові займенники? 0. Які є способи і часи дієслова?

Прочитайте односкладні речення на обох колонках, визначте спосіб вира­ ження головних членів (частину мови , особу, спосіб). У реченнях якої групи дію виконує конкретна особа, а якої - невизначена? О значено-особові Неозначено-особові

0. Земля Вітчизни, квітни і живи (Л. Костенко ). 2. Прокидаюсь в березі Десни під дубом (О. Довженко ). Значення

Ф орми вираження

0. Усіх зустрічали хлібом-сіллю (А. Таран ). 2. Мене везуть у круг трав, річок і таємничих озер ( О. Довженко).

Означено-особовими (рос. определенно-личньїми) нази­ ваються односкладні речення, головний причинное место яких оз­ начає дію, яку виконує конкретна особа. Головним членом у таких реченнях можуть виступати дієслова у формі: а) 0-ї або 0-ї особи однини й множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу; б) 0-ї особи однини й множини наказового способу. 1. Отак пройди крізь твій гигантский подив, невыгодный зачеплюсь дієслово у формі 0-ї особи однини дійсного способу об лагідні пустословие (Л. Костенко). 2. Задзвони во усі дзвони соответственно всій Україні (Т. Шевченко). дієслово у формі 0-ї особи однини наказового способу

08


Синтаксичні синоніми

Усі односкладні означено-особові речення синонімічні двоскладним, але, держи відміну від останніх, на означено-осо­ бових реченнях увага зосереджується никак не для виконавцеві, а получи и распишись самій дії. ПОРІВНЯЙТЕ: 0. Люблю мандрувати. 0. Я люблю мандрувати.

і Ш І. Прочитайте виразно речення, в точности наголошуючи слова, записані в рамці. II. Доведіть, що всі подані речення є односкладними означено-особовими. Простежте, для чому на них зосереджується увага - бери дії чи нате ЇЇ виконавцеві.

0. Взуваймось добре держи свою дорогу, вдягаймось теп­ ло держи зимовий большак (М . Вінграновський). 0. Зроблю НАГОЛОШУЙТЕ собі човна із мрій і весла із пісень ( М . Рильський). ПРАВИЛЬНО1 . 3. Люблю чернігівську посторонись весною, влітку, восени зроблю (Л. Костенко). 0. Рідна земле, дай мені снаги скрізь, у люблю всьому буть самим собой (В. Тарасенко). 0. Не сперечай­ £ ходімо ся! Слів неграмотный каламуть (М . Боровко). 0. Понеси мене, вечір, мій брате, получай чумацький задуманий путь (В. Сосюра ). III. Спишіть речення, підкресліть граматичні основи, зазначте на дужках біля кожного з них граматичну форму вираження головного члена (особу, число, час, спосіб). IV. Знайдіть спонукальні речення. Визначте, що вони виражають - вимогу чи прохання. Складіть усно одне спонукальне односкладне означено-особове речення. т І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Назвіть художні засоби. Знайдіть означено-особові речення, з ’ясуйте, чи допомагають вони зосередити увагу читача сверху самій дії, а малограмотный бери виконавцеві.

Назбираю на гаю запашного зілля, Запашного зілля вибуялих* трав. З ясеня та кленів назбираю гілля, Лепехи нарвати побіжу возьми став. Клечанням обставлю, приберу кімнату, Подивіться, мамо, хороше ж ведь як! Усміхнуться очі, поміж тим у хату Ввечір завітає стомлений козак. Сядемо рядочком, заведем розмову Тиху, сумовиту і оборона все, оборона все... Доки по віконця хусточку шовкову Ніченька-черничка з полина донесе. (В. Чумак) * Буяти - рос. пьішно расти.

Рідний край. Малю­ нок Марини Побе­ режної (13 років)


Односкладні речення II. Назвіть граматичні основи кожного речення. Зробіть письмовий синтаксич­ ний розбір першого речення. Значення

Неозначено-особовими (рос. неопределенно-личньїми) називаються односкладні речення, головний часть яких означає дію, виконувану невизначеною особою.

Ф орм и вираження

Головний причинное место неозначено-особових речень виражається дієсловом у таких формах: а) 0-ї особи множини теперіш­ нього чи майбутнього часу дійсного способу; б) множини минулого часу; в) множини умовного способу. НАПРИКЛАД:

0. Весною на селі встають раным-ранехонько (Г. Тютюнник). ?

(дієслово у формі 0-ї особи множини теперішнього часу) 2. Святу Богородицю зображували для іконах на увесь зріст (Л. Орел). ї (дієслово у формі множини минулого часу) Виконавці дії во неозначено-особових реченнях далеко не назива­ ються з різних причин. Іноді вони далеко не відомі ні вслед за кількістю, ні следовать складом, а іноді отнюдь не називаються свідомо, щоб зосе­ редити увагу получи и распишись самій дії. Особливості вживання

Означено-особові та неозначено-особові речення здебіль­ шого вживаються на художньому і розмовному стилях мовлення. Вони допомагають уникнути небажаного повторення, створюють лаконічність, динамічність роз­ повіді.

І. Прочитайте текст, знайдіть неозначено-особові речення. Поміркуйте, чому на них никак не називаються виконавці дії. Яка положение неозначено-особових речень у цьому тексті? II. Спишіть, розкриваючи дужки, підкресліть граматичні основи речень. У головних членах односкладних речень позначте особові за­ кінчення.

К. Білокур. Квіти 8 0

Споконвіку наші пре(д,т)ки з шанобою ставилися накануне рослинного світу, у тому числі й по квітів. Квіти використовува­ ли малограмотный лише з практичною, лікувальною ці(л,лл)ю, але й задля краси, перед якої здавна були небайдужими українці. Неодмінною частиною обійстя був квітник.


ОЗиоскладиї речення Його ро(с,з)міщували неподалік від причілку хати й обгороджували рядочком квітів чи низькорослих кущів. Улюбленою й поширеною во Україні є мальва. Майже во кожному дворі знаходять місце і с целью пахучих яскравих чорнобривців, (жовто)гарячих нагідок, червоної рути, барвінку, любистку, м’яти, матіоли. Не перелічи­ ти нині всіх назв квітів, які прикрашають жи(т, тт)я сучасного українця. Проте магічну силу мають лише ті з них, що здавна прижилися во народі як священні (За Г. Лозко). III. Визначте засоби зв ’язку речень у тексті. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 0-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу, є двоскладним равным образом з пропущеним підметом, який потрібно відновити з контексту. 1. Дивиться цікавий фільм. 0. Д ивився цікавий фільм. Із цих речень малограмотный зрозуміло, хто саме виконує дію (він, вона, я, ти), а тому вони потребують підмета. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Визначте, які з поданих речень є: а) двоскладни­ ми; б) односкладними означено-особовими; в) односкладними неозначеноособовими. Відповідь обґрунтуйте.

0. Краю рідний, цвіти, як Малишковий гай, і шуми яворинням роз­ логим (О.Довгогіяпг). 0. Посадили по-над козаком явір та ялину (Т. Ш ев­ ченко). 0. Не дай мені напитися журби й душі покрыться льдом від морозу (0. Довготі’ят). 0. І спішимо. І безвыгодный встигаєм світ вихопити з-під меча (М. Боровко). 0. Стояв би шелковица і слухав до ночи невгавний вітру спів... (В. Мисик). 0. А вві сні бачив сонце, і поляна безмежне, і стежки без краю во достиглих хлібах (Ю. Збанацький ). | Замініть, мол можливо, подані двоскладні речення односкладними озна­ чено-особовими. Простежте, як це вплинуло получи и распишись нрав розповіді. Які два речення неграмотный підлягають такій заміні? Чому?

0. Завтра автор буду далі і далі від цих полів (А. Малишко). 0. Я люблю Дніпро - велику ріку мохо народу ( О. Довженко). 0. А вітер грає, мов орган (Д. Павличко). 0. Тихі води Дніпрові автор стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози (А. Малишко). 0. Тому ми захоп­ люємося, як піснею і музикою, одним словом майстра (І. Вихованець). Перебудуйте односкладні неозначено-особові речення получи и распишись двоскладні. Простежте, як быть цьому речення «позбулися» неозначеного значення. Поясніть, коли варто надавати перевагу односкладним реченням под двоскладними.

0. В нашей деревне журавлей считают гордьіми птицамн. 0. Весной на клумбах посадили цветьі. 0. Родителей вьізьівают* во школу. 0. В краеведческом музее издревле жизнерадостно встречают посетителей. 0. По радиопередача сообщили насчёт приближении бури. 0. Комбайнерам привезут перекурка во поле. * Визьівают - укр. викликають. 81


Односкладні речеш Складіть словосполучення з двома поданими дієсловами (на вибі[ працювати, відчувати, збиратися, відлітати. Уведіть ці словосполучення спочат в односкладні означено-особові, а потім - у неозначено-особові речення. Значення

Узагальнено-особовими (рос. обобщенно-личншми) наз ваються односкладні речення, головний оглобля яких означ, дію, що може стосуватися будь-якої особи во будь-які момент часу.

Ф орми вираження

Головний часть таких речень, як правило, виражений ді словом у формі 0-ї особи однини теперішнього чи ма бутнього часу дійсного або наказового способу, рідше в інших формах. 1.3а одного битого двох небитих дають (Нар. творчість V (дієслово у формі 0-ї особи множини) 2. Не навчиш вовка орати (Нар. творчість). (дієслово у формі 2-ї особи однини)

Особливості вживання

Основне призначення узагальнено-особових речень - с разне вираження узагальнених суджень, тому особл вого поширення вони набули во приказках, прислів’ я загадках, казках. За допомогою узагальнено-особові речень також даються інструкції, рецепти, позначають' закономірності тощо.

І Спишіть речення, розкриваючи дужки. Доведіть, що всі ці речення односкладними узагальнено-особовими. Д по части яких односкладних речень подіб кожне з них вслед способом вираження головного члена? Підкресліть г в отношении л по части е члени речення, виділіть у них особові закінчення.

0. Вовка пастухом невыгодный ставлять (Нар. творчість). 0. Плекаймо во сер кожне гроно, прозоре диковина кал(е, и)нове (Д. Білоус). 0. Любіть трави ку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня... (Л. Костенко). 0. Як сіно к сять, так дощів (не)просять (Нар. творчість). 0. Дивишся і неграмотный надивиі ся, дишеш і неграмотный надиш(е, и)шся чистим, гарячим і пахучим повітрю (І. Нечуй-Левицький). 0. (Не)хвали коня, поки з дороги безвыгодный вернеш* (Нар. творчість).

II. Доведіть, що останнє речення є складним. За допомогою якого сполучни з ’єднані його частини? Пригадайте і запишіть 0 -5 прислів’їв чи приказок, що мають будову о носкладних узагальнено-особових речень. Визначте, чим виражений у н головний убивец речення. Поясніть зм іст одного з висловів.

02


Опишіть остаток футбольного матчу або-виступу естрадної зірки, використовуючи означено-особові та неозначено-особові речення. ^ ^ / З а п равным образом ш іт ь послідовно спочатку номери означено-особових речень, потім - неозначе­ но-особових, а потім - узагальнено-особо­ вих. Поясніть, чим ви керуєтеся, розмежову­ ючи ці види речень. Визначте головні члени речення та граматичну форму їх вираження.

Футбольний встреча

0. Деякий период їхали мовчки (С. Музиченко). 0. Від корявого дерева теп­ лане чекай (Нар. творчість). 0. Опустіться, тихі зорі, синові під вії (В. Си­ моненко). 0. Іду і мрію ради щось (М . Йогансен). 0. Три дні дали получи розду­ ми мені (Л. Костенко). 0. Тужу вслед за вами, солов’ї Вкраїни (М . Рильський). 7. Прийди весняною грозою, сипни получи и распишись серце яблунь цвіт (Р. Братунь). 8. Землі кланяйся низько - по хліба будеш близько (Нар. творчість). Замініть послідовно виписані цифри відповідними буквами: 1 - о, 0 - і, 0 —п, 0 —е, 0 —н, 0 —т, 0 —р, 0 —й. Якщо ви правильно виконали завдання, так із записаних букв прочитаєте прізвище автора вислову «Чого б ти малограмотный навчався, ти навчаєшся для того себе». КЛЮЧ.

Чи знаєте ви, як стати цікавим співрозмовником? Відомий воспитатель Дейл Карнегі пропонує такий простий спосіб: по-перше, слід бути уважним слухачем від початку і по кінця розмови, заохочуючи інших розповідати оборона себе, ибо їх набагато більше цікавлять свої проблеми, ніж ваші, по-друге, нужно приєдна­ тися прежде погляду співрозмовника. Про ці та багато інших «рецептів» красно­ мовства ви можете дізнатися з книги американського психолога Д. Карнегі «Мистецтво говорити», а потім перевірити їх в власному досвіді. Не забудьте поділитися цією інформацією з однокласниками. МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Поміркуйте, що спільного і що відмінного між означеноособовими, неозначено-особовими та узагальнено-особовими реченнями. Чим ці три види односкладних речень відрізняються від безособових? (Еї)ПОСПІЛКУЙТЕСЯ! Висловте свої міркування стосовно такої фрази: «Гово­ рити далеко не думаючи - постоянно одно, що стріляти малограмотный прицілившись» (М. Сервантес). ^

0. Означено-особові, неозначено-особові та узагальнено-особові ре­ чення мають единовластно головний участник у формі присудка. Хоча особа, яка виконує дію, у цих реченнях безграмотный називається, але постоянно ж вона мислиться (означено, неозначено чи узагальнено). Саме це в отношении б ’єднує зазна­ чені односкладні речення і відрізняє їх від безособових.


Односкладні речення 2 . Означено-особові, неозначено-особові та узагальнено-особові ре­ чення королем використовуються на художньому і розмовному стилях мовлення.

§ 07. БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ Про те, яке значення мають безособові речення, спосіб вираження на них головного члена та стилістичні особливості ПРИГАДАЙТЕ! 0. Які дієслова належать впредь до безособових? Щ насчёт таке неозначена форма дієслова? 0. Які особливості дієслівних форм получи и распишись -но, -то? Прочитайте безособові речення. Чи мислиться во них дійова особа? Ви­ пишіть головні члени речень відповідно по способу їх вираження: а) прислівник (зі зв ’язкою чи минус неї); б) дієслівна платье получай -но, -то; в) неозначена форма дієслова; г) безособове дієслово. Зробіть висновок насчет особливості безосо­ бових речень.

0. Як задорно було нам усім у ту мить (А. Яніта). 0. Серед лісу став прикрашено очеретом (Остап Вишня). 0. Тепло ведмежатам у засніже­ ному снігом барлозі (І. Соколов-Микитов). 0. Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко). 0. Словами серденька никак не одурити (Леся Українка). Значення

Безособовим равным образом (рос. безличньїми) н а зи во а ю ть ся в отношении д н в рассуждении из ко л а д ­ н і р е ч е н н мы , г в отношении л насчёт во н равным образом й ч л е н аз многогрешный ко равно х н а зи на а є д ію а ибо со т а н , я ко і невыгодный м а ю ть во да для касательно н а во ц ваш покорнейший слуга ч да н относительно от ія або р е а л із у ю т ь не без; моя особа н е ­ з а л е ж н в рассуждении во ід н равно х . Аж морозом сипнуло кокетничание

спиною (Панас Мирний). СПОСОБИ В И Р А Ж Е Н Н Я ГОЛОВНОГО Ч Л Е Н А В БЕЗОСОБОВИХ Р Е Ч Е Н Н Я Х

Спосіб вираження Безособове дієслово

При

тартар

Значення

Мені невыгодный спиться. Вже світає.

Особове дієслово у безосо­ У лісі пахне грибами. бовому значенні Прислівник із допоміжним На вилииі доска темно. дієсловом або минуя нього Иоми страшно.

Стан людини, приро­ ди, світу

Дієслівна выкройка в -но, -то На лизі трави скошено. Інфінітив або інфінітив у поєднанні з прислівником чи присудковими словами треба, можна, час, слід, жаль

04

Можна побачити все.

Бажання, можли­ вість, неможливість тощо

і


Односкладні речення Продовження таблиці Спосіб виражений

' ' а- ,

...

. •:•

Приклад

Значення

-

Слова нема, далеко не було, не буде, около яких є додат­ У мене немає часи. ки во родовому відмінку

Відсутність кого- або чого-небудь

Особливості вживання

Односкладні безособові речення здебільшого вживаються в художньому і розмовному стилях. Вони використову­ ються на виділення дії та її наслідків.

Синтаксичні синоніми

Іноді односкладні безособові речення виступають син­ таксичними синонімами накануне двоскладних. Це дозволяє урізноманітнити мовлення, а також найточніше висло­ вити певну думку. На відміну від двоскладних речень, у безособових дія і тело подаються як незалежні від вико­ навця, тобто відриваються від нього. ПОРІВНЯЙТЕ1 . Двоскладні речення Односкладні речення Я хочу спати. Мені хочеться спати. Сніг замів дорогу. Дорогу замело снігом. Пахли трави. Пахло травами. Трава вже скошена. Траву вже скошено.

І. Прочитаите безособові речення. Визначте спосіб вираження виділених у них головних членів речення.

0. З-поза хмари получи и распишись вечір дощем засвітило (М . Вінграновський). 0. До­ щить частіше во душах наших (А. Дністровий). 0. Нема сверху світі України, немає другого Дніпра (Т. Шевченко). 0. Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть (М . Семенко). 0. Ой у полі жито копитами збито (Нар. творчість). 0. Опівдні зробилося зовсім теплецо (Гр. Тютюн­ ник). 0. А сотрясение воздуха дружнього вслед за гроші безграмотный купити (М . Рильський). 0. Ве­ село й выспренне получай вигоні следовать шахтарською слобідкою ( С. Черкасенко). II. Розподіліть усно подані речення получи и распишись групи вслед значенням: а) повідомлення про осанка людини; б) повідомлення для трио природи; в) відсутність кого- або чого-небудь; г) бажання, можливість, неможливість. ( Е ? І. Спишіть. Підкресліть члени речення, визначте, чим виражені головні члени. Доведіть, що з поданих речень одне двоскладне, а інші - односкладні безособові.

0. Розсипано во небі сріблясте каміння (С. Фоменко). 0 .По совісті жити далеко не несомненно (О. Квітневий). 0. Довкола було втихую й безлюдно (0. Гончар). 0. В соняшнику справді хоть в гроб ложись впізнати сонце ( Леся Українка). 0. Ні твоїх снів, ні твоїх дум нам никак не забути, рідний краю

05


( Б. Лепкий). 0. А від городу потягнуло кропом* (І. Жиленко). 0. Нема ліку чудесам твоїм, моє місто ( В. Земляк). * Кріп - рос. укроп. II. Випишіть із першого речення всі словосполучення, позначте головні слова.

І. Прочитайте текст, визначте образ і манера мовлення. Розкажіть, яку ка вдалося змалювати автору, який настрій передати. Яка занятие безособових ре­ чень у реалізації авторського задуму?

Ставало парко... Сонце вигрівало дужче й дужче, висмоктуючи з землі гарячу душну вологу. Василька роз­ морило. Він поховав вудки на осоці, пригнув предварительно землі густий верболозо­ вий кущ і, підібгавши ноги, бічком приліг сверху гілля. Воно лагідно прийня­ ло сверху себя легеньке тіло, погойдало­ ся трохи, лоскочучи траву гарячим листом, і завмерло. У полудень завітрило. Кущ почало гойдати. А Василькові снилося, що він лежить у колисці, І. Кисіль. Лісова річка підвішеній перед сволока чотирма линовками, і гойдається. Поруч стоїть мати, тримає во нього накануне очима гілочку червоних порічок, сміється і щось каже йому, а на самої котяться сльози... (Г. Тютюнник) II. Випишіть із тексту безособові речення, підкресліть у них головні члени. III. Усно перекажіть прочитане, використовуючи виписані речення. >м.

01 Однією із синтаксичних особливостей української мови, яка відрізняє її від інших мов, є широке використання односкладних безособових ре­ чень, у яких головний хуй виражений дієслівними формами возьми -но, -то. Дієслівні форми нате -но, -то є й у російській мові, проте вживаються рід­ ше, ніж на українській. Натомість у російській мові свободно користуються пасивними дієприкметниками во ролі присудків двоскладних речень. ПОРІВНЯЙТЕ1 . У ко р а їн не без; ь для по части ю м овою

Ці кадри знято на павільйоні. На дереві яблука вже зірвано.

Р в рассуждении со ій со ь ко по части ю м овою

0ти кадрьі снятьі на павильоне. На дереве яблоки сейчас сорваньї.

Перекладіть і запишіть речення українською мовою. Підкресліть головні члени речення, укажіть, чим вони виражені.


Односкладні речення 1. К ночи становится бог х насчёт л об д н об да росисто. Темнеет (І. Бунін). 2. Мне довелось настукать бессчётно разньїх книг (К. Паустовський). 0. В поисках слов не позволяется презирать вничью ( К. Паустовський). 0. Високий берег покрьіт густьім лесом (Т. Грубар). 0. В глубине моря видньї маленькие светящиеся точки (К. Ушинський). Пренебрегать —укр. нехтувати; рябйться (о воде) - укр. вкриватися бри­ жами, брижитися. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ' Безособові речення безграмотный можна переробити возьми двоскладні лишенный чего зміни змісту. ПОРІВНЯЙТЕ: 1. Я працюю. к по отношению н от т а т а ц ія ф а для т у

0. Мені пр^цюється. в ко а зу є т ь вместе с автор получай п в отношении тяг д об роботи, яки й по отношению х что касается п л ю є в таком случае го , х в таком случае го изумительный р равно ть

Замініть усно двоскладні речення синонімічними безособовими. Простеж­ те, як змінився норов висловлюваної думки. Які зміни сталися на граматичній формі дієслова та во системі членів речення? ЗРАЗОК. У хаті пахне, хліб. - У хаті пахне хлібом.

0. Сонце залило галявину*. 0. На подвір’ ї запахла скошена трава. 3. Від річки війнула прохолода. 0. Безперервні осінні дощі розмили дорогу. 0. Я хочу дочекатися ранку. 0. Настала рання весна. 0. Стан хворого погіршав. 0. Перші набросок робляться важко. 0. Археологи знайшли залишки давнього поселення. * Галявина - рос. поляна. і ф Складіть і запишіть пара двоскладні й неудовлетворительно односкладні безособові речення з поданими дієсловами (на вибір).

Темніє, пахне, віє, бажати, відчувається, віриться, думати, чекати, вірити.

М 0ВЛ ВШ Ш Ш

Ш П А Ц ІЯ

Дідусь, який працював нічним сторожем, повернувся вранці додому. - Як пройшло чергування? - запитали во нього онуки Світлана та Олег. - Цього разу всю ніч отнюдь не спалося, - відповів дідусь. - О, тобі, напевне, було дуже важко подпирать чергування... - поспівчу­ вала Світлана. - Усю ніч безграмотный спав... - 0 зовсім малограмотный важко, —заперечив Олег, - адже... Продовжте репліку Олега. У чому полягає мовна соль подібних не­ порозумінь?

07


Односкладні рсчеини і П > і. Спишіть речення, зазначаючи на дужках їхні характеристики (односкладне чи двоскладне, поверхность односкладного, поширене чи непоширене). Підкресліть граматичні основи.

0. Як мені хотілося словами осені пейзажі змалювать (О.Довгоп’ят). 2. У малесенькій тісній халупці було вогко і трохи не продохнуть (І. Багряний ). 3. Археологами було знайдено держи острові рештки* козацьких доменних печей (О. Гончар). 0. Світає. Тане мрак во небосхилі (М . Сингаівський). 5. Йдуть стрільці. Завіяло дороги. Біле сонце деренчить, мов жерсть (Р. Лубківський). 0. А робота безграмотный жде. Її богослужение делать (Л. Костенко). * Рештки - рос. остатки. II. Визначте частини мови у третьому реченні. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ1 . Висловте свої міркування стосовно такої фрази: «Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, никак не властиво уперто відстоювати помилку» (Арістотель). 1. В односкладних безособових реченнях, як і на односкладних особових, є сам головний оглобля речення у формі присудка, але дія або стан, названі ним, никак не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від нього. Окрім цього, способи вираження головного члена во безосо­ бових реченнях різноманітніші. 2 . Безособові речення королем представлені на художньому та розмов­ ному стилях, можуть виступати синтаксичним равно синонім ам равным образом до двоскладних.

§ 08. НАЗИВНІ РЕЧЕННЯ Про те, яке значення мають називні речення, форму вираження їхнього головного члена та стилістичні особливості ПРИГАДАЙТЕ! 0. Які є способи вираження підмета? 0. Які другорядні члени ре­ чення належать впредь до групи підмета, а які - до самого групи присудка?

^|Щ і7П рочи тайте речення. Знайдіть у них головні члени, визначте спосіб їх вираження. Поміркуйте, чому подібні речення на мовознавстві називаються називними. Яка їхня значение у мовленні?

0. Сніг і сонце. Золоті цимбали. Вічності дихання золоте (Д. Павличко). 2. Окоп. Залізниця. Гармата. Дуби, посивілі від пилу... (А. Малишко).

08

Значення

Н а з равно во н равным образом м равным образом (р относительно с. називними) є т а для і что до д н что касается со ко л а д н і р е ч е н ­ н аз многогрешный , у пишущий эти строки ко да х г насчёт л что до на н равно й ч л е н стверджує н а мы на н іс т ь п р е д ­ м е тів ч да мы во равным образом щ у р е а л ь н ій д ій от н касательно от т і.

Ф орми вираження

У таких реченнях головний пипка здебільшого виражається іменником у називному відмінку, рідше —займенником або іменним словосполученням.


Односкладні речення і . Спокійні очі. Сива один (Л. Костенко). 0. Довга, за тяжна волинська осінь ( М . Олійник). Особливості вживання

Називні речення досить поширені на х у д по отношению ж н ь относительно м у вместе с т равно л і , зокрема на описах природи, дії, обстановки, мол вони часто утворюють цілу низку однотипних структур. Спориш. Нагідки. Стиглі свічі лип. І кручений панич де­ реться вгору (М . Боровко). Також називні речення часто використовуються во газетних і журнальних статтях.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Із другорядних членів у називному реченні може бути лише означення. Річ у тім, що обставина й додаток входять вплоть до групи присудка, якого в називному реченні немає й невыгодный може бути. Отже, якщо на реченні є обста­ вина чи додаток, ведь має бути й присудок. , хоча на реченні На небі сонце пишеться і звучить лише підмет, воно є двоскладним з про­ пущеним присудком, а далеко не односкладним називним. На цей присудок вказує обставина «на небі». Щоправда, цей присудок пропущено. І. Прочитайте виразно вірш. Які думки й почуття передає автор? Охарак­ теризуйте предназначение називних речень у розкритті авторського задуму. II. Випишіть із тексту односкладні називні речення. Які з цих речень поширені, а які - непоширені? Чи є на тексті інші види односкладних речень? С В ІЧ А

Вітер. Злива. Безсоння. Гасне літо зелене. Падають сверху підвіконня Жовті долоні клена. Серце давить від болю. Вмиті безсонням очі. Я, а поряд зі мной Чорна безодня* ночі. Запалю свічу з віком віч-на-віч. Запалю свічу, щоб здолати ніч. Запалю свічу у тривожний час. Помолюсь вогню, щоб вогонь безвыгодный згас. ( В. Ш равным образом н ко а р у для )

Порив вітру. Малюнок Анастасії Мечетної (14 років)

* Безодня - рос. бездна, пропасть. III. Розгляньте малюнок «Порив вітру». Щ по отношению для ньому, держи вашу думку, этим ­ волізують яскраві соняшники? Чим малюнок співзвучний із віршем «Свіча»? Доберіть кілька поширених називних речень, ради допомогою яких можна було б описати малюнок.

09


Односкладні речення { Е Р ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Серед поданих речень знайдіть одне односкладне називне. Доведіть свою думку. Якими є граматичні основи на інших реченнях?

0. У долині - луки. 0. Було на цьому щось тривожне. 0. Небо сіре-сіре, безнадійне. 0. Низьке темно-сіре небо. 0. Час - далеко не наша власність. | І ф * Спишіть, підкресліть члени речення. Укажіть, які речення є односклад­ ними називними. Охарактеризуйте спосіб вираження їхніх головних членів.

0. А болт ліси, покриті димом (Л. Дмитренко). 0. Ось і місток, за яким починалося станица (І. Муратов). 0. Жовта акація во скверах Одеси ( О.Довгогіят). 0. Татарське озеро. Михальова взгорок й осокорів потріс­ кані долоні (В . Зикиії). 0. У Херсоні ізранку дощ (Д. Обухов). 0. Ліс. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір (М . Рильський). 0. Зелений луг надо річкою Тясмин ( Остап Вишня). II. Знайдіть у перших двох реченнях вказівні частки. Поміркуйте, як впливає на зм іст називного речення наявність у ньому вказівних часток. III. Порівняйте вимову та написання виділених слів во українській і російській мовах. І. Прочитайте уривки описів. Розкажіть, що ви уявляєте, читаючи кожен із них. Чи вдалося авторам динамічно і свободно змалювати зображуване? Якщо так, так завдяки чому.

0. Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра. Жіночі голоси і перегук дитячий (М . Рильський ). 2. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, вполне білою черемхою залитий (М . Рильський). 3. О сін ь. П об х м у р равно й ча с. П е р ш да й м ороз. Л равно вместе с т по отношению п а д (П . Дорошенко). II. Продовжте кожен опис 0 -3 односкладними називними реченнями. УДоведіть, що речення лівої колонки є односкладними називними, а правої двоскладними. Свої висновки звірте з міркуванням, поданим після вправи.

Односкладні називні Темна ніч. Холодний вітер. Народний вибір.

Двоскладні Ніч темна. Вітер холодний. Вибір народний.

МІРКУЙТЕ! Речення Ніч темна є двоскладним, потому что на ньому прикметник темна є части­ ною складеного присудка (прикметник стоїть після іменника, у мовленні він логічно наголошується, між словами робиться пауза). Речення Темна ніч є односкладним називним, потому что на ньому прикметник темна є означена ням (стоїть предварительно іменником). Розрізняти такі односкладні і двоскладні речення допомагає расписание слів, інтонація, контекст. ^ ^ ^ С п равным образом ш і т ь спочатку односкладні називні речення, а потім - двоскладні, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи.

0 0


Односкладні речення 1. С т іл був застел(и,е)ний скатертиною і заставл(и,е)ний, як на В(и,е)ликдень... (І. Багряний). 0. Козацька школа, крита оч(и,е)ретом (Л. Костенко). 0. Ось школи знайомої мури (В. Сосюра). 0. Враження дитинства - ясновесні! (Д. Білоус). 0. На серці дощ (О. Довгоп’ят). 6. Потріскані предварительно крові, обвугл(и,е)ні губи ж(и,е)нців (М . Стельмах). 7. Небо гл(и,е)боке, прозоре, блакитне (М . Івченко). 0. Всі мости ще кл(и,е)нові (Л. Костенко).

л

КЛЮЧ. Запишіть послідовно спочатку номери односкладних речень, а потім - двоскладних. Замініть цифри відповідними буквами: 1 - ж , 0 - д , З - относительно , 0 - е , 0 —н, 0 - во , 0 - для , 0 - что касается . Якщо ви правиль­ но виконали завдання, ведь зможете прочитати прізвище автора вислову «Любіть землю! Любіть працю держи землі».

І. Розгляньте репродукцію картини Л. Шелудька. Визначте, що зображено на передньому плані, а що - возьми задньому. Яким настроєм вона перейнята? Чи хотілося б вы сразу потрапити во засніжений ліс?

Л. Шелудько. Замело, завіяло II. Складіть вслед картиною малый твір-опис, використавши 2-3 односкладні називні речення.

НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО! І. Прочитайте виразно текст, по чести наголошуючи слизька слова, записані на рамці. Визначте разряд і изложение мовлення оповило прочитаного. Назвіть слова, вжиті во переносному значенні.

твердий Повівав холодний вітерець. Насувались білі, наче молочні, хмари, по-разному бігли мишасті коненята. Дорога була слизька. На обидва боки від дороги, скільки кинеш оком, розстелилось поле, вкри­ те снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав для сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами получи и распишись сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і оповили небо. Посипав сніжок (За М . Коцюбинським). 9 0


Односкладні речення II. Усно перекажіть прочитане, використовуючи лише поширені чи непоширені називні речення. Простежте, як вживання цих речень вплинуло возьми характер розповіді. Запишіть утворений текст, підкресліть головні члени речення. ЗРАЗОК. На землю впали перші краплини дощу. —Перші краплини дощу.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть малый машинопись із 0 -5 речень, три з яких - односкладні називні. Запропонуйте товаришу до парті поширити на тексті називні речення ради допомогою узгоджених і неузгоджених означень. Простежте, як змінився тип висловлювання. 1 Називні речення протиставляються іншим чотирьом видам односклад­

них речень из-за значенням і формою вираження головного члена. 2 . Із членів речення во односкладному називному реченні можуть бути лише головний хуй у формі підмета та означення. Такі речення потрібно відрізняти від двоскладних із пропущеним присудком.

§ 09. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ Про те, чим неповні речення відрізняються від повних та коль на неповних реченнях ставиться тире Порівняйте речення, записані ліворуч, із виділеними реченнями-репліками діалогу, записаного праворуч. Чим зумовлена відсутність деяких слів у виділе­ них реченнях? Чи можна відновити ці стихи з інших речень діалогу? Поясніть, чому виділені речення є неповними.

0. Книгарня знаходиться у центрі міста. 2. До центру міста можна доїхати автобусом боец 0.

- Де знаходиться книгарня? - У центрі міста. - А чим можна доїхати вплоть до центру міста? - Автобусом стриптиз 0.

Особливості Неповними називаються речення, у яких пропущено структури единодержавно або кілька членів речення, необхідних ради цілісної граматичної структури. Цей пропуск добре відчутний, а відсутні члени речення молена свободно відновити. І НАПРИКЛАД:

,

(жалить)

0. Бджола причинять страдания жалом, а людина - словом. повне неповне (не вчи) 2. Н е вчи орла літати, а солов'я — співати. повне неповне Неповні речення, як і повні, можуть бути поширеними і непоширеними, односкладними і двоскладними, а також частинами складного речення. 92


Односкладні речення

Контекстуальні речення

Неповні речення можуть бути контекстуальними і си­ туативними. У контекстуальних неповних реченнях пропущений член відновлюється з контексту (найближчих речень тексту). Причиною пропуску є те, що выражение вже вжива­ лося і немає потреби його повторювати. 1РИК Л А Д . Ч е р в н равно м равным образом озерам равно ц на іл равно во л іс по отношению из м у з і м а ко равным образом . С равно н ім равным образом озе­ р а м да б іл аз многогрешный н равным образом х —с об ко равным образом р для равным образом ( М . В ін г р а н относительно на из ь для равным образом й ).

Ситуативні

речення

Пропуск присудка

У ситуативних неповних реченнях пропущений член речення відновлюється з мовленнєвої ситуації. Причиною пропуску є те, що всі учасники розмови знають, для що йдеться. , під пора гри у король спорта единственный із гравців вигукує: « П а вместе с у й м е н і!» . Із ситуації спілкування зро­ зуміло, що йдеться саме оборона м’яч. До неповних також зараховують речення з пропущеним присудком, який невыгодный можна відновити ні з контексту, ні з ситуації. На пропущений присудок вказують наявні в реченні обставина чи додаток. Я от для р а на і зорі в н іч н насчёт м у небі.

У цьому реченні є обставина «в небі», яка допомагає уяви­ ти присудок: є, св іт пишущий эти строки т ь , сяю т ь тощо. Отже, структура цього речення така: Гр уп а підмета

Особливості вживання

Гр уп а присудка

Неповні речення раздольно вживаються на розмовному, художньому та публіцистичному стилях. Особливо харак­ терні вони на діалогічному мовленні. Ситуативні неповні речення вживаються на основному во усному мовленні. Неповні речення допомагають уникнути невиправданих повторів слів, стисло й динамічно викласти інформацію, а також ради потреби створити психологічне напруження висловлення. Пропуск членів речення работать спілкування зручним, жвавим, невимушеним.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Серед поданих речень знайдіть неудовлетворительно неповних. Обґрунтуйте свою думку.

0. Теплий північний вітер. 0. Тиша на місті. 0. Люблю гуляти під дощем. 4. Чайка надо морем. 93


Односкладні речення « Ш !. Прочитайте виразно текст. Доведіть, що виділені речення є неповними. Як можна відновити во них пропущені члени речення? Прочитайте конферанс удруге з відновленими членами речення. Який варіант досконаліший? Розкажіть, з якою метою вжито на тексті неповні речення.

Вчителька Надія Петрівна ввійшла на клас: - Сідайте... Сашко, це правда, що з вашого села сьогодні втік із кузні Сіроманець? - Втік, —відповів Сашко і сів. - Ти самолично бачив? - запитала Надія Петрівна. - Бачив. - Діти, дескать живуть вовки? - У лісі, - разом відповів клас. - У лісі. А с ти, Сашко, ходиш лісом вплоть до школи. Невже тобі немає асфальтованої дороги? - Надіє Петрівно, - важко підвівся Сашко, - потасовка нею ступать хто хо­ че. А моя особа люблю лісом (М . Вінграновський). II. Знайдіть у тексті звертання, визначте, чим вони виражені. « Е Р Прочитайте. Випишіть виділені неповні речення. Підкресліть у них члени речення, во дужках зазначте, який головний чи другорядний оглобля речення в них пропущено. З ’ясуйте, у яких реченнях пропущений участник речення віднов­ люється з контексту. ЗРАЗОК. На небі соние ( присудок ).

0. «Діду, а куди лебеді полетіли?» — «На тихі води, получай ясні зорі», пересміявшись і споважнівши, урочисто каже дід (М . Стельмах). 2. Три явори посадила сестричушка подле долині, а дівчина заручена — черво­ ну калину (Нар. творчість). 0. Над зеленим узгір’ям ранкове сонце (І. Цюпа). 0. Стежечка розходилась держи пара боки. «Ліворуч!» - звелів старий (І. Багряний). 0. Хилило* держи сон. А на кущах десь прокинулась і намагалася зігрітись мрійноголоса пташка. Віщувала ранок (1. Баг­ ряний). 0. А моя персона ходжу. Рівним, розміреним кроком, после усю хату, з кутка во куточек (М . Коцюбинський). * Хилйло —рос. клонило. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Те, що на односкладному реченні є лише единодержавно головний хер речення, не означає, що речення неповне. Другий головний оглобля речення далеко не перед­ бачений їхньою структурою.

І. Випишіть спочатку неповні речення, а потім - повні. У дужках біля кож речення зазначте: односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.

0. Усяке діло починай з голови (Нар. творчість). 0. Надворі ясна х лодна ніч (Ірина Вільде). 0. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 4. Над пам’яттю простягнуто мости (В. Коротич). 0. А під горою крей­ дяною тропа біла (О. Ковалевський). 0. Несподівано, раптом у чорну ти­ шу щось упало. Живе, веселе, безтурботне (М . Коцюбинський). 0. Пройду­ ся в соответствии с майдану білим цвітом і загублюсь навіки на далині... (Д. Павличко).

04


Односкладні речення ______ І_______ II. Визначте частини мови виділених слів, поясніть їх написання. Тире в неповних реченнях

Якщо получи місці пропущеного члена речення у вимові робиться пауза, так держи письмі ставимо тире, НАПРИКЛАД:

І.Н а небі - сонце (М . Коцюбинський). 0. Ранні пташки росу п’ють, а пізні - слізки ллють (Нар. творчість). Прочитайте вголос речення, дотримуючись норм літературної вимови. Прочитайте речення вдруге, відновлюючи пропущені члени. Простежте, як змінюється нрав розповіді. Поясніть уживання тире.

0. На видноколі - сиві тополі, вітер у полі колише ковил (С. Фоменісо). 0. У просвітку дерев - віддзеркалення міста (О. Делеменчук). 0. А в небі - райдуга-веселиця (М . Ткач). 0. Андрій додому поспіша, а сонце у зеніт ( О. Підсуха ). 0. На душі - пізній сніг ( О. Гаран ). 0. Око бачить далеко, а розум - ще далі (Нар. творчість). 0. Дерева розправляють сонні віти, по-над ними угорі —пташиний спів (С. Жуковський). 0. Без тебе світ неграмотный був би світом, холод - зимою, літо - літом (Р. Братунь). II. Визначте, які з поданих речень є складними. III. Пригадайте і запишіть пара прислів’я, у структурі яких є неповні речення. 1 ^1 0 Відредагуйте речення, уникаючи невиправданих повторів слів і ставлячи, де можливо, для місці пропущених членів речення тире. Укажіть неповні речення.

0. Кров свою віддам твоїй калині, пісню свою віддам травам, птицям і лісам... (За М . Лукавим). 0. Я закоханий на синева океану, а ще дужче моя персона за­ коханий у зорі рум’яні (За В. Сосюрою). 0. Багаття ніколи неграмотный насититься дровами, а грунт ніколи далеко не насититься багаттям (Нар. творчість). 4. Пташка красна своїм пір’ям, а людина красна своїм знанням (Нар. творчість). 0. Не хоче півень в чуже весілля, та несуть півня бери чуже весілля (Нар. творчість). II. Прочитайте відредаговані речення з правильною інтонацією. і Ш І. Прочитайте гумореску вслед за ролями. Які репліки діалогу є неповними ре­ ченнями? Чим зумовлений пропуск членів речення?

БУЙНІ ПРЕДКИ Вдарив батько спересердя* хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає во нього: - Тебе, татку, бив твій татко? - Бив, та ще й немало. ~ Ну, а татка твого били? - Теж перепадало. І сказало хлопченятко, заломивши ручки: - Тепер ясно, звідки во тебе хуліганські штучки. (П. Глазовий ) * Спересердя - рос. на сердцах, со зла. ......................................................................................

0 0


Односкладні речення

О. Андреєв. Ранок ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Розгляньте репродукцію картини О. Андреєва, роз­ кажіть, що зображено для полотні, на яких кольорах артист змалював ранок. Які болтология во переносному значенні ви могли б використати, розповідаючи про зображене? II. Складіть безотложно і запишіть вслед за картиною двойка прості неповні речення, а також два складні речення, одна з частин яких була б неповним реченням. На місці пропущених членів речення поставте, -де потрібно, тире. Випишіть неповні речення. Підкресліть члени речення. Усно відновіть про­ пущені члени речення. Простежте дело неповних речень у вираженні авторсько­ го задуму, зокрема у створенні динамізму, психологічної напруги висловлення.

0. Ми з Митьком давнёшенько мріяли поїхати перед Юрківки, села, мол жила Митькова бабуся... - Уявляєш собі? - казав Митько. - Ліс. А во лісі озеро. А в березі курінь. А во курені - ми. А поруч багаття. І казанок із юшкою. І роби собі, що хочеш. Хоч для голові стій. А хоть где - ні душі (Я. Стельмах). 2. Море спить. Точнісінько, як людина. Високо здіймає груди, схропує сонно, ліниво... Коли видимо-невидимо спить, вже ніяка беда сколько його отнюдь не роз­ будить. Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, сонно, розніжено (Ю. Збанацький). Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Спробуйте у вільний минута написати гумористичний діалог держи шкільну тематику або нате тематику сімейного виховання, використовуючи неповні речення. Варіант Б. Складіть і розіграйте діалог (8 -9 реплік), можливий у такій ситуації: ви з товаришем (подругою, однокласником) обговорюєте останній випуск улюбленої телепередачі. Використайте во діалозі неповні речення.

0 . Незважаючи держи відсутність деяких членів речення, неповні речення ї

06

повністю задовольняють потреби спілкування, виражають закінчену думку. 2 . Неповні речення священнодействие відрізняти від односкладних, у яких наявний тільки единодержавно головний часть речення, а д угого немає і б у ї равным образом безграмотный може.


(.Односкладні речення

Об’єднайтеся на групи. Підготуйте і про­ ведіть у класі прес-конференцію сверху тему «Односкладні речення. Неповні речення».

Пр касательно ек т

ХІД ПІДГОТОВКИ

• •

Оберіть на своєї групи наружность односкладного речення, який вам найбільше поперед вподоби. Підготуйте вступне выражение вашої групи, у якому поясніть, чому вирішили взяти удел у прес-конференції. Також развернуто роз­ кажіть для особливості вашого виду речень та їхню дело у мовленні. Наведіть приклади використання цього виду односкладних речень у творах відомих письменників, газетних публікаціях тощо. Ф орма виступу може бути довільною. Підготуйте 0 -4 запитання прежде учасників інших груп щодо видів относительно д ­ носкладних речень, які вони представлятимуть.

Ґ***

ХІД П Р ЕС-К О Н Ф ЕР ЕН Ц ІЇ

0. Вступне термин групи (до 0 хвилин). 2. Відповіді в запитання журналістів (3 -4 хвилини).

§ 00. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ» Користую чись алгорифм ом визначення типу п ростого речення та відповідною схемою держи форзаці підручника, підготуйте розповідь насчет особли­ вості поділу речень бери односкладні і двоскладні та види односкладних речень. Розповідь ілюструйте прикладами.

У реченні двойка головних члени? —> |НІ Головний участник речення у формі - » підмета?

ТАК

двоскладне

ТАК

односкладне називне

і НІ

Дійова человек мислиться?

—► НІ

односкладне безособове

Ф

І

| ТАК

Особа мислиться узагальнено (всі, будь-хто)?

—► Т А К

односкладне узагальнено-особове

—► Т А К

односкладне означено-особове

—► Т А К

односкладне неозначено-особове

Н

| НІ

Особа мислиться означено (я, ти, ми, ви)? ІНІ Особа мислиться неозначено (хтось)? ПОМИЛКА 4

Укр. мова, 0 кл.

Ш

07


Односкладні речення а р І. Прочитайте виразно текст, визначте його тему та ідею. Доберіть впредь до текс­ ту заголовок.

Я шукаю во людях хороше. Свідомо себя получай це спрямовую. Не можна людей чорнити, никак не можна з цим поспішати. Крім того, є багато людсь­ ких вад*, вплоть до яких крестины ставитися поблажливо, терпляче. Наприклад, марнославство**. Ну й дебош собі людина намагається привернути увагу до своєї особи, якщо це їй дає втіху. Хоч заклопотаність навколо своєї особи дуже дрібнить людину, вона тоді стає смішною... І з такою лю­ диною немає насчет що говорити. Від неї хочеться скоріше втекти. Але ж серед таких людей дуже то и дело бувають і талановиті. У них, правда, марнославство выливаться у честолюбство. Але в таком случае вже інша категорія ( М . Ш у мило). * Вада - рос. недостаток, изтьян, порок. ** Марнославство (рос. расточительство) - надмірно висока думка ради се­ бе, чванливе вихваляння, погорда, зарозумілість, зазнайство. II. Виконайте завдання давно тексту.

0. Запишіть телекс під диктовку. Написане уважно перевірте ради на­ друкованим. 2. Підкресліть граматичні основи во односкладних реченнях. Ви­ значте їх вид. Поясніть значение односкладних речень у тексті. 3. Знайдіть складне речення, одна з частин якого є односкладним реченням. 4. Знайдіть неповні речення, визначте облик кожного з них та які члени речення на них пропущено. 0 % } ПОСПІЛКУЙТЕСЯ1 . Чи потрібно, получи и распишись вашу думку, вказувати друзям для їхні вади? Як це потрібно робити?

Синтаксичний розбір односкладного речення Послідовність розбору 1. 2. 3. 4.

Загальна атрибут простого речення. Указати, що речення односкладне. Указати личина односкладного речення. Указати, чим виражений головний пипка речення. Зразок усного розбору

Так тихо, тихомолком скрізь ( П. Тичина). Речення просте, односкладне, безособове, поширене, повне, роз­ повідне, неокличне. Головний причинное место «тихо» виражений прислівни­ ком. Другорядні члени речення —обставина «скрізь». Зразок письмового розбору Так тихо, вполголоса скрізь ( П. Тичина).


Сч)иосклзс)иі речення Речення просте, одноекл., безособ., пошир., повне, розп., неокл. Гол. хуй виражений присл. Прочитайте речення. Зробіть їх усний синтаксичний розбір. Розбір трьох речень (на вибір) виконайте письмово.

0.Заспіваю твоє ім ’ я, твоє тихе ім’ пишущий эти строки вишневе НАГОЛОШУЙТЕ (М. Вінграновський). 0. Французьким бульваром у ПРАВИЛЬНО'. синім трамваї, як хмарка за морю, у горизонт пропливаю (0. Довгоп’ят). 0. Юність на інших завше загадкова загадкова (В. Симоненко). 0. Над білим світом - білий сніг (М . Боровко). 0. Григорієві перехоплювало суть від подиву* (І. Багряний). 6. Нам вічно надо небом пробывать (М . Вінграновський). 0. Яка висока і густа трава! (Ю. Смолич). * Подив —рос. удивление. « Л Я ВАС, А О Л И Т А Й ЇЇП О Ц Е ТА К РЕЧЕННЯ!

Як відомо, пользу кого конструювання речень невыгодный завжди потрібні двушник головні чле­ ни. Тому такими поширеними на мовленні є односкладні речення, а також не­ повні з пропущеним підметом чи присудком. Прочитайте текст, складений л и­ ше із цих типів речень, - і ви переконаєтеся у їхніх необмежених виражальних можливостях.

Хмари. Вітер. Сирість. Сирість. Великі й маленькі парасольки. Цілі сім’ї па­ расольок. Сховаюсь під ними від цього пронизливого дощу. Дощ... Ллє вже цілісінький день, далеко не вщухає ані держи мить, куйовдить останні листочки, рве їх з дерев і кидає під шлепанцы перехожим. Вітер. Січе безжально обличчя і ажобпікає руки. Кутаюся у плащ, нахиляю голову та біжудодому. Гзрячий чай. Крісло. Ковдра. Приємна приветливость по мнению тілу. Дихаю сверху змерзлі долоні й грію їх об чашку. Хочу вигнати з себя залишки осені, стрибаю, щоб розігнати кров, нарешті втомлююсь і ніби завмираю. Сідаю во крісло, натягую за самісінькі вуха пухову ковдру і... засинаю. Сонце. Золото, нет слов трав, презренный металл дерев. Павутиння. Мільйони ниточок павутиння. Ілюди. Лежать і бачать чудернацькі сни, схожі получи и распишись мій. (За матеріалами Інтернет сайту икгііЬ.сот.иа)

А чи змогли б ви скласти текстіз самих лише односкладних речень? 4м£/ Об’єднайтеся на 0 -3 команди. Спробуйте вслед 0 хвилину знайти всі помилки, допущені на поданих реченнях.

0. Положи зошит у портфель. 0. Нам сьогодні повезло. 0. Я безграмотный вспів помити посуд. 0. Сашко самий вищий у класі. 0. Насіння заливають гарячим окропом. 0. Переверніть сторінку зошита. 0. Закрийте, будь ласка, двері.


Односкладні речений а ш І. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Підкресліть гра­ матичні основи. Визначте види односкладних речень.

0. Светает. 0. Вольного знобило целую ночь. 0. Принесешь завтра альбом из марками. 0. Дедушке безвыгодный спится. 0. Примерь ботинки. 0. Зо­ ви папу ко столу. 0. За воробьиная ночь подморозило. 0. В весеннем саду несомненно дьішится. 00. Видишь далеко. II. Порівняйте написання виділених слів на українській та російській мовах. Пам’ятайте, що во українській мові м ’який мета після шиплячих далеко не пишеться. Н е д в отношении б е р іт ь із російськомовних художніх чи публіцистичних текстів по мнению два односкладних речення кожного виду. Намагайтеся, щоб способи вираження головних членів були різними. Перекладіть ці речення українською мовою й запишіть. Виконайте одне з поданих завдань (на вибір), попередньо склавши список ключових слів як змістову опору висловлювання.

0. Опишіть усно пам’ятку історії чи культури, що є у вашій місцевості, використавши щонайменше неудовлетворительно односкладних та банан неповних речення. 2. Підготуйте усний виступ сверху тему захисту природи, використавши щонайменше двуха односкладних та одне неповне речення. 3. Підготуйте усний виступ сверху тему «Шукайте папороті цвіт у своїй душі», використавши щонайменше двоечка односкладних та одне неповне речення. 4. Складіть усну розповідь, використавши щонайменше три одно­ складних та одне неповне речення, сверху одну з тем: «Пригода во лісі», «Вечорова тиша», «Космічні гості», «На риболовлі». 0 ^ ) МІКРОФОН. Продовжте фрази.

0. Вивчаючи тему «Односкладні речення. Неповні речення», я, наприклад, дізнався (дізналася), щ о... 2. Свої знання з теми ваш покорнейший слуга б оцінив (оцінила) на... а ® Виконайте тестові завдання. Звірте свої відповіді з тими, що подано на кінці підручника. Якщо ви допустили помилку, повторіть відповідний пункт теми.

ТЕСТ

0. Укажіть твердження, яке є правильним: A. В односкладному реченні пропущено нераздельно головний елда речення. Б. У неповному реченні є лише единовластно головний пипка речення. B. Односкладні речення вживаються лише на розмовному стилі. Г. У неповному реченні пропущено одинокий або кілька членів. 2. Укажіть речення, яке є двоскладним: А. Ми з кумом получай заздалегідь підготовлені позиції - во погрібни ( Остап Вишня). Б. За одного битого двох небитих дають (Нар. творчість). 100


Односкладні речення В. Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка). Г. Ще поки тепло, заночую на лузі (Л. Костенко). 3. Укажіть складне речення, у якому одна з його частин співвідносна з односкладним реченням: A. На видноколі - сиві тополі, вітер у полі колише ковил (С. Фоменко ). Б. В зелене Журавлине летять журавлі, а лебеді —у Лебедин (П. Во­ ронько ). B. Ось і місток, из-за яким починалося станица (І. Муратов). Г. Нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна квинта (С. Фоменко). 4. Укажіть речення, яке є односкладним називним: A. Ніч темна. Б. На небі сонце. B. Пахне травою. Г. Ніч наступу. 5. Укажіть речення, яке є неповним: A. Сідай. Спочинь з дороги, брате (Л. Костенко). Б. Темні скелі виглядали понуро, а множество лежало внизу під сірою по­ волокою сну (М . Коцюбинський ). B. Мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерком целый край (О. Гончар). Г. Вже де-не-де й димок із димаря ( Л. Костенко ). 6. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми видами: A. Означено-особове. 1. Пливемо назустріч сонцю (І. Цюпа). Б. Неозначено-особове. 2. Як дбаємо, в такой мере і маємо (Нар. творчість). B. Узагальнено-особове. 0. Семена викликали по князя во палац і наГ. Безособове. казали зачекати (П. Панч). Ґ. Називне. 4. Козацька школа, крита очеретом (Л. Кос­ тенко ). 5. А від городу потягнуло кропом (І. Жи­ ленко ). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Чим односкладні речення відрізняються від двоскладних? Яка роль односкладних речень у мовленні? 2. Чим може бути виражений головний убивец означено-особових і неозначено-особових речень? Наведіть приклади. 3. Поясніть, чому узагальнено-особові речення королем вживають­ ся у народних приказках і прислів’ях. Наведіть приклади. 4. Чим може бути виражений головний хер безособових речень? Наведіть приклади. 5. Що спільного й відмінного між називними й іншими видами од­ носкладних речень? 101


Односкладні речення

0. Які другорядні члени речення можуть бути во односкладних на зивних реченнях? Відповідь обґрунтуйте. 7. Чим повні речення відрізняються від неповних? Наведіть при клади. 8. З якою метою вживаються у мовленні неповні речення? 9. Розкажіть ради особливості вживання тире во неповних реченнях 10. Пригадайте кілька прислів’їв чи приказок, які б вслед за структурок були односкладними чи неповними реченнями.


М

не без;

т

касательно

р і н для а

ПОСПІЛКУЄМОСЯ НА ЛЕЦА? Лінгвісти підрахували, що сьогодні у світі існує близько 050 мов, якими розмовляють менше п ’ятдесяти осіб. І саме ці мови зни­ кають найшвидше. Бо ж навіщо, наприклад, вивчати леца - мову індіанців, які живуть у болівійських Андах, коль ймовірність зустріти співрозмовника стрімко наближається по нуля. На леца сьогодні розм ов­ ляють близько 00 осіб. Не більше десяти во усьому світі здатні перекинутися між собой кількома словами індіанської мови айдахо. Загалом после останні півтисячоліття для Землі зникло 006 мов. Серед європейських мов першими можуть зникнути валлійська, карнійська, бретонська, провансальська, гасконська мови. Науковці з тривогою зауважують, що зникнення деяких мов може серйоз­ но збіднити світову культуру. Бо хто, окрім тих самих учених, пам’ятатиме, що, наприклад, у мові убих була більша кількість голосних, ніж у будь-якій із сучас­ них мов? Коли 0992 року дослідники приїхали прежде Туреччини, щоб записати й порятувати від забуття цю мову, так застали тільки свіжу могилу, а возьми ній напис: «Тут лежить Теуфік Есенц. Він був останнім у світі чоловіком, який розмовляв мовою убих» (За А Динько).

І ТАКТ БУВАЄ!

УСМІХНІТЬСЯ?

КАЗКА

Н А Й Д О Р ЕЧ Н ІШ И Й В И С Л ІВ

Вже ніч надворі. Не спить дитина. Схилився батько по-над ліжком сина І виявляє любов і ласку. - Послухай, - каже, - синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була на них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона на гніздечко І, приблизительно сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і бабец била. Ну баба, значить, теж отнюдь не розбила. А, эдак сказати, пробігла мишка... І тута синочок схопився з ліжка: - Все значить, предвещать та где-то сказати... Нетреба казки! Я хочу спати.

Ф ранцузький письм енник і учений Фонтенель сидів вслед за столом між дво­ ма нерозумними, але зарозумілими ю наками. Ті виріш тож покепкувати з мислителя. За обідом зайшла мова про різні форми висловлювання однієї й тієї ж думки. Молодики запитали у Фонтенеля: - Як в точности сказати: «Дайте нам пити» чи «Принесіть нам пити»? - Для вас, - відповів мислитель, - не годяться обидві ці фрази. Ви краще кажіть: «Поведіть нас держи водопій!»

(П. Глазовий) ПОМІРКУЙТЕ!

Росіяни кажуть «с глазу сверху глаз»; французи - «іеіе-а-іеіе» («голова з головою»); англійці — «/асе (о [асе» («обличчя перед обличчя»). А як ка­ жуть українці?


У ЇДАЛЬНІ

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО перші страви овочевий суп гречана каша картопляне пюре млинці з грибами солоний суп гаряча кава тримай виделку гаряча склянка замовте борщ смачна печеня скуштуйте тістечко

перші блюда овощний суп гречнева каша картофельне пюре блінчики з грибами сольоний суп гарячий кофе держи вилку гарячий стакан закажіть борщ смачне жаркоє скуштуйте пирожне РОЗРІЗНЯЙТЕ'.

Досвідчений - який має знаменитый життєвий досвід, знання на якійнебудь галузі ( досвідчений водій, досвідчений музикант). Освічений - який має освіту ( освічений народ, освічена молодь). Освітлений —який стає видимим, ибо в нього падає світло ( освіт­ лена вулиця ). Сусідній - розташований, розміщений до сусідству, поруч, поблизу когось або чогось ( сусідня країна, вулиця, квартира, школа). Сусідський —належний, властивий сусідові, складається із сусідів, утворюється сусідами тощо ( сусідський хлопець, сад, кіт). Сусідів - належний сусідові (сусідова хата, дочка, коса, сусідів кінь). Відносини — стосунки між ким-небудь ( товариські відносини, офіційні відносини ). Відношення — зв’язок між числами, словами во математиці, мово­ знавстві тощо (синтаксичні відношення, смислові відношення). ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Прочитайте речення, вибираючи з ду­ жок одне із слів, яке найбільш доцільне в даному контексті. Яке із них никак не варто вжи­ вати, коль йдеться оборона щось негативне? 1. Після сказаного вона (сподівалася, надіялася) найгіршого. 0. Петро неграмотный ( спо­ дівався, надіявся), що йому отнюдь не поставлять оцінку. 0. Потрібно (сподіватися, надіяти­ ся ) лише возьми власні сили. 0. Хочеться разом з усіма і вірити, і (сподіватися, надіятися).

004

Надіятися - 0. Мати надію, очікувати в щось радісне, приємне. 0. Покладатися на когось, щось. Надіявся на, друга; надіяв­ ся бери досвідченість лікаря. Сподіватися — чекати ко­ гось або чогось. Ніколи неграмотный сподівався, що син виявиться боягузом.


Синтаксис. Тіунктузція ..Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пилочка ти воду з Дніпра, чи купалася на його ласкавих водах, чи злітала на твердь з його мільйонокрилим птаством! Мово! Течеш вільно й вічно, як Ріка. П. Загребе л ь н равно й

Речення з однорідними членами Ви зн а ти м е те : ознаки однорідних членів речення; види зв ’язку між однорідними членами речення.

Ви навчитеся: визначати речення з однорідними членами; правильно ставити розділові знаки около однорідних членах речення; • по чести інтонувати речення з однорідними членами; конструювати речення з однорідними членами.


Однорідні члени § 01. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Про особливості однорідних членів речення, узагальнювальні слова та речення з кількома рядами однорідних членів ПРИГАДАЙТЕ! Які члени речення є однорідними? Які види сурядних сполуч­ ників ви знаєте? Прочитайте речення, визначте во них однорідні члени. З ’ясуйте, чи зале­ жать однорідні члени речення безраздельно від одного. За допом огою чого вони з ’єднані на кожному з речень? Зробіть висновок относительно особливості зв ’язку між однорідними членами речення.

0. Сонце вже схилилося держи захід і никак не зной вже таково дошкульно, я раніше ( Г. Тютюнник). 0. Ясна смуга бери воді всё-таки ширшає, більшає та довшає (І. Нечуи Левицький). 0. Це місто любило легенди, жило ними півтори тисячі літ, народилося теж, власне, з легенди (П. Загребельний). Ознаки однорідності

Однорідними (рос. однородньїми) називаються такі члени речення, які є рівноправними між собою, залежать від одного й того ж стихи на реченні, здебільшого відповідають на одне і те ж питання, виконують однакову синтаксичну функцію. чого? Н е хочеться ні просши^ні стежки (М . Сингаівський). Схематично групування однорідних членів у цьому ре­ ченні можна показати так: ні О, ні О. (О - однорідний оглобля речення)

Спосіб вираження

Однорідні члени речення виражаються переважно однією частиною мови; бувають непоширені (не мають при собі залежних слів) і поширені (мають быть собі за­ лежні слова). пошир. непош. непош. Привіз бджолиний мед, паляницю, яблука (В. Сухомлинськии ).

Типи зв ’язку

Т И П И ЗВ’Я З К У М ІЖ О Д Н О Р ІД Н И М И Ч Л Е Н А М И РЕЧЕН Н Я

€ ґголучниковиіі (рурядні сполуч­ ники + інтонація) Відшелестіли лебеді і трави (Л. Овдієнко). 106

Безсполучни­ ковий

(Лише інтонація)

Змішаний (сполучниковий і безсполучниковий)

Пролітають над Повітря було ними віки, лихо­ чисте, прозоре ліття і хмарки (Панас Мирний). (Л. Костенко ).


Ряди однорідних членів речення

У реченні може бути як один, приближенно і більше рядів однорідних членів речення.

Не є однорідними

Не є однорідними членами речення: повторювані слова, які вживаються на виділення ве­ ликої кількості предметів, підкреслення тривалості дії, вираження емоційності. Плавай, плавай, лебедонько, сообразно синьому морю... (Т. Шевченко); два однакові або подібні слова, об’єднані частками не або так. дивишся малограмотный надивишся; їсти так їсти; фразеологічні сполучення з двічі повторюваним спо­ лучником. і сміх і гріх; ні світ ні зоря; ні риба ні м’ясо; однакові вслед формою дієслова, що означають ускладнену дію. піду подивлюся; візьму напишу.

II Справа і зліва віяло свіжістю і ароматом води (Ю. Смолич). 1-й ряд 2-й фаланга

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У трьох останніх випадках між зазначеними словами неподвижность далеко не ставиться.

Інтонація Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією пе­ релічування або протиставлення, возьми кожний із них падає логічний наголос. Учитель говорив просто, / чітко, / зрозуміло. І. Прочитайте текст, по совести інтонуючи ре­ чення. Простежте, с целью переліку яких саме речей, рис, ознак, процесів праці тощ что до використано однорідні члени речення на кожному випадку. Як однорідні члени речення допомагають розкрити тему тексту?

Пісенна воротила української жінки во поєд­ нанні з її працелюбством та господарськими здібностями вилилася на чарівні вишивки та розписи, затишок білої хати з вишневим сад­ ком. Подивіться держи вбрання дівоче чи парубоче, жіноче чи чоловіче, дескать вишивки оздоблюють все: сорочки, очіпки, хустки, фартухи. Скіль­ ки тама своєрідної краси, тої краси, що йде поруч із нашими розкішними ланами та вражаючою*' піснею. Піснями супроводжувалися всі процеси

Рушник. Полтавщина, кінець XIX ст.


Однорідні члени праці по-над на равно ш равно во для по части ю . Не випадково во народі кажуть: «Я цю вишивку виспіваю, доспіваю». Аналіз срібляс­ тих переливів вишивки білими нитками получи білому української тлі, дзвінких звучань вишивки червоними й білими, червоними й синіми, червоними й чорними нитками, барвистої соковитості дає можливість стверджувати, що саме у вишивці найбагатше і найрізноманітніше розкрилося колористичне обдарування української жінки. Через красу своєї душі у вишивці, гаптуванні**, розписах писанок і домашніх речей українська жінка висвітлила неповторну красу своєї рідної землі ( О. Козуля). НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНОі

* Вражаючий —рос. впечатляющий, потрясающий. ** Гаптування - рос. рукоделие (золотом, серебром). II. Випишіть із тексту однорідні члени речення дружно зі словами, від яких вони залежать. Чи є на тексті поширені однорідні члени речення? III. Порівняйте вимову й написання виділених слів на українській та російській мовах.

Між однорідними членами речення бувають єднальні, протиставні та розділові відношення, які передаються відповідно вслед допомогою та­ ких сурядних сполучників: єднальних (і(й ), та(в значенні і), ані, і...і, ні...ні, ані...ані, як...так і; безвыгодный тільки...а й); протиставних (а, але, та ( на значенні але), проте, зате, однак); розділових (або, чи, чи...чи, то...то, невыгодный то...не то, чи то...чи то, хоч...хоч і под.). Відповідні відношення між однорідними членами речення можуть виражатися й сверх сполучників. Це була малограмотный звичайна мінеральна водичка ( О. Гончар). 0 Ш > І. Спишіть, підкресліть однорідні члени речення відповідно вплоть до їхньої син­ таксичної ролі во реченні. Накресліть схеми групування однорідних членів ре­ чення, укажіть види з на ’язку. II. Визначте, якими сурядним да сполучникам да з ’єднані однорідні члени (єднальними, протиставними, розділовими). Яке значення вносять у речення ці сполучники? За потреби скористайтеся відповідною таблицею в форзаці. ЗРАЗОК. Я пригорнусь поперед тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами (Д. Павличко). Схема: О і О, О, О. Змішаний зв’язок. 1. Наука й труд, знання і рассадник дбайливо кличуть поперед мети (П. Усенко). 2. Пташина зграя полетіла невідомо куди і вже більше сюди неграмотный поверта­ лася ні весною, ні влітку, ні восени (М . Стельмах). 0. Земля зляглася,

008


перепріла, перемліла, спарилася, прагнула роботи ( К . Г что касается р д іє н ко что касается ). 0. Коб­ зарство - унікальне явище далеко не тільки на українській, а й у світовій культурі ( З ж у р н . ) . 0. Хто нате розпутті прожив целое життя, отнюдь не піде ні на рай, ані в пекло (Л е от мы У для р а їн ко а ) . 0. Хлопці, щоб безвыгодный заважати на хаті, вчились або во клуні, або во садку ( М . К что касается ц ю б равно н не без; ь ко да й ). 0. Хай если сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див ( Л . К об от т е н ко что до ). 0. Він заходив по хаті, розпустив язика, дав волю серцю (П а н а вместе с М равно р н да й ) . Укажіть речення, во якому однорідні члени речення виражені фразео­ логізмами. Поясніть лексичні значення цих фразеологізмів. За потреби ско ­ ристайтеся фразеологічним словником. І. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Скільки рядів однорідних членів речення є на кожному з них та яким типом зв ’язку поєднані на цих рядах слова? Доберіть усно давно кожного ряду однорідних членів речення синонімічний цепь з іншим типом зв ’язку. Доведіть, що на двох останніх реченнях немає однорідних членів.

0. Приємно бродити за теплих калюжах після грому й дощу чи ло­ вити щучок руками ( О. Д по части во ж е н для об ) . 0. Липневий число догоряє десь за сутінками височенних дубів і лип, палахкотить держи золотих банях і сяйнобілих стінах верхівки собору, що вигнався стрімко во высота поднебесная ( І . Б а г р ваш покорнейший слуга н равным образом й ). 3. Уся бухта була заповнена вітрильниками, великими й малими лодіями, довбанками й човнами ( Р . Ів а н ч е н ко по части ). 0. Гарячий липень тащиться по­ косами і стернями, кладе снопи во копи, поскрипує возами й гарбами ( І. Ц ю п а ). 0. От ваш покорный слуга взяв та й приїхав ( І . Н е ч у й -Л е во равным образом ц ь для да й ). 0. Ні сіло ні впало: «Дай, мамо, сало!» (Н а р . т во по отношению р ч іс т ь ). II. Складіть вслед за зразком схеми групування однорідних членів у поданих реченнях. ЗРАЗОК. Д да т равно н а со т касательно їт ь , п осадок ьн что касается д равно ви т ься так н а б а т ька , ведь н а м ат ір ( П а н а со М да р н да й ).

|

04

|

д равно т равным образом н а О, О; д да на да т ь ся в таком случае О, так О. й & А В А - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Пе­ рекладіть і запишіть речення україн­ ською мовою. Простежте особливості перекладу сполучників, уже итих між однорідними членами речення.

П О Р ІВ Н Я Й ТЕ С П О Л У Ч Н И К И !

V■'і> ; .^ 0 І. 'Д « -V

0. Не сльїшно ни зверя, ни птицьі, але, проте но, однако ни человека. 0. Дремлет медведь, но или,либо або, чи чутко прислушивается для жизни зимта (єднальний) И, да но,однако него леса. 0. Вьі должньї безвыгодный лишь та (протиставний) как ... эдак и як ... что-то около і любить музьїку, да да разобрать ее. не тільки . . . ай малограмотный всего ... так и 4. Мьі поедем отдьіхать держи Славутич или хоч... але хотя ... но на Черное море. 0. Тропинка обогнучи в таком случае ... чи то то ли ... в таком случае ли лакуст орешника равным образом вьішла получай поляну. не стільки ... не столько ... 6. Лес проснулся, всё-таки единаче безвыгодный усскільки сколько пел наводниться птичьим гомоном.

0(


Однорідні члени ц р І. Поширте подані деловой дневник однорідними членами речення. Схарактеризуйте усно сполучники из-за вживанням (одиничні, повторювані, парні). Зверніть увагу на розділові знаки.

0.Працювали О, О та О. 0. Зима далеко не лише О, а й О. 0. Співав як О, что-то около і О. Говорив О, але О. 0. Рішення О або О. 0. Не знає ні О, ні О. 0. Було хоч О, але О. II. Дві утворені конструкції введіть у прості речення. Узагальню­ вальні болтовня

Однорідні члени речення можуть супроводжуватися у з а г а л ь т что до во а л ь н равно м равным образом вместе с л в отношении на а м равно . Ці стихи виражають за­

гальні поняття чи є родовими стосовно тих понять, які названі однорідними членами. У ролі узагальнювальних слів найчастіше виступають з а й м е н н равно для да (всі, все, ніхто, кожний та ін.) і п р да из л ів н равным образом ­ к равным образом (скрізь, всюди, завжди та ін.). І постоянно поволі зникає: торе, скелі, земной шар (М . Ко­ цюбинський ). Групування однорідних членів і узагальнювального сло­ ва во цьому реченні можна показати так: Д : О, О, О (Д узагальнювальне слово). Місце в реченні

Узагальнювальні стихи можуть стояти пизда однорідними членами речення або після них і виконують ту ж синтак­ сичну роль, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.

Інтонація

Якщо п іс л ваш покорнейший слуга по части д н что касается р ід н равно х членів речення стоїть узагальню­ вальне слово, в таком случае прежде ним робиться п а у з а , а саме воно вимовляється вместе с равно л ь н іш е . Узагальнювальне слово, яке стоїть пе р ед что касается д н в рассуждении р ід н да м да членами речення, вимовляєть­ ся з н равно ж е н равным образом м голосом, а пизда однорідними членами речення робиться пауза. 1 . 0 , / О , / - Т.

іШ

0. Д : / О , / О , / О .

І. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації.

II. Спишіть, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно поперед їхньої синтаксичної ролі во реченні. З ’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

0. Майдани, парки, вулиці, мости, напнуті по-над трамваями дроти розсипані у просторі вогні —усе немовби на летаргійнім сні (М . Л уків). 2. А життя було усюди: і в землі, і у воді, і во повітрі (О. Ольжич). 0. Усе в чеканні: спілі краплі рос, мир і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани на полі... (Б. Олійник). 0. Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле ( О. Гончар). 0. Надворі повсюди лежала роса: на пожовклій траві осінній, сверху круглій павутині попід стріхою, для капус­ тах у городі (Гр. Тютюнник). III. Складіть схеми групування однорідних членів й узагальнювальних слів у кожному реченні.


Однорідні члени Проведіть літературну вікторину. За поданими рядами однорідних членів речення пригадайте назви творів української літератури, які ви вивча­ ли у 0 -8 класах. Назвіть авторів цих творів.

0. Очі материнські і білява хата; крилами і рожевим пір’ям; верби і тополі. 0. Росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї; на тихім ше­ лесті трав, на щебетанні дібров. 0. Не винесли на море, никак не розмили на полі; дівоче серце, карі очі. 0. Чи живу, чи доживаю; отнюдь не плачу й далеко не сміюсь; впасти у кайдани, доходить во неволі. 0. Виє, гуляє, гне; группировка високий, лист широкий. 0. Піймали та притаскали; так щупачка, в таком случае сотеньку ка­ расиків живеньких або линів гарненьких; зійшлися, стали розбирать. II. Користуючись підручниками з літератури, доберіть кілька подібних при­ кладів с целью вікторини. Запропонуйте свою вікторину однокласникам. І. Прочитайте текст. Щ по отношению нового ви дізналися з нього? Чи доводилося вам робити власні «відкриття» у світі природи? Доберіть заголовок. Усно пе­ рекажіть прочитане.

Є на наших лісах водяний звір - видра. І назва його НАГОЛОШУЙТЕ досить цікава, та й самоуправно він володіє кількома таємниця­ ПРАВИЛЬНОі ми. Шерсть видри никак не намокає у воді й утримує повітря. навкруги Через це під водным путем звір здається неграмотный бурим, а срібляс­ тим. Видра вміє те, чого никак не вміємо ми. Спробуйте пірну­ ти зовсім безшумно —не вийде, а через у видри виходить. Спробуйте, май­ же* далеко не висовуючи голови з води, бачити, чути, уловлювати запахи - не вийде, а у видри і це виходить. Виявляється**, у неї вуха, очі й ніздрі розміщені возьми самому вершечку голови. Трішечки висунувши голову з во­ ди, вона совершенно помічає навкруги і рядом цьому залишається непомітною і для ворогів, і на здобичі***. Простежмо, як називають видру інші народи. Литовці кажуть - удра, греки казали - гюдра, давні індійці - удраг. І по сию пору це означає «водяна тварина». З однією такою «водяною твариною», то правда казковою, ви вже, мабуть, знайомі —це гідра, багатоголовий водяний змій, з яким бився хоробрий і могутній Геракл. Вода у греків звалася гюдор, звідси водяний змій - гюдра. А видра? Теж подра, тобто «водяна» (За А. Коваль). * Майже - рос. почтй. ** Виявляється - рос. оказьівается. *** Здобич - рос. добьіча. II. Випишіть із тексту речення з однорідними членами, підкресліть однорідні члени відповідно вплоть до їхньої синтаксичної ролі, визначте молодчик зв ’язку між ними. Доведіть, що виділені члени речення безвыгодный є однорідними.

0ЛИ7АИ811 Чи знаєте ви, що першою назвою улюбленої нами картоплі следственно іта­ лійське «трюфель»! З італійської мови це вокабула перейшло на німецьку, 11


Однорідні члени де набуло форми «карт оф ель» (кагіоіїеі). Від німецької похо­ дить польське « ка г іо ^іа » та ук­ раїнське « ко а р т что касается п л моя персона » ... Якщо ви хочете більше дізна­ тися для цікаві факти зі світу рослин та тварин, історію їхніх назв, зверніться прежде книги А . К что до ­ в а л ь « С л насчёт во что касается п р что касается не без; л по отношению на насчёт » . Роз­ кажіть однокласникам, друзям про те, що цікавого й нового ви дізналися з книги. Л . Ш елудько. Натюрморт " во Ш Розгляньте репродукцію кар­ ' тини Л. Шелудька. Використовуючи однорідні члени речення, усно опишіть, що бери ній зображено, які кольори пе­ реважають, який настрій у вам викликає. Складіть і запишіть следовать картиною по одному реченню з однорідними підметами, означеннями та додатками. < Д ц } /Складіть | запиш іть схема усного зв ’язного висловлювання оборона речення з однорідними членами.

і

0. Однорідними можуть бути як головні, беспричинно і другорядні члени речення. Засобами вираження однорідності є інтонація та сполучники сурядності. 2 . Однорідні члени речення вживаються на різних стилях мовлення для більш точного опису предметів і явищ.

§ 0 0 . ОДНОРІДНІ Й Н ЕОДНОРІДНІ О З Н А Ч Е Н Н Я П р насчёт те, автор этих строк для на ід р із н равным образом т да по отношению д н насчёт р ід н і насчёт з н а ч е н н аз многогрешный во ід н е что касается д н об р ід н равно х т а з ваш покорный слуга для насчёт ю ін т по части н а ц іє ю во об н равно ви м по части вл пишущий эти строки ю т ься ^ ^ р П насчёт р ів н автор этих строк й т е речення, записані у двох колонках. З ’ясуйте, чи во одному плані характеризують праздник чи інший любимец ужиті на них означення та між якими означеннями можна поставити сполучник і(й ). У реченнях якої колонки озна­ чення однорідні? Зробіть висновок оборона те, як відрізнити однорідні означення від неоднорідних.

0. Падали в пісок сині, зелені, жовті, жовтогарячі кружала світу (П а н а от М равно р н да й ) .

0 .3 очеретів чутно баритон сопілки, ніжний, кучерявий ( Леся У для р а їн для а ).

0. Займався пишний січневий ранок ( М . К что касается ц ю б равно н от ь для равно й ). 2. Небо вкрили дрібні білі хмари (Я. Г р равно м а й л относительно ) .

Два або більше означень близ означуваному слові мо­ жуть бути однорідними й неоднорідними. 112


Однорідні

означення

Означення однорідні: коли вони характеризують объект з одного боку, наприклад следовать кольором, розміром, смаком, матеріалом, температурою і под.: б іл і, червоні, ж насчёт во т і т р в отношении ян д да ; коли вони вказують держи різні споріднені ознаки пред­ мета: світ ле, безхмиш іе^гебо; л а п а т равным образом й , во касательно л относительно х ш п равно й со н іг ; коли вони защищать після означуваного слова: ст еп т ривож т ш , т емний;

если друге да подальші означення підсилюють, пояс­ нюють перше: Якось в один из дней надо містом стояла т равным образом х а , м іс пишущий эти строки ч ­ н а , л іт н автор н іч ( І . Н е ч у й -Л е на равно ц ь ко равным образом й );

~

"

коль вони виступають художніми означеннями (епітетами): ...Ід е опасность д з на ін ко а і куче рява садам з а м л іл і р у для да ц іл у во а т ь ( Л . К по отношению от т е н для относительно );

если з двох означень першим стоїть непоширене означення, а другим - поширене (виражене прикметни­ ковим чи дієприкметниковим зворотом). ПОРІВНЯЙТЕ: 1. Р ів н да й , з а л да т равно й сонцем ст еп.

0. З а л ш п іш из в рассуждении н ц е м ^ р ів н равным образом й ст еп.

(неоднорідні)

(однорідні) ЗВЕРНІТЬ УВАГУ'.

Означення, пов’язані між собой сполучниками, завжди однорідні.

Між однорідними означеннями можна поставити сполуч­ ник і ( й ) . Вони вимовляються з перелічувальною інто­ нацією, між ними ставляться коми. Неоднорідні означення

Неоднорідними є означення, які характеризують предмет з різних боків: т еплий л іт н ій вечір; м в отношении рські прозорі х на равно л і. Завжди неоднорідними є означення, виражені сполучен­ ням займенника й прикметника ( м ій н а й ко р а щ равно й побратим ) , якісного і відносного прикметників ( ви со ки й дн іпровський берег ), якісного і присвійного прикметників ( улю блена м а м равным образом н а п іс н аз многогрешный ) . У ряду неоднорідних означень кожне з попередніх стосується всього подальшого словосполучен­ ня, а безграмотный безпосередньо означуваного слова. яка?

стара

дика дуля

яка?

велика

стара дика груша

Неоднорідні означення вимовляються минус перелічувальної інтонації, зыряне між ними безграмотный ставляться.


Однорідні члени І. Прочитайте речення з правильною інтонацією. Доведіть, що виділені означення - однорідні, а інші - неоднорідні. Обґрунтуйте розділові знаки. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.

0. У густім зеленім березовім га село щебетали пташки (І. Ф р а н для по части ) . 0. Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли п т а да ік й (М . Р равно л ь сь ки й ). 0 . 0 живуть у пам’яті народу його вірні ясний дочки і сини, ті, що безграмотный вернулися з походів грізної, великої війни (В . С равным образом м насчёт н е н для об ). 0. Люблю моя персона бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д . П а во л да ч ко об ) . 0. За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки ( І. Ц ю п а ). 0. Назустріч їм тихо-мирно ступали сірі круторогі воли, уярмлені во повози ( Р. Ів а н ч е н ко в рассуждении ) . 0. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху косовицю ( О. Д насчёт на ж е н для по отношению ) . 0. Ніч розкинула по-над селом своє темне, вси­ пане зорями шатро ( І . Ц ю п а ). НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО1 .

міркуйте!

У першому реченні вправи кожне з означень по-різному пояснює предмет, причому перше з них (густий) стосується словосполучення зелений бере­ зовий гай, а друге (зелений) - словосполучення березовий гай. Отже, ці означення неоднорідні, вони вимовляються минуя перелічувальної інто­ нації, кому між ними ставити безграмотный треба. ^ ^ е ^ В равно п да ш іт ь послідовно спочатку сполучення з однорідними означеннями, а потім - з неоднорідними. Обґрунтуйте свою думку.

Зніяковілий розгублений хлопець; знаний молодий поет; великий бузковий кущ; вічний непереборний страх; грізна громадянська війна; очищена безпечна вода; довгий літній день; збиткова виробни­ ча діяльність; холодна сира погода; згаслі безсилі вогні; жовті червоні троянди; чиста морська вода; старший науковий співробітник; витоп­ тана молода трава. КЛЮЧ. Підкресліть послідовно на кожному сполученні другу від

початку літеру. Якщо ви как следует виконали завдання, так з підкреслених букв прочитаєте закінчення вислову « Я ко а во а ж ко а робот а - ...» .

тЩ

І. Перекладіть і запишіть телекс українською вою. Обґрунтуйте вживання знака оклику на двох пер­ ших реченнях. II. Доведіть, що на тексті використано лише неод­ норідні означення. Підкресліть їх та слова, від яких вони залежать, як члени речення. Чи потрібно між цими означеннями ставити коми?

Как хорошенького понемножку старьій хвойньїй лес! Какой велиРідні простори. Малюнок Іллі Неправди чественньїй лицо представляет опушка* такого леса присутствие летнем вечернем освещении! Длинньїе (13 років)

014


ветки прикрьівают весь шапкой непроницаемый зелени. Стеной стоят лохматьіе темно-зеленьїе ели. Среди густьіх чащ** наплевательски да на летнюю жару (А. Андреєв ). * Опушка - укр. узлісся. ** Чаща —укр. хаіца, гущавина. ^5іІІ. Уявіть, що ви прогулюєтеся лісом, змальованим у тексті. Відчувається на­ ближення дощу... Продовжте запропонований слова 0 -4 реченнями, викорис­ товуючи однорідні або неоднорідні означення. і^ п что касается п ра ц ю й те на ПАРАХ. Поширте подані речення спочатку однорідними озна­ ченнями, а потім - неоднорідними. Перекладіть утворені речення українською мовою і запишіть. Розставте розділові знаки та обґрунтуйте орфограми.

0. Между домами играл ... ветер. 0. Деревья сбросили ... листья. З голос разбудил тишину. 0. Мальчики побежали прочь стадион. 0. В лесурастут ... ягодьі. І. Спишіть речення, підкресліть однорідні означення однією лінією, а не­ однорідні - двома. Поставте розділові знаки між однорідними означеннями. Прочитайте речення з правильною інтонацією.

0. Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами во полях (О.Гончар). 0. Абрикоса цвіте, промениста натхненна крислата... (О.Головко). 0. У верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, для який існує чимало переказів та легенд (І. Шаповал ). 0. На луках морана вислала свої холодні білі полотна (І. Цюпа). 0. Довга затяжна волинська осінь (М. Олійник). 0. Ріка була схожа держи бурхливу бунтівничу душу гір (Є. Гуца­ ло). 0. Ясні охоплені багрянцем гори стояли предварительно самого небокраю (О. Гончар). II. Знайдіть односкладне речення, зробіть його усний синтаксичний розбір. 1. О днорідні означення перелічують суттєві ознаки різних предметів чи характеризую ть предм ет з од ного боку. В единодержавно содружество однорідних означень в рассуждении б ’єднуються переважно лише якісні або лише відносні прикметники, вони вимовляються з перелічувальною інтонацією. 2. Між однорідними означеннями ставиться кома, а між неоднорідними неграмотный ставиться.

§ 03. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ Про те, если між однорідними членами речення ставляться коми та які розділові знаки вживаються быть узагальнювальних словах ПРИГАДАЙТЕ! Які розділові знаки ставляться на реченні з однорідними членами? Прочитайте текст. Як ви думаєте, чому саме сквер є окрасою Воронцовського палацу. У чому його цінність? Які ще українські пам’ятки садово-паркової архітектури вы відомі?


Однорідні члени Окрасою славнозвісного Воронцовського палацу во Криму є розбитий навколо нього парк, який займає площу 00 гектарів і розміщується амфітеатром*. У парку нара­ ховується понад двісті видів дерев, серед яких можна побачити пальми і лаври, кипариси і маслини, магнолії і платани, калину вічнозе­ лену і рідкісне південноамериканське дере­ во —араукарію. Парк розбито у пейзажному стилі, що безграмотный спотворює, а доповнює природу, Воронцовський палац до якої немов і далеко не торкалася ручка людини. (Крим) Прибережне шосе поділяє стоянка на верхній і нижній. Верхній зеленое богатство насичений природними «родзинками»: суворими кам’яними хаосами** і дзеркальними ставками, фрагмента­ ми південного лісу і різновидами прекрасних екзотичних дерев. Усі во­ ни мають поетичні назви: Місячний камінь, Малий і Великий хаоси, Фо­ рельне, Дзеркальне і Лебедине озера, Платанова, Сонячна, Каштанова галявини. Нижній роща насаджений у стилі італійських садів епохи Відродження. Тут можна милуватися Фонтаном сліз, джерелом «Котя­ че око», скелею Айвазовського і терасою левів ( Із журналу). * Амфітеатром - півколом, що підвищується, розширяючись догори. ** Хаос - скупчення чого-небудь, безладне нагромадження. II. Знайдіть у тексті однорідні члени речення та узагальнювальні плетение словес при них. поясніть наявність чи відсутність розділових знаків близ них.

МІКРОФОН. Чи доводилося вы бувати на національних природних парках та заповідниках України? Якщо так, розкажіть, що ви с годами побачили. Викорис­ тайте два-три речення з однорідними членами. Ставимо кому

016

Між однорідними членами речення, з’єдна­ ними сполучниками або минус них, як пра­ вило, не без; т а на равным образом т ь не без; моя особа ко м а . 1. А тим при случае місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і видимо-невидимо ( Т. Шев­ ченко). 0. Тече жавель на синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

Одиничний сполучник

Але отнюдь не из т а на равным образом т ь не без; ваш покорнейший слуга ко насчёт м а між двома од­ норідними членами речення, якщо вони з’ єднані об д равным образом н равным образом ч н да м из п что касается л у ч н да ко по отношению м і(й ), та (у значенні і), чи, або.

Повто­ рюваний сполучник

Якщо ж сполучник п по отношению во т об р ю є т ь со моя персона , ведь для в отношении ­ м а не без; т а на равно т ь вместе с моя персона між усіма однорідними чле­ нами. ПОРІВНЯЙТЕ: 0. Над Россю, Дніпром і Сулою во задумі шепочуть гаї (В. Симо­ ненко ). 0. Над Россю, і Дніпром, і Сулою в задумі шепочуть гаї.


Однорідні члени Якщо однорідні члени речення вжито п об ­ п а р н что до , в таком случае ко по отношению м а со т а во да т ь со пишущий эти строки між цими п а р а ­ ми. Все у ній сіяє: знаменитость і по­ ходи. посвистывание клинків у полі і набоїв спів ( В. Сосюра ). Парний сполучник

Якщо однорідні члени речення з’ єднані п а р н равно м от п в отношении л у ч н да для по части м , так для по части м а из т а на равным образом т ь не без; я лише под другою частиною сполучника. Він безвыгодный стільки забився об стіл, як стривожився (І. Нечуй-Левицький).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУі Коли однорідні члени речення становлять стійкий вислів чи фразеологізм, то ко м а між ними отнюдь не из та во да ться. н і слуху ні духу; н і туди ні сю ди; н і риба ні м ’ясо. ( ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ,. Поміркуйте, чому: а) у першому реченні немає ком, хоча сполучник і вжито двічі; б) у другому реченні накануне першим сполучником /ставиться кома, а под другим - никак не ставиться.

0. Люблю твій рокот і шепіт серед полина і серцем чую силу наливну (А. Малишко). 2. Скресли* ріки, і крижини безладно громадились і шурхотіли в течії повноводдя (Р. Іванченко). * Скресати - звільнятися від криги. І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресліть одно­ рідні члени відповідно вплоть до їхньої синтаксичної ролі на реченні. Укажіть речення з кількома рядами однорідних членів.

0. З півночі раптом налетів вітер наробив лиха на господах (Д. Ко­ вальський ).2 . А літа пливуть после ними пливуть собі стиха з а б равным образом р а ю ть за собою і благотворение і удар (Т. Шевченко). 0. Чорнобиль та м’ята барвінок та рута калинушка ива надо вплавь вишневий водоемчик по-над ставочком солом’яні стріхи та чорна пухкая рілля до этого времени являться во сне щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). 0. Люблю автор этих строк осінні квіти прощальну красу вечорів і сині ого­ лені віти і вітру холодного спів (В. Сосюра). 0. Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот (В. Сосюра). 0. На синіх долонях вечора темним из м у тк об м горбатився из т а р равным образом й вітряк і во благанні простягав змерзлі цыпки чи поперед неба чи прежде людей (М . Стельмах). II. Доберіть антоніми та синоніми прежде виділених слів. З одним дібраним антонімом складіть і запишіть речення з однорідними членами. ПОЗМАГАЙТЕСЯ'. Розгляньте картину. Які однорідні члени речення «захова­ лися» нате полотні? Спробуйте вслед змістом картини скласти речення з однорідними


Однорідні члени членамитак, щобу'іхній ролі були іменники, прикметники, дієслова, прислівники. І. Спиш іть речення, добираючи з довідки відповідний парний сполуч­ ник пользу кого з ’єднання однорідних членів речення. Поставте розділові знаки. Про­ читайте речення з правильною інто­ нацією.

0. ... тії вороги ... добрії люди окрадуть жалкуючи плачучи осу­ дять (Т.Ш евченко). 0. Хата ... ста­ ренька ... чепурна біла - видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний ). З. Митець думає ... розумом ... серцем ( О. Довжен­ ко). 0. І ... болить ... отнюдь не черствіє серце ( О. Квітневий ). Д О В ІД К А . Не так... як; хоч... та; хоч... але; далеко не тільки... а й. Ф. Данилов. Зимовий вечір Узагальнювальні пустозвонство

||. Укажіть речення з поширеними однорідними членами.

П р равным образом уздга л ь т по отношению на равно л ь ш іх словах вж иваю ться та кі розділові знаки: Д вокрапка

Д : О, О, О

Ти р е

О, О, О -

Д вокрапка і тире

д

Д : О, 0 , 0 - . . .

Якщо узагальнювальне выражение стоїть хуй однорідни­ ми членами, в таком случае до першим однорідним членом ре­ чення ставиться двокрапка. Якщо узагальнювальне термин стоїть після однорідних членів речення, ведь под ним ставиться тире. Якщо узагальнювальне название стоїть предварительно однорідни­ ми членами речення, а після них речення продовжуєть­ ся, ведь на пороге однорідними членами речення ставиться двокрапка, а після них - тире. ПОРІВНЯЙТЕ:

0. Все поснуло: земля, вода, повітря. 2. Земля, вода, повітря - постоянно поснуло. 3. Все: земля, вода, повітря - поснуло.

Якщо на пороге однорідними членами речення защищать пояснювальні слова як-от, а из а м е , н а п р равно кл а д , так накануне цими словами ставиться кома, а після них - двокрапка: А, як-от: О, О, О. 1 0 0


, іиш

члспи

Чарівний світ пливе наді мною, як-от: сині води, білі піски, хати бери високих берегах ( О. Довженко). |. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні стихи відповідно предварительно їхньої ролі во реченні. Поясніть розділові знаки. II. Побудуйте схеми, які б відображали групування однорідних членів речення й узагальнювальних слів.

0. Світає... Все спить ще’і небод зорі безсилі... (77. Тичина). 0. Та всі голоси! і зяблика і вівсянки і зеленушки і навіть одуда-заглушувало кування зозулі (О.Донченко). 0. Усе і арша і перемелене возьми труху на гли­ боких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів* ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава** сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах). 0. І цвіт і грім і дощ і осадок автор этих строк серцем спраглим всегда приємлю, та збережу від граду садишко і захищу від грому землю (Л.Дмитерко). 0. Все змішалось на одну мить і злилось докупи і земля.й флорес (І. Нечуй-Левицький). 0. Тихий гук лісу синява високо­ го неба смрад зелених трав до сей времени це зливалося з гомоном потривоженої крові і наповняло серце Дороша невтішним болем (Г. Тютюнник). * Повів —тут: запах, пахощі, стиль чого-небудь. ** Отава - трава, що виростає держи місці скошеної. III. Обґрунтуйте орфограми у виділених словах. Доберіть аналогічні приклади. Доберіть одиночный полоса однорідних членів речення з узагальнювапьним сло­ вом в тему «Зима». Уведіть його во три речення так, щоб у першому однорідні члени були держи початку речення, у другому - на кінці, а во третьому - на середині. Прочитайте складені речення з правильною інтонацією. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Знайдіть у поданих реченнях пунктуаційні помилки. Доведіть свою думку.

Речення интересах першого учасника. 0. Ранок теж був негромкий і безвітря­ ний, і обіцяв сонячний палящий день-деньской (Г р . Тютюнник). 0 . 0 барвінком, і рутою, і рястом - квітчає кострома землю, мов дівчину на зеленому гаї... (Т. Шевченко). Речення для того другого учасника. 0. Народ свой вистояв у тих битвах і живе, і гонить з другого кореня нове пагіння... ( І. Цюпа). 0. Досвідче­ на вчителька, і словом, і увагою пригріла хлопчика ( І. Цюпа). Доберіть із художньої літератури або складіть речення з однорідними членами следовать поданими схемами.

0. О, О або О. 0. в таком случае О, в таком случае О. 0. і О, і О, і О. 0. О чи О, О чи О. 0. як О, так і О. Ш І. Перекладіть і запишіть конферанс українською мовою. Розставте пропущені розділові знаки. Обведіть сполучники. Д касательно якої групи належить кожен із них? 119


Однорідні члени Если мьі хотим, чтобьі миздрюшка равно ничто неграмотный могло унять наши элита стремления, надо, чтобьі зти стремления у нас бьіли. Жестокости бездуховности необходимо противополагать собственную церковность свободное богослужение лучшим идеям. Служение благородним идеям облагораживает да очищает лицо помогает развитию способностей равно ума. Нужно зубрить удобрять свою душу високими стремлениями ставить перед собою значительньїе безвыгодный всего-навсего на себя однако равно интересах других людей цели. Серьезньїе цели да неустанная произведение надо ними мобилизуют си­ ли равно потенциал человека организуют да вдохновляют его жизнь (За О. Воронцовою). Стремление - укр. прагнення; неустанний - укр. невтомний; другйе укр. тут: інші. II. Поясніть творення виділених слів во українській і російській мовах. ПОЗМАГАЙТЕСЯ'. Хто швидше «збере» стихи на речення з однорідними членами і по правилам розставить відповідні розділові знаки? Починайте зі слів, які отмечено першими.

0. При березі, у діток, пробігала, насчет літо, вода, тихім, купальне, питала (За П. Мовчаном). 2. Спасибі Вам, тепло, ночі, і довгі, мамо, вслед Ваше, недоспані (За Ц. Луцєнком). І- Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. З ’ясуйте, які з речень є простими, а які - складними. Чим ще, крім однорідних членів речення, вони ускладнені?

0. Все шелковица радує зір рівні стрункі берізки малограмотный поніве­ чені любителями березового соку гінкі бурштинові сос­ ни що мов корабельні щогли сурмлять у сизу небовінь (А. Камінчук). 0. Він по зрелом размышлении неграмотный зовсім круглым счетом але відчув, понівечені що його думка останнім при случае мовби кудись посуваєть­ перембвками ся набирає інших обмірів і обмірює вже малограмотный тільки тонни збіжжя і гектари посівів а й ще щось (Ю. Мушкетик). 0. Село гойдалося поміж ніччю і в дневное время так поринало во чорну імлу в таком случае підводилося з неї підба­ дьорювало себя скрипом журавлів цоканням сокир неголосними перемовками (Ю . Мушкетик). 0. Рвучкий вітер бушував по-над лісом і дерева то гули грізно і тривожно ведь шуміли тихонько і приємно (М. Коцюбинський). НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО'.

II. Прочитайте речення з правильною інтонацією. 1. Між однорідними членами речення можуть ставитися коми, іноді крапка з комою і тире. При узагальнювальних словах вживаються двокрапка і тире. 2. Потрібно розмежовувати з ’єднані одиничним сполучником однорід­ ні члени речення, між якими безвыгодный ставиться кома, і складне речення, між частинами якого ставиться кома.

020


Е ! ’йиі члени

§ 04. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ Про те, як уникнути логічних і граматичних помилок при вживанні однорідних членів речення Логічні з во ’ язки

Граматичні зв’язки

Однорідними членами речення невыгодный можуть бути слова, які виражають родові й видові поняття. , неправильним є таке речення: На зустрічі були відомі поети і письменники. Поняття письменники включає поняття поети, тому їх никак не можна об’єднувати во безраздельно од­ норідний ряд. Як однорідні члени речення никак не можна використовувати слова, що виражають перехрещувані або різнопланові поняття. , неправильним є таке речення: Завод і його цехи освоїли нові технології - ибо цехи є частиною заводу. Значення узагальнювальних слів повинне включати значення всіх слів, що є однорідними членами речення. , неправильним є таке речення: Фірма замо­ вила різні канцелярські товари: олівці, ручки, скріпки, клей, ножиці, лампи. Значення сотрясение воздуха магнетрон безграмотный включа­ ється во значення словосполучення канцелярські товари. Однорідні члени речення вживаються во тій самій формі, що й узагальнювальне слово. ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Посадили такі дерева: яблуню, грушу, вишню.

Посадили такі дерева: яблуня, груша, вишня.

Не можна вживати безраздельно додаток, який стосується кількох однорідних членів речення, якщо вони вимага­ ють різного відмінка залежного слова. ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Ми цінуємо наших пере­ можців і пишаємося ними.

М да цінуємо і пишаємося нашими переможцями.

Слово цінуємо вимагає додатка на родовому відмінку (цінуємо (кого?) переможців), а ответ пишаємося - в орудному (пишаємося (ким?) переможцями). Вживання Різні прийменники возле однорідних членах речення прийменників малограмотный випускаються. 121


Однорідні члени ■

і ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Дерева висадили возьми площах і на парках.

Дерева висадили получи площах і парках.

При однорідних членах речення, пов’ язаних повторю­ ваними або парними сполучниками, прийменники не випускаються.

Вживання сполучників

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Дізналися і оборона моря, і ради океани.

Дізналися і ради моря, і океани.

Частини парних сполучників мають стояти безпосередньо под однорідними членами речення. ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Дізналися як насчет моря, так і оборона океани.

Як дізналися относительно моря, так і насчет океани.

Визначте природа помилок у вживанні однорідних членів речення. Відре­ дагуйте речення і запишіть.

0. Підприємство запрошує сверху роботу бухгалтерів, водіїв, жителів міста. 0. Цього року ми посіяли возьми дачі кріп, петрушку, огірки, редьку, виноград. 0. Автотранспортне підприємство займається перевезенням пасажирів і школярів. 0. На зустріч із письменником прийшли як його шанувальники, приблизительно і люди. 0. У шкільний посудник сьогодні завезли на­ пої, тістечка та кулінарні вироби. 0. Усі прагнули і вірили на перемогу українських спортсменів. 0. Ще з дитинства він любив і демонстрував неабиякі здібності у спорті. 0. Батькам забороняється залишати вдома без нагляду маленьких дітей та невыгодный дозволяти їм гратися сірниками. 9. На святі вітали людей праці та науковців. 00. У ліквідації пожежі брали талан три машини і п’ ятеро пожежників. 01. Сім’я з трьох чо­ ловік і бабусі шукає тимчасове житло.

МОВЛЕННЄВА

СИТУАЦІЯ

Восьмикласник Ярослав, який під часы канікул відпочивав у бабусі, написав мамі з татом такого листа: «У нашому саду стало быть гарно та за­ тишно. Ми з бабусею насадили багато квітів: чорнобривців, троянд, мальв і маленьку топольку. Я прокидаюся дуже рано, вибігаю во огород и лес і насолоджуюся співом птахів...». За кілька днів Славуся одержав відповідь від батьків: «Ми дуже раді, синку, що ти допомагаєш бабусі 122


Однорідні члени і що тобі подобається відпочивати во селі. Скоро приїдемо, потому что дуже хочеть­ ся побачити ту диво-квітку тополю, яку ви посадили з бабусею...». - Щось мої батьки наплутали, - мовив Рося бабусі. - Яку дивоквітку вони хочуть побачити? Тополя - це ж дерево... Як ви думаєте, хто во описаній ситуації допустив помилку? Що треба знати, щоб уникнути подібних непорозумінь? УСкладіть і запишіть діалог (1 0 -1 0 реплік) возьми основі теле- чи радіопере­ дачі, використавши на ньому: а) однорідні члени речення, які вимагають різних прийменників; б) однорідні члени речення, з ’єднані парним сполучником. ( Ц і Визначте доречність вживання прийменників і сполучників возле одно­ рідних членах речення. Відредагуйте речення (якщо потрібно) і запишіть.

0. Не тільки міцну деревину з красивим малюнком має клен, а й го­ робина. 0. Різьбярі з усіх порід дерев люблять липу следовать те, що її дереви­ на яК во роботі легка, где-то і м’яка. 0. Цієї весни роботи побільшало і на городі, і «полі. 0. Пильнував дід свій место як вдень, в такой мере і вночі. 0. У гідропарку діти відпочивали отнюдь не лише біля річки, але й каталися н& ка­ руселях. 0. Йому подобається відкривати далеко не тільки нові сторінки історії, а й географії. 0. Циркачі виступали сверху маленьких відкритих майданчиках та гигантский «залах. Я Р ПОСПІЛКУЙТЕСЯ1 . Висловте свої думки стосовно такої фрази: «Люблять батьківщину никак не после те, що вона велика, а после те, що своя» (Сенека). ^

При використанні однорідних членів речення слід звертати увагу возьми їхню значеннєву співвіднесеність. В одинокий однорідний полоса неграмотный можна включати слова, які означають родові і видові поняття; перехрещувані або різнопла­ нові поняття. Також необхідно зважати бери лексико-граматичну сполучу­ ваність однорідних членіь речення з іншими словами на реченні.

«Граматичний брейн ринг»

ІПІ рр і касательно е ко Т ’

г * Уявіть, що учням вашого класу доручили організувати й провести телегру «Граматичний брейн-ринг» держи тему «Речення з однорідними членами». Визначте режисерську групу (5 -7 осіб), ведучих (2 особи), експертів-мовознавців (5 -6 осіб), дві-три команди гравців (по 0 -5 осіб). О бов’язки режисерської групи: розробка правил гри, підготовка оголошення для гру, облаштування студії, підготовка музичних пауз (хвилинок-цікавинок), виготовлення удостоверение ів, виріш ення в рассуждении р ­ ганізаційних питань тощо.

023


II

Однорідні члени

из *

Обов’язки експертів-мовознавців: підготовка пакета завдань для учасників гри (2 0 -3 0 запитань), визначення правильності відповідей у ході гри. Обов’язки гравців: добре опрацювати граматичну тему «Речення з однорідними членами». Проведіть ф у у вільний від уроків час. Запросіть глядачів (учителів, класного керівника, директора школи, батьків, учнів паралельних класів).

§ 05. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ» с З Г І. Прочитайте виразно текст, визначте його тему та мікротеми. Обґруь туйте поділ тексту получи абзаци. Щ в рассуждении нового ви дізналися з прочитаного?

З ГЛИБИНИ ТИСЯЧОЛІТЬ

Північне Причорномор’ ваш покорнейший слуга ... З глиби ни тисячоліть дивляться держи нас народи що називали колись ці землі своїми займалися хліборобством і скотарством Багато століть тому вони жили тут, потім щезли* з історичної арени, роо порошилися серед ІН Ш И Х племен І Н8 родів. Та кожен з них у чомусь зберіте в рисах нашого обличчя, у нашій мові у наших традиціях... Найдавнішими з відомих нам ради пи семними джерелами народів Причор номор’я були кіммерійці. У VIII СТО Л ІТ] до нашої ери їх вигнали скіфи. У V—V] століттях давно нашої ери во Північном В. Сяров. Крізь сивину віків Причорномор’ї з’являються греки. Бон принесли з собой досягнення античне цивілізації, що справили значительный вплив получай скіфів та сарматів. А побуї звичаї і цивилизация скіфів впливали, у свою чергу, держи причорноморськи греків. Тут, в широких просторах, північніше від Чорного моря утвори лася перша українська шар Київська Русь. Про це, бери жалі відомо дуже мало. І скіфи, і сармати неграмотный зафікс> НАГОЛОШУЙТЕ вали писемно своєї історії. Ученим доводитьс. ПРАВИЛЬНО1 . реставрувати її, спираючись нате свідчення** ак розпорошилися тичних авторів та сверху різні археологічні пам’яткі звичаї (За В. Драчуком). 124


* Щезнути - рос. исчезнуть. **Свідчення - рос. свидетельство. II. Поясніть лексичне значення виділених слів, доберіть предварительно них синоніми. За потреби скористайтеся словником синонімів. III. Знайдіть однорідні члени, поясніть вживання розділових знаків між ними. Визначте типи зв’язку. Назвіть речення з кількома рядами однорідних членів. З В а на а - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ/ Поміркуйте, чи є однорідні члени на такому реченні: Послухаєм, ради що шепочуть клени, для що шумить на задум і Стрий ський сад ( Р. Братунь).

Синтаксичний розбір речення з однорідними членами Послідовніст ь розбору

0. Загальна параметр простого речення. 2. Указати, що речення ускладнене однорідними членами. 3. Визначити: а) синтаксичну значение однорідних членів речення та узагальнювального слова; б) частину мови, якою виражені однорідні члени речення; в) субчик зв’ язку; г) слово, від якого вони залежать. 4. Побудувати схему розміщення однорідних членів у реченні. Зразок усного розбору

Спогад насчет світлий, радісний сніг білим серпанком держи пам’ять ліг (Р. Братунь ). Речення просте, двоскладне, поширене, повне, розповідне, неокличне, ускладнене однорідними членами речення. Однорідні члени речення світлий, радісний, є означеннями, виражені прикметниками, пов’ я­ зані між собой безсполучниковим зв’ язком, у реченні залежать від іменника сніг. Зразок письмового розбору

Спогад ради світлий, радісний сніг білим серпанком получи и распишись пам’ять ліг (Р. Братунь). Речення просте, двоскл., пошир., повне, розп., неокл., ускладнене однор. означ., вираж. прикм., безспол. зв’яз., залежать від ім. сніг. Схема: О, О. І. Перекладіть речення українською мовою і запишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Зробіть письмовий синтаксичний розбір трьох ре­ чень з однорідними членами (на вибір).

0. В человеке до этого времени приходится бьггь изумительно равно лик да тряпки равно сердце и мьісли (А. Чехов). 0. Начищенньїе котелки старьіе кастрюли равным образом металлические чашки сияли для маленьких полках на полумраке лачуг (М. Тихонов). 0. И косохлест равным образом хмарь равным образом тучи по сию пору зто переметалось между собой ( В. Арсеньев). 0. В траве на кустах кизила да дикого шиповника на


Однорідні члени

виноградниках равно получай деревьях повсеместно заливались цикадьі (А. Куприн). 5. Все разило кустьі акации листья смородини листья сирени лопухи чернобьільник да цветьі равно былинка равным образом планета (И . Бунин).

Лачуга чорнобиль;

укр. хатина, халупа; сирень - укр. бузок.

цикада — укр.

цикада;

чернобильник -

укр.

II. Поясніть, як ви розумієте зм іст першого речення. ф Підготуйте усне висловлювання для одну із запропонованих тем у відповідному стилі. Використайте речення з однорідними членами.

0. У публіцистичному стилі: «Я рожоное дитя твоя, Україно», «Хто є для мене взірцем». 2. У науковому стилі: «Здобутки трипільської культури», «Античні міста-держави сверху території сучасної України». 3. У художньому стилі: «А поднебесье засніжене ніжно круглым счетом ніжиться » (О. Лященко), «Завіяло дороги». МІКРОфОН. Продовжте фрази.

0. Найважчим завданням під время опрацювання теми про мене було... 2. Свої знання з теми аз многогрешный б оцінив (оцінила) на... т > Виконайте тестові завдання. Звірте свої відповіді з тими, що подано в кінці підручника. Якщо ви допустили помилку, з ’ясуйте її существо і повторіть відповідний графа підручника.

ТЕСТ 1. Укажіть ДВА речення, у яких є однорідні члени речення: A. Ой повішу колисочку у поли, у поли, будуть малыш колисати соколи, соколи (Нар. творчість). Б. А він візьми та й скажи всю правду. B. Любить він такі ночі безвечірні і цю тишу ( О. Гончар). Г. Двори не двигаться у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина (Л. Костенко ). Ґ. Про нього останнім эпизодически ні слуху ні духу. 2. Укажіть речення, у якому означення однорідні, а тому між ними треба поставити кому (розділові знаки пропущено): A. Коло хатів у садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші (І. Нечуи-Левицькии). Б. Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням держи ки­ ївські гори (І. Нечуй Левицький ). B. Широка зелена Оболонь і Поділ укрились тінню і потемнішали (І. Нечуй-Левицький). Г. Сиві рожеві блакитні дими кучеряві плинуть з високих, мов башти, стрімких димарів (М . Рильський ). 3. Укажіть, дескать во поданому реченні потрібно поставити коми:

026


Вже сонце скотилось до самого темного бору і во теплім промінні купало і ярі лани і веселую гору (Леся Українка ). A. Після слів бору, лани. Б. Після слів бору, купало, лани. B. Після пустословие лани. Г. Коми немає. 4. Укажіть речення, у якому після однорідних членів слід поставити тире (розділові знаки пропущено): A. Про однако ти співаєш оборона сльози і сміх для молодість битвами грізну (В. Сосюра ). Б. Мені немного погодя рідне безвыездно й Дінця зелені хвилі і шепіт яворів і дальній дзвін копит і округа озер степів картини милі й держи обрії гаї що серцю шлють привіт ( В. Сосюра ). B. Земля України і арша і семя усе мені рідне (В. Сосюра). Г. Синь гаїв полина світання пісня солов’їна ніжний шепіт і зітхання моя Україна (В. Сосюра ). 5. Укажіть речення, у якому між однорідними членами речення ставиться искажение (розділові знаки пропущено): А Сосни немов розступилися і обгорнули кімнату (М. Коцюбинський ). Б. Обабіч согласно схилах гір розсипалися отари кіз та овець ( М . Коцю­ бинський ). В. Досі кожному видеться во сне домівка колишня і лелече гніздо возьми дуп­ листій вербі ( В. Скомаровський ). Г. І птахам і звірятам цікаво було дивитися бери людей ( В. Береж­ ний). 6. Укажіть речення, у якому богослужение поставити двокрапку (розділові знаки пропущено): A. Надворі повсюди лежала осадок держи пожовклій траві осінній на круглій павутині попід стріхою... получи и распишись капустах у городі (Гр. Тютюнник). Б. А хуй нашими очима біжать сірі сумні осінні лани (М . Івченко). B. І вгорі й нанизу й держи воді постоянно таким образом однією мрією (Із журналу). Г. Земля і жавель і повітря всегда поснуло (М . Коцюбинський). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які члени речення називаються однорідними? Наведіть при­ клади. 2. Які сотрясение воздуха безвыгодный можуть бути однорідними членами речення? Наведіть приклади. 3. Наведіть приклади трьох речень, у яких однорідними були б підмети, присудки, обставини. 4. Назвіть типи зв’язку між однорідними членами речення. За до­ помогою яких сполучників поєднуються однорідні члени речення? 5. Що таке узагальнювальні слова? Наведіть приклади займенників,

027


Однорідні члени прислівників, які можуть бути на ролі узагальнювальних слів. Чи завжди однорідні члени речення й узагальнювальні плетение словес виконують однакову синтаксичну роль? 6. Розкажіть, з якою інтонацією вимовляються речення з однорід­ ними членами та узагальнювальними словами. 7. Яку дело виконують однорідні члени речення во мовленні? 8. Чим відрізняються однорідні означення від неоднорідних? Наведіть приклади. 9. Розкажіть насчет розділові знаки быть однорідних членах речення. 10. Пригадайте 0 -3 прислів’я, приказки, крилаті вислови з однорід­ ними членами речення.

028


ЦІКАВО ЗНАТИ? ТАКА ЛЕГКА ЕСПЕРАНТО 6 жовтня у світі вважають Днем есперантистів - послідовників ідеї створення міжнародної штучної мови есперанто. Нині цією мовою во­ лодіють 00 мільйонів осіб. Нею ведуть радіопрограми, видають понад 050 га­ зеті журналів, поширена есперанто на Інтернеті. Можливість порозумітися без особливих труднощів семя отримали завдяки польському лікарю Людвігові Заменгофу, який ще змалку мріяв дати людям мову, зрозумілу в целях всіх. І от, 06 липня 0887 року, після десяти років наполегливої праці, у Варшаві з ’явилася 40-аркушна книжка, яку Заменгоф підписав псевдонімом «Докторо Есперан­ то», тобто «той, хто сподівається». Поступово псевдонім став назвою мови. В есперанто лише 06 граматичних правил, які малограмотный мають винятків. Засвоївши шість букв, що відрізняють алфавіт есперанто від латинського, можна протя­ гом кількох годин навчитися читати, писати й перекладати цією мовою (За матеріалами засобів м асової інформації).

ї Т А К £ БУВАЄ? Розуміння і вміння Один із недоброзичливців Івана Франка, щоб посміятися з нього, ска­ зав: - Я прямо безвыгодный розумію, як ви мо­ жете писати твори по-польськи! - Можу тому, що вмію, - коротко відповів Франко. П ослання возьми відстані Найдавнішими повідомленнями на відстані були «послання» у вигляді різних предметів, подекуди навіть тварин. Про зміст таких послань попе­ редньо домовлялися або його розга­ дували. Так, грецький історик Геродот (V століття предварительно н.е.) розповідає, що скіфи відправили персам, з якими во­ ювали, послання, що складалося з жаби, миші, пташки і п ’яти стріл. Воно означало: «Якщо ви, перси, неграмотный навчи­ теся скакати за болотах, як жаби, хо­ ватися у норах, як миші, і літати, як птахи, так ви будете засипані стріла­ ми, як тільки ступите получи и распишись нашу землю».

У ТР А М В А Ї У трамваї повно. - Что ви ради народ? Впереді слободно, проході вперьод! Ти чево, чувішка, прьося получи носок? Опупєла, сколько лі? В головє пєсок? Нікакіх пойнятій об культуре нєт. Убєрі личный локоть, некто но в духе шкілєт. Дама во полосатом, топай вєсєлєй! Трудно ж протолкаться, в качестве кого срєді джунглєй. Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі! Здєсь тєбє невдобно? Єздяй у таксі. Да протрі глядєлкі, коріш дорогой! Ти но мнє для тухлю лєзєш сапогой. Что ти строїш хаханькі, как нє причом? Я но тібя спрашую руським язиком! Так, бува, на трамваї здоровань гука. А у нього мова,чуєте, яка? І, либонь, гадає лобуряка той, Що російську знає так, як Левуся Толстой. (П. Глазовий)


У МАГАЗИНІ

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

лавка відчинений переоблік купівля-продаж зачиняйте двері що купуєте? великий виторг найдешевший товар приватний магазин пляш ко а води полуничне варення к у п іть сорочку загорніть у папір меблевий магазин взуттєвий лабаз

лавка відкрити й переучот купля-продаж а закривайте двері що купляєте? велика виручка самий дешевий товар часний магазин б ути лка води клубнічне варення к у п іть рубаш ку загорніть у бумагу мебельний магазин обувний магазин РОЗРІЗНЯЙТЕ!

Відкрити — забрати те, що закриває кого-, що-небудь; робити дос­ тупним зорові; помічати раніше непомічене; започатковувати щось ( відкрити хід, відкрити засідання; відкрити невідомі землі). Відчинити - робити вільним вхід, вход до самого чогось або вихід на­ зовні ( відчинити двері; відчинити кватирку ). Замітка - невелика ста ття, повідомлення во газеті, ж урналі ( ціка ва замітка, опублікувати замітку). Помітка - напис, позначка ( помітка олівцем, ставити помітку). Корисливий - як равно й прагне впредь до власної вигоди, робиться заради влас­ ної наживи ( корислива людина, корисливі міркування). Корйсний - як равным образом й давать користь або здатний приносити ко­ ристь ( корисна книга, корисні рослини ). Тактичний - який стосується та ко ти для равным образом як сукупності способів до­ сягнення мети ( тактична боротьба, тактичний хід ). Тактовний - як равно й володіє почуттям міри, вміє поводитися (так­ товний чоловік, тактовний учень).

030


Українська мова має свою особливу му­ зикальність. Ця незбагненна суть нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хви­ лями народної пісні, переливаєт ься на душу нації, откалывать почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Д. Пав личко

Речення у звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Ви уш н да м ш е : що таке звертання, вставні плетение словес (словосполучення, речення); групи вставних слів (словосполучень, речень) вслед значенням; виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Ви нлбчишеся: знаходити звертання, вставні пустозвонство (словосполучення, речення); • по чести вживати розділові знаки рядом звертаннях, вставних словах (словосполученнях, реченнях); правильно будувати і використовувати во мовленні речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями); використовувати вставні слова, словосполучення пользу кого зв ’язку речень і частин тексту.


§ 0 0 . ЗВ Е Р Т А Н Н Я Про те, чим поширені звертання відрізняються від непоширених, їхні виражальні можливості та особливості виділення звертань во усному й писемному мовленні ПРИГАДАЙТЕ! Для чого використовується вид кличного відмінка іменника?

Щ насчёт називається звертанням? Прочитайте текст. Знайдіть у ньому звертання та схарактеризуйте їх за морфологічним вираженням, будовою і місцем у реченні.

Ой летіть, вітри буйні, зашуміть калиновим гіллям бок вікна, роз­ будіть матір шелестом поривним. І повідайте, вітри, насчет найменшого сина Миколу, що його далеко не обіймала матір, отнюдь не виряджала держи війну й що йому наказу неграмотный давала материнського. Розкажіть ви, буйні вітри, що живий син Микола, живий-здоровісінький. Тільки сивина рясно вкрила скроні, як паморозь осіння... Не забув тебе, мати, молодий син... Мовчи, серце! Стань твердим, як кремінь! Ні однієї сльози з очей, бо сльоза зір соколиний затуманить... - Де ви, сини мої? Чи діждуся вас? Чи побачуся з вами? Б’ється калинове гілля, стукає, наче повідати хоче ради добру вість, що її принесли швидкі вітри... (А. Шиян). Значення

Звертання (рос. обращение) —це изречение або група слів, що називають особу, а іноді — неживий предмет, перед якого звертається мовець. НА 1 .1 путь святинь твоїх, Славуто, тернами поголовно позаростав! (М . Філянський). 2. Люблю тебе, моя ти пісне, тобі пишущий эти строки дякую ради постоянно (В. Со­ сюра ).

' Спосіб

Звертання виражається іменником у кличному відмінку або на називному на значенні кличного. Інколи во ролі звер­ тання виступають сотрясение воздуха інших частин мови, вжиті во зна­ ченні іменника. Будь щаслива та здорова, чорноброва! (М . Вороний )

вираження

— Місце Звертання можуть займати будь-яке місце во реченні. в реченні Самі ж членами речення далеко не виступають і невыгодный утворюють з іншими членами речення словосполучень. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

У російській мові выкройка слова-звертання збігається з називним відмінком, а на українській - найчастіше з кличним відмінком. ПОРІВНЯЙТЕ:

Російською мовою Люблю тебя, моя Одесса!

Українською мовою Люблю тебе, моя Одесо!


.

«

Ю

д

__Інтонація

Звертання вимовляються з в рассуждении для л равным образом ч н в рассуждении ю ін т в отношении н а ц іє ю , во равным образом из насчёт ­ к да м ведь н в рассуждении м , особливо получи початку речення. У вимові перед звертанням паузи звичайно немає, є пауза, як правило, після нього. Якщо звертання стоїть у середині речення, воно читається швидким темпом.

Розділові

На письмі звертання виділяється ко об м а м да . Проте, коли воно стоїть получи и распишись початку речення і вимовляється окличною інтонацією, після звертання ставиться з н а для по части для л равным образом ко у , а на­ ступне термин на такому випадку пишеться з великої літери. Життя моє! Дозволь тебе любити. Зашити щастям зроблені дірки (А. Стеценко). Перед звертанням то и дело бувають вигуки, які від звертання відділяються комами. Не виділяються лише сотрясение воздуха о, ой, якщо вони вжиті як п ід не без; да л ю во а л ь н і ч а из т для равно . ПОРІВНЯЙТЕ: 1. Ой Дніпре, мій Дніпре, укладистый та дужий, багато частка ти, батьку, у много носив козацької крові (Т. Шевченко). 2. Ох, пісне, чому, як пирушка птах, отнюдь не летиш? (М. Рильський). вигук

^

знаки

Структура

Звертання, виражені одним словом, називаються н е п об ш да р е н равно м равно . Звертання, виражені групою слів, називаються пош иреним и. І. Пригадайте, мамо, те про­ щання бок воріт, дескать сяяла осадок (Л. Павлів). 0. Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

Стилістичні особливості

Звертання вживаються здебільшого во розм овном у, х у д касательно ж ньом у та п у б л іц да не без; т равным образом ч н по части м у стилях мови. У мові художньої літератури та приватному листуванні звертання емоційно забарвлені, тому вживаються з вигуками, частками, пов­ торюються. Досить многократно вживаються во питальних і спо­ нукальних реченнях, у діалогах.

і

і

& & Д В А - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Поміркуйте, які з виділених слів є звертан­ нями. Обґрунтуйте свою думку. 1. Хай, м да л і д р у з і, во а м щастить у дружбі вірній, на праці мирній (М. Рильський). 0. Я люблю тебе, п в рассуждении л е , простір т во ій , широчінь, твої пахощі й цвіт (П. Дорошко). 0. У ч равно т е л ь м ій! Як ми тебе любили... (В. Со­ сюра). 0. Гей во равным образом , д а л і аз многогрешный не без; н і, безкінечні й из да н і, як удивительно на світі молодому жить! (В. Сосюра). 0. Не стелись, тум а н е , неграмотный шуміть, т по отношению п по части л і, безграмотный печальте очі на равным образом , б е р із ко равным образом г по отношению л і! (В. Сосюра ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! При звертанні можуть бути займенники т равно , во равным образом у будь-якому відмінку. Але ці займенники прежде групи звертання безграмотный входять. 1 0 0


І, Спишіть речення, розставляючи розділові знаки присутствие звертаннях. Під­ кресліть граматичні основи. Назвіть звертання, визначте, які з них поширені та чим вони виражені. Чи бувають звертання членами речення? II. Прочитайте речення вголос, виділяючи звертання відповідною інтонацією. ФОРМИ ЗВЕРТАНЬ

Дорогі друзі! Громадянине! Пані! Пане! Панове! Добродію! Вельмишановний! Господарю! Господине! Дорогий друже! Громадяни! Подруго! Люди добрі! Шановне товариство!

0. Високі сосни вы кладу уклін ( М . Риль­ ський ). 0. Через тумани лихі, при помощи великеє горе ти світиш мені моя зоре (Леся Україн­ ка). З. Припливайте давно колиски лебеді як мрії, опустіться тихі зорі синові під вії (В. Симоненко). 0. ІІІуми вітре шуми буйний возьми ліси, на гори... (М . Шашкевич). 0. Спи мій мале­ сенький поки є часочек (Леся Українка). 0. Скажи Україно скажи моя мила звідки могутність незламна твоя? (М . Нагнибіда). 0. Кораблі Шикуйтесь* перед походу! Мрійництво Жаго** моя Живи! В океані рідного народу відкри­ вай духовні острови (В. Симоненко). 0. Ти чого це дівко получи и распишись вулицю носа неграмотный показуєш? (М . Стельмах). * Ш икуват ися - рос. стрбиться. ** Жага - велике нестримне бажання чого-небудь.

. Доберіть по звертань у поданих реченнях російські відповідники Порівняйе, як виражаються звертання на українській і російській мовах. ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Об’єднайтеся во групи в соответствии с 0 -6 учнів і проведіть конкурс на знання українських пісень, у тексті яких є речення зі звертаннями. МІКРОФОН. Висловте свої міркування стосовно того, як потрібно звер­ татися давно людей. Яке означення ви використали б біля звертання, починаючи лист вплоть до мами (тата, бабусі, дідуся, ровесника, редактора газети, директора підприємства)? Які фразы найкраще вживати під пора звертання предварительно незнайомої людини? Поширте речення К в отношении л равно т да п р равным образом й д е ш ? звертаннями Поставте звертання на початку, на середині, на кінці речення. Простежте, як змінюється відтінок за­ питання залежно від місця звертання на реченні. Опишіть ситуацію, у якій мог­ ло б прозвучати кожне з утворених вами речень. І. Спишіть речення, ставлячи звертання, подані на дужках, у кличному відмінку та розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

0. Добридень (квітень) император квіту. Заходь на мій сад, - він жд тебе завжди (М . Боровко). 0. Здрастуй (пташечка маленька) звідкіля ти, звідкіля? (П . Усенко). 0. Понеси мене нате крилах (радість моя) мол на пагорбах і схилах* сонця течія (В. Симоненко). 0. Скажи (брат) кобза­ реві: дебош собі співає! Бо кобзаря сверху Вкраїні народность поважає (О. Корсун). 1 0 0


0. Молодієш (Київ) хоч старий літами (Д . Л у ц е н для относительно ). 6. Нехай живе поезія (мій друг)! (М . Р баткак ьськи й ). 0. Не шуми ти (луг) і отнюдь не гасніть, далі! (В . С что касается сю ра ). 0. Ти припав (мій син) впредь до лиця мудрої кринички польової ( П . П ер е б ий т е ) .

НАГОЛОШУЙТЕ НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО! ПРАВИЛЬНО!

.........11 0

завж дй добридень

* Схил - рос. склон.

II. Визначте, у яких словах, що є звертаннями, простежується чергування звуків. Запишіть ці фразы та доберіть давно них споріднені, щоб простежувалося чергування звуків. Схарактеризуйте звуки, що чергуються. III. Зробіть письмовий синтаксичний розбір останнього речення. ПОЗМАГАЙТЕСЯ! Х т что касается швидше розставить сім колтун у поданому реченні?

Зеленійте доли і лужечки і орли здіймайтесь ув імлі розливайтесь круті бережечки объединение вкраїнській молодій землі! (А . Малишко). (Щ 'У ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Прочитайте сообразно черзі подане речення кілька разів, передаючи інтонацією різні почуття (радість, переляк, сум, тривогу тощо).

«Іване, Іване!» - промовила понизив голос мати. І. Прочитайте і спишіть прислів’я, вставляючи пропущені розділові знаки. Чи можна переставити на цих реченнях звертання?

0. Ні сіло ні впало: «Дай мамо сало!». 2. Хапай Петре поки тепле. 0. Скачи Да­ нило хоч тобі малограмотный мило. 0. Не трать куме сили, спускайся получи дно. 0. Заплач Матвій ку дам копійку. 0. Хоч нічого безвыгодный виходить, а ти Марку грай. 0. Грай, гам глечику а підеш минуя вушка. II. Пригадайте і запишіть кілька прислів’їв, у складі яких є звертання. 'Виконайте завдання одного із запропо­ нованих варіантів. Варіант А. Складіть і запишіть діалог возьми тему «Краєвид следовать вікном», використавши речення із звертаннями. Варіант Б. Складіть і запишіть три речення з прямою мовою возьми тему «Краєвид ради вікном», використовуючи звертання.

М . Ш агал. Вікно бери дачі

0. Звертання називають особу чи предмет, прежде яких звернена мова. Звертання бувають поширеними і непоширеними, неграмотный є членами ре­ чення. 2. На письмі звертання завжди виділяються комами, інколи - знаком оклику, на усному мовленні - інтонацією.

03!


§ 07. ВСТАВНІ СЛОВА (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, РЕЧЕННЯ) Про те, що таке вставні фразы ( словосполучення, речення), їхні групи после значенням та особливості виділення ПРИГАДАЙТЕ! Які пустословие називаються вставними? Щ что касается вони виражають?

0Прочитайте та порівняйте речення во кожній групі. Яке уточнення на основне повідомлення вводить у кожному випадку виділене вставне дисфемизм чи слово­ сполучення?

0. Я був щасливий. - Я, мабуть, був щасливий. - Я, безумовно, був щасливий. 2. Линув дощ. - На радість, линув дощ. - Як в біду, линув дощ. 3. За вікном плакав вітер. - Бувало, вслед за вікном плакав вітер. - Я ко завж ди, вслед вікном плакав вітер. 4. Дівчата купили книжку. - По-перше, дівчата купили книжку. Отже, дівчата купили книжку. - Таким чином, дівчата купили книжку. 5. Квіти були красиві. - По-моєму, квіти були красиві. —На думку відвідувачів, квіти були красиві. Значення

Вставними є болтология (словосполучення, речення), які гра­ матично далеко не пов’язані з членами речення і виражають ставлення мовця накануне висловленого, його оцінку, характе­ ризують спосіб оформлення думки і т. д. Вони никак не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. 1. Ти для мене пилинці никак не дозволила б, мабуть, упасти (Є. Летюк ). 0. Я дуже хочу, щоб во провулках дощ безграмотный йшов, а, як у Львові кажуть, падав... (О. Делеменчук). Вставні конструкції никак не є членами речення.

Інтонація

Вставні слова, словосполучення і речення вимовляються зниженим тоном, у прискореному темпі. Перед ними і після них робиться пауза.

Розділові

На письмі вставні слова, словосполучення і речення, як правило, виділяються комами.

знаки

ГРУПИ ВСТАВНИХ СЛТВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ НА ЗН АЧЕННЯМ

Групи

Приклааи

безумовно, безперечно, безо сумніву, певна річ, Виражають упевненість, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи, що­ невпевненість, сумнів правда, сподіваюся


Продовження таблиці

Групи

Приклади

Виражають задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування

для щастя, возьми диво, молва Богу, держи жаль, як бери зло, на сором, чого доброго, як навмисне, як получай біду, дивна річ

Указують получи джерело повідомлення

по-моєму, по-твоєму, кажуть, як кажуть, мов­ ляв, получай мою думку, бачу, по-вашому, як відомо, на думку..., вслед за словами...

Указують в зв’ язок думок, послідовність викладу

по-перше, по-друге, однак, нарешті, давно речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином, значить, виходить

Привертають увагу співрозмовника

чуєте, бачиш, уяви собі, зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, зрозумійте

Вставні речення

Значення, які властиві вставним словам, можуть виражатися і цілими реченнями, які зберігають інтонаційні особливості вставних конструкцій. 1. Як ми вже знаємо, сообразно дорозі з Харкова Гребінка зупинився в Кременчуці ( П. Ж ур). 0. Н у а ви, ваш покорный слуга бачу, здружилися ( М . Трублаіні). До основного речення вставне речення приєднується за допомогою сполучника або минуя нього.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі дієслова (здається, кажуть, думаю), прислівники (звичайно, видно, можливо), іменники (правда, держи жаль, для щастя) тощо во реченні можуть виконувати різні функції - бути членами речення і вставними словам и. Якщо поперед стихи на реченні можна поставити питання від інших слів, в таком случае воно не вставне і виділяти його комами неграмотный потрібно. ПОРІВНЯЙТЕ:

0. Там кажуть усю правду. 2. Макся може вас заспівати. 3. Здалеку поди плесо річки.

0. Там, кажуть, сонце спати лягає. 2. Я, може, вас заспіваю? 3. Будинок тут, видно, недавно збудовано.

Ніколи отнюдь не є вставними плетение словес навіть, майже, приблизно, принаймні, нібито, все-таки, мовби, неначе, адже. Стилістичні особливості

Вставні болтология (словосполучення, речення) вживаються в різних стилях мови. У науковому та публіцистичному здебільшого вживаються ті з них, що вказують для порядок висловлення думки, джерело інформації, достовірність висловленого тощо. Правильне вживання вставних слів робить мовлення виразним, емоційним.


#стзЬиі слова Ґ & У ) МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Чому вставні конструкції далеко не є членами речення?

І. Прочитайте вголос текст, в точности наголошуючи слова, записа рамках, та виділяючи відповідною інтонацією вставні слова. НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО!

звичай по-своєму випадки

II. Визначте школа і фигура мовлення прочитаного. Чи вважаєте ви себя щасливою людиною? Які ви знаєте прислів’я, при­ казки, крилаті вислови, народні прикмети, пов’язані з щас­ ливою более другими словами менее людини?

Кожен з вас, сподіваюся, знає вислів «підкова на щастя». Та невыгодный всім, далебі*, відоме його походження. Історія цього афоризму сягає глибокої давнини. Ще в Стародавньому Римі та Греції був звичай підковувати коней і волів. Якщо, скажімо, ратаї чи воїни робили це з практичних міркувань, то для заможної верхівки таке оздоблення тварини скудно суто обрядовий характер. Кожен по-своєму намагався продемонструвати статки: влас­ ники коней чи волів узували їх у срібні, а так й золоті підківки, нама­ гаючись цим підкреслити своє соціаль­ не становище**. Траплялися, однак, випадки, коль дорогоцінні вироби не­ помітно губилися, і той, кому щастило знайти з благородного металу підківку, неабияк дякував долі. Звідси, отже, й похідний вислів - «підкова нате щастя». Коли і мол з’явилася підкова, хто той винахідник, що, розірвавши на горні шмат заліза, викував напівовальний каблучок і припасував його прежде копита коневі? На жаль, історія безграмотный зберегла імені далекого майстра (За В. СкураКоні, що біжать тівським). * Далебі — (розм.) уживається на значенні вставних слів: правду кажучи, справді ( ж, бо), дійсно і т. ін. ** Становище — рос. положение.

III. Випишіть з тексту вставні слова, визначте їхню групу после значенням. По­ ясніть место вставних слів к зв’язку дум ок у тексті та вираження авторсько­ го ставлення до самого висловленого. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при вставних словах. ''53»IV. Напишіть переказ тексту, використавш да всі виписані вставні слова. Підкресліть і поясніть вивчені пунктограми. ба

Уп по части из п іл ко у й т е не без; моя персона ! Чи згодні ви з таким висловлюванням Б. Ф ренсіса:«Друж­ радощ і й в некоторой степени скорочує прикрості»?

подвою є

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поміркуйте, у якихдвох з поданих речень є вставні слова. Доведіть свою думку. За потреби скористайтеся довідкою «Як довести думку», вміщеною наприкінці підручника.

038


■0апаЙ>иі сло&з 1. Може, аз многогрешный міг би вы допомогти? - довірливо запитав незнайомий (О. Гончар). 0. Ніхто неграмотный може світа пережити (Нар. творчість). 0. Лялі здалося, що це зовсім невыгодный її місто ( О. Гончар). 0. Минаю, було, долини, й гори, і моря гучного непевнії простори (Леся Українка). І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Над встав­ ними словами скорочено надпишіть, що вони виражають чи получи що вказують.

0. Того можливо безграмотный знайду автор слова, щоб свой прекрасний оспівати світ (М . Рильський ). 0. Мені быль малограмотный хотілося говорити оборона Чепура на педраді, але іншого виходу справді безграмотный було (Ю. Збанацький). 0 . 0 ваш покорнейший слуга ви­ ходжу во гомін трав і припадаю давно сліда, ибо знаменовать хтось мене чекав, а може й с налету вигляда (А. Малишко). 0. За східним звичаєм гості не сміють відмовлятися від дарунків, потому что так була б господарям образа (Леся Українка). 0. Здавалося загримів десь получай небі грім (С. Васильченко). 6. Полювання як ви потім побачите потребує багато часу (Остап Вишня ). 7. Нащо бачте згадувать, що давнёшенько минуло (Т. Шевченко). 0. Правду кажучи йому й самому кортіло довантажити підводи... (О. Гончар). II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір останнього речення. РОЗРІЗНЯЙТЕ'.

по-моєму ------ ► По-моєму, сьогодні если дощ. по моєму ------ >- Зробили в области моєму. по-перше ------ »- Сьогодні, по-перше, зробимо уроки. по перше Будемо навчатися объединение перше червня. Складіть і запишіть за двушничек речення так, щоб на одному випадку подані слова були вставними, а во іншому виступали членами речення.

Може, видно, нате щастя, правда, по-вашому (по вашому). МІКРОФОН. Чи згодні ви з таким висловом Платона: «Піклуючись ради щастя інших, ми знаходимо своє щастя»? В обґрунтуванні власної думки використайте вставні пустословие (словосполучення), які вказують бери джерело повідомлення, вира­ жають упевненість чи невпевненість, указують получи послідовність викладу думки. Прочитайте речення. Доповніть їх вставними конструкціями тієї групи за значенням, яка вказана на дужках. За потреби скористайтеся довідкою. Утво­ рені речення запишіть, розставте розділові знаки.

0. Гори [невпевненість] стояли туточки поруч (О. Гончар). 0. Перебування в Києві [привертає увагу співрозмовника] багато дало мені в целях п’єси (О. Довженко). 0. Чим більше темніло, тим вітер [невпевненість] дужчав (М. Коцюбинський). 0. [Задоволення] її запросила прежде себя нате деревня наша старша тітка (Леся Українка). 0. Звикне [джерело повідомлення] собака за возом бігти, в таком случае й из-за саньми побіжить (Панас Мирний ). 0. Відступати нам [послідовність викладу] пізно і [послідовність викладу] немає підстав (В. Собко). 0. [Джерело повідомлення] семя жили табунами,

039


Іктаїні сло&з спали покотом во млі печер... (В . Симоненко). 0. Старенька грушка дихає на пальці, їй [невпевненість] сняться повні жмені груш (Л. Костенко). ДОВІДКА. Здавалось, держи щастя, по-перше, здавалося, кажуть, по-друге, кажуть, уяви собі, певно.

У російські мові во деяких синтаксичних конструкціях використо­ вується частка небось. В українській мові вона замінюється прислів­ никами мабуть, певно, які виступають вставними словами. ПОРІВНЯЙТЕ!

Російською мовою Небось сорвал однако яблоки. Небось уж замерз?

Українською мовою Мабуть, зірвав усі яблука. Певно, вже замерз?

ЗАП АМ ’ЯТАЙТЕ!

е Е Р Прочитайте речення. Перекла­

Українською діть їх українською мовою і запишіть. мовою ЇУ ТОИИ*-іг- :л'' ■1 Розставте розділові знаки.

Російською мовою к сожалению во-первьіх по словам конечно итак безусловно вероятно по-моему к счастью несомненно

Дужки й тире при вставних реченнях

в жаль по-перше за словами звичайно отже безумовно певно, мабуть по-моєму на щастя безперечно, певна річ, безсумнівно

0. Я ко сожалению ни плошки безвыгодный у пела сделать. 0. Через время для счастью показалась деревня. 0. Уверяю вас я по сию пору сделаю, в духе договаривались. 3. Сегодня поймите автор безвыгодный смогу к вам приехать. 0. Кажется приро­ да уснула. 0. По словам младшего брата будущее во град приедет цирк. 6. Артистьі безоговорочно имели огромньїй свершение у зрителей. 0. Вероятно Сергиян забьіл по части договоренности.

« Якщо вставне речення вимовляється підвищеним то­ ном, ТО ВОНО ВИДІЛЯЄТЬСЯ 0 обох боків тире. І А П Р И К Л А Д : Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і як пізніше виявилося - разючо невтомний (О. Гончар). Якщо вставне речення вимовляється зниженим тоном, то воно виділяється дужками. рик З-за погріб­ ника садило м'ятою (росло її там, густої та холодної, багато), а від хати воняло быстро матіоли (Є. Гуцало).

З Р І. Прочитайте речення, виділяючи відповідною інтонацією вставні ре­ чення. Обґрунтуйте розділові знаки. 14 0


0. Демид зразу скочив (коліно різко заболіло), схопив дівчину ради плечі, підвів (В. Собко). 0. Макс приблизительно стоїть годину, другу (в котрий уж раз), розглядаючи мистецькі архітвори (І. Багряний ). З. Завжди во своєму селі (а також у лузі, на полях) приглядався предварительно лелек (Є. Гуцало). 0. Діти щой­ но - вона це добре пам’ятала! - були туточки поруч (Ю. Збанацький). 0. Перед очима поета получи зелених горах поставало «велике місто Київ», як називав його Актау (П. Жур). 0. Вишневий хиранива (він тільки-но зацвів, данину першу виплативши бджолам), дрімав і снив... (М . Рильський). II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір останнього речення. Напишіть твір-мініатюру (6 -8 речень) на художньому стилі держи одну з тем: «Тополя во уран обрезки підійма», «Думають думу старі вітряки», «Сиплються сутінки на тишу села». Використайте пустословие во переносному значенні та щонай­ менше двушник речення зі вставними словами (словосполученнями, реченнями). 1. Вставні пустозвонство (словосполучення, речення) певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення на реченні. Вони поділяються на кілька груп вслед значенням, сверху письмі виділяються комами. 2 . Вставні конструкції далеко не бувають членами речення.

Об’єднайтеся на групи й оберіть одне із запропонованих завдань на виконання. Підготуйтеся до самого захисту свого проекту перед аудиторією. Г **

С *

Пр по отношению е для т

0. Дослідіть, які форми звертань і з якою метою використано на по­ езіях Т. Шевченка, І. Франка чи Лесі Українки. 2. Підготуйте ескізи вітальних листівок із різноманітними формами звертань. 3. Доберіть форми звертань по осіб, у яких беруть інтерв’ю, зважаю­ чи возьми їхній вік та професію. Інсценізуйте фрагменти кількох інтерв'ю з особами різного віку та професії.

§ 0 0 . У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З ТЕ М И «РЕЧЕННЯ ЗІ З В Е Р Т А Н Н Я М И , В С Т А В Н И М И СЛ ОВАМ И (СЛ О В О С П О Л УЧ ЕН Н Я М И , Р Е Ч Е Н Н Я М И )» І. Прочитайте текст. Випишіть вставні плетение словес та доберіть вплоть до них відпо­ відники українською мовою. II. Усно перекажіть прочитане українською мовою, використавши всі виписані вставні слова.


0?СПТЗ&ИІ СЛО&З

ГЕОЛОГИ Я Ч в таком случае а означает геология? Слово «геология», безусловно, малограмотный русское. Оно греческого происхождения. «Гео» - стало «Земля». Так назьівается наша планета. А «логия» по-гречески - «наука». Догадались, конеч­ но, тегіерь, почто знать геология? Верно. Зто наука относительно Земле. Геология — одна с древнейших наук. Вначале человечество пользовались лишь тем, что находили в поверхности Земли. Затем на­ учились эксплуатнуть богатства, которьіе гірячутся по-под землей. Их находили люди, которьіе називались геологами. Профессия геолога аспидски важная. Во-первьіх, они находят полезньїе ископаемьіе, во-вторьіх, без геологов воспрещается начить стройку, построить Е. Берн-Джонс. железную дорогу, прорьіть канал, что-то около как Мати-Земля они определяют полоса с целью строительства. Вот она, оказьівается, какая доктрина - геогнозия (За О. Членовим).

Происхождение - укр. походження; верой и правдой - укр. правильно; полезньїе ископаемьіе - укр. корисні копалини; стрбйка - укр. будівництво.

І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Назвіть тезу та а менти. Чи згодні ви з позицією автора? Поясніть занятие звертання та вставних конструкцій у тексті.

СУМНІВИ-КРАДІЇ Будь-яка по правую сторону друже безграмотный если успішною, якщо людина сумніва­ ється. У такому стані ми в таком случае притягуємо накануне себя бажане ведь відштовхуємо його від себе. Сумніви як статут крадуть у нашої думки сили. А дум­ ка і це науково доведено —вібруюча енергія, впредь до того ж досить сильна. Треба складати чітку мислеформу своїх дій — і бажане здійсниться. Отже предварительно справи панихида додати ще й сміливість. Деякі гоминидэ бувають занудами неоднократно «ниють». І це перед речі далеко не завжди тому, що вони песимісти. «Ниття», сумніви їхня погана звичка. Це псує настрій і їм і оточуючим. Таких безграмотный приймають у компанії з ними уни­ кають зустрічі. А чи немає у вы цієї звички?.. (Т. Мостова) II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вивчені пунктограми. III. Зробіть письмовий синтаксичний розбір виділеного речення. Виконайте завдання одного з варіантів. Варіант А. Напишіть пластина другові (подрузі), використовуючи звертання та встав­ ні фразы держи жаль, держи д сметка ку ( когось), д насчёт речі, нарешті, звичайно, мабуть та ін. 142


'ЗсхпзШ смк>з Варіант Б. Напишіть доповідь получи довільну тему, використовуючи звертання та вставні плетение словес по-перше, по-друге, наприклад, во усякому разі, таким чином та ін. МІКРОФОН. Продовжте фрази.

0. Вивчивши тему «Звертання. Вставні фразы (словосполучення, ре­ чення)», я, зокрема, зрозумів (зрозуміла), що ... 2. Свої знання з теми аз многогрешный оцінив би (оцінила б) получи и распишись ... Виконайте тестові завдання. Правильність виконання перевірте после відповідя­ ми, поданими наприкінці підручника.

ТЕСТ 1. Укажіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки про­ пущено): A. Привіт тобі зеленокудра Сквиро поет сивоголовий носила (М . Риль­ ський ). Б. Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед полина вготовила доля? (Б. Олійник). B. Спасибі Вам мамо ради вічну любов і из-за всю неоплачену ласку (Д. Луценко ). Г. Не плачте мамо невыгодный треба, і ви отнюдь не журіться татушка (А. Малишко). 2. Позначте речення, у якому звертання стоїть у середині речення, а тому з обох боків відокремлюється комами (розділові знаки пропу­ щено): A . Рідна мово кроме тебе ніхто пишущий эти строки мов підрізаний вітром карта (П . П е­ ребийте ). Б. Понеси мене сверху крилах радосте моя (В. Симоненко). B. Старі дуби спасибі вы вслед за осінь (Л. Костенко). Г. Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора (Д. Луценко ). 3. Укажіть рядок, у якому всі фразы та словосполучення можуть бу­ ти вставними: A. нібито, по-перше, нате радість; Б. як-не-як, наприклад, уявіть собі; B. навіть, для жаль, між нами кажучи; Г. поперед речі, вне сумніву, получи мій погляд. 4. Позначте речення зі вставним одним словом (окремі розділові знаки пропущено): A. Хоч получай чверть кроку, проте попереду (С. Журахович ). Б. Навіть аурелия знає заздалегідь, що если радиобуря получай морі (В. Сабунаєв ). B. Звичайно трасса нам теж отнюдь не килимами була вистелена ( О. Гончар). Г. - Ти вислухаєш мене? - Обов’язково ( О. Квітневий). 5. Укажіть речення, у якому в точности розставлено розділові знаки: А. Того можливо, отнюдь не знайду моя персона слова, щоб отечественный прекрасний оспівати світ (М . Рильський ). ......................................................................................................................

04<


І7стз&И! сло&а

Б. Місяць хоче мабуть погрітись, суне во шибку свій блідий диск (В. Симоненко). В. Може, во нього серце болить из-за своєю дитиною (М . Коцюбинський). Г. Пам’ятки української вишивки, сверху экая досада збереглися лише за кілька останніх століть (О. Гасюк). 6. Визначте синтаксичну функция виділеного трепотня во поданому р ченні: Почекай-но, дівчино, ще й пользу кого тебе троянди весни розцвітуть ( В. Сосюра ). A. підмет; Б. додаток; B. означення; Г. малограмотный є членом речення. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Назвіть синтаксичні конструкції, якими може бути ускладнене просте речення. Наведіть приклади. 2. Що називається звертанням? Чим воно виражається? Яка роль звертань у мовленні? 3. Розкажіть оборона вживання розділових знаків присутствие звертанні та про особливості виділення звертання на усному мовленні. 4. Наведіть приклади трьох речень з поширеними звертаннями. У яких стилях мовлення найчастіше вживається звертання? Чим це зумовлено? 5. Що таке вставні стихи (словосполучення, речення)? Назвіть їхні групи следовать значенням. 6. Розкажіть насчет особливості інтонації во реченнях із вставними конструкціями. Наведіть приклади речень. 7. Яка дело вставних слів у науковому тексті? Наведіть приклади вставних слів, які можуть бути використані во науковому тексті. 8. Чи можуть вставні плетение словес і звертання бути членами речення?

044


/Ц © > ?

С Т О Р ІН К А

ж $&-ууґ Ц К 'А В О

ЗВЕРТАННЯ У СВІТІ з Н А ї 04!

у різних державах користую ться різними звертаннями: во Англії вплоть до нетитулованого чоловіка звертаються зі словами «сер», «містер», а перед одру­ женої нетитулованої жінки - «місіс», хоча давно жінки з аристократичних кіл звертаються «леді» чи «міледі», а предварительно її чоловіка - «мілорд». Д по отношению дівчат во англо­ мовних країнах звертаються «міс», у Скандинавії - «фрекен», у Німеччині «фрейлейн». А носитель ввічливе згадування ради заміжню жінку на німців - «фрау», про чоловіків - «гер». В Іспанії та Італії чоловік - «дон», жінка - «донья» чи «донна». У Стародавньому Римі предварительно вільно народженої жінки казали «матрона», що во ш ирокому розумінні означає «мати сімейства». У середньовічних італійців звертання поперед заміжньої жінки було «мадонна». У Франції жінкам кажуть «мадам», чоловікам - «месьє», дівчатам - «мадемуазель».

І ТАКЇ БУВАЄ? З УЧ Н ІВ С Ь К И Х Т В О Р ІВ 1. Воротар відбив м ’яч кулаком, який відлетів убік. 0. Водій попросив, щоб його заправили бензином. 0. Во­ на говорила нерозбірливо, потому что на неї запліталися губи. 0. Кущі з голови до ніг були вкриті ягодами. 0. Заєць со­ лодко спав, але мене він далеко не бачив. 6. Громадяни, корови, телята й інша худоба можуть випасатися тільки на спеціально відведених місцях. А С О Ц ІА Ц ІЇ Між окремими думками, уявлення­ ми існує психологічний зв ’язок (асо­ ціація), унаслідок якого одне почуття, уявлення спричинює інше. Спробуйте вслед за допомогою трьох-чотирьох асоціацій встановити зв ’язок між такими поняттями, як «деревина» і «м’яч»; «небо» і «чай»; «ведмідь» і «ра­ кета». Наприклад: деревина - ліс, ліс поле, раздолье - футбольне, футбольний м’яч (За О. Потапенком).

ТУ Р О К Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі во Туреччині На тиждень путівку. Костюм купив елегантний, Вчить турецьку мову. Уже знає, як звуть турки Свиню і корову, Як спитати по-турецьки, Почім у них шуби, Де купити любезно й пасту, Яка высветлить зуби. Голова тріщить у нього Від отих уроків... Він, вплоть до речі, во Україні Живе тридцять років. Ходить всюди, як хазяїн, Аж дверима гурка, Хоча мову українську Знає гірше турка. (П. Глазовий)


ВИБАЧТЕ чи ВИБАЧАЮСЯ? Часто помилково кажуть: автор вибачаюся. Так казати никак не можна, ибо ви­ ходить, що людина вибачає саму себе. Треба казати: вибачте, пробачте, я перепрошую. Так само безграмотный можна казати: вслед ці фразы панихида вибачатися. Правильно: за ці болтовня панихида просити вибачення.

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО Працюємо следовать графіком Численні прохання Не заважай працювати Ми завантажені роботою Погодинна оплата Поговорили щиро Зателефонуйте по части сьомій Вас викликає директор Влаштувався нате роботу Скажу кілька слів Довелося писати резюме Принесіть такі документи Найкращий результат Вибачте, перепрошую

Працюємо соответственно графіку Багаточисленні прохання Не мішай працювати Ми загружені роботою Почасова оплата Поговорили до душам ( Зателефонуйте на сім Вас визиває директор У строївся в роботу Скажу пару слів Прийшлося писати резюме Принесіть слідуючі документи Самий кращий результат Вибачаюся

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Українська мова надає перевагу дієслову на неозначеній формі й у різних осо­ бових формах по-над віддієслівними іменниками. Порівняйте:

Невдало побудовані речення Вдало побудовані речення Вимагаємо вжити рішучих заходів. Вимагаємо вжиття рішучих заходів. Він учився грати сверху скрипці. Він учився грі нате скрипці. Необхідне уникнення помилок. Необхідно уникнути помилок. Спробуйте відредагувати такі речення: 0. Вимагаємо поліпшення контролю за якістю продукції. 0. Для мене следовательно обов’ язком дотримання всіх правил.

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Попутати —зв’язати путом айда коня або іншої тварини (попутати коней). Поплутати — безладно схлестнуть що-небудь; позбавити логічної стрункості (поплутати нитки, поплутати плани).


Синтаксис. Тіунктуація Кожна мова по-своєму прекрасна. Вона, мов неповторний самоцвіт, виграє всіма барвами веселки, має своє звучання, свою вагомість, власну неповторність і красу. В. Сухомлинський

Речення з відокремленими членами Ви знат имет е: що таке відокремлені члени речення (в тому числі уточнюючі); за яких умов відокремлюються члени речення.

Ви нябчишеся: знаходити відокремлені члени речення; правильно вживати розділові знаки рядом відокремлених членах речення; правильно будувати й використовувати речення з відокремленими членами; аналізувати й оцінювати виражальні можливості речень з відокремленими членами на текстах різних стилів.


’^ІдокремленГ члени § 09. ПОНЯТТЯ ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯ. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ Про те, що таке відокремлення, после яких умов відокремлюються означення, та стилістичні особливості речень з відокремленими членами ПРИГАДАЙТЕ! Щ что касается таке дієприкметникові і дієприслівникові звороти? За яких умов вони відокремлюються?

Прочитайте речення, інтонаційно виділяючи підкреслені члени речен­ ня. Поміркуйте, чи характерні с целью виділених конструкцій певна самостійність у реченні й велике змістове навантаження. Чому їх називають відокремленими?

0. Вогненна зірка во небі пролітала, сичі кричали, вієншшбі^и (Л. Ко тенко ). 0. Нечутно ступають козацькі коні, спускаючись.униз^о Буїу (Я. Качура). 0. В автобусі, заповненім людьми, Ваш теплий погляд мій зупинить будни (Н. Баклам^^АГвінІдеГвисокий, посивілий, в схід, на захід край огляда (А. Малишко ). II. Знайдіть речення з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами. Поясніть розділові знаки. Поняття про відокрем­ лення

Відокремлення (рос. обособление) - це смислове та інтонаційне виділення членів речення про посилення їхнього значення. Швидко надходив вечір, морозний, зоряний (М . Стельмах). Відокремленими можуть бути означення, додатки, об­ ставини.

Спосіб від- В усному мовленні відокремлені члени речення виділяокремлення ються інтонацією, а получи письмі - комами (деколи - тире). Інтонація

Відокремлені члени речення вимовляються повільніше за інший текст, кінцеве термин відокремленого звороту, якщо він стоїть у середині речення, має ще й тактовий наголос. ^ ___ ► Розгойдане море, / вже брудне і темне, / наскакувало на твердь (М . Коцюбинський).

Стилістичні особливості

048

Відокремлені члени речення повсюду використовуються в усіх стилях. Для наукового та офіційно-ділового стилю відокремлення —це засіб виявлення основного і другоряд­ ного во реченні, оформлення довідкових повідомлень, встановлення логіки. У художньому стилі відокремлення допомагає створити художній образ, подати лаконічну, виразну характеристику описуваного явища тощо.


Жокремлені члени _______ Прочитайте виразно тексти. Визначте їхню стильову приналежність. Доведіть свою думку. Поміркуйте, який машинопись і чому більш виразний, образний. У якому з них следовать допомогою відокремлених членів речення створюється художній образ?

0. Море спить. Точнісінько, як людина. Високо здій­ НАГОЛОШУЙТЕ маючи груди, схропує сонно, ліниво. Так, здається: ПРАВИЛЬНО1 тільки стань біля нього, крикни получи и распишись всю горлянку, і воно на одну мить прокинеться. Але в таком случае тільки приблизительно зда­ течіями ється... Коли море, заколисане невимовною красою, окраїнними спить - вже ніяка гибель його невыгодный розбудить. Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться, тихе, сонне, розніжене* (За Ю. Збанацьким). 2. Море - частина океану, відділена від нього півостровами, островами чи іншими природними утвореннями. Воно відрізняється від океану особливостями води, течіями, організмами. Залежно від положення відносно материка моря бувають внутрішніми і окраїнними. Внут­ рішніми називаються моря, заглиблені во материк. Моря, розміщені на окраїнах материків, називаються окраїнними (Із підручника).

*

* Розніжене - рос. разнеженное.

УМОВИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ОЗНАЧЕНЬ Умови .

,

В :

.

.

.

Приклади •

••

Якщо означення стосуються особового займенника

Засгюкоєнші, ваш покорнейший слуга усм іхнувся світу... ( М . Стельмах ).

Срібним маревом повиті, колесо сіл Якщо означення відділені від означуваного трепотня іншими членами вздыматься тополі ( Леся Українка). речення

Якщо поширені означення стоять після означуваного болтовня

В лісі бродив туман, підволочений со-

Якщо означення мають додаткове обставинне значення (умови, причини та ін.)

Наляканий громовицею, кінь

Якщо двум і більше одиничні озна­ чення возвышаться після означуваного слова, пизда яким ранее є залежне від нього означення

Стояла темна ніч, холодна,

шшмимпрш^

( Гр. Тютюнник).

тихенько заіржав (М . Стельмах).

вітряна... ( Є. Гуцало).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За бажанням автора одиничні означення після означуваного болтология м о­ жуть відокремлюватися і следовать інших умов. Наприклад: Сніг, блискучий та легкий, здається, падає в серце напрямик (М. Рильський).

049


$іс)окрт\еиі члени І. Прочитайте экспликация уголос, відповідно інтонуючи виділені відокремлені означення. Простежте, як з їхньою допомогою писатель створює художній образ та досягає лаконізму й виразності опису.

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі получай круглі кобзи, які свет підняла зі свого лона сверху високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, проросле пелюстками, світить і золотіє... Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя перед нього, уважного й доброзичливого... Так можна довго ди­ витися одне одному на очі, і если ви розлучитеся, так кожен із вам відчує себе багатшим, ніж був (За Є. Гуцалом). II. Запишіть формулировка під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Підкресліть відокремлені означення та означувані пустозвонство як члени речення. З ’ясуйте, чим виражені ці означення та умови їх відокремлення. І. Прочитайте речення, виділяючи відповідною інтонацією відокремлені означення. Обґрунтуйте умови відокремлення во кожному випадку.

0. Мамині руки, ніжні і милі, воду ранкову з криниці носили ( В. Грінчак). 0. Поляна, оточена з трьох сторін лісом, здавалася зеленою хащею (Г. Ніколаєва). 0. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо во ліс (М . Стельмах). 0. Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата... ( О. Головко). 0. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спи­ нись і з Богом выкладывай (Л. Костенко). II. Спишіть, підкресліть відокремлені означення як члени речення.

III. Перебудуйте пара перші речення так, щоб відокремлені означення стали невідокремленими. Утворені речення запишіть. & & А В А - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Поміркуйте, чи правильним ствердження, що дієприкметниковий зворот відокремлюється лише тоді, если стоїть після означуваного слова. Поширте речення узгодж еним равно чи неузгодж еним да відокремленими означеннями. Накресліть інтонаційні схеми утворених речень.

0. Птахи пролітали надо березовим гаєм. 0. Я сів бери лавку на саду. 3. Сьогодні він зробив по-своєму. 0. Земля пахне літом. 0. Літак зробив останнє танец і пішов бери посадку. Розподіліть бери групи й запишіть послідовно речення залежно від умови відокремлення означень: а) означуваним одним словом є особовий займенник; б) означення відділені від означуваного языкоблудие іншими членами речення; в) по­ ширене означення після означуваного слова. Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть означувані фразы як члени речення.

0. Все місто спить суворе й мовчазне (Л. Костенко). 0. Ген кили витканий із птиць летить надо морем (Л. Костенко). З. Сам лагідний сумирний він века отнюдь не міг зрозуміти, від чого всегда те лихе (С. Черкасенко). 4. Наснились сині проліски мені, і моя персона щаслива плакала вві сні (І. Христен150


ко). 0. Оточена зеленим шумовинням во кущах розлогих дикої тернини стоїть похила квартира лісникова (А. Малишко). 0. Стоїть старе гетьманське місто Глухів позбавлене і слави і краси (Ю. Мушкетик). КЛЮЧ. Замініть послідовно номери виписаних речень буквами:

0 - т, 0 - о, 0 —о, 0 —с, 0 - р, 0 - г. Якщо ви верно виконали завдання, ведь з букв прочитаєте назву українського міста. ір-Іф? І. Розгляньте репродукцію картини І. Айвазовського «Дев’ятий вал». Доберіть означення, после допомогою яких можна описати зображену стихію та дирекцион людей.

І . Айвазовський. Дев’ ятий шпиндель

Феодосія. Із вікон невеликого будинку заметно широкі простори моря. Тут народився і жив Іван Айвазовський - відомий у світі художник, який зображав морські пейзажі. Митець намагався передати мінливі*, тимча­ сові стани природи виключно в соответствии с пам’яті, нічого далеко не вигадуючи. Айвазов­ ський був справжнім співцем моря. На його картині «Дев’ятий вал» зоб­ ражено ранок після бурі. Перші промені сонця освітлюють море. Холод­ на зажор ніби світиться зсередини. Величезна хвиля ось-ось звалиться на людей. Вони злякано чіпляються следовать уламок щогли. Море кипить, стихія невблаганна... І весь ж эскиз викликає впевненість у тому, що люди вийдуть переможцями зі смертельної боротьби зі стихією (Із журналу). * Мінливий —рос. непостоянньїй. ДОВІДКА. Море: синє, бурхливе і суворе, спокійне і

лагідне; розбурхане стихією. Вода: прозора і вод­ ночас темна. Люди: налякані, але безвыгодный скорені. Кар тина: пронизана яскравим сонячним світлом.

НАГОЛОШУЙТЕ ПРАВИЛЬНО'.

зсередини невблаганна


II. Спишіть текст, доповнивши його відокремленими означеннями, які підходять за змістом. За потреби скористайтеся довідкою. Зробіть висновок, чи набув текст більшої образності, емоційності. Перебудуйте, мол це можливо, подані складні речення держи прості з відок­ ремленими означеннями і навпаки. Утворені речення запишіть, розставте роз­ ділові знаки, підкресліть граматичні основи. ЗРАЗОК. Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі рики ( В. Сосю­ ра ). - Плід червоний, який повен соки, рвціпь маленькі рики. 1. Розшумілася вітрами під вікном моя сосна, що посаджена діда­ ми... (М . Нагнибіда). 0. У печі, розмальованій по мнению комині густою синь­ кою, топилося (Гр. Тютюнник). 0. Надію, ніжністю зігріту, на пучеч­ ки зв’язую малі... (М . Боровко). 0. Все, що відбувається во світі приро­ ди, має свій смисл (Є. Гуцало).

У сучасній українській літературній мові безвыгодный вживають активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш-(-вш-). Замість них ви­ користовують описові форми або дієприкметники з суфіксом -л-. який закінчив школу (а неграмотный закінчивший); наболіле питання (а неграмотный наболівше). Обмежені вживанням порівняно з російською мовою й активні та пасивні дієприкметники теперішнього часу. Замість них також вико­ ристовують описові форми. ПОРІВНЯЙТЕ:

Російською мовою светящийся идущий бегущий ручей растущий нате улице привозимьій разьіскиваемьій измерительньїй постаревший

Українською мовою той, що світиться той, що йде струмок, який біжить який росте получай вулиці якого привозять якого розшукують вимірювальний постарілий

І. Перекладіть речення українською мовою і запишіть, розставляючи про­ пущені розділові знаки. У яких реченнях під время перекладу малограмотный можна зберегти відокремлене означення, а потрібно використати описові конструкції?

0. Река залитая солнечньїми лучами сверкала равно казалась распл ленньїм металлом (В. Короленко). 0. На вершине пологого холма сверху донизу покритого рожью виднелась небольшая деревенька (І. Тургенєв). 3. Одаренньїй необьічной насильно возлюбленный работал следовать четьірех (І. Тургенєв). 4. Дорога вьется средь полями. Широкая предварительно симпатия уходит вдаль,


идеже узкой лентой вьется изумительный ржи (О. Туберовська). 0. Покрьітая росою листва шуршала подина ногами (Б. Бочарников). 0. Неожиданно выше- слух уловил безгласный да мелодичньїй лязгание шедший из-под неблагородно опущенньїх веток ели (Л. Федоров). 0. С деревьев окутанньїх легким туманом да папоротников сьшались дыхалка перлы (А. Чехов). 0. Малейший звук, заро­ дившийся на тишине ущелья, одновременно усиливался, множился (К. Федин). II. Порівняйте вимову й написання виділених слів во українській та російській мовах.

Пологий —укр. пологий, розлогий, похйлий; волоснец - укр. жйто. [•♦Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А . Випишіть із творів Т. Шевченка 0 речень з відокремленими озна­ ченнями.

Варіант Б. Напишіть твір-мініатюру нате тему «Біля синього моря», використо­ вуючи відокремлені означення. Варіант В. Випишіть з підручника географії п ’ять речень з відокремленими означеннями. 1. Відокремлені члени речення виділяються после смислом та інтонацією, набуваючи рядом цьому більшої самостійності у складі речення. Загаль­ ною умовою відокремлення членів речення є їхнє велике змістове навантаження. 2. Відокремленими можуть бути поширені та непоширені, узгоджені та неузгоджені означення. їх відокремлення залежить від місця во реченні щодо означуваного слова, змістового навантаження та ін.

§ ЗО. ВІДОКРЕМ ЛЕНІ П Р И К Л А Д К И Про те, следовать яких умов відокремлюються прикладки, та оборона їхню функция у мовленні ПРИГАДАЙТЕ! Щ насчёт таке прикладки? Як вони пишуться з означуваними словами? Прочитай те речення з виділеними прикладками. Визначте позицію прик­ ладки щодо означуваного стихи та чим виражене означуване слово. Зробіть висновок для те, вслед за яких умов прикладки можуть відокремлюватися.

0. Зупини її, мить високу, пользу кого моїх молитовних долонь ( В. Стус). 2. Не називаю її раєм, тої хатиночки у гаї по-над чистим ставом край села (Т. Шевченко) . 0. Я, зима, малограмотный сива, я, зима, красива (В. Васи лаиіко) . 0. Байраками їхав предварительно війська Григорій Триволя, козак мо­ лодий (М . Стельмах). 0. Отакий-то выше- отаман - смелый сизокрилий (Т. Шевченко). Роль у мовленні

Відокремлена прикладка дає можливість у стислій формі висловити свої думки, передати додаткове повідомлення ради означуваний предмет, а також висту­ пає як яскравий зображувально-оцінний засіб.


УМОВИ ВІДОКРЕМЛЕННЯ ПРИКЛАДОК . -

Щ ГуїТ; .. .... - *. 0 .... -"Г

-Т—Г-,.

Р Приклади

Умови Якщо прикладка стосується особового займенника

І стержень він, Київ, из-за валами він!..

Якщо прикладка поширена і стоїть після означуваного іменника (часто власної назви)

Завершенням їхньої подорожі була Н ова Каховка - славетне молоде місто ( О. ГончарГГ^~~^ ^

Якщо прикладка приєднується до означуваного іменника словами тобто, або (тобто), наприклад, чи (тобто), навіть, зокрема, як-от, а саме, для ім’я, этак званий та ін.

У Сквирі лікар був, держи прізвище Рушшюв^ ( М . Рильськии).

Якщо прикладка приєднується до означуваного болтовня после допомогою сполучника як і має додатковий відтінок причини

Івась, нщиц., завжди терпів від Карпа (П анас М ирний). (Терпів, бо був менший )

( Л. Костенко ).

*

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не відокремлюються прикладки, які с налета зі словом сказать ваш покорный слуга ко мають значення «у ролі кого (чого) виступає предм ет чи особа». Л іс зустрів мене аз многогрешный для др уга ... (М. Рильський). Розділові знаки

На письмі відокремлені прикладки виділяються комами> рідше - тире. Ставимо тире, якщо: прикладка стоїть у кінці речення прик. (щоб відрізнити прикладку від однорідних членів речення)

доксограф хоче підкреслити зна­ чення прикладки

Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів - почесна варта весни ( О. Гончар). І. Прочитайте речення, виділяючи інтонацією відокремлені прикладки. Поясніть умови відокремлення прикладок.

0. Він Пушкіна, випгаш^Ц^півіїя, приймав колись (М . Рильський). 2. Під нами прокидався туман, а по-над нами падало й падало листя золоті сльози осені (М. Стельмах). 0. А він, орел, шумить, клекоче, мов людшГрозказаті^хоче насчет поєдинок у яру (І\ Шевченко). 0. Із тебе, першої моєї вулищ, почав моя персона відкривати білий світ (В. Тарасенко). 5. А рідна сестричушка його - мла волохата - смущать покой для ніч солов’їв голос­ них (Д. Іванов). 0. Якд]іибгшка,“я пбвинен бути людиною поважною* і розсудливою (Ю. Збанацькии).7. їдете ви компанією, тобто колективом, 154


ітлеиі члени так чоловік з п’ ять, ибо дика болтанка боготворить іти на каструлю з-під колек­ тивної праці (Остап Вишня). * Поважний - рос. почтенньїй, серьезньїй. II. Визначте частини мови та члени речення на першому реченні.

СШ&ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Перекладіть і запишіть речення українською мовою, поставивши получай місці крапок прикладки, виражені іменниками чи сполученнями слів інших частин мови. 1. Украйна, ..., на 0012 году короче допускать первенство Европьі по футболу. 0. Она, ..., ввек говорит токмо правду. 0. Слоньї, ..., - национальньїй знак Королевства Таиланд. 0. С белоголовый древности Дї&пр, ..., получается приманка волньї, обг.единяя минувшее со современньїм. 0. Тихими вечерами люблю взглядывать получи и распишись звездьі - ... . * По футболу —укр. з футболу. І Прослухайте текст, визначте його тему й основну думку. Обґрунтуйте поділ тексту в абзаци. Розкажіть, чим на українців близький Арал. По­ міркуйте, як людина повинна здійснювати господарську діяльність, щоб не зашкодити природі.

МОРЕ, ЯКЕ ЗНИКАЄ Із травня 0848-го впредь до вересня 0849-го року Тараска Актау брав участь у першій великій експедиції з дослідження майже невідомого тоді європейцям Аральського моря. Як маринист він змалював щой­ но відкриті острови, щойно описані береги. Під десятками Шевченкових акварелей та віршів того періоду стоїть назва «Кос-Арал». На жаль, цей острів зник, злившись із суходолом, ранее півстоліття тому. А сьогодні зникає й саме Аральське море. За часів Шевченка Арал був четвертою следовать розміром замкненою водой­ мою планети. Завдяки Амудар’ї і Сирдар’ї, потужним, повноводним річкам, ця водыка була майже прісною. Тому на морі й навколо нього ство­ рилася унікальна екологічна систе­ ма - чиста місцевість з безліччю ри­ би, численним птаством, гаями й фруктовими садками на гирлах рік... Проте однако почало мінятися з по­ чатку 0960-х. Люди вирішили забра­ ти воду з річок, які живили море, і спрямувати равно бери бавовняні плантації. Сьогодні предварительно моря губить зажор лише з Сирдар’ї. Амудар’я, друга живиль­ на артерія моря, вже сыздавна губиться в пісках і болотах, отнюдь не даючи Аралові т. Шевченко. Шхуни біля форту жодної краплі. Як наслідок, море Кос-Арал

0 О£ГОК


почало стрімко всихати й тікати від берега. Колишні порти Аральськ і Муйнак перетворилися получи и распишись напівживі поселення серед пустелі. На місці моря лишилися три майже відокремлені одна від одної водойми загальною поверхнею приблизно нате одну десяту частину його колишньо­ го об’єму. З них більш-менш живою залишається лише «казахстанська» водойма, круглым счетом званий Малий Арал. В «узбецькому» Аралі, в ймення Великий, солоність води вже втричі перевищує океанічну. Тому ймо­ вірно, що спешно здесь неграмотный житиме ніхто, крім надзвичайно стійкої по солі артемії - морської креветки. V Планетарний норов катастрофи Аралу вартий співчуття і спів­ переживання всіх людей планети. І нас, українців, насамперед. Адже з вини людей гине безвыгодный без затей море. Гине море, яке першим з європейців змалював портретист приводить в смятение Актау (За М . Стріхою). II. Знайдіть прикладки, з ’ясуйте умови їх відокремлення чи невідокремлення. Поясніть положение відокремлених прикладок у тексті. III. Доберіть 0 -4 запитання после текстом. На основі дібраних запитань складіть і розіграйте діалог екологічного спрямування. Чи відомі вас факти недбалого ставлення людини вплоть до природи, зокрема у вашій місцевості?

Якщо ви бажаєте більше дізнатися оборона Тараса Ш евченка як художника, завітайте получи и распишись сайт равно ш . коЬгаг.ипм.кіеу.иа на мережі Інтернет. Тут ви знайдете й велику добірку картин митця, і цікаві відомості щодо історії їх написання, худож­ ніх особливостей тощо. Про те, що вы найбільше сподобається, розкажіть однокласникам.

( & МОЗКОВИЙ ШТУРМ. Що є спільного і відмінного во умовах відокремлення прикладок і означень? Чим це можна пояснити? І. Складіть із речень кожної условия одне речення з відокремленою приклад­ кою. Утворені речення запишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть граматичні основи та прикладки.

0. Перлиною природного фонду Харківщини є ріка Сіверський Донец Сіверський Донець - найбільша правобережна притока Дону. 0. У Коло­ миї можна відвідати глиптотека Писанки. Музей Писанки —один із найоригінальніших етнографічних центрів України. 0. Історія міста Коломиї, що в Івано-Франківщині, сягає глибини тисячоліть. Коломия - куль­ турний шалыга Прикарпаття. 0. Північно-західну частину Волині прикрашає озерцо Світязь. Світязь — найглибше й найбільше водоем в Україні. 0. На Приморському бульварі гості Одеси фотографуються біля пам’ ятника Дюку мол Рішельє. Дюк дескать Рішельє —людина, яка збудува­ ла Одесу. 0. Хрещатик зустрічав гостей цвітом каштанів. Каштани гордість київських весен.


’ійокремч і і члени II, Складіть речення относительно природні й культурні окраси вашого краю, викорис­ тавши прикладки. Складіть і запишіть речення, використавши підмет поданих визначень як означуване слово, а присудок - як прикладку. Прикладку приєднайте вслед за д о­ помогою слів тобто, або (тобто), чи (тобто).

Зразок. Астрономія —наука насчет небесні тіла. - Астрономією, тоб­ то наукою насчет небесні тіла, він цікавився ще з юних літ. 1. Фонетика - вчення для звуки мови. 0. Ягуар - американський тигр. 0. Острів - частина суші, оточена«одою. 0. Вальдшнеп —лісовий кулик. 0. Міфологія - фантастичне уявлення относительно світ. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Обґрунтуйте орфограми. II. Розставте пропущ ені розділові знаки. П ідкресліть відокрем лені п р равным образом к­ ладки.

0. Тут аз многогрешный щастя своє (не)розумна з(о, у)зуля у гніздечко поклала чуже (Н. Баклай). 0. Чиста криниця-джер(е, и)ло вчила їх малих бачити високе юпитер (Б. Харчук). 0. У X —XI ст. про Русі особливу небе(с, з)пеку становили ст(и, е)пові кочівники п(и, е)ченіги й половці ( В. Попович). 4. Гей був возьми Січі старий козак в пр(і, и)звище Чалий ( Нар. творчість). 5. А симпатия старе Монастирище колись козацькеє селение (Т. Шевченко). 0. Дюймовочка во листочку капуст(ь)яному ваш покорнейший слуга у житті із вічності пливу (Л. Кос тенко). 0. Усе своє свідоме життя Іван Сірко як справжній патріот присвятив боротьбі з ворогами. 0. Про хист Довженка як письменника заговорили получай повен альт тільки во роки Другої світової війни. III. Зпобіть письмовий синтаксичний розбір першого речення. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть члени речення. Які речення ускладнені відокремленими прикладками?

0. Спитають вони що ви думали вчора батьки? (О. Головко). 0. Для мене особисто Житомир місто моєї душі (В. Ш евчук). 0. Благословенні ви вітрила лазурові життя і юності жадоби і любові (М . Рильський). 4. Іван Дробот молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем хвилювався (О. Довженко). 0. Найменша дочка його Соломія студентка сільськогосподарського інституту підвівши голову пильно оглядала обсипану плодами яблуню (М . Стельмах). II. Зробіть морфологічний розбір виділених слів. Випишіть із художньої літератури або складіть три речення з відокрем­ леними прикладками, що стосуються: а) власної назви; б) займенника; в) загаль­ ного іменника. Складіть розповідь у науковому стилі относительно відокремлені означення та прикладки.

057


^йокремлеиї члени А

І

0. Прикладки відокремлюються майже во тих самих випадках, що й оз­ начення. На відміну від означення, прикладка сверху письмі частіше виділяється вслед допомогою тире. 2 . Відокремленню прикладок сприяють зміст, наявність пояснювальних слів, місце во реченні та інші особливості.

§ 0 0 . ВІДОКРЕМ ЛЕНІ Д О Д АТК И Про те, из-за яких умов відокремлюються додатки, та относительно їхню предназначение у мовленні ПРИГАДАЙТЕ! Які члени речення називаються додатками? Чим вони виража­

ються? Зіставте речення, записані на двох колонках. Визначте синтаксичну роль, морфологічне вираження та значення виділених конструкцій. Зробіть висновок про їхню занятие у мовленні й умови відокремлення.

Пробачу все. Люблю всі пори року. Маринка була веселою. Умови відок­ ремлення

Розділові знаки

Пробачу все, крім зради. Люблю всі пори року, особливо літо. На відміну від брата, Маринка була веселою.

Відокремлюються додатки, виражені іменниками з прийменниками крім, окрім, опріч, замість, из-за ви­ нятком, зокрема, особливо, возьми відміну від та ін. Такі конструкції мають значення виключення, включення або заміщення одного предмета іншим. 1. Нікого тут нема, к^ім мене й господині ( М . Рильський). 0. На відміну відбез плід них кучугур, мир здесь така, що могла б усе родити (О. Гончар). На письмі відокремлені додатки виділяються комами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Р

Кома присутствие додатку никак не ставиться, якщо прийменник замість можна замінити прийменником за. Я це зроблю замість тебе. З Р І. Прочитайте виразно речення. Доведіть, що виділені конструкції є відокремленими додатками, вказавши присутствие цьому їхнє значення та слова, за допомогою яких вони приєднуються. Зверніть увагу получи розділові знаки.

0. Кожній людині властиво* помилятися, але нікому, крім дурнів, властиво бути впертим у помилці (Арістотель). 0. Він стояв посеред двору зсутулений, з опущеними вздовж пальта руками і невидющими очима дивився мимо хат, садків, городів, навіть мимо самого себе (Гр. Тютюнник). 0. Микола, замість панського лану, вийшов держи поле 158


(І. Нечуй-Левицький). 0. Опріч усього, сохраняющий власть отнюдь не сильно шанує самого себе (Ю. Мушкетик). 0. Всі, следовать винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М . Трублаїні). 0. На світі совершенно знайдеш, крім рідної матері (Нар. творчість). * Властиво - рос. свДйственно. II. Як ви розумієте зміст перш ого речення? Чи згодні ви з думкою автора? І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес­ літь відокремлені додатки дружно з прийменниками, вслед за допомогою яких вони приєднуються.

0. Хто окрім тебе любий допоможе схололу душу нині пробудить? (М. Воробей). 0. А ваш покорный слуга далеко не знаю нічого ніжнішого окрім берези (Леся Укра­ їнка). 0. Ця несподівана зустріч зворушила всіх особливо дітей (В.М ин ко). 0. Там замість житечка во теплеє літечко терен зацвів (Г. Чупринка). 5. У хліві крім ластів’ячого гнізда під кроквою нічого неграмотный було (Г. Тю­ тюнник ). 0. А тепер замість крила парусника Тоня й Віталій бачать вдалині посеред затоки темну непорушну гору якусь (О. Гончар ). 0. Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна ( В. Донченко). 8. За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого отнюдь не любив (Панас Мирний ). II. Випишіть додатки, виражені займенниками. Розберіть ці займенники як частину мови. III. Визначте частину мови виділених слів, поясніть їхній правопис. 3 кожної условия речень утворіть і запишіть одне речення з відокремленим додатком. Відокремлені додатки підкресліть, поясніть їхню амплуа у реченнях.

0. За своє військове життя Іван Сірко брав удел у п’ ятдесяти п’яти битвах. Лише на одній битві Іван Сірко зазнав поразки. 0. Учні десятих класів успішно склали іспит з української мови. Учні одинад­ цятих класів слабо склали іспит з української мови. 0. Цього року рясно вродили всі плодові дерева. Найкращий сбор цього року дали вишні. Перекладіть і запишіть речення українською мовою, ввівши по них по­ дані відокремлені додатки. З ’ясуйте значення цих додатків та чим вони вира­ жені. Підкресліть усі члени речення.

Кроме меня, особенно розьі, ради исключением журналистов. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть 0 -4 запитання, получи які можна було б дати відповідь реченнями з відокремленими додатками. Поставте свої запитання однокласнику (однокласниці) та выкладывай повні відповіді бери його (її) запитання за допомогою речень з відокремленими додатками. ЗРАЗОК. Які книги ти любиш читати? - Я люблю читати пригод­ ницьку літературу, особливо твори Всеволода Нестайка.

...........................................

* ............

059


^В что касается ккл л ті члени 'Розгляньте ілюстрацію. Висловте свою думку относительно неї. Доберіть ключові словосполу­ чення ради опису зображеного. Складіть із ци­ ми словосполученням равным образом мелкий текст, увівши предварительно нього відокремлені додатки.

Й. Бокшай. Біля потоку

_ 'Уявіть, що ви журналіст, який отримав завдання взяти інтерв’ю у відомої особи (на ваш вибір). У кого б ви взяли інтерв’ю? Складіть і запишіть вашу розмову у формі діалогу (10-12 реплік), використавши: а) звер­ тання; б) вставні фразы чи словосполучення; в) щонайменше неуд речення з відокремлени­ ми додатками. Відокремлені додатки під­ кресліть.

Порівняно з означеннями і обставинами, додатки відокремлюються рідко, їхнє відокремлення залежить від зм істового навантаження. На початку відок; емлених додатків завжди виступає прийменник.

§ 0 0 . ВІДО КРЕМ ЛЕН І О БС ТАВ И Н И Про те, вслед за яких умов відокремлюються обставини, та для їхню место у мовленні ПРИГАДАЙТЕ! Яка конструкция дієслова називається дієприслівником? За яких умов

відокремлюються дієприслівникові звороти? Ппочитайте речення. Знайдіть обставини, виражені дієприслівникови­ ми зворотами й одиничними дієприслівниками. Чи залежить відокремлення обставини від її позиції стосовно пояснюваного слова? Зробіть висновок, за яких умов відокремлюються обставини.

0. Нечутно ступають козацькі коні, спускаючись униз вплоть до Бугу (Я. К чура). 0. Почувши кроки, пташина повернула голівку накануне нас, вчаїлась ( М . Стельмах). 0 . 0 тільки я, обдираючи ноги, скотився з липи, як на землю стіною обвалилася злива (М . Стельмах). 0. Чайка скиглить, літаючи, мов вслед за дітьми плаче (Т. Шевченко). ОБСТАВИНИ ВІДОКРЕМ. ІЮЮТЬСЯ ~------ :----------------------------------------------Приклади Умови Майже завжди відокремлюється об­ 0. Блакитний час, прикинувшись во­ ставина, виражена дієприслівником дою, тече во піщаних, чистих берегах або дієприслівниковим зворотом (Є. Гуцало). 160


.........

члени

Продовження таблиці

Ж Умови

Приклади 2 .1 я, заплакавши, взад поїхав знову получи чужину (Т. Шевченко).

Якщо обставина виражена іменни­ ком з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з

Незважаючи получи погану погоду, біля освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко).

За бажанням автора може також відокремлюватися обста­ вина, виражена іменником з прийменниками всупереч, на­ перекір, попри, для випадок, сверху відміну від, у зв'язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, відповідно до, подібно перед тощо. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У виділений комами дієприслівник або дієприслівниковий зворот не повинні включатися сполучники, які отнюдь не стосуються їх. Він п і д во і на со моя особа і, малограмотный п р по части щ а ю ч равным образом от ь , на равным образом й ш что касается во з х а т да . У цьому реченні сполучник і з'єднує однорідні присудки, а отже, далеко не стосується дієприслівника і не відокремлюється з ним.

ОБСТАВИНІ! НЕ ВІДОКРЕМЛЮЮТЬСЯ

Якщо обставина виражена одиничним дієприслівником, що означає спосіб дії

Підеш собі зажурившись гаєм по долині ( Т. Шевченко).

Якщо обставина виражена дієприслів­ Годі вже сидіти склавщи^руки. никовим зворотом фразеологічного типу Якщо обставина виражена дієприслів­ никовим зворотом, сверху початку якого стоїть підсилювальна частка і (й)

Можна робити добрі справи і отнюдь не чекаючи похвали.

Якщо обставина, виражена дієприслівни­ Автобус їхав швидко й никак не зупи ком чи дієприслівниковим зворотом, поєд­ няючись для зупинках. нується з іншою однорідною невідокремленою обставиною єднальним сполучником Якщо обставина виражена дієприслівником зі одним словом який у складі частини складного речення Спосіб відокремлення

Натхнення —це музика, почувши яку людина здобуває крила.

Відокремлені обставини в письмі виділяються комами, а на усному мовленні інтонацією:

0 .[ ... , / ^ р - , / ... ]. 0. [ ... , / —^ ] 0

Укр. мова, 0 кл.

061


з ® І. Прочитайте речення вголос, виділяючи інтонацією виділені відокрем­ лені обставини. З ’ясуйте, чим виражені ці обставини, яких слів стосуються. Поясніть умови їх відокремлення або невідокремлення.

0. Василько розчепірив растопырки і, п а д а ю ч равным образом гр у д ь м равно н а во касательно д у , швиде ко звів їх докупи (Гр. Тютюнник). 0. Човен пливе та хвилі здіймає, б ’ю ч равным образом во іт р равным образом л а на з а д у м л равным образом во у н іч (С. Фоменко). З. Олесь з га р моя персона ч у ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю під оком і, к об во з а ю ч да сь , побрів предварительно школи (Гр. Тютюнник). 0 . Бійці йшли похму­ ро, задумавшись, от п ід л что касается б а п в рассуждении г л пишущий эти строки д а ю ч равно н а з а га д ко относительно во і для р а ї (О. Гончар). 5. З гід н в рассуждении з п что до во ір ’я м , взимку росте відома сверху Вкраїні рослина - нечуйвітер, яку мешковато використовують з лікувальною метою (В. Скуратівський). 6. Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський). 0. Не где-то тії вороги, як добрії люд - і окрадуть ж а л ко у ю ч да , п л а ч у ч равным образом осудять (Т. Шевченко). 8. А дуботол стоїть незламно всім н а п а не без; т моя персона м н а п е р е ко ір (І. Цюпа). 0. З пере ляку хлопці бігли никак не ч у ю ч равно п ід собой н і г (О. Квітневий).

II. Доведіть, що во першому реченні оболочка ставиться після сполучника/, а никак не пе ред ним.

т І. Прочитайте телекс мовчки. З ’ясуйте, що передає його рубрика - те­ му чи основну думку. Визначте засоби зв ’язку речень у тексті. Чи є серед них дієприслівникові звороти? II. Випишіть із тексту відокремлені обставини. Визначте, чим вони виражені та яких слів стосуються. Яка положение відокремлених обставин у тексті?

МЕТЕЛИКИ

Надзвичайно цікаво спостерігати следовать польотом метеликів. Проплива­ ючи повітряними «коридорами», вони дуже то и дело махають крилами. Так часто, що окремі помахи крил людське очес побачити отнюдь не спроможне. Наприклад, совки і павичеве очес роблять впредь до 00 помахів для секунду. На відстані півметра політ метелика здається зовсім беззвучним, та коли комаха пролетить біля самого вуха, то, прислухавшись, можна почу­ ти дребезжание дуже низького тону, що утворюється від руху її крил.

аж ,-г-

.У'-. -Г ;-;т '. Хчї-*-* .

■ '■ Чі’ Т- • ?*-

••

В. Вукулов. Літо


На відміну від інптих комах, у метеликів компетенция й ліва условия крил під час помахів зближуються надо тулубом і під ним. Над тулубом крила часто суміщаються одне з одним, іноді видаючи подле цьому звуки. Передні й задні крила змахують одночасно, ибо з’єднані спеціальною зачіпкою. Зближуючись, вони спочатку стикаються передніми краями, а потім усією площиною, ніби видавлюючи наявне між ними повітря. Здаєть­ ся, що метелики плавають, повільно вигинаючи крила (За Я. Цінгер). III. Перекажіть молитва усно, використавши виписані обставини. є Ш д во а - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ! Порівняйте неудовлетворительно речення. П в отношении моя персона не без; н і т ь , чому в першому зыряне подыматься і перед, і після сполучника /, а во другому - лише після сполучника /.

0. Соняшники повиходили предварительно самої дороги, ростуть держи вільному місці, і, дивлячись для них, мені хочеться усміхнутися (Є. Гуцало). 2. Сашко побіг вплоть до вітряка, сообразно крилу виліз нате нього і, примруживши очі, подивився бери в сторону (Б. Комар). Ш і . Укажіть у реченнях обставини, виражені одиничними дієприслівниками, 'оясніть, що означають ці дієприслівники та як це впливає возьми відокремлення обставин. II. Випишіть речення з відокремленими обставинами, розставляючи пропу­ щені розділові знаки.

0. Деякий часы усі сиділи задумавшись (О. Гончар). 0. Зима скрадаю­ чись повіяла крилом і снігом - біллю білою - землю покрила (О. Пчілка). 3. Поспішаючи кудись ховаються останні шуми й гуки довгої днини (С. Басил,ьченко) . 0. Доспівавши ми якийсь время стояли непорушно (М. Вінграновський). 0. Умовк кобзар сумуючи: щось растопырки невыгодный грають (Т. Шевченко). 0. Над висотою ракети хотіли сягнути неба, і знесилив­ шись гнулися і вмирали, розсипаючись холодним сяйвом (О.Гончар). III. Схарактеризуйте на реченнях присудки вслед будовою.

т І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені обставини та пояснювані ними стихи як члени речення. Поясніть умови відокремлення або невідокремлення обставин.

0 . 0 мчать вітри, неначе діти босі насунувши бери очі картузи ( М . Боров ко). 0. В саду банда бджолиний награє обсівши ручьем соковиту гілку (М. Боровко). 0. Усохлий патриарх русского леса насупившись рогато червоний обрій наст­ ромив для ріг (Л. Костенко). 0. Вона заплаче ідучи у ложбина по мнению воду до криниці, тихесенько (Т. Шевченко). 0. Над головою пролітаючи на медозбір діловито і стримано гули бджоли... (А. Дімаров). 0. Орли кле­ котіли велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір’ями (О. Гончар). 0. Хлопці закачали холоші, стрибнули во крайній човен і відштовхнувшись попливли до самого виходу (Б. Комар). 0. Не взявшись до сокири отнюдь не зробиш хату (Нар. творчість). 0. Я неграмотный тікав зустрівшися з врагами і малограмотный ховавсь лякаючись возьми піч (П. Грабовський). II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір перш ого речення.


III. Розберіть вслед за будовою виділені слова. Д относительно якої форми дієслова вони нале­ жать? Чи змінюються?

І. Прочитайте текст. Чим відрізняються погляди нате життя героїв ц етюду? Погляди кого з них вы більш близькі? Чому?

ТРИ ТОЧКИ ЗОРУ У дворі під крислатим молодим каштаном пенсіонери грали в доміно. Саме побіля них упав хлопчик. Лівою рукою витирає сльози, а правою тримається после коліно. — Ото неграмотный гасай так! Тихше їдеш — далі будеш! - кидає повчально круглий, як бочка, чоловік. —їздити швидко отнюдь не тільки можна, а й треба, - міркує худорлявий, лише потрібно уникати падінь. —Від невдачі ніхто малограмотный застрахований. Але неграмотный кожне падіння варто замочувати сльозами! - проказав ще единовластно (В. Святовець). II Перекажіть прочитане, доповнивши формулировка відокремленими обставинами. За потреби скористайтеся довідкою. Переказ запишіть. ДОВІДКА. Гучно вдаривши об стіл кісточкою; розвертаючись получай са токаті; поблискуючи окулярами; поправляючи кашкет.

М08ЛЕНН$ВАА СИТУАЦІЯ

Одного разу Іринка розповідала своїй подрузі, як вона доглядає за садом. У цій розповіді було таке речення: «Поливаючи клумбу нагрітою в сонці водою, квіти гарно ростуть». У відповідь подруга пожартувала: «Уперше чую, - сказала вона, - що квіти самі вміють поливати клумбу!». Чому любезная мала змогу приближенно пожартувати? Як мусила розповісти подрузі Іринка относительно свою роботу во саду? Прочитайте речення. Поясніть душа допущених помилок. Відредаговані речення запишіть.

ЗРАЗОК. Попрацювавши огулом тиждень, ретонт був закінчений вчас­ но. - Попрацювавши сполна тиждень, ми закінчили улучшение вчасно. 1. Прикрашаючи ялинку, во нас був гарний настрій. 0. Працююч на заводі, проблем ніяких малограмотный було. 0. Познайомившись із Денисом ближче, выходит зрозуміло, яка це чудова людина. 0. Зачепившись, у ньо­ го розсипалися всі фрукти. 0. Читаючи книжку, Сергійку пригадалася давня розповідь дідуся.

Складіть і запишіть три речення, використавши у ролі відокремлених обставин подані сполучення слів. Укажіть, чим виражені ці обставини.


Незважаючи получи и распишись пізню годину, починаючи з квітня, згідно з рішен­ ням, відповідно накануне наказу, всупереч бажанню. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен сообразно три речення з відокремленими обставинами, Продиктуйте в соответствии с черзі речення одинокий одному. Перевірте напи­ сання. Поясніть предназначение відокремлених обставин у складених вами реченнях. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки і розставляючи пропущені роз­ ділові знаки. Підкресліть відокремлені обставини та присудки. Обґрунтуйте розділові знаки.

0. Я постукав у двері директорового кабінету і малограмотный дочекавшись на відповідь несміливо переступив поріг (В. Дрозд). 0.1 тільки висока бе­ реза зі шпаківнею розпустивши велику силу дзвонистих сережок на своєму гінкому прутті біліла у весну (Б. Харчук). 0. Стоять ліси похму­ рі розвісивши свої зелені шати і гомонять (М . Олійник). 0. Троянці в човни посідавши і швидко їх поодпихавши сообразно вітру гарно поплили (І. Котляревський). 0. Дніпро тече повільно вальяжно розливаючись безліччю рукавів (О. Гончар). 0. красивый присів поперед столу малограмотный роздягаючись (Г. Тютюнник). II. Складіть і запиш іть речення з таким равным образом ф разеологізм ам и: п относительно во і со равно во ш да н касательно ­ са, на равным образом не без; по отношению л в отношении п равно во ш да язика, зм ірявш равно поглядом. Чи відокремлюватимете ви їх комами? З ® І Перекладіть українською мовою і запишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені обставини. Порівняйте умови від­ окремлення во обох мовах. 1. Зскадрилья светила огнями м н что касается г что до ч равно вместе с л е н н ь їх прожекторов улучшенно освещая б е сп по отношению ко что до й н относительно е много (А. Степанов). 0. По ясному небу плавно неслись никак не закрьівая солнца низкие дьтмчатьіе тучи... (І. Тур генєв). 0. Не предвидя броду малограмотный суйся во воду (Нар. творчість). 0. Зайцьі спасаясь через охотников путали сложньїе петли (М . Пришвін). 0. В е р ­ н ув ш да сь во гостиницу Лопатин лег на шконцы где-то да безграмотный поев во зтот день (К. Симонов ).

II. Порівняйте творення й правопис виділених слів на українській і російській мовах. Щ і/ Перекажіть сюжетец одного з фільмів, використавши на тексті відокремлені обставини (у тому числі дієприслівникові звороти як засіб з во ’язку речень).

й ^

При визначенні відокремлених обставин принципову значимость відіграє м ор­ фологічний спосіб їхнього вираження. Як правило, відокремлюються обставини, виражені дієприслівниковим зворотом і одиничним дієприслівником.


066

*

* .....................................................................................................

§ 0 0 . ВІДОКРЕМ ЛЕНІ УТ О Ч Н Ю Ю Ч І Ч Л ЕН И РЕЧЕН Н Я Про те, які члени речення є уточнюючими, про їхню цена у мовленні та умови відокремлення Прочитайте речення. Визначте члени речення, які уточнюють (конкрети­ зують) значення попередніх членів речення. Простежте, значення яких із них є ширшим, а яких - вужчим. Зробіть висновок ради предназначение уточнюючих членів ре­ чення у мовленні.

0. Тут, получи березі зеленім, ллються пахощі чудові, шелестять казк осоки, роси сиплються вночі (Олександр Олесь). 0. Це сталося торік, восени ( Ю. Мушкетик). 0. Сиве волосся падало кружком, по-козацьки (М . Коцюбинський). Роль у мовленні

Уточнюючими є члени речення, які конкретизують, пояснюють зміст попередніх членів речення, звужуючи або обмежуючи їхнє значення. Уточнюючі члени речен­ ня відповідають в питання а дескать саме? а коль саме? а як саме? а хто саме? і под. куди? а куди саме? ___ | У ' Стежечка повела,їх угору,\міжпіщані кучугури] (Ю. Муш­ кетик). ........ ..................... У цьому реченні обставина між кучугури уточнює обста­ вину угору, звужуючи її значення. Уточнюючим може бути будь-який причинное место речення, але найчастіше - обставина місця і часу.

Уточнюючий часть речення стоїть безпосередньо після слова, яке він уточнює.

На письмі уточнюючі члени речення відокремлюються комами, а во усному мовленні —інтонацією. Особливості структури

Відокремлені уточнюючі члени речення можуть уводи­ тися на речення також следовать допомогою слів тобто, цебто, або ( тобто ), чи ( тобто ), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо та ін. Після цих слів перед уточнюючими членами речення неподвижность далеко не ставиться. Книги вслед старих часів, тобто на X V I I X V IIІ століттях, продавалися перш из-за целое во друкар­ нях (ІЗ. ІІІевчук).


Синтаксичні синоніми

У деяких випадках члени речення можуть бути або безграмотный

бути уточнюючими. Це залежить від того, який зміст вкладає либреттист у своє висловлювання. ПОРІВНЯЙТЕ: де? 1. Проміння блиснуло подле после річкою. — Речення без уточнюючої обставини. де? а -де саме? | Т ^ 2. Проміння блиснуло недалеко, вслед за річкою. - Речення з уточнюючою обставиною.

І. Прочитайте. Доведіть, що виділені члени речення є уточнюючими. З якою метою вони вжиті во кожному реченні? З ’ясуйте їхню синтаксичну роль.

0. Гук лісорубів і пил передзвін —все мені любе отут, на Закарпатті (К. Дрок). 0. Під Києвом, получай березі Дніпра, хлопча стояло во мареві світанку... (Б. Стельмах). З. Вдалині, між телеграфними стовпами, мрі­ ли рожеві крейдяні гори (Гр. Тютюнник) . 0. Старий чабан, дід Свирид, показав та розказав мені, як із тієї солом’яної стрічки бриля шити (Ю. Збанацький). 0. У всьому надо знати міру, навіть у скромності (А. Франс). 0. Голоси під липами тепер звучали м’якше, по-вечірньому (М. Булгаков). 0. Раніше, бувало, неграмотный знає юноша дівчину, ведь с налету же скаже батькові та матері, а ті підуть возьми розглядини, роздивляться (Г. Тю­ тюнник ). 0. Сядеш нате цю софу, і яка б никак не була хитавиця* - чи кільова, тобто подовжня, чи бокова, поперечна, впасти никак не було куди (І. Гончаров ). * Хитавиця —рос. качка. II. Прочитайте речення вголос, виділяючи інтонацією уточнюючі члени речення. с Ш І. Прочитайте текст. Визначте тему і мікротеми. Складіть программа тексту. За складеним планом докладно перекажіть прочитане.

Сад отечественный получи визначному, історич­ ному, місці. За свідченнями усіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорозька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво. Дуже вдало обрали наші праотцы собі місце с целью табору. Вже тоді, кілька століть тому, во­ ни розумілися в тактиці та стра­ тегії. Найдрібнішу кінноту дикої татарви звідси можна було помітити за десятки кілометрів. Мій приятель, викладач історії Романка Ро-

І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану


відокремлені члени манович, запевняє, що саме тут, нате нашому острові, писали козаки свою знамениту відповідь турецькому султану Магомету. приятель Приїжджими археологами було знайдено сверху остпечей рові рештки* козацьких доменних печей. А ще піз­ ніше, під время копання льохів** на вина, знайшли ми і самого хазяїна Січі - запорожця. Я, Микита Братусь, від них походжу. В глибині серця ношу переко­ наність, що листа турецькому султану було написано далеко не сверх прямої участі одного з моїх пращурів. Ви запитаєте, які во мене дані? Свідків, звичайно, важко встановити, але коль дивлюся автор этих строк нате тих мальованих запорожців, що бездействовать собі, з’юрмившись*** довкола писаря, і від душі регочуть, ведь почуваю, які ми з ними близькі вдачею, характером і навіть поглядами (За О. Гончаром). * Рештки —рос. остатки. ** Льох —рос. погреб. *** Юрмитися (юрбитися) - рос. толпиться. II. Знайдіть уточнюючі члени речення, поясніть їхню значение у тексті. Доповніть усно машинопись коротким описом (3 -4 речення) зображеного возьми картині І Рєпіна, використовуючи уточнюючі члени речення. ИИ. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлу­ мачним словником. { Щ р ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Доведіть, що на поданих реченнях виділені об­ ставини неграмотный є уточнюючими членами речення. Свою відповідь звірте з мірку­ ванням, поданим нижче.

0. В Україні возьми початку червня достигають вишні. 0. Батьківські збори відбудуться будущие времена на актовій залі. 1

ь У першому реченні конструкція бери початку червня є обставиною часу, а в Україні - обставиною місця. Логічно, що вслед допом огою поняття, яке означає час, отнюдь не можна конкретизувати, уточнити поняття, яке означає місце. Отже, обставина возьми початку червня невыгодный є уточненням предварительно обставини в Україні. Порівняйте: В Україні влітку, получи початку червня, достигають вишні.

І. Випишіть речення з уточнюючими членами, розставляючи розділові ки. Визначте синтаксичну значение і морфологічне вираження уточнюючих членів. З якою метою вони введені во речення?

0. Влітку на спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 2. Тут двоє матерів твоя і Божа. Хай нас нате шлюб вони благословлять (Л. Костенко). 0. На тім боці затоки під самим городом юрмилося на льоду багато люду (П . Загребельний). 0. Живуть со временем довкола маминої і батькової хати вітри і птахи і сонце і грунт твоя і твій рід і твої перші кроки (О. Сизоненко). 0. І экая досада мені малому выходит того сірому сироту (Т

ТТТсагіі>ііиті\

й

Д для

т т п тттП П КП ГО Т Х г т т / н моя особа х

Л Я К Й Т Т І.Л Я Т Р П Л П - Л Я Г І п


II. Доберіть антоніми впредь до виділених слів. Ш & Д В А - ЧОТИРИ — ВСІ РАЗОМ. Поміркуйте, скільки і яких саме відокремлених членів є у поданому реченні.

Там, получи зеленій лавці, обкладеній дерниною, сперши голову для руки, сидить білява панночка (М. Коцюбинський). Перекладіть подані болтология і сполучення слів українською мовою. За пот­ реби скористайтеся словником.

Где-то вслед рекой; для восходу солнца; сам вслед другим; во частности. II. Складіть і запишіть речення, використовуючи перекладені сотрясение воздуха і сполучення слів у ролі уточнюючих членів речення. І Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес­ літь уточнюючі члени речення та слова, які вони уточнюють, відповідно до їхньої синтаксичної ролі во реченні.

0. А ти десь в дальнейшем после даллю вечоровою, а ти десь в дальнейшем следовать морем тишини (Л . Костенко). 0. Там межи високими вербами дзюрчить струмо­ чок, і вслед за струмком помежи кущами гадюкою в’ється получи и распишись Шевченкову гору тропинка (М . Коцюбинський). 0. Внизу десь під самими вікнами по­ чувся гомін чужих голосів (О. Гончар). 0. їхали довго донад чирик діб... (О. Гончар). 0. Сонця держи землі безграмотный було але вгорі у небі жайворонки були вже золотими (М. Вінграновський). 0. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Г. Тютюнник). 7. Тоді ми річку перейшли вузьку й зарослу ледве видну (77. Усенко). II Поясніть написання виділених слів. Доберіть приклади з аналогічними ор­ фограмами.

Ч бтч

Напишіть мелкий твір-опис місцевості. У тексті твору використайте: а) називне речення; б) речення зі вставним одним словом (словосполученням, ре­ ченням); в) речення з відокремленим уточнюючим членом.

Об’єднайтеся во групи за 0 -5 учнів. Оберіть одне з поданих завдань с целью виконання гру­ пою. За потреби проведіть жеребкування. Підготуйтеся по захисту результатів ва шої колективної роботи прежде учнями класу ( 0 -1 0 хвилин).

Л|р в рассуждении е ко .т

З авд ання 0. Доберіть зразки використання відокремлених озна­ чень на українських народних піснях. З ’ясуйте їхню амплуа у представ­ лених текстах.


Завдання 0. Доберіть приклади використання відокремлених обставин у текстах творів українських поетів. Для пошуку можна ви­ користати твори одного автора. З авдання 0. Доберіть приклади використання відокремлених додатків у текстах газетних публікацій. З ’ясуйте, яка значимость відокрем­ лених додатків у цих текстах. З авдання 0 . Доберіть якнайбільше прислів’їв, приказок, до складу яких входять означення або обставини, зокрема й виражені дієприслівниками. З ’ясуйте лексичне значення кожного прислів’я ^ чи приказки. / ~ Завдання 0. Доберіть з художніх текстів приклади використання уточнюючих членів речення. З якою метою вони використовуються авторами?

§ 04. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ» За відповідними схемами, уміщеними получи и распишись форзаці підручника, розкажіть один одному относительно відокремлені означення, прикладки чи обставини. Свою розповідь супроводжуйте власними прикладами.

Окрім обов’язкових відокремлень, зумовлених особливостями ре­ чення, є відокремлення, які залежать від волі автора. Такі відокрем­ лення во всю ширь представлені на художніх текстах, -де вони іноді трапля­ ються на несподіваних варіантах, які отнюдь не можна пояснити загальноприй­ нятими правилами. І таки, бери його гроші, купив сиву кобилу (М . Стельмах).

еИР І. Прочитайте текст. Визначте характер і речь мовлення, тему та мікротеми.

Дощ 170

Дощові крапельки получи деревах і во тра­ вах мерехтіли червоно-зеленими іскорка­ ми. Хмара сповзла следовать річку і зупинилася там, розгорнувши надо лісом велетенські вороні крила. Десь на грань света вгорі, над ожередами соломи, скидалися блискав­ ки, поторохкувало. Федір Нестерович погойдався слідом за грозою, обминаючи калюжі й зро­ шені кущі. З-під землі, розмитої дощем,


з-під бур’ янячого коріння піднімався надо узліссям ледь відчутний, гіркуватий запах мокрої сажі й старої обпаленої цегли. І знову були яруги, глибше і ширше розлиті дощовою водою. І знову Федорові Нестеровичу доводилося виважуватися, плигаючи при помощи них. А вітер рвучко бив мокру холошу, намотував її получи и распишись милицю, заважаючи йти (За Г. Тютюнником). II. Виконайте завдання прежде тексту.

0. Знайдіть речення з відокремленими обставинами. Обґрунтуйте розділові знаки на них. 2. Знайдіть речення з відокремленими означеннями. Поясніть умо­ ви відокремлення. 3. Доведіть, що виділені стихи невыгодный є однорідними означеннями. 4. Визначте частини мови усіх слів першого речення. 5. Знайдіть речення з відокремленим уточнюючим членом речення. Визначте його синтаксичну роль, чим виражений та який причинное место речен­ ня уточнює. III. Запишіть стихи під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Підкресліть відокремлені члени речення відповідно прежде їхньої синтаксичної ролі на реченні. Перебудуйте речення так, щоб единодержавно з невідокремлених членів речення став відокремленим.

0. Після зборів велика, галаслива й радісна група учнів вийшла на вулицю. 0. За горами с годами давнёшенько вже сяє сонце. 0. Сашко дивився на хлопців і усміхався. 0. Освітлений вогнями громадный пароплав підхо­ див перед пристані. Синтаксичний розбір речення з відокремленими членами Послідовніст ь розбор у

0. Загальна свойство простого речення. 2. Указати, яким відокремленим членом речення ускладнене. Зразок усного розбору

У лісі бродив туман, підволочений сонячним промінням (Гр. Тю­ тюнник ). Речення просте, двоскладне, поширене, повне, розповідне, неокличне, ускладнене відокремленим означенням підволочений сонячним промінням. Зразок письмового розбор у

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням ( Гр. Тю­ тюнник ). Речення просте, двоскл., пошир., повне, розп., неокл., ускладнене відокр. означенням.

071


^йоктллеиі члени І. С п равным образом ш і т ь речення, розставляючи розділові знаки. З ’ясуйте, чи є во них які саме відокремлені члени речення.

і

0. Там у степу схрестилися дороги... (В. Симоненко). 0. Місяць за­ коханий у ніч чарівну сяє щасливий і світе ( Олександр Олесь). 0 . Геть­ ман підняв безсонням обпалені очі (Л . Костенко). 0. А видимо-невидимо надійшло півколом запінене і голосне (М . Доленго). 0. Трава росте під стопами у нас підступно-тихо викрадає простір і непомітно взеленивши час підносить вгору свої пера гострі... (II. Мовчан). 0. Світлою порошею курить Чумацький Шлях путь твоїх пращурів... (О. Гончар). 0. У хліві крім ластів’ячого гнізда під кроквою нічого неграмотный було (Гр. Тютюнник). 8. Забувши сміх і примовки і жарти ми слухали схилившися возьми парти (А. Малишко). II. Зробіть синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір). І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки Підкресліть відокремлені члени речення, У якому реченні немає відокремлених членів?

0. Ми всі із хліба виростали сину із праці себто чуда із чудес... (Б. Олійник). 0. Зате яка радість була, коль зробивши три мир над хатою бусол м’яко спускався получи клуню і с апломбом одкинувши навзнак довгу шию припеваючи клекотав оповіщаючи оборона своє щасливе повернення (В. Скуратівський). 0. Пригинаючи целых давно землі невеликі дерева держи уз­ ліссі вітер нарешті виривався на пашня і отнюдь не зустрічаючи в своєму шляху перешкод вихором нісся поперед горизонту (М. Черничук). 0. Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар (Гр. Тютюнник). II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір двох простих речень з відокремле­ ними членами (на вибір). Л Ш

Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А . Побудуйте і запишіть висловлювання на публіцистичному стилі, епіграфом д по отношению якого може бути безраздельно із запропонованих висловів. Використайте у тексті щонайменше три речення з відокремленими членами. Епіграф и: 0. Багатство варто набути заради друга, але безграмотный друзів заради б а ­ гатства. 0. М атерин гнів - як весняний сніг: рясно впаде, та проворно розтане. 3. Легко беруть возьми себя обов’язки ті, кому свободно їх никак не виконати ( Нар. творчість). Варіант Б. Побудуйте і запишіть висловлювання во науковому стилі в одну із запропонованих тем. Використайте во тексті щонайменше три речення з відок­ ремленими членами. Теми висловлю вань: 0. «Червона книга» - получай охороні природи. 0. Чорнобиль­ ська трагедія. 0. Тваринний і рослинний світ України. МІКРОФОН. Продовжте твердження.

0. З вивченої теми мы найкраще засвоїв (засвоїла)... 2. Свої знання з теми ваш покорнейший слуга б оцінив (оцінила) для ... Виконайте тестові завдання Звіпте свої віяповіш з тими, шо пояано на кінні


ййокремлеиї члени ТЕСТ 1. Укажіть речення, у якому означення НЕ відокремлюється (розділові знаки пропущено): A. Долинка вишита сонцем пускає їм на очі веселі сліпучі зайчики (М. Стельмах ). Б. Незвична музика біла, безголоса живе, тремтить, біліє получи и распишись одній ноті (Є. Гуцало ). B. А він іде високий посивілий сверху схід, бери захід край огляда (А. М а­ лишко ). Г. В заволоченому хмарами небі далеко не вгледіти жодної зірки ( Н. Рибак ). 2. Укажіть ДВА речення, у яких прикладки відокремлюються ко­ мами (розділові знаки пропущено): A. Гордій Байда як колишній офіцер розумівся сверху військовій справі (Петро Панч ). Б. Козак Бобренко возьми ім’ автор этих строк Григорій єдиний син достойної вдови (Л. Костенко ). B. Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже искони стала звичайною справою (О. Гончар). Г. У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину ( Із газети ). Ґ. Я виїхав во Одесу і влаштувався получи и распишись кінофабрику як режисер (О. Довженко). 3. Укажіть речення, у якому поширена обставина відокремлюється комою (розділові знаки пропущено): A. Годі вже панам сидіти згорнувши грабки (І. Нечуй-Левицький). Б. Кілька годин вони працювали неграмотный відпочиваючи (В. Собко). B. Можна помилятися й маючи вчений ступінь ( Із газети). Г. Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять (О. Довготі’ят). 4 . Укажіть речення, у якому додаток стоїть у середині речення і з обох боків відокремлюється комами (розділові знаки пропущено): A. І замість свічки палахкотіло сонце (І. Драч). Б. Зло нічого далеко не дає крім зла вмій прощати, як прощає мати (М . Луків ). B. Величезна калюжа заросла травами ліловими дзвониками і ски­ далась для озерцо ( В. Донченко). Г. І ніхто того безвыгодный чув безвыгодный знав невыгодный бачив опріч Марка маленького (Т. Шевченко). 5. Укажіть речення, у якому є уточнююче означення: A. Під Києвом, бери березі Дніпра, хлопча стояло во мареві світанку... (Б. Лепкий ). Б. Слово інше кинула, студене, потоптала ватру ти байдуже (Д. Пав личко ). B. Я наче безвыгодный тебе люблю, а праздник просторный мир, увесь праздник світ, що там, поза тобою! (Є. Плужник ). Г. Не дивися где-то привітно, яблуневоцвітно (П . Тичина). 173


0. Установіть відповідність між реченнями та їхніми характерист ками (одне речення є зайвим): A. Речення з відокремленим 0. Я, засипаний сніжинками й зірками, означенням. йтиму манівцями неба. .. (Є. Гуцало). Б. Речення з відокремленою 0. Умирають майстри, залишаючи споприкладкою. гад, як рану (Л. Костенко). B. Речення з відокремленим 0. Дикі качки, крім базару, водяться на додатком. лугових озерах та в соответствии с очеретах... (ОсГ. Речення з відокремленою тап Вишня). обставиною. 4 . 0 Оксану, мою зорю, мою добру волю, щодень Божий умивали ( Т. Шевченко). 5. Світає, господи, світає, планета у росах, як на парчі (Л. Костенко). ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які члени речення називаються відокремленими? Яка їхня роль у мовленні? 2. За яких умов відокремлюються означення? Наведіть приклади. 3. Чим умови відокремлення прикладок подібні перед умов відокрем­ лення означень? А чим відмінні? 4. Яке значення мають відокремлені додатки? Якими словами во­ ни приєднуються? 5. За яких умов відокремлюються обставини? Наведіть приклади. 6. Коли обставини никак не відокремлюються? Наведіть приклади. 7. Порівняйте умови відокремлення обставин, виражених дієпри­ слівниковими зворотами, і означень, виражених дієприкметниковими зворотами. Наведіть приклади. 8. Які члени речення називаються уточнюючими? За допомогою яких слів вони можуть уводитися во речення? Наведіть приклади. 9. Назвіть і поясніть три терміни, які характерні к теми «Відокрем­ лені члени речення». 10. Пригадайте три крилаті вислови з відокремленими членами речення.


Л І © Л

Щ

?

С Т О Р ІН К А

ЦІКАВО ЗНАТИ!

П Р И ГО Д И З В И Ч А Й Н О Ї К А Р ТО П Л І Деякі рослини, що ростуть бери наших городах, примандрували з далеких за­ морських країв. А з ними мандрували і їхні найменування. Візьмімо, наприк­ лад, картоплю. Індіанці Південної Америки викорис­ товують цей овоч понад 04 тисяч років, а європейці вперше зіткнулися з ним у середині XVI століття. Першими по­ куштували картоплю іспанські моря­ ки. Потім вона потрапила предварительно Італії, а згодом - перед інших країн Європи. Хоча не скрізь картоплю використовували за призначенням. У XVIII столітті у Франції квітами картоплі прикрашали волосся або робили з них букети. У Ні­ меччині картоплю можна було побачи­ ти сверху клумбах накануне палацами, У се­ редині XVIII століття вона з'явилася і в Україні. Проте прийшла давно нас картопля не з індіанським, а європейським найме­ нуванням. Індіанці називали рослину «потата». Італійці найменували її посвоєму - «ІагІиТоІо». Німці запозичили назву на італійців, спочатку дещ касательно ви­ дозмінивши її: «ІаіІиїГеІ», а далі перет­ ворили нате «кагїоіїеі». В українській мові найменування зазнало фонематичних змін і получается одно слово «картопля». (За І. Вихованцем)

Ч О - / І ТАКЕ БУВАЄ! М И С ТЕЦ ТВ О ПЕРЕКЛАДУ У матері вирішив Гриць запитати (вона саме посуд складала во буфет): - От як би по-наш ому можна сказа­ ти: «На чувство равно краска товарища нет»? І жде, що матуся нате це зауважить. А мати лише усміхнулась: - Та як? Покійна бабуся твоя було кажуть: «На колір і острота товариш неграмотный всяк». (Д. Білоус) ВИМОВ СКОРОМОВКУ Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.

*** Женчик, женчик невеличкий, нате жен­ чику - черевички, і шапочка чорнень­ ка, і латочка червоненька.

*** Бук бундючивсь предварительно дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб вскуб­ нув вслед чуба медведь - если букові наука.

Л ІД Е Р И С Е Р Е Д М О В На запитання, яка мова найпоширеніша во світі, багато хто з упевненістю скаже: «Англійська». Аж ні! Виявляється, що лідером серед мов є китайська, якою балакать чи малограмотный кожен шостий мешканець Землі. Загальна кількість носіїв цієї мови - понад 0 мільярд осіб! Англійська ж займає другу позицію. Вона є рідною к 014 мільйонів людей. На третьому місці - мова гінді, якою спілкується 096 мільйонів осіб. Після трійки лідерів ідуть іспанська (425 мільйонів), російська (275 мільйонів), арабська (256 мільйонів) мови.


НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО Засохлий бутерброд Договірні сторони Побілілий Попоївши досхочу (який наївся) Який повідомляв Які потоваришували Утікач Який зупинився Який спостерігає Плакат із закликом накануне опору Дозрілі полуниці Аналізований документ Бажаний результат Яка постачається вчасно Наболіле питання Нависла загроза

Засохший бутерброд Договарюючі сторони Побілівший Наївшийся досхочу Повідомлявший Потоваришувавші Убігавший Зупинившийся Спостерігаючий Плакат, закликаючий накануне опору Дозрівші полуниці Аналізируємий документ Желаний результат Постачаєма вчасно Наболівше питання Нависша загроза

УЧІТЬСЯ РЕДАГУВАТИ РЕЧЕННЯ! 1. Особливо захоплюючі подорожі во гори. захоплюють 2. Екскурсія сподобалась усім подорожуючим. хто подорожує ( подорожнім) 3. Колись хвилюючі фразы нині втратили силу. Слова, що колись хвилювали 4. На зустріч запросили початкуючих поетів. поетів-початківців 5. Поїзд, слідуючий повз станцію, мав вісім вагонів. що проходив

розрізняйте! Рівнятися - бути подібним накануне чого-небудь; шикуватися на рівну, пряму лінію. Рівняйсь! (військова команда). Я безвыгодный рівняю­ ся впредь до тебе. Дорівнювати - бути рівним, следовать величиною відповідати чому-небудь. Два та нераздельно дорівнює трьом. Дія дорівнює протидії.


Пряма мова. Аїзлог Кожне обещание рідної мови має своє облич­ чя. Як у квітки, во нього свій неповторний аромат і відтінок барви, —а цих відтінків кожна барва має тисячі... В. Сухомлинеький

Пряма і непряма мова. Діалог Ви^нлшимеше: особливості прямої і непрямої мови як способів передачі чужого мовлення; особливості цитати як форми передачі чужого мовлення; особливості діалогу й полілогу.

Ви нлічитеся: знаходити стихи автора і пряму мову, речення з прямою мовою; замінювати пряму мову непрямою і навпаки; правильно використовувати на мовленні речення з прямою мовою, діалог, цитати; правильно вживати розділові знаки подле прямій мові, діалозі, цитаті.


ІГАІІЇ5

§ 05. РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ Про пряму мову як спосіб передачі чужого мовлення, інтонацію та розділові знаки на реченнях із прямою мовою ПРИГАДАЙТЕ! Щ что до таке пряма мова? Які розділові знаки вживаються во реченнях

із прямою мовою? Прочитайте виразно речення. Знайдіть у них пряму мову й языкоблудие ав­ тора. Накресліть відповідні схеми речень. Чи є серед цих схем нові интересах вас випадки вживання розділових знаків подле прямій мові?

0. Богдан розсміявся: «Що ж ваш покорный слуга вы дам, коль маю нераздельно пейзажни вірш, та ще й оборона дощ» ( М . Стельмах). 0. «Вставай, вставай, отнюдь не лі­ нуйся», - чую ніжний, проте невблаганний звук (С. Васильченко). 3. «Важливо неграмотный те, як малюю я, а що во тому бачать інші, - сказав Ва­ лерій. - Я ніколи никак не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зро­ зумів вчасно» (Ю. Мушкетик). II. Складіть зв ’язне висловлювання ради вживання розділових знаків у реченнях із прямою мовою.

Особливості прямоі мови

Інтонація

Пряма мова (рос. прямая речь) — це чуже мовлення, пе­ редане дослівно. Пряму мову супроводжують болтология автора, що вказують возьми те, кому вона належить. «Чого ти журишся? - вона спитала тихо. - Чи плачеш ти после ким, чи скоїлося лихо?» (Л. Глібов )

Способи передачі чужого мовлення

пряма мова

непряма мова

Слова автора завжди вимовляються з розповідною інтонацією, а інтонація прямої мови може бути роз­ повідною, питальною, спонукальною, окличною. Перед прямою мовою після слів автора має бути пауза. У сере­ дині прямої мови болтология автора вимовляються або зі зни­ женням голосу і попереджувальною паузою, або з інто­ нацією, властивою вставним словам. Після прямої мови слова автора вимовляються дещо зниженим тоном, у кінці слів автора робиться пауза.

Розділові Уживання розділових знаків у реченнях з прямою мознаки вою залежить від того, мол защищать сотрясение воздуха автора. 1. А : «П». А : «П!?» 2. «П», —а. «П!?» —а. 3. «П, - а, - п». «П, - а, - п!?» 1 0 0


«П, - а . -П»>. « П , (! ? )- а . -П ! ? » > «П, - а: —П». «П, —а: - П!?» 4. А : «П», —а. Примітка: А, а - пустозвонство автора; П, п - пряма мова

Знаки оклику, метка питання, три крапки беруться на лапки безотложно із пря­ мою мовою. Крапка і искажение виносяться вслед за лапки. І. Прочитайте виразно текст, дотрим ую чись правильної інтонації. Складіть і запишіть простий конспект тексту, попередньо визначивши його тему та мікротеми. Усно перекажіть прочитане.

У баби Груні була своя под масть лелек. Лелеку звали Бусьісо, лелечиху —Бусиха. Ранньою весною повертались вони з чужини і кружляли по-над селом. Баба Груня виходила з хати, махала їм ко­ синкою. А лелеки кружляли і однако ниж­ че й нижче спускалися по неї. Баба випросила хлопців, щоб затягли в ха­ ту колесо. І нате те коло сідали лелеки і мостили собі гніздо. Якось була холодна весна, вночі рап­ том завіяло. Вийшла супруга у двір - по коліна мокрого снігу, і быть у снігу Бусько й Бусиха, крила розпустили, вже й голови безвыгодный зведуть. «Бідні ж ви мої!» - забідкалася бабёшка Груня, взяла їх у хату, натопила піч, нагодувала, напоїла чаєм з травами. Ф. Примаченко. Видужали Бусько з Бусихою, ще біль­ Зустріч під калиною ше полюбили бабу... Кожної осені бабища проводжала буськів у дорогу. Виходила ради ворота, махала косинкою й наказувала: «Дивіться, тримайтеся гурту. Та де хмара - летіть високо, а мол блискавка з громом - летіть низько...». А одної осені неграмотный вийшла жена получи и распишись проводи. І тоді спустився Бусько на подвір’я, бачить: двері на хату прочинені. Зайшов Бусько во хату. От воно що! Лежить бабец хвора, як дим. І голосу отнюдь не витягне. «Кла-кла», - сказав Бусько, підбіг до самого бабці і дзьобом торкає. «Ох ти мій дохтор, — застогнала баба, розчулена рідним Буськом. — Це ж ти хочеш мене під здоровити... Доведеться встати й принять вас, бо ви ж безо баби безграмотный полетите». Баба, стогнучи, зіп’ ялася получай бежим і провела буськів. А лихо померла.

078


Тіряліз мо&а.Діалог І дивувались люди: весною двое лелек с утра до ночи у число кружляла висо­ ко во небі, ніде невыгодный хотіла сідати. А тоді таки сіла - бери сосні вслед селом, на тій сосні, що ближче до самого гробків, мол лежить жена зі своїми синами (За В. Близнецєм). II. Випишіть речення з прямою мовою. Укажіть пустозвонство автора, поясніть розділові знаки. Розкажіть, як характеризує героїню оповідання її мовлення. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо репліки записуються підряд (між ними немає слів автора), ведь кожна з них береться на лапки, а між ними ставиться тире. «Ма­ мо, - питаю, - в таком случае льони цвітуть?» А мати сміються: «То, - кажуть, Дніпро». - «А чого він такий синій?» - «Від неба», - кажуть ( О. Гончар).

Синтаксичний розбір речення з прямою мовою Послідовність розбору 1. Указати болтология автора й пряму мову. Скласти схему. 2. Зробити синтаксичний розбір слів автора і прямої мови як окре­ мих речень.

еП Р І. Спишіть речення з прямою мовою, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте поставлені розділові знаки. Складіть схеми речень із пря­ мою мовою.

0. Я піду посплю, а в рассуждении другій годині ночі зміню тебе мовив надвеч Митько (Я. Стельмах). 0. Ходить мій сум по части землі, по-журавлиному плаче Де ж ви, веселики, -де ж?! Чом никак не вернулись додому? (Д. Іванов). 3. Диви, дива! дивується трава. Він кам’яний, а з ним іде жива! (Л. Кос тєнко). 0. Хитнулась квітка. Бджілка сполошилась. І хтось спокійно проказав Звершилось! (І. Жилєнко). 0. Я вертівся, дід спитав Ти прийшов ловити гав? (Грицько Бойко). 0. Тут почув аз многогрешный визг брата Щось ти носом став клювати ( Грицько Бойко). 0. Я річку побачила раптом. Питаю А хто ж ти така? Я Альта, автор Альта! тонесенько плаче ріка (Л. Костенко). II. Знайдіть у реченнях фразеологізми, поясніть їх значення. III. Виконайте письмовий синтаксичний розбір двох перших речень.

Ч Й равно ПОСПІЛКУЙТЕСЯ1 . Доведіть або спростуйте тезу: «Результат великих справ многократно залежить від дрібниць» (ТітЛівій). Поставте рядом прямій мові стихи автора на усіх можливих позиціях. Утворені речення запишіть, безошибочно розставляючи розділові знаки.

Пряма мова: Ой получай морі хвиля грала, у долині осадок впала, держи калині поламала цвіт. Слова автора: Співала сумно дівчина (За П. Вороньком). Прочитайте текст, перекладіть його українською мовою і запишіть, став­ лячи розділові знаки подле прямій мові.

080

........


ТІряма мо&а.Діалог Саша насчёт т л по части ж равно л гитару да сказал Жал­ ко расставаться, да? Ясное дело, жалко. Но пусть себе останется в лоне нами ниточ­ ка, которая невыгодный оборвется никогда. Смотрите: видите созвездие* Большой МедвеСузір’я Велика Ведмедиця Ребята приёмом отьіскали во ночном небе звездньїй ковш. Мьі возьмем ее себя на память продолжал Саша. И каждьій месячишко пятнадцатого числа пусть каждьій взглянет получи и распишись поднебесье да вспомнит друзей (За В. Крапивіним).

Д И Ц Ь І?

* Созвездие —укр. сузір’я.

і

бо,

0

Чуже мовлення передається следовать д опом ого речень з прямою мовою та речень з непрямою мовою. Перші з них передаю ть чуже мовлення дослівно. У них сотрясение воздуха автора та пряма мова относительно б ’єднуються следовать зм істом та інтонаційно.

§ 06. Ц И ТА ТА Про цитату як спосіб передачі чужого мовлення та розділові знаки близ цитаті Особливості Цитати є різновидом прямої мови. цитати Цитата (рос. цитата) — це дослівний уривок із чийогонебудь висловлювання або тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення певної думки. Розділові знаки

Якщо крылатое слово стоїть присутствие словах автора і є п р моя особа м что до ю м ов что касается ю , ведь рядом цитаті ставляться розділові знаки, як у ре­ ченнях із прямою мовою. «Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, если вони несерйозні», —писав український філософ Григорій Ско­ ворода. Якщо прецедентный текст є частиною речення і зливається зі словами автора, ведь вона береться на лапки і пишеться з малої букви. Правильно говорять, що «дружба - найбіль­ ший скарб». Якщо цитация наводиться неповністю, ведь получай місці про­ пущених слів ставляться три крапки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Лапки далеко не ставляться около цитуванні віршованого тексту з дотриманням вір­ шованих рядків. При цьому болтовня автора знаходяться бери окремому рядку.

081


Не ж ди ніколи слуш ної пори Твоя мовчанка може конституция ганьбою! писав український поет Дмитро Павличко.

І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому цитати, обґрунтуйте розділов при них. Розкажіть относительно значимость цитат у тексті.

Під текстом літописів старі писарі лишали записку від себя з ви­ правданням своєї нетямучості, висловлюючи радість, що важка праця переписування закінчилася. Такі труды не раз укладалися афорис­ тично, получай зразок: «Радіє заєць, утікши із сіті, радіє віл, дооравши ни­ ву, - беспричинно само радіє і писар, дописавши книгу». Закінчується книга дуже почасту проханням помилки виправляти, а переписувача малограмотный про­ клинати. Загалом наші шнурки дивилися получи и распишись книжку з великою повагок і ставилися перед неї дуже серйозно. Іван Томашевський, единовластно із таких переписувачів, радив ще на 0680 році: «Не жалій часу держи читання, потому что його тим обернеш для добрі речі, адже хто миг витрачає получи пусте, ведь начебто з павутини крашенина робить, з піск\ замки будує і мотилі хапає во повітрі руками, відтак цыпки марає і геть викидає. Шукай пожитку во книгах, у духовному харчі —і доступишся вічного життя!» (За В. Шевчуком).

II. Поясніть, як ви розумієте пустословие Івана Томашевського насчет необхідність чи­ тання. III. Знайдіть у тексті відокремлені члени речення. Поясніть розділові знаки. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючі/ дужки. Знайдіть цитати, поясніть розділові знаки.

Повсякчас, навіть коль Україну злії человечество робили пользу кого її дітей мачу­ хою, і тоді вона залишалася дорогою вірним її синам. Ася Шевченкс (не)мало зазнав лиха вслед за неї, але любов впредь до (матері)України горіла во йогс серці (не)вгасимим вогнем, ибо «нема сверху світі України, (не)має другого Дніпра»! Царствено красива ця земной шар писав колись для неї французький письменник Бальзак. Був захоплений і російський маринист Васнецов. Я споглядав ба гато красот землі казав він-але нічого подібного (ні)де (не)знаходив і певний, що й безвыгодный міг би знайти (П. Панч). с Ш ? І. Складіть речення, ввівши на них подані цитати - вислови відомих людей

0. Учітеся, читайте, і чужого научайтесь, й свого безвыгодный цурайт (Т. Шевченко). 0. Добру науку приймай, хоч її і від простого чуєш злої ж нате догадка далеко не бери, хоч би й святий говорив (І. Франко). 0. Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, во усякому разі з усієї СИЛІ' намагатимусь ніколи ні на чому безвыгодный шкодити (Г. Сковорода). 0. Неспра ведливість, скоєна стосовно однієї особи, є загрозою для того всіх (Ш. Мон тпеск’є ).

082


II. Складіть малый усний виступ получи відповідну тему, ввівши во нього одну з поданих цитат.

ї о

Цитати використовуються як авторитетне підтвердження чи заперечен­ ня власних суджень. На письмі цитата, як і пряма мова, звичайно виділяється лапками.

§ 0 0 . Д ІА Л О Г Про особливості діалогу й полілогу та розділові знаки присутствие них ПРИГАДАЙТЕ! Щ по отношению таке діалог? Які розділові знаки вживаються на діалозі? д е І. Прочитайте виразно ради особами усміш ку Павла Глазового. Доведіть, що конферанс має діалогічну форму. Укажіть болтовня автора і репліки. Зверніть увагу на розділові знаки присутствие діалозі.

ДОПИТЛИВИЙ от равно н - Чуєш, тату, —син питає, - що таке хаме­ леон? - Відчепися, ваш покорнейший слуга далеко не знаю, - каже Филимон. - Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аук­ ціон? - Відчепися, автор никак не знаю, - лопаться через злости Филимон. Мати гневаться бери хлопця: - Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити далеко не даєш. - Не кричи, - барабанить батько. - Я люблю переговариваться з ним. Хай пита, чого безграмотный знає, а в таком случае виросте дурним. ( П. Глазовий) Особливості Пряма мова нерідко буває діалогічною. діалогу Діалог — це пряма мова, що передає розмову двох осіб. Розмова трьох і більше осіб називається полілогом. Кожне окреме висловлювання учасників діалогу (полі­ логу) називається реплікою. Репліки можуть супроводжу­ ватися словами автора. Розділові Кожна репліка діалогу звичайно починається з нового знаки рядка, накануне нею ставлять тире. Репліки на лапки отнюдь не бе­ руться. Репліки можна записувати і на продовження рядка, але тоді вони беруться во лапки.


П юїмз мо&аД'злог «Куди їдете?» - «До Києва». - «А мене підкинете?» - «Сідайте!» Якщо висловлювання супроводиться словами автора, то ставлять ті самі розділові знаки, що й быть прямій мові, але сверх лапок.

І. Прочитайте вголос текст, дотримуючись норм літературної вимови. З діть діалог, поясніть його предназначение у тексті. Обґрунтуйте розділові знаки присутствие діалозі.

ЩЕДРІСТЬ Сашкові було весело, такий настрій, коль совершенно здається смішним. Тільки десь у самій глибині свідомості, держи самому денці, причаїлося запитання. - Андрію! Що таке, по-твоєму, щедрість? Щедра людина, жадібна людина. Думав коли-небудь? - Чого це ти? - Андрій комічно підняв брови. - Хіба сам по себе безвыгодный знаєш? Підходжу перед Петренка бери перерві: «Дай, Петренко, гривню». По-людськи прошу. А він мнеться: «У мене немає». Я ж самолично бачив, як йому во буфеті з п’яти гривень здачу давали. - Як несложно всегда во тебе виходить, — сказав Сашко. — Дав гривню щедрий, безграмотный дав — жадібний. Петренко, може, і жадібний, автор этих строк безграмотный знаю. Тільки ж по правую руку малограмотный на цьому, далеко не во гривні справа. Хлопці помовчали. Розмова безграмотный виходила. - Трамвай іде! Сідаймо! —схаменувся Сашко. Андрій першим ускочив у ужас сколько і, перекриваючи гвалт трамвая, гукнув: - На обох візьму квитки. Я щедрий. - Несерйозний ти, - раптом розсердився товариш. —Несерйозний... (За Ш. Зільверштайном). II. Знайдіть у тексті звертання, дієприслівниковий зворот.

вставні слова,

однорідні

присудки,

III. Наведіть із тексту приклади таких речень: розповідні, питальні, спону­ кальні, окличні, неокличні. МІКРОФОН. Яку людину можна назвати щедрою? Наведіть, якщо можете, приклади своїх щедрих вчинків чи вчинків ваших рідних, друзів, знайомих. І. Запишіть молитва у формі діалогу, розставляючи пропущені розділові знаки.

Ти звідки такий вскіпався підхопивши мене під боки запитав парубок. Он звідти невиразно промовив ваш покорный слуга Пустіть мене дядьку на храм мельпомены Чого за­ хотів Я тебе пущу, але так, щоб знав, мол раки зимують Я вже знаю, де вони зимують жалісно заскімлив я, ибо неграмотный присест оборона це чув од дорослих А куди Мака телят ганяє теж знаєш сейчас з цікавістю покосував сверху ме-


Теж знаю А почому фунт лиха Це объединение якому ярмарку посмілішав я Моя відповідь сподобалася любителю приказок, він засміявся і ще запитав А чого ж ти невыгодный знаєш Не знаю, що таке театри Пустіть мене побачити (М. Стельмах). II. Знайдіть фразеологічні звороти. Поясніть, що вони означають. д е І. Пригадайте декілька фразеологізмів зі словами рука, нога, вухо, око, ніс. Поясніть значення цих фразеологізмів. За потреби скористайтеся фразео­ логічним словником. II. Складіть діалог ради поданою схемою, ввівши предварительно нього один-два дібраних вами фразеологізми.

А: -П . - П, - а. -П ! - П! - а. *ІІІ. Уведіть складений діалог у мелкий текст. д е < Прочитайте текст. Як, получи и распишись вашу думку, потрібно принуждать дискусію? Щ в отношении во ній найважливіше? Поясніть значення вислову «боротьба дум ок».

Одного разу записали сверху диктофон суперечку двох хлопчаків. Вони не знали оборона це. Друзі сперечалися насчет можливість життя в інших планетах - те­ ма дуже захоплююча. Обидва демонстрували ерудицію і начитаність. Але если їм дали прослухати запис, обидва жахнулися. - Це отнюдь не я! - сказав одинокий з них. - Невже автор приближенно кричав? - запитав другий. У суперечці безграмотный вистачало головного: пошуків істини. Кожен кричав своє, малограмотный слухаючи співбесідника. Кожен намагався заволодіти розмовою, як своєю вотчиною, і витіснити з неї іншого. Та найцікавіше: если на­ решті вони визначили наука суперечки, виявилося, що його немає! Виявилося, що обидва одностайні, згодні во основних положеннях. Як много раз ми галасуємо, отнюдь не домовившись для вещь суперечки. І як наслідок здебільшого - струс повітря, зайве випробування для нервової системи і згаяний час... А головне, замість боротьби думок боротьба самолюбства. Не «де істина?», а «чия візьме!» (За Л. Кова­ льовою). ^11. Складіть і розіграйте діалог дискусійного характеру (8 -1 0 реплік), що міг би відбутися між восьмикласниками (восьмикласницями) бери одну з поданих тем.

0. Чи повинні уроки фізкультури бути обов’ язковими ради учнів? 2. Чи потрібні у восьмому класі уроки етики? 3. Чи повинні учні прибирати шкільне подвір’ я? І. Прочитайте текст. Перекажіть його усно українською мовою, викорис­ товуючи діалог.


^

086

р

................................................ ДВА ОГНЯ

Зажглись держи одном дворе двум огня да стали средь из себя разговаривать. - Ох, брат, да погуляю ваш покорный слуга получи зтой неделе, —говорит единолично огонь. - Весь дом пожгу да мешок пожгу, шиш никак не оставлю. - Чего зто тьі надумал своих хозяев обижать? —удивляется второй. - Того равным образом надумал, ась? они самочки меня обижают. Плохо ми у них живется. Они вроде ватержакет затапливают, круглым счетом всенепременно поругаются, вечерние огни зажигают - вторично бранятся. А моя персона такого неграмотный люблю. Я люблю, чтобьі во доме бьіли міф равным образом покой. Да равно начальница о ми безвыгодный заботится: заметает меня грязньїм веником, отроду «спасибо» неграмотный скажет, на печь не спрячет, прежде утра невыгодный укроет. - Ну гуляй, если задумал. Только во что: держи вашем дворе наше ко­ лесо лежит, приблизительно медянка тьі его невыгодный трогай! А так мои-то хозяева хорошие - и зажгут меня вместе с молитвой, равно погасят от добрьім словом. Вот прошла неделя, да случился во деревне пожар. Сгорел единовластно дом, со по всем статьям добром. Только на томик дворе нашли за пожара соседское деревянное безопаска - лежало оно цельїм-целехоньким (Легенда ). Обижать - ображати; тишина - спокій; заббтиться ~ піклуватися.

II. Зіставте вимову і правопис виділених слів во українській і російській мовах. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А. Складіть і запишіть діало г (8 -1 0 реплік), який починався б такими словами: «Я хотів би (не хотів би) потрапити на місто, д е живуть лиш е діти ». Ви­ користайте речення із звертаннями та вставними словами. Варіант Б. Складіть і запишіть діа ло г (8 -1 0 реплік), який починався б такими словами: «Я невыгодный згоден, що всі говорять, ніби...». Використайте речення зі вставними словами та однорідними членами речення.

Пряма мова може оформлю ватися у вигляді діалогу, який подсоединяться за допомогою слів автора або кроме них. Д іа балка постоянно використовується в літературі, кіно, театрі.

§ 0 0 . РЕЧЕН Н Я З Н ЕП РЯМ О Ю МОВОЮ . З А М ІН А П РЯ М ОЇ МОВИ Н ЕП РЯМ О Ю Про непряму мову як спосіб передачі чужого мовлення та особливості заміни прямої мови непрямою і навпаки ^Порівняйте речення во обох колонках. На основі спостереження з ’ясуйте особливості заміни прямої мови непрямою.


Пряма мова. 1. «Васильку, го-ов! А йди сюди!» гукнув з подвір’ моя особа батько (М. Ко­ цюбинський). 2. «Я цієї пісні раніше малограмотный чув, — сказав студентові Тарас. - Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко)

Непряма мова 1. Батько гукнув з подвір’ я, щоб Василько йшов предварительно нього. 2. Тарасий сказав студентові, що цієї пісні він раніше малограмотный чув, і за­ питав, чи пирушка її всю знає.

Особливості

Чуже мовлення може бути передане отнюдь не дослівно, а лише зі збереженням його змісту. У такому разі використову­ ють речення з непрямою мовою. Непряма мова — чуже мовлення, що передається не дослівно, а лише із збереженням основного змісту. Відомий французький письменник Вольтер стверджував, що чудово бути скромним та безвыгодный слід бути байдужим.

Структура

Речення з непрямою мовою ради будовою є складним ре­ ченням, частини якого з’єднуються следовать допомогою спо­ лучників чи сполучних слів.

Інтонація У реченнях з непрямою мовою болтология автора вимовля­ ються підвищеним тоном; далі робиться пауза, після якої непряма мова вимовляється спочатку високим, а потім зниженим тоном. СПОСОБИ ЗЛМТНІ! ПРЯМОЇ МОВИ ЇШ1РЯМОЮ Г

0.

'

,

.

Тип речення

.

Приклади Речення з прямою мовою

Речення з непрямою мовою

Розповідне (для замі­ Учителька сказала: «Ме­ Учителька сказала, що її

ни використовуються невыгодный звуть Світлана Стані- звуть Світлана Станіславівна. сполучники що, ніби, славівна». щоб) Спонукальне (для за­ «Принеси, прости-прощай ласка, Мати попросила Сергія,

міни використовуєть­ квіти», - попросила ма­ щоб він приніс квіти. ти Сергія. ся сполучник щоб) Питальне (для замі­ «Ти прийдеш давно мене?» -

ни використовуються запитав аз многогрешный Тараса. займенники і прислів­ ники хто, що, який, «Хто написав статтю?» як, де, коль та ін. або запитав учитель. частка чи)

Я запитав Тараса, чи він прийде по мене. Учитель запитав, хто на­ писав статтю.

087


ТЬямз мо&а. Діалог ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

При заміні прямої мови непрямою змінюються форми дієслів, а також особових та присвійних займенників. Пропускаються звертання, вигуки, іноді вставні стихи та частки. Слова автора стають головним реченням, а пряма мова - залежним.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Замініть усно пряму мову непрямою.

0. Дочка сказала матері: «Я буду вчитися якнайкраще». 0. «Хлопці, допоможіть мені перекинуться помощью дорогу», —попросила бабуся. 0. «Доброго дня, дідусю!» - промовив Сашко. Спишіть речення, замінюючи пряму мову непрямою.

0. «Людина никак не вічна в цій землі! - каже І. Цюпа. —А діла, які вон залишає до собі, — от корінь життя людського...». 0. «Ті школярі, писав В. О. Сухомлинський, - які, крім підручника, нічого отнюдь не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями». 0. «Колись, дуже давно, розповідав нам дід, — Григорій був найдужчим парубком нате всю гу­ бернію... » (О. Довженко). 0. «Ну прощайтеся, діти. Бо вже миг йти до­ дому», - сказала мати (О. Квітневий). 0. «Чи вдали ще накануне міста?» поцікавився чоловік (/. Цюпа). 0. «Чудовий Дніпро!» - скаже всякий, хто гляне (С. Олійник). 0. «Що ж если далі зо мною? - думав Микола. Невже ж колись і Нимидора почує относительно мою гибель возьми чужині?» (І. Нечуй Левицький). 0. «День буде, як золото», —дивиться получай зорі дідусь і йде зі мной вплоть до воріт (М. Стельмах). Спишіть, виправляючи допущ ені помилки возле заміні прямої мови не­ прямою.

0. Бабуся попросила онука налити собі молока. 0. Євген Гуцало пис пам’ять наша —глибокий чарівний колодязь... 0. Мені казала мати, що роби имущество і чисту совість далеко не віддай ради шмати. 0. Учитель попросив учнів принести собі книжки. 0. Дідусь сказав онучці, возьми заступ і йди для пустир викопувати яблуньку. 0. Поранений запитав зустрічних, а круг далеко? 7. Михайло Стельмах писав, що мы люблю тебе, незрадлива мудрість книг. * Непряму мову можна перетворити сверху пряму, а пряму - получай непряму. О с­ таннє трапляється частіше. При такій заміні на тексті відбуваються певні зміни, тому венчание стежити, щоб ці зміни малограмотный спотворю иди ко черту змісту ви­ словлю ваного.

§ 0 0 . У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я ВИВЧЕНОГО З ТЕМ И «П Р Я М А І Н Е П Р Я М А М О В А . Д ІА Л О Г» ^ З ^ С ко л а д іт ь і розіграйте діалог (8 -1 0 реплік), можливий во описаній ситуа­ ції. Доберіть аргументи сверху захист своєї позиції, спростуйте помилкові вислов­ лювання співрозмовника.

088


Ситуація. Директор школи звернувся до самого учнів з проханням допомог­ ти (за бажанням) підготувати актовий палата к проведення загальношкільного свята. Ваш однокласник (однокласниця) радить вас краще піти пограти на комп’ютерні ігри, бо, следовать його (її) словами, працювати буде кому й вне вас. Ви ж вважаєте інакше. МІКРОФОН. Продовжте твердження.

0. З вивченої теми «Пряма і непряма мова. Діалог» ваш покорнейший слуга найкраще засвоїв (засвоїла), що... 2. Свої знання з теми автор б оцінив (оцінила) фиг . ( « Е Р Виконайте тестові завдання. Правильність виконання звірте з відповідями, уміщеними наприкінці підручника.

ТЕСТ 1. Укажіть схему, яка відповідає поданому реченню з прямою мовою: І щоразу, виймаючи хлібину з печі, бабуня шепотіли: «Який наш хліб, таке й наше життя» (Б. Харчук). A . «П», - а. Б. А : « П ». B. «П, - а, - п». Г. А : «П », - а. 2. Укажіть речення, у якому фразы автора останавливаться у середині прямої мови: A. Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив (В. Симоненко). Б. Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє: «Боже, поможи» (В. Винниченко). B. «Так-так-так», - притирається накануне моєї айда стара, з перебитим крилом болтанка (М. Стельмах). Г. «Ось ходімо подивимось бери сліди літа, —так само таємниче гово­ рить мати. - Сьогодні воно торкнулось руками предварительно ягід, і вони почеши паленіти» (М. Стельмах). 3. Укажіть речення, у якому допущено пунктуаційну помилку при прямій мові. A. Невимовно зрадівши, дядько Сидір бадьоро вигукнув: «О, нарешті знайшов! Тут і копатимемо криницю...» (В. Скуратівський). Б. «Я знаю тільки те, що нічого никак не знаю», — любив повторювати Сократ {Із журналу). B. «Дуб здавна користується у людей великою шаною - згадував Береговець - з-поміж усіх наших дерев - наймогутніший пагін землі» (І. Цюпа). Г. «А вал уже, хвалити Бога, й держи світ благословиться!» - чую голос матері (С. Васильченко). 4. Укажіть речення з непрямою мовою:


A. Ти знаєш, що ти - людина? Ти знаєш ради це чи ні? Усмішка твоя єдина, терзание твоя - єдина, очі твої - одні (В. Симоненко). Б. Японський письменник Акутагава Рюноске сказав: «Щоб зробити життя щасливим, исповедь любити повсякденні дрібниці» (Із журналу). B. Римський філософ Синека говорив, що найщасливіший той, хто не думає оборона щастя (Із журналу). Г. Заревли корови до дворах, закричали гуси бери плавах, протягли своє «ку-ку-рі-ку» горлаті півні (Панас Мирний). 5. Укажіть правильне визначення поняття «цитата». A . Дослівний уривок із тексту, вслед за допомогою якого підтверджується чи пояснюється певна думка. Б. Чуже мовлення, передане никак не дослівно, а лише зі збереженням ос­ новного змісту. B. Окреме висловлювання учасників діалогу. Г. Уривок із тексту, переданий малограмотный дослівно, а лише зі збереженням основного змісту. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які є способи передачі чужого мовлення? 2. Чим пряма мова відрізняється від непрямої? Наведіть приклади. 3. Розкажіть насчет особливості інтонування речень з прямою мовою. 4. Які розділові знаки ставляться во реченнях з прямою мовою? 5. Що таке цитата? Які розділові знаки ставляться возле цитуванні? 6. Розкажіть относительно розділові знаки рядом діалозі. Що таке репліка? 7. Складіть і запишіть двойка речення з прямою мовою, а потім замі­ ніть їх непрямою.


НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО Книжкова шафа Підлогу вимито Склянка молока Кришталева ваза Килимові доріжки Гарні шпалери Протягом двох тижнів Іншим разом Вимикач Вимкнути світло Докласти зусилля Стежити ради чимось Відчиняти двері

Книжковий шкаф Поли вимито Стакан молока Хрустальна ваза Коврові доріжки Гарні обої Протягом двох неділь Другим разом Виключатель Виключити світло Прикласти зусилля Слідкувати после чимось Відкривати двері

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Лікувати —застосовувати ліки та інші засоби для того припинення болю, захворювання (лікувати хворого, лікувати травами). Лічити —називати числа на послідовному порядку, руководить підрахунки, рахувати (лічити дні, лічити вголос). Людний - багатолюдний (людна площа, людні збори). Людяний — доброзичливий, чуйний впредь до інших (людяний вчинок, стати людяним). Музикальний — обдарований здатністю хитроумно сприймати музику, виконувати музичні твори; мелодійний (музикальна дитина, музи­ кальний вірш ). Музичний - який стосується музики як виду мистецтва ( музичний кіоск, музичний фільм ). Потребувати - мати на чомусь потребу. (Слова потребувати во укра­ їнській мові немає). (Природа потребує захисту). Вимагати - настирливо просити що-небудь у когось; ставити перед ким-небудь якусь вимогу. (Учитель вимагає тиші). ПОМІРКУЙТЕ!

Чи оборона одне й те саме ідеться во поданих реченнях? 1. Учень невыгодный вимагав допомоги. 0. Учень малограмотный потребував допомоги.

0 0 0


І

-Повторення 6> ко ін ц і року е Е Р І. Прочитайте телекс пісні В олодим ира Івасюка. Опиш іть картину, яка ви­ никла у вашій уяві. Простежте, як почергова зміна розповідних і спонукальних речень надає тексту динамізму й емоційності. Знайдіть означення, які допо­ магають автору передати красу природи.

ВОДОГРАЙ Тече вода, тече бистра, а куди — безграмотный знає, Поміж гори во світ уместительный тече, безвыгодный вертає. Ми зайдемо на чисту воду біля водограю І попросим його щиро - драка він нам заграє... Приспів: Ой водо-водограй, гомон про нас, грай. Танок свій жвавий ти никак не зупиняй. За красну пісню сверху всі голоси Що хочеш, водограю, попроси. Струни дає тобі кожна весна, Дзвінкість дарує їм осінь ясна. А ми заграєм сверху струнах твоїх Хай розіллють вони радісний сміх. Подивись, як сіру скелю б’є содовая іскриста, Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто. Краще ваш покорнейший слуга зберу джерела, зроблю з них цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, вони красноречиво грали. (В. Івасюк )

Й . Бокшай. Річка на Карпатах

II. Випишіть 0 -6 словосполучень, позначивши на них головне і залежне слово. Підкресліть закінчення залежних слів і прийменники (якщо є). Поясніть, як пов’язані пустозвонство во словосполученнях.

«5557 Складіть зв’язну розповідь бери тему «П р об сте речення» з використанням відомостей, одержаних для уроках у 0 -м у класі. Можна використати карта у формі запитань. Наводьте приклади д ля підтвердження висловлених теоре­ тичних положень.

009


б Е Р І. Прослухайте текст. Визначте вкус мовлення, тему й основну думку. II. Поділіть подтекстовка бери абзаци. Обґрунтуйте поділ. Визначте мікротему й тематичне речення кожного абзацу. Дайте заголовки абзацам. Запишіть заголовки у вигляді плану.

ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ Становлення науки на Україні на середині X IX століття відбувалося багатопланово проте найшвидше розвивалися саме гуманітарні дис­ ципліни. Разом з історією та фольклористикою провідне місце зайняло українське мовознавство. Найавторитетнішим його представником був Олександр Потебня лінгвіст і філософ. У своїй галузі знань він був справжнім новатором. На­ родився Олександр Потебня возьми Полтавщині. Закінчивши історико-філологічний факультет Олександр Потебня Харківського університету працював на одній із гімназій міста Харкова, але потім усе ж повернувся до самого університету для наукової праці. Основні дослідницькі зацікавлення молодого вче­ ного були зосереджені во галузі слов’янознавства і викликали великий громадський інтерес. Досконало володіючи багатьма сучасними й давніми європейськими мовами Олександр Потебня почав віршований переклад українською мовою «Одіссеї» Гомера. Крім того мовознавець багато працював по-над редагуванням і публікацією творів українських класиків. Створивши низку ґрунтовних наукових праць український учений посів чільне місце во історії світового мовознавства (За / /. Семакою). III. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Спишіть текст, виділяючи абзаци та розставляючи пропущені розділові знаки. Обміняйтеся зошитами й звірте правильність на­ писання. Обґрунтуйте вивчені пунктограми й орфограми. IV. Підкресліть відокремлені члени речення. Поясніть їхню амплуа у тексті. V Поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть і запишіть предварительно них си ­ ноніми, скориставш ись вслед потреби відповідним словником. І. Запишіть номери: а) односкладних речень; б) неповних речень; в) речень зі складеним присудком; г) речень зі складеним підметом; ґ) спонукальних речень; д) двоскладних непоширених речень; е) складних речень. II. Визначте види односкладних речень.

0. Свічки мерехтіли гарячими пальцями (О. Лященко). 0. В про­ світку дерев - віддзеркалення міста (О. Делеменчук). 0. На небі зоріло (К. Гриневичева). 0. Жита мовчать (С. Осика). 0. На землю спустилась Божа умирать никак не надо (О. Довгоп’ят). 0. Над Білою Церквою шатание багряна (Л. Костенко). 0. Хай помріють тихенько на квіту журавлині літа (О. Го­ ловко). 0. В променях сонця ранкових ця пісня к тебе спутник (С. Фоменко). 9. Вже ніч возьми небі вишила узори (/. Гнатюк). 00. Зустріч з величчю ро­


аплодировать нас скромнішими (Г. Тютюнник). 01. Промені як вії сонячних очей! (77. Тичина). 02. Тим порой для дзвіниці вдарили на усі дзвони (І. НечуйЛевицький). 03. На подвір’ї було безлюдно і вполголоса (В. Винниченко). 04. Дів­ чата перестали танцювати (І. Нечуй-Левицький). 05. У чечетка проводжа­ ла з тугою на очах (А. Луговський). 06. Майстрами малограмотный народжуються (Нар. творчість). 07. Хто мовчить, пирушка безграмотный возражать (Нар. творчість). Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкри­ ваючи дужки. Підкресліть однорідні члени речення. О бґрунтуйте розділові знаки. Поясніть, як пов’язані однорідні члени. II. Виразно прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації.

0. Люди ведь здивовано так насупленно подивлялись получи стражників для ч жого чоловіка одиночный возьми одного (В. Винниченко). 0. При бер(е, и)зі тихім вода пробігала у діток насчет літо купальне питала (П. Мовчан). 0. Вівса пш(е, и)ниці ячмені до сей времени се зі(лл, л)ялось на одну могутню хвилю (М. Ко­ цюбинський). 0. Я злякано поглянув возьми матір та невыгодный побачив гніву возьми її обличчі (М. Стельмах). 0 . 0 хороше і фантастично і радісно стає мені малому в цім світі (М. Стельмах). 0. Рідна мова невыгодный чечетка невыгодный дом а народу мого душа (В. Гончаренко). 0. То со(нн, н)ий неясный вертає вже (до)дому гнуз­ дечки срібні випустив із рук (П. Мовчан).

І. Прочитайте виразно вірш. Доведіть, що це текст, назвавши його ос ознаки. Поясніть значення та походження фразеологізму морочити голову. Доберіть давно нього синоніми.

МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ Не буду зайвого торочить, щоб малограмотный сказали: чув десь дзвін... Є вираз: голову морочить. Але звідкіль сходствовать він? На це знавець лінгвіст-історик відкаже (сумніву нема): «Морочить - це від трепотня морок, а наваждение - це туман, пітьма». Тоді й синоніми нам стануть ясніші - що вже бредить такі слова, як затуманить, як спантеличить, одурить. Отож коль підкреслить хочуть, що провожать хтось когось после ніс «От, - кажуть, - голову морочить, ошукує, як чистый біс!» (Д. Білоус )


II. Знайдіть у тексті вставлені конструкції та прикладку. Поясніть, чим вони вира­ жені, їхню предназначение у тексті та особливості виділення держи письмі та на усному мовленні. Чи є вставними виділені слова? Доведіть свою думку. Поясніть вживання тире і двокрапки на реченні другого стовпчика. й Е Р І. Перекладіть і запишіть формулировка українською мовою, розставляючи роз­ ділові знаки.

Липа древнейшая сопутница города идеал декоративное растение. Цельїе города вьіросли лещадь липами не без; названньїми на ее гордость именами Липецк Либава Лейпциг. Об микрочастица дереве беда сколько преданий сказок легенд. Липа древнейший позтический представление славян знак решетка равно покоя. Липа целая лесная аптека. Народная умственность сумела смозговать многочисленньїе лечебньїе тайньі зтого дерева. Зто хранилище различньїх витаминов система через многих болезней (За В. Сущеном). Спутница —укр. супутниця; на ее почет —укр. бери її честь; история - укр. переказ; чуланчик - укр. скарбниця. (її. Доберіть 0 -4 запитання следовать змістом прочитаного. Уведіть ці запитання в діалог (8 -1 0 реплік). І. Прочитайте мовчки текст. Визначте його тему й основну думку. Поясніть, чи сприяють виділені сполучення слів образному сприйняттю прочитаного. Як саме? II. Визначте, які речення после будовою, складом граматичної основи, метою ви­ словлювання та інтонацією використовує автор. Наведіть приклади відповідних речень. Чи є у тексті ускладнені речення?

ТЯЖКО ЗІТХАЛИ ЯБЛУНІ На околиці містечка височить сос­ новий паркан, сверх нього зміїться колючий дріт. По дроту гримучих бляшанок поначіплювано. Сяде го­ робчик, гойднеться - і закалатає з обох боків. Скрикне сполохана пташ­ ка і грудкою шугне помощью вулицю на сусідські черешні. За парканом ув’язнені молоді яб­ луні. їм журно, тісно, парко. їм важко тримати дорідні плоди. Скаржаться вітерцям, а ті далеко не на силі виважити пар^ Гайдамака Сад кани, зірвати колючий дріт. Зневіривпійсь у собі, вони шастають по-над верховіттям, тікають завулками на степ. Цього року яблуні вродили вперше. Навесні, если кожна на рожеву фату одяглась, отнюдь не помічали високої огорожі, та й колючого дроту тоді 1 0 0


ТІо&тореиия ще далеко не було. Вони далеко не зважали возьми волохаті руки, що тяглися прежде рожевих віт, ибо ті шуршики тільки полохали бджіл. Яблуні пили промені, хмеліли від них і чекали бджолиних лапок, які лоскотали їх впредь до солодкої знемоги. - Дз-з-з... дзж-ж-ж -ж... - бриніли струни по-над весільними вінками. Потім здіймалася рожева заметіль, хурделила поміж гіллям. Весе­ ло мерехтіла земля. Коли всюди повисли пругкі зелепухи, яблуні знову побачили воло­ хаті руки. Здавалося, вони мали безліч кігтястих чіпких пальців, які зміїли надо парканом колючий дріт, чіпляли вередливі бляшанки. - Нащо це? - питали одна во одної стривожені яблуні. - За що нас? - Я виглядала бери вулицю. Там така цікава дітвора... Я сказала: «Восени почастую вы яблучками». - Більше безграмотный виглядатимеш і безвыгодный почастуєш, —засичали волохаті руки. Вони боляче зігнули гілку і прив’язали мотузком предварительно стовбура. - Ой, вслед за що ж? Одщебетали солов’ї, одкували зозулі. Яблуні споважніли, почали забувати оборона цвіт, для бджолину ласку. їм хотілося свіжого вітру, ше­ лесту далеких гаїв... Але від тих забав затуляли паркани. Яблуням хотілося пташиної музики, але птахів лякали іржаві бляшанки і ко­ лючі кігті, що залишилися від чіпких пальців. Десь, вслед за високим парканом, бавилися і виспівували дітлахи. А яб­ луні сумно тримали свої важкі плоди. Було гірко. Вкривалися сиви­ ною дорожнього пилу, павутинням бабиного літа, бедственно зітхали. - Я одурила дітвору, - поскаржилася крайня. - І нащо було цвісти? - За що така наруга? На вулиці щебетали хлопчаки й дівчатка, вони ласували яблука з інших садів. Біля кам’яного будинку волохаті шуршики рихтували глибокі коші, потім тяглися впредь до обважнілих віт і сичали: - Завтра базар... базар... гроші. Яблуні тяжело зітхали і просили во долі получи и распишись зиму пекучих морозів: - Краще смерть, ніж стояти после колючим дротом... (За А. М ’ястківським). III. Випишіть 0 -4 простих речення, зробіть їх письмовий синтаксичний розбір. IV. Складіть і розіграйте діалог нате основі прочитаного тексту, використовуючи речення, різні вслед метою висловлювання. Розпочніть так: а) А мы думаю, щ о... ; б) Безумовно це так, але чому... . - Щ р і . Складіть висловлювання ради картиною «Дама з горностаєм», викорис­ товуючи подані запитання.

0. Хто компилятор картини? Як вона називається? 2. Що зображено сверху полотні? 196


0. Що можна сказати относительно зовнішність і внутрішній світ дівчини? 4. Чи можна стверджувати, що, пишучи портрет дівчини, доксограф основну увагу зосе­ реджував в її проникливому погляді й легкій усмішці? 5. Які кольори використав художник? 6. Поміркуйте, чи створює изображение вра­ ження ідеальної грації та краси. 7. Які почуття викликає у вам полотно? II. Підкресліть у реченнях вашого висловлю­ вання граматичні основи. Поясніть розділові знаки. ' Складіть діалог получай тему «Гарне мовлення» на основі поданої ситуації. Ви зустріли свого знайомого, і він запитує, яку тему з української „ _ мови ви вивчаєте. Ви відповідаєте: «Ознаки гар„ ' а 0 01' ■ ■ Дама з горностаєм ного мовлення», - а він цікавиться, яка ознака, ^ ^ на вашу думку, є основною. Про які ознаки мовлення ви будете говорити? Яких правил спілкування близ цьому крестины дотримуватися? ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Мовлення має бути правильним, точним, логічним, виразним, багатим, доречним. Щ об досягти цього, слід уникати недоліків, які псують наше мовлення. До них насамперед належать: невиправдані повтори; недореч­ не вживання слів і зворотів; одноманітність у побудові речень; смесь (змі­ шування слів, граматичних форм двох мов); неправильне наголошення слів. Як, получай вашу думку, позбутися цих недоліків?

Якщо ви бажаєте більше дізнатися для особливості вживання слів україн­ ської мови й удосконалити свої мовні уміння, зверніться вплоть до книг Б. АнтоненкаДавидовича «Якми говоримо?», Є. Чак «Чи точно ми говоримо». Допоможе вам також «Словник паронімів української мови».

еЕЕ>

І. Спишіть. Знайдіть художні засоби, зо крем а епітети, метафори, інверсію. II. Укажіть однорідні члени речення та звертання, поясніть, чим вони виражені та з якою метою вжиті во тексті. Поясніть вивчені пунктограми й орфограми.

ДО УКРАЇНИ Не присест конала ти під небом синім і кров’ю сходила во степу полиннім.


Але є золоті у тебе люди, що ними славишся на житті усюди. Та є у тебе синє Чорне море, степи, ліси, Карпати й Кримські гори, зелені береги Дніпра і Тиси, смереки, і тополі, й кипариси. То всех благ а у віках благословенна, соборна Україно суверенна! (Д . Б іл по части у от )

III. Підготуйтеся накануне виразного читання вірша (виділіть похилими рисками пау­ зи, позначте стрілками підвищення й зниження голосу, підкресліть слова, які потрібно логічно наголосити). е Ш МІКРОФОН. Чим вы найбільше запам ’ятався навчальний рік? З яким настроєм ви йдете сверху літні канікули?


Уроки роз&итку З&ЯЗИого мо&ления Урок 0. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ ПРИГАДАЙТЕ! Які основні ознаки публіцистичного стилю?

І. Прочитайте текст. Визначте, що виражає заголовок: тему чи основну думку. У якій ситуації спілкування можливе таке висловлювання (назвіть адре­ сата, мету і місце спілкування)?

ЧЕСТЬ Захищати свою честь. Що ж означає «захищати честь»? І чому крестины захищати щось, здава­ лося б, ефемерне? Проте захист честі - це захист власних поглядів, принципів, своєї життєвої позиції, свого світогляду, потому что якщо ти втра­ тив свою целомудренность — занимать место ти не мудрствуя лукаво безграмотный зумів захистити себя самого, свої життєві принципи. Зберегти честь, захистити її - це означає збе­ регти свою людську гідність, захистити її від приниження. Є ще единодержавно вислів: «Бережи почтение замолоду». Про що каже це народне прислів’я? Про те, що на юності, коль на людини совершенно ще нестійке, можна легко, непомітно втратити свою честь, чесне ім’я, гідність: единодержавно однажды сфальшу- Ц вати, вдруге збрехати, втретє пообіцяти і безвыгодный виконати... І центр сейчас ти втратив своє чесне ім’я, і йде следовать тобою бессмертие людини пустої, лег­ коважної; единодержавно следовать одним відходять від тебе люди, ибо немає нічого гіршого за ненадійного друга. Поняття честі з при случае змінювалося, у різні епохи народ надавали йому різних значень. Облишмо історію, видатних людей, візьмемо звичайнісіньку ситу­ ацію на школі зі звичайнісінькими людь­ ми і надамо речь восьмикласникові. С. Шаповал. Юні спортсмени 199


« ...У класі з’ явився новий учень —Микола Тимашко, дуже тихий, скромний. Спочатку возьми нього ніхто далеко не звертав уваги, хоть поки верхо­ вода класу Ігор неграмотный обрав його следовать об’єкт к своїх дотепів. Микола ніколи никак не ображався, самовластно сміявся з себе, если справді було смішно, і навіть поважав Ігоря следовать гострий розум, вслед за кмітливість. Навчався Микола что-то около собі: до сей времени бувало - і шістки, і дванадцятки. А Ігор був відмінник. Якось ми, восьмикласники, писали складну контрольну роботу з алгебри. Я сидів недалечко від Миколи і бачив, як він передав щось нашому “блискучому” Ігореві. Певно, списував з Ігоревої чер­ нетки... Контрольну ми написали таково погано, що мусили її переписувати. У класі була одна найвища оцінка - всі шість задач розв’ язав Ігор. А у Миколи —найнижча: у нього на зошиті було зовсім чисто. Коли руководитель зачитував оцінки, автор этих строк раптом згадав: Миколина рука подає Ігореві дрібно списані аркушики чернетки. Якщо Микола пере­ дав чернетку Ігореві, то, виходить, сделано списав задачі? Чому ж у його зошиті нічого безвыгодный написано? Дивно. Я поділився своїми думками з Танею Вороновою. Вона знизала пле­ чима: “Д у р н да ц і . А після уроків підійшла поперед мене і сказала: “Знаєш, в Ігоря конячий почерк, а Микола наче бісером сипле. Який був у чер­ нетці?” . Я пригадав, що папір був списаний дрібно-дрібно. “Виходить, це Миколина чернетка! - вигукнула Таня. - І взагалі, автор этих строк чула від бра­ та, що Микола здібний математик, що він переміг у математичному конкурсі, але никак не звернула получай це уваги” . Так ми дізналися относительно цю історію. Наступного дня зібрали огульно клас і сказали Ігореві. Я далеко не дуже вірив, що все, ради що ми здогадувалися з Танею, правда. Ігор таки списав у Миколи! Він випросив чернетку і вже по дзвінка не повернув. Подумав, що Миколі байдуже, яка если оцінка, він но не відмінник, а Ігореві, як він сам по себе висловився, обряд було захистити свою честь. На це Таня сказала: “Не честь, а надмірне честолюбство; не змішуй, пока ласка, целомудренность і бажання завжди, у всьому, будь-якими шляхами бути кращим после інших. А через Миколину гордость ми повинні захистити, если вже він лично такий тишко. Учитель має знати, хто розв’ язав задачі” . І справедливість узяла гору: найвищу оцінку одержав Микола, а Ігореві довелося попріти біля дошки, виконуючи всі шість задач конт­ рольної, які він ледь (та й так безграмотный всі!) розв’ язав. Як виявилося, Микола справді здібний математик, Ігор завжди в нього списував, та ще й глузував з нього, тішив своє честолюбство, себе­ любство і таке інше. І дуже прикро вслед за Миколу: адже він і далі, мабуть, терпітиме Ігореве кепкування. Тепер дуелі отнюдь не потрібні, але ж власний голос у людини мусить бути!» (За К. Васильєвою).


мо&леиия II. Визначте, до самого якого стилю належить прочитаний текст. Назвіть мовні засо­ би, характерні ради цього стилю. МІКРОФОН. Щ в отношении знаменовать «захищати честь»? Прочитайте ще крата шрифт вправи 044. Складіть складний схема прочита­ ного. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Скористайтеся пода­ ним планом роботи надо стислим переказом.

План роботи по-над стислим переказом 1. Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку, адресата і мету висловлення. 2. Виділіть у тексті його частини (основні та другорядні). 3. Визначте, які частини можна зняти, які - об’єднати, а які - уза­ гальнити. 4. Доберіть узагальнювальні трепотня і речення. 5. Прочитайте машинопись удруге. 6. Складіть программа переказу. 7. За планом перекажіть машинопись (усно чи письмово). І. Пригадайте ваші улюблені теле- та радіопередачі. Розкажіть, оборона що вони, хто є їхніми ведучими й учасниками. Яку передачу ви порадили б диви­ тися (слухати) своїм друзям і однокласникам? II. Назвіть, які ви знаєте теле- чи радіопередачі держи такі теми: а) туризм; б) спорт; в) світ рослин і тварин; г) охорона здоров’я; ґ) гимназия і діти; д) історія; е) м ис­ тецтво; є) образование мовлення; ж) етика. Які з цих передач систематично дивитеся (слухаєте) ви чи ваші рідні? ОрІІІ. Прослухайте единовластно із випусків теле- чи радіопередачі (на вибір). Складіть складний горизонтальная проекция тексту, який прозвучав у цій передачі. За планом стисло пере­ кажіть слова (усно).

Способи ущільнення тексту: • відкидання другорядного; • узагальнення матеріалу шляхом виділення найважливіших фактів. У р в рассуждении для 0. ДІЛОВІ ПАПЕРИ.

ПЛАН РОБОТИ ПРИГАДАЙТЕ! Які особливості офіційно-ділового стилю мовлення? Що таке ділові папери?

Офіційноділовий стиль

Офіційно-діловий жанр обслуговує сферу ділових, економічних, юридичних, виробничих, дипломатичних стосунків між людьми. 20


^&ЯЗИЄ мо&леиия

шаблонність

логічна послідовність

чіткість

використання термінів

зазначення цифрових даних

Загальні ознаки офіційноділового стилю

офіційність

відсутність емоційного забарвлення конкретність змісту

Ділові Основним видом офіційно-ділового стилю є ділові папери папери (документи). Найпоширенішими діловими паперами є заява, план роботи, оголошення, автобіографія, наказ, договір, роз писка, доручення, довідка та ін. Ділові папери одного виду мають однакову форму та скла­ даються следовать певним зразком. Прочитайте вірш. Як составитель пояснює значение ділових паперів у житті людей? Які документи згадуються у вірші?

Знай, папери на житті - далеко не химери І безвыгодный плід канцелярій нудних: Ділові необхідні папери У стосунках людей ділових. Бо спілкуються людишки й народи, А -де ж досвіду візьмеш ти, де? Різні є торговельні угоди, Міжнародні контракти й т. д. У стосунках бувають моменти: Виникає чи сумнів, чи спір, На сторожі выситься документи, Зобов’язання чи договір. В канцелярію йди діловодства, Любий друже, Михась чи Андрій, Якщо хочеш засвоїти мову У частині її діловій. (Д . Білоус) План

роботи

002

Одним із видів ділових паперів є горизонтальная проекция роботи, Плани можуть бути перспективними (на кілька років), річними, квартальними, місячними, тижневими, щоден-


язие мовлення Структура плану

ними. Вони складаються у формі таблиці, графіка, схеми, тексту. Плани допомагають людям безошибочно організувати свою роботу, щоб досягти найкращого результату. План роботи має вміщувати: назву заходу; перелік робіт; дату виконання кожного пункту плану; прізвища відповідальних осіб або виконавців; примітки (відмітки оборона виконання).

Розгляньте зразок плану підготовки предварительно свята «Реліквії моєї родини», яке можна проложить во класі. Якими пунктами ви хотіли б доповнити цей план? Чи проводились у вашому класі подібні свята? Як ви готувалися прежде них?

ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДО СВЯТА «РЕЛІКВІЇ МОЄЇ РОДИНИ» № пор. 1 2 3 4 5 6

0 8

Назва роботи '

Написання сценарію святково­ го вечора-зустрічі Запрошення батьків, учителів, представників преси тощо Організація виставки ма­ люнків, фотографій Випуск стінної газети «Моя родина» Підготовка художніх номерів і конкурсів до самого святкового вечора Випуск рукописної збірки твор­ чих робіт «Родина, родная сторонка - то вся Україна» Проведення анкетування серед учнів та їхніх батьків Оформлення класної кімнати

Дата ви­ Відповідальний конання (або виконавці)

Відмітка про ви­ конання ... .......-.....

05.10.09 Саченко Т. 04.11.09 Юхимчук Є. 05.11.09 Майборода Н. 07.11.09 Малицький В. 08.11.09 Ковальчук Г. 08.11.09 Стрілець Т.

09.11.09 Борисевич Т. 09.11.09 Вишнівський І.

Складіть следовать поданим зразком абрис підготовки накануне проведення одного із запропонованих заходів.

0. План проведення у вашій школі Тижня української мови. 0. План позакласних заходів сверху грудень. 0. План роботи шкільного гуртка на канікулах. 0. План підготовки прежде вечора-зустрічі з випускниками школи.

..............................

003


мовлення Урок 0. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ ПРИГАДАЙТЕ! Які основні ознаки художнього стилю? І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Д что до якого сти­ лю мовлення він належить? Відповідь аргументуйте. Назвіть засоби зв ’язку речень у тексті. Які думки й почуття викликав у вам текст?

Тієї весни жодна водорез никак не загнізди­ лася сверху луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. Люди і раді­ ли цьому, і сумували, ибо щось було не так, если птахи покинули місця, на яких жили віками. І виявилося, що недарем­ но, потому что бачили птахи далі, ніж люди. Весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: сонце палило бери полях пшеницю, а нате городах картоплю, і скрізь потягнуло страшенно воду, на­ че хто висмоктував її з землі. Бо дощів М. Григоренко. не було, а джерела, що таїлись глибо­ Хлопчики-риболови ко во землі, теж кудись хана - на луках, мол колись гніздилися чайки, можна було ходити на черевиках. І поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. Лише нате левадах у сажалках трималося трохи води, ибо були вони на ни­ зовині і викопані глибоко: із торф’яного споду ще просочувалася вода нагору, і чайки вивели получи и распишись острівцях дітей і кигикали радісно во небі. Проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж всего ничего малограмотный всім селом. І кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку, щоб крачка і на нього оселилась, потому что поки гніздить­ ся вона тут, доти і многословие тримається на леваді, а основа жизни —це ж саме життя. І щовесни прилітали вони получи и распишись радість людям, купалися у весняному небі по-над городами та кигикали сверху щастя усім. І гніздилися на кожного, хто того хотів і зробив що-небудь чтобы цього. А на перший число усі чайки збиралися получи Захаровій леваді, наче по­ казували людям, звідки вони уроженец пішли і хто перший зробив їм добро. Захар вітав їх, стоячи получай леваді, і показував руками, що можуть поуже ле­ тіти, куди захочуть, наче відпускав їх возьми інші левади (За Г. Кримчуком). II. Поясніть лексичне значення виділених слів. III. Прочитайте шрифт удруге. Складіть складний план. За планом докладно пе­ рекажіть стихи (письмово). Додайте накануне переказу власні роздуми насчет єдність людини і природи. IV. Проаналізуйте свій переказ вслед поданим планом.

План аналізу переказу 1. Чи розкрито на переказі тему прочитаного тексту? 2. Чи передано основну думку? 204


мовлення 3. Чи у правильній послідовності переказано текст? 4. Чи доречно поєднано типи мовлення? 5. Чи верно побудовані речення розповіді, опису? 6. Чи вдалим є самостійно складене закінчення? Чи чітко на ньому висловлені власні думки й оцінки? 7. Чи збережено род прочитаного тексту? Урок 0. ОПИС МІСЦЕВОСТІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ПРИГАДАЙТЕ! Щ в отношении таке опис? Чим опис відрізняється від розповіді та роздуму? І. Прочитайте висловлювання. Укажіть у ньому опорні стихи і сформулюйте його основну думку одним реченням.

Якби мене запитали, як починати знайомство з містом, дескать ніколи не доводилося бувати раніше, ваш покорнейший слуга відповів би: пройдіться вулицями, на­ магаючись зрозуміти, у чому його особливість, а потім дізнайтеся, де знаходиться краєзнавчий музей. Він стане вашим першим співрозмов­ ником, порадить, куди насамперед обряд сходити, що подивитися. А ви вже самі вибирайте найбільш цікаве (Г . Кублицький). II. Опишіть усно ваші враження від відвідування міста (села), -де ви колись побу­ вали вперше. З чого розпочалося ваше знайомство з цим населеним пунктом? Розгляньте малюнки ваших однолітків, возьми яких вони зобразили рідне місто (село). Усно опишіть зображене нате малюнку, який вас найбільше сподо­ бався. Чи вдалося юним художникам передати красу свого краю?

Малюю рідне місто (село)

Малюнок Яни Максимчук (м. Чернівці)

Малюнок Ганни Вахмлок (м. Харків)

Малюнок Наталки Ковальчук (Волинь) (фрагмент)

Малюнок В’ячеслава Кочергіма (м. Київ) 205


Особливості опису місцевості

0. В описах місцевості враховуються дни доби, эпоха року й особливості погоди, які зображені во творі. 2. Опис місцевості здебільшого є складовою частиною ху­ дожнього твору, накануне якого подключаться з певною метою (для уточнення, интересах характеристики події, в целях увиразнення оповіді тощо). 3. В описах місцевості во художньому стилі є лексика, за допомогою якої сочинитель виражає своє ставлення перед зобра­ жуваного.

І. Прочитайте тексти. Доведіть, що це описи на художньому стилі. Що описується во кожному з них? На яких деталях автори зосереджують основну увагу? Визначте композиційні особливості описів.

0. Село Соколівка - невелике, дві сотні дворів - засноване кимось під самим лісом. Колись, розказують, це був невеличкий хутірець. Пам’ята­ ють старі люди, що ліс тоді обступав з усіх боків, вночі завивали вовки, голосили сови. Тільки ж хто перший зліпив здесь свою халупку, хто вико­ пав криницю і посадив першу тополю по-над нею —ніхто цього вже неграмотный знає. Нічим особливо Соколівка малограмотный відрізняється від інших сіл нашого краю. Хіба лише тим, що соромливо ховається вслед ліс від невеликої станції Три Дуби. Тут круглым счетом само, як у всіх селах, сверху світанку буває затишно, аж чути, як перешіптуються семядоля з листком в деревах (А. Звірин). 2. На початку XVIII століття Полтава була тиха та затишна, як і ко­ лись ради гетьмана Богдана Хмельницького: квітуча, весь у вишняках і веселих гайках. Місто суто степове, получи и распишись одшибі, ближче прежде старого, як світ, Муравського шляху та й поблизости від принадної столиці козацько­ го народу - Києва. Розбудована получай мальовничій рівнині, вона поволі ширилася для схід сонця та возьми південь предварительно своїх чепурних сіл і хуторів. Як і столиця, мала вона Поділ, відкіль можна було швидко дістатися до славного Здвиженського монастиря. За тих далеких часів уся Полтава купчилася для широкому майдані, де стояла Успенська церква, следовать нею — магістрат та ще хати під гонтом*. Поруч стояли ще хати панів бунчукових та осавулів, та ще кам’ яниця славного гетьмана Івана Мазепи. Проте полтавчани найбільше пишалися «Панянкою». Була ведь велика вулиця, краще б сказати - веселий гайок, що межував з торгом, здесь стояли, як під шнур, старшинські хати під гонтом та очеретом (М. Лазорський). * Гонт —тонко витесані дерев’ яні дощечки, якими настилають дах. 3. Місто Казонде, розташоване вслед триста миль від гирла Кванзи, було одним із головних невільничих ринків Анголи. Торгівля людьми про­ вадилася сверху «чітоці» —майдані во центрі міста. Тут «товар» виставлявся на продаж. Звідси каравани вирушали до самого Великих Озер.


З&’язие мовлення Казонде, як і всі великі міста Центральної Африки, ділилося получи дві частини. У торговій частині жили португальські, арабські й тубільні купці; тута а вони збудували бараки пользу кого невільників. У другій частині містилася «резиденція» тубільного володаря... На головній вулиці торгового кварталу стояли одноповерхові буди­ ночки з пласкими дахами. У квадратних, огороджених глиняними стінами двориках тримали худобу. Вулиця виходила получи «чітоку», ото­ чену невільничими бараками. Над будинками височіли пишні крони велетенських смоковиць. Уздовж вулиць росли віялові пальми, схожі на мітли. Неподалік текла річка Луї. Це ще никак не досліджена річка, яка є, мабуть, однією з численних подвод великої ріки Кванго, що впадає во Конго (Жуль Берн). II. Випишіть з одного з текстів (на вибір) словосполучення з означеннями й обставинами місця. З ’ясуйте їхню цена на описі. За виписаними словосполу­ ченнями усно перекажіть прочитане. Уявіть, що ви прогулюєтеся вулицями одного з міст (сіл) України. Опи­ шіть усно свою прогулянку на теперішньому часі (куди йдете, що бачите, ваші враження тощо). І. Прочитайте текст. Визначте, які типи мовлення поєднано на ньому. Знай­ діть опис хутора. На яких деталях опису компилятор зосереджує особливу увагу? Які художні засоби, вжиті автором у тексті, надають опису поетичності? Схарак­ теризуйте ставлення автора прежде зображеного.

ХУТІР НАДІЯ Степове безмежжя тече буйною зе­ ленавістю хлібів, мерехтить нагрітим від сонця повітрям... Степовий океан манить і кличе. Хоч би показалась якась щогла серед зеленаво-голубих хвиль звичайна тополя чи явір! Півдня ідемо, і тільки пшениці та ще соняшники, які ледь-ледь розплющують свої золоті Хутір Надія очі крізь волохаті вії. І раптом держи обрії випливає оазис. Що це - мга чи примарна ви­ димість дерев, що ген-ген синіють держи видноколі? Наближаємося, але курево неграмотный відпливає, а виступає ще зриміше, вже видать могутні крислаті дуби, кучеряві липи, кронисті яблуні і навіть одну білокору березу, що вибігла, ніби дівчина во білому, з гап­ тованими зеленим шовком рушниками. Так с який він, хутір Надія, закладений давно-давно во степу люди­ ною дивної і суворої долі, ратаєм* і драматургом - Іваном Карповичем Тобілевичем (Карпенком-Карим). 207


08»язие мо&леиия У тіняві дерев дрімає стара батьківська хата, на ній народилися синисоколи, корифеї** українського театру: Іван, Панас і Микола, що стали відомими бери увесь світ, - Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський. Дивне почуття огортає, коль ви ходите алеями цього парку, насадже­ ного людиною одержимою, если зблисне на пороге вами безграничный став, викопаний письменником звичайною лопатою. Він знав отнюдь не тільки перо, а й нелегку працю грабаря***. Серед широкого подвір’ ваш покорнейший слуга звелися могутні кронисті дуби, мов могут­ ня козацька сторожа на степу. Ось дуби Івана, Миколи, Панаса, Марка, Марії... їх посадили багато літ тому славнозвісні актори під период пере­ бування получи и распишись хуторі: Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька. Нині дуби сягають получи и распишись півсотні метрів у небеса, хорошо розкинули гілля і ростуть, незважаючи получи південні вітри й спеку. Коли проникнуть алеєю трохи далі, можна побачити ще кілька дубів, які звуться «Чумаки». їх саджали соединенными усилиями почесні гості хутора, віддаючи шану українським чумакам, які їхали вследствие ці степи после сотні верств у Крим за сіль. Як добре, що мудрі корифеї українського театру здогадалися лиши­ ти в соответствии с собі таку нетлінну пам’ять. Цим дубам рости вічно, і после трис­ та, п’ятсот літ шуміти їм під оцим небом, серед сонячного степового океану. Неподалік від старої батьківської хати звівся громадный світлий буди­ нок. Це меморіальний музей. У просторих залах зібрані особисті речі братів Тобілевичів, цікаві документи, експонати, які розповідають про історію українського театру. Шумлять бери вітрах гіллясті крони дубів. Дрімає во затінку старо­ винна проста українська хата, во якій були написані великі твори «Хазяїн», «Сто тисяч», «Мартин Боруля». Дзюркотить з-під коріння джерельна вода. Припадімо ж і ми перед чистої води, нап’ємося з цієї цілющої криниці (За І. Цюпою). * Ратай —плугатар, орач. ** Корифей —провідний, видатний діяч науки, мистецтва тощо. *** Грабар —робітник бери земляних роботах; землекоп.

^ 0 0 . Прочитайте экспликация удруге. Складіть складний план. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). За потреби скористайтеся орієнтовним планом, поданим нижче.

Орієнтовний схема тексту I. Степовий океан. II. На хуторі. 1. Оазис серед степу. 2. Людина дивної і суворої долі. 2. Батьківська хата. 3. Алеї парку. 208


З&’язие мо&леиия 4. Могутні дуби. 5. «Чумаки». 6. Меморіальний музей. ІП. Припадімо вплоть до чистої води. Урок 0. ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ І. Виразно прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, фигура і стиль мовлення.

КАК БЬІЛ ОСНОВАН ХАРЬКОВ В бассейне Северского Донца сугубо интересньїм да самьім известньім памятником зпохи Киевской Руси является древнерусский город Донец (Донецкое городище). Сейчас зто шахрестан одного с районов Харькова, через которого рукой оброк прежде Городьішского оврага, во районе которого находятся остатки Донецкого городища. Донецкое городище занимает ограниченный треугольньїй мьіс для вьісоком правом берегу реки Удьі. Мис отделен через основного массива правого берега большим рвом равным образом валом. Городище отождествляется от летописньїм густо Донцом. Первое упоминание по части Донце находим во Ипатьевской летописи подина 0185 годом в маза от рассказом что до неудачном походе новгород-северского князя Игоря Святославовича получай половцев. Упоминания относительно Донецком городище встречаются равно во сильнее поздних письменних источниках времен Йвана Грозного. В Х У І-Х У ІІ веках Донецкое городище бьіло кого хошь спроси почти тем а названием, которое сохранилось прежде нашего времени. Но кто в отсутствии поперед этих пор исчерпьівающего ответа на вопрос, зачем расположенньїй невыгодный в Донце остров назьхвается Дон­ цом. Как бьі с годами ни бьіло - последнее название осталось ради археологами. И бери XII Археологическом сьезде, которьій проходил во Харькове, ученьіе наглядно доказали тождество городища летописному го­ роду Донцу да куда до мельчайших подробностей рассказали об истории его создания чуть ли малограмотный не без; первьіх дней поперед разрушения татаро-монгольскими ордами. После татаро-монгольского нашествия Донец сейчас далеко не возродился. Вновь форт возникла сделано у слияния рек Харьков да Лопань лишь в 0656-1659 годах равно получила слово Харьковской. Она-то да дала начало современному городу Харькову (Із журналу). Исчерпьівающий —укр. вичерпний; углубление —укр. яруга, провалля. II. Перекладіть і запишіть стихи українською мовою. Прочитайте виразно за­ писаний перекладЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 1. Під миг перекладу перекладайте неграмотный окремі слова, а думки. Перечитуйте все речення після перекладу. 209


0&

мо&леиия 2. Добирайте з низки можливих слів (синонімів) те слово, яке є доречним в оточенні інших слів і точніше передає думку. У р в рассуждении для 0 . ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО

ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ

І. Прочитайте текст. Визначте субчик і пошиб мовлення. Знайдіть опис значте на ньому художні засоби.

НАЙВІДОМІШЕ СЕЛО В УКРАЇНІ Село Моринці, у якому 0 березня 1814 року народився Тарасий Шевчен­ ко, во минулому належало прежде Звениго­ родського повіту Київської губернії (нині - Звенигородський р-н Черкась­ кої обл.). Залишки оборонних валів княжої доби возьми околиці свідчать про давність цього поселення. За часів Село Моринці козаччини, во X V I—XVII століттях, тут, як вважають дослідники, був козацький зимівник. Село здавна відоме як шалыга чумацького та гончарного промислу. Наприкінці XVIII ст. Моринці перейшли у власність фаворита Катерини II князя Потьомкіна, а пізніше - рубрика Енгельгардта. Після переїзду з батьками во сусіднє селение Кирилівку малий Тарас часто гостював у Моринцях, мол мешкали його дід Яким та бабуся Меланка. Від них він почув багато розповідей та легенд ради минуле, зокрема про гайдамаччину. У Моринцях Актау бував і пізніше, во роки приїзду на Україну (1843, 0845, 0859). Як і во усіх великих селах Наддніпрянщини, посеред Моринців був просторий майдан, довкола якого розташовувалися крамниця, корчма, церква. Село недостаточно також волость (управу), економію, громадські комо­ ри (гамазеї). Церква Івана Богослова була зруйнована більшовицькою владою на 0939 році. Проте й нині во Моринцях, як і на минулому, щорічно 9 жовтня - велике храмове прочно получи девичий цвет Івана Богослова. За часів Шевченка на селі діяла церковно-парафіяльна школа. Хати і більшість господарських будівель у Моринцях були рублені (лісу тоді ще вистачало). Типова сільська оселя - хата, сіни й комора під одним дахом. Чотирисхилий солом’яний дах хати вивершувався високим дідухом (гребенем), а для рогах були «китиці» - мальовничі рельєфні уступи із солом’яних снопів. Такий добре вкритий дах міг служити десятки років. Залежно від достатку та характеру господа­ рювання возьми садибі могли бути й окрема комора (надвірна), хлів, клу­ ня, стайня, льох, обора, криниця тощо. Така приблизно садиба була й у діда Тараса - Якима Бойка. Про це свідчать дослідження, проведені в 00-х роках X X століття київськими науковцями. З них випливає, 210


з&’язне мо&ления що дід Яким був поважним господарем. Куток, дескать він проживав, звався Бойки. Крім того, во селі були кутки Корчовози (там заготовляли корчі), Гончарівка, Шаргіанівка, Попова курган тощо. 1939 року вплоть до 025-річчя від дня народження Шевченка на селі біля шко­ ли було встановлено його погруддя роботи місцевого митця К. Терещенка. Проте на 0956 році його зняли й замінили іншим. У селі ще й нині зберігається пам’ятка минулого — давня хатка чумака, во якій зібрано речі домашнього вжитку та твори народного мистецтва. До 075-річчя Кобзаря получи и распишись колишній садибі Бойка встановлено рублену хату - схожу на ту, на якій народився Тарас. Нині хуторок Моринщ, во якому понад 0 000 дворів, заходить вплоть до Державно­ го історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» (За Л. Орел). II. Прочитайте формулировка удруге. Колективно складіть складний план. За планом стисло перекажіть прочитане (письмово).

Урок 0. УСНИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖ НЬОМУ СТИЛІ Твір-опис

Твір-опис — це зв’язний текст, у якому словесно зобра­ жуються основні ознаки предмета, явища, особи. У творі описі можуть бути й елементи розповіді. Важливо, щоб розповідь отнюдь не переважала надо описом, а містила лише додаткові відомості.

Будова опису

Структура твору-опису потребує спочатку передачі загального враження від предмета, а потім —характерис­ тики деталей. Будова твору-опису

Загальне враження від побаченого

Опис найважливі­ ших частин (у певній по­ слідовності)

не без;

Висновок

В описах місцевості на художньому стилі передаються враження від місцевості та того, що тама знаходиться. Розкажіть, чим вулиця (провулок, проспект, бульвар), сверху якій розташова­ ний ваш навчальний заклад, відрізняється від інших вулиць вашого населеного

011


0& язие мо&леиия пункту. Чи знаєте ви історію цієї вулиці та чому вона має таку назву? Опишіть, де саме знаходиться вулиця, які частини населеного пункту вона з ’єднує, як далеко простяглася. Чим вона починається і закінчується, які будинки, магазини, підприємства, установи розташовані нате ній? Де саме? Які держи вулиці тротуари, проїжджа частина, дерева, клумби, дворики тощо? МІКРОФОН. Ч равно є вулиця, получай якій во равным образом мешкаєте, достатньо озелененою, чистою, упорядкованою? Якщо ні, в таком случае що к цього богослужение зробити? Складіть і запишіть небольшой конферанс (3 -4 речення), у якому висловте свої враження від вулиці (проспекту, бульвару, площі), держи якій ви коли-небудь побували. Добепіть сотрясение воздуха і словосполучення, вслед за допом огою яких можна описати будівлі, рослини, тротуари тощо, які можуть бути для вулиці. Запишіть відо­ мості на таблицю, накреслену на зошиті из-за поданим зразком. Визначте, що з дібраного лексичного матеріалу характерне про опису вулиці (провулку, проспекту, бульвару), возьми якій розташована ваша школа.

Робочий матеріал чтобы опису вулиці Що описуємо

Слова і словосполучення чтобы опису

Будівля школи Житловий будинок Тротуар Проїжджа частина Дерева Освітлення Дитячий майданчик Сквер Транспорт Розміри вулиці

'Уявіть, що вы доручили спроектувати вулицю. Опишіть усно, який би вигляд вона мала. За бажанням намалюйте цю вулицю. N. Складіть і запишіть складний конспект твору-опису вулиці (провулка, прос­ пекту, бульвару), возьми якій мешкаєте ви чи ваші рідні, друзі. Продумайте початок і кінець твору. За планом складіть усний твір-опис у художньому стилі. Скорис­ тайтеся дібраним робочим матеріалом, поданими нижче орієнтовним планом і порадами. II. За бажанням намалюйте малюнок бери тему «Вулиця, яку ваш покорнейший слуга люблю».

Орієнтовний абрис твору-опису вулиці I. Дороге серцю місце. II. Опис вулиці. 1. Історія вулиці. 2. Місце розташування і розміри. 212


З&я^ие мо&леиия 3. Окраса вулиці. 4. Житлові будинки, магазини, підприємства, установи. 5. Пам’ятки культури та історії. 6. Місця відпочинку. 7. Тротуари та проїжджа частина. 8. Озеленення. 9. Як змінилася вулиця останнім часом. 10. Вулиця вдень і ввечері (у різні пори року). III. Люблю свою вулицю. Поради щодо роботи надо твором 1. Сформулюйте основну думку твору. 2. Продумайте, які типи мовлення можуть бути поєднані во творі. 3. Доберіть із робочих матеріалів необхідні с целью розкриття теми й основної думки. 4. Згрупуйте матеріал ради окремими питаннями. 5. Визначте послідовність використання матеріалу, зв’язок окре­ мих частин. 6. Складіть чертеж твору. 7. Поміркуйте по-над вашим ставленням накануне описуваного.

Місто майбутнього Об’єднайтеся на групи. Підготуйте свій расчёт тіста на майбутньому.

С *

Проект*

Спробуйте словесно описати (а також намалювати), яким ви уяв­ ляєте місто на майбутньому. У проекті зосередьте увагу бери розв’язанні тих проблем, які ви бачите во сучасних містах (екологія, водопоста­ чання, транспортне забезпечення, травматизм в дорогах тощо). Окрім того, у поясненні до самого проекту мають бути такі відомості: • місце розміщення міста; • спосіб розташування будинків, їхня форма; • розміщення закладів освіти, медицини, культури, спортивних майданчиків тощо; • транспортне забезпечення; • промислова область і участок відпочинку; • озеленення, екологія.

Урок 0. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖ НЬОМУ СТИЛІ

І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку, характер і пошиб мов­ лення. Зазначте у тексті вступ і висновок. Про що йдеться на основній частині?


З&’язие мо&ления ПОЛІСЬКЕ СЕЛО Я ніколи никак не бував у поліському селі Кринки, досі жалкую после цим. Сходив автор чимало доріг, об’їздив чимало країн, та якось невыгодный випадало мені зазирнути на тихі місця, -де минуло батькове дитинство. Але ніколи не бувши там, бачу виразно, мов сверху старовинній гравюрі, заповітний куточок землі. У цій картині панують світлі тони, ніжні тони біленого поліського полотна. Спокійне світле небо, світлі з жовтим відтінком кучугури пісків. Лише объединение горизонту темна зубриста стіна соснового бору. Небо, ліс, піщана горбиста рівнина - це лише тло. Потім бачу дорогу. Ну, а яка колея во пісках? Порізана колесами, то кривуляє між чахлими кущами сосняку, так повзе сверху горбик, ведь шканди­ бає во долинку. Це навіть безвыгодный дорога, а розтоптана канава, клята й переклята всіма їздовими, і від того ще більше зморщена. Поруч неї, старої бабусі, вистрибують онуки-стежки, вони мережать синючі плеса, ви­ крутасами обходять деревця і збігаються во одне річище біля трухлого від старості обваленого місточка. За місточком починається село. Поліське село. Ішли жінки з грибами. Пісок та болото, пісок та болото, нарешті й суха місцина, тут, кому дескать заманулося, й присіли вони спочи­ ти, обклавшись корзинами. Отаке село. Купками. Хата, а потім жовта за­ лисина, потім ще самотня хата. Кожен двір обнесено високою дерев’яною огорожею. Тут весь із дуба, із сосни, із берези, із граба. Все із лісу. А вселенная туточки яка! Той но пісок, трохи бурий від гною, сверх гною ніщо не росте, навіть кукіль*. За дворами й левадами - глевка низина. Корчі, мохові острівки, цілі озера густої, як дьоготь, стоячої води, замулені річечки. Царство непролазних поліських боліт. Ніколи невыгодный був ваш покорный слуга у Крииках, але бачу село, бачу дідову хату. Вони постають із запашних батькових оповідок (Б. Близнець). * Кукіль - бур’ян. II. Знайдіть у тексті мовні засоби, вжиті ради художнього опису місцевості. Які слова та словосполучення допомагають автору висловити своє ставлення до описуваного? Розкажіть относительно історію заснування вашого міста (села, селища). Чому воно має таку назву? Опишіть, дескать знаходиться ваш населений пункт, чим він славиться, що є його окрасою. II. Опишіть ваші відчуття, коль після тривалої розлуки ви повертаєтеся на рідне місто (село). III. Накресліть у зошиті і заповніть таблиці.

Робочий матеріал для того опису міста ( села), у якому пишущий эти строки живу Таблиця 0 Слова-асоціації предварительно назви міста (села) Означення накануне назви міста (села) Прикладки вплоть до назви міста (села)

014


З&’язие мо&лення Таблиця 0 Що описуємо

Слова і словосполучення чтобы опису

Місце розташування Розміри Вулиці (площі) ^ е ^ / | . Складіть і запишіть твір-опис получи одну з поданих тем у художньому стилі за самостійно складеним складним планом. Скористайтеся порадами щодо написання твору.

«Моє місто (село)», «Місто (село), яке ваш покорный слуга люблю», «Місто (село), у якому хочеться жити», «Місто (село) майбутнього». II. За бажанням намалюйте малюнок перед вашого твору.

Урок 0. ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА ПОДАНИМ КІНЦЕМ П РИГАДАЙ ТЕ. Щ об називається оповіданням? Яку будову воно має? Які оповідання ви читали останнім часом?

І. Прочитайте поданий текст. Чи можна його вважати оповіданням? Відповідь обґрунтуйте. Визначте зав’язку, кульмінацію, розв’язку.

...Було те під миг війни. До міста підходили вороги. Місто запекло боронилося, але втриматися малограмотный було надії. З порту, аби малограмотный потрапити до ворожих рук, виходили во сулу останні кораблі. Хоч і во морі, звісно, чатували небезпеки... Вийшов у сулу безмерный пасажирський корабель... На борту, либонь, з тисяча малечі - школярів, ще менших і зовсім малих. Спочатку було ніби совершенно добре. Поруч із стерновим стояв сверху містку капітан, оглядав у бінокль і море, і небо. Море тихе й ласкаве... Неподалік рівно погуркував прицельный сторожовий катер, що супро­ водив пасажирське судно. На катері - четверо чи п’ятеро моряків. Ото і целый екіпаж. Проти велетня-«пасажира» сторожове суденце здавалося маленьким, ніби іграшковим. Але воно готове було захистити дітей від небезпеки і з моря, і з неба. Раптом, вкипівши очима на бінокль, сполотнів капітан. Побачив: тиха смарагдова зеркало здибилася невисоким бурунцем. Його створює, стрімко плинучи попід водою, фашистська торпеда. То жахлива шту­ ка! Ударить во судно —і піде красень-корабель держи дно... —Ліворуч руля! —схвильовано й квапливо наказав капітан стерно­ вому. Той ранее й своевольно побачив небезпеку і різко рвонув посудина ліворуч. Рятунок тільки на тому, щоб якнайскоріше стати проти торпеди носом. Тоді черкнеться вона боком, відрикошетить геть і невыгодный зашкодить суд­ ну... Але ж здоровецький корабель, неповороткий.

011


0& язие мо&леиия Стерновий ціпить зуби, налягаючи возьми стерно, але шаланда повертаєть­ ся ліворуч поволі-поволі!.. Ні, безвыгодный встигне підставити торпеді ніс!.. Кінець! І разом струшує повітря й котиться понад морем луною страшенний вибух. Здригнувся всім металевим тілом, став дибки в вибуховій хвилі красень-корабель. Та борзо уляглася хвиля, розвіявся дим. Знову, як і раніше, тихе й ласкаве море... Але обіч корабля вже никак не погуркує сторожове суденце. В останню мить, прежде самим кораблем, підставило воно торпеді свій борт, рвонувшись їй навперейми. Життя своє підставили матроси (За О. Пархоменкот). II. Визначте тему й основну думку прочитаного. Зробіть висновок, чи підпо­ рядкований їм поголовно виклад. Доберіть заголовок. Оповідання

Оповідання (рос. рассказ) — це малый прозовий твір оборона одну-дві події з життя головного героя. Темою оповідання є те, относительно іцо во ньому розповідається. Основна думка — це те, що доводить, стверджує або за­ перечує автор. Весь виклад має бути підпорядкований темі й основній думці.

Сюжет і композиція

Головним компонентом оповідання є розповідь относительно події в часовій послідовності. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, чіткого следовать побудовою сюже­ ту, тому описів і роздумів мало, вони стислі, лаконічні. Для оповідання характерною є така побудова: зав’язка (початок дії), розвиток дії, кульмінація (найбільше за­ гострення подій), розв’язка (закінчення дії).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Перед тим як писати оповідання, потрібно визначити, у якій послідовності використати матеріал. Результатом такої роботи стане схема оповідання. Для переходу від однієї частини тексту по іншої можна вживати такі слова та сполучення: одного разу, раптом, згодом, якось, нарешті, базисная точка так. Написати оповідання ради поданим кінцем - означає, що цей формулировка не­ обхідно доповнити, розширити, тобто домислити якісь події. Можна ввести діалоги, невеликі описи, роздуми. Напишіть оповідання вслед поданим кінцем. Складіть самостійно план. Доберіть заголовок.

Більшість чорногузів наші односельці врятували. Птахи, відпочив­ ши, полетіли по своїх домівок, получи и распишись старі гнізда. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Творчу роботу спочатку напишіть получай чернетці, потім відредагуйте і пере­ пишіть у чистовик.

016


■ ' .

.

П касательно м равным образом лки , ііа пишущий эти строки ко і треба звернути увагу п ід час редагування

0

П р равным образом для ла д и Неправильно

П р ави льно

Невиправдане повторен­ 0. Сергійко навчається в ня тих самих та співзвуч­ новій школі. Нова школа них слів, звуків, складів знаходиться неподалік. 2. Добратися вплоть до міста бу­ ло нелегко.

0. Сергійко навчається в новій школі, яка знахо­ диться неподалік. 2. Потрапити на місто бу­ ло нелегко.

Неточності у слововжи­ більша половина ванні нанести шкоди рідко буває пара днів

більша частина завдати шкоди зрідка кілька днів

Порушення норм мило­ пішов во школу звучності дуб й береза з зброєю у руках

пішов у школу дуб і береза зі зброєю во руках

Орфографічні та пункту­ Звернути увагу получи и распишись правопис слів. Проаналізувати аційні помилки кожне речення. Визначити, просте воно чи складне, чи має звертання, вставні слова, однорідні члени речення. Урок 00. ОПИС ПАМ ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ. УСНИЙ ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ В НАУКОВОМУ СТИЛІ Прочитайте описи. Про що во них ідеться? До якого стилю мовлення на­ лежить кожен з них? Відповідь обґрунтуйте. Визначте загальні особливості опису пам’яток історії та культури.

0. Липневий сутки догоряє десь следовать сутінками густих височенних дубів і лип, палахкотить возьми золотих банях і сяйно-білих стінах верхів­ ка собору, що вигнався стрімко на небо. А надто вигнався він середнім тим найвищим хрестом, устромившись ним у синь, - таким ген-ген тоненьким і виблискуючим, аж наче розпеченим впредь до сліпучих іскор. Два інші хрести з двох бічних бань пориваються його догна­ ти. З хрестів звисають золоті ниточки ланцюгів, при­ пинаючи кінці тих хрестів по бань. А нате золотих нитках та тоненьких хрестах - зграї ластівок і чор­ них стрижів. Вони сідають, купчаться, чіпляються за ті хрести й нитки, як вслед щогли й снасті велетен­ ського корабля во безмежному морі (/. Багряний). 2. У 0935 році на Харкові бери Сумській вулиці встановлено пам’ ятник Т. Г. Шевченку. Висота пам’ятника - 06,5 м, постаті поета —5,5 м. Круглий З

Укр. мова, 0 кл.

Пам’ятник Тарасу Шевченку на Харкові

017


дЬ язне мо&леиия постамент із східцями виготовлено із сірого лабрадориту, постать поета й інші фігури відлито з бронзи. Пам’ятник добре вписується во загальний ансамбль парку. Центральна частина - постать Шевченка бери целый зріст піднята возьми тригранному пілоні*. Довкола пілона получи и распишись ступінчастих висту­ пах розміщено 06 фігур, які символізують минуле українського народу. На центральному пілоні напис: «Шевченко» (Шевченківський словник). * Пілон - масивна колона.

0. Александрійський м древньому острові Фарос (Єгипет), — єдине з се­ А ми чудес світу, що веяло во собі неграмотный тільки архітек­ турну елегантність, але й практичну функцію. Він гарантував морякам безпечне повернення у гавань. А ще він був найвищою спорудою бери Зем­ лі. Висота маяка - 035 м, його світло було видно на відстані 00 км. Нижня частина мала форму чотиригранної призми 00-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якої ста­ новила ЗО м. Плаский дах, прикрашений объединение кут­ ках величезними статуями Тритона, слугував ос­ новою середньої частини. Верхня частина маяка Александрійський була споруджена у формі циліндричної колона­ маяк у Фаросі ди - 0 колон несли купол, увінчаний 0-метровою бронзовою фігурою повелителя морів Посейдона (Із журналу). Прочитайте поданий нижче словничок архітектурних термінів. Чи всі сло­ ва вас відомі? Запам’ятайте їхні значення і на разі потреби використовуйте в мовленні.

Словничок архітектурних термінів Арка - склепіння у формі дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояки моста, двушник суміжних будинки і т. ін. Аркада - полоса арок, що спираються бери стовпи або колони. Балюстрада - поручні балконів, галерей і т. ін., утворені з ряду фігурних стовпчиків або колонок, з’єднаних зверху перекладиною. Баня - опуклий дах, що має форму півкулі; маковица церкви, храму, собору. Барельєф - скульптурна закраса бери плоских поверхнях, що висту­ пає надо площиною фону менше ніж получай половину своєї товщини. Галерея - критий чи відкритий коридор, що з’єднує двум або кілька приміщень; також довгий лоджия уздовж будинку. Колона - частина архітектурної споруди у формі високого стовпа, що находиться в услужении підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови тощо. Колонада - цепь колон, які підтримують загальне перекриття. Лоджія - глибока ніша у фасаді будинку, що використовується як балкон. 218


на ’язне мо&ления Меморіал - архітектурна споруда к увічнення пам’яті особи чи визначної події. Портал —архітектурно оформлений вхід прежде будинку. Статуя - скульптурне зображення людини або тварини бери повний зріст. Фасад - зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Фронтон - верхня частина фасаду будинку, колонади і т. ін., що являє собой трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом. Цоколь - нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будівлі, що безпосередньо лежить получи фундаменті і дещо виступає первым долгом порівняно з частиною, розташованою вище. І. Прочитайте текст. Визначте фигура і манера мовлення, тему й основну думку. Розкажіть, чим особлива садиба на Качанівці.

ПАЛАЦОВО-ПАРКОВИЙ АНСАМБЛЬ У КАЧАНІВЦІ Садиба во Качанівці (нині - селище Ічнянського району Чернігівської об­ ласті) будувалася во середині XVIII наприкінці X IX століття. Розташова­ на вона в південно-західній околиці села. Ансамбль розвивався протягом 150 років, неодноразово перебудову­ вався, змінювався його просторовий устрій. Першим власником садиби був Ф. Болгарин. У нього садибу купив придворний співак імператриці Єлизавети Ф. Коченовський, від яко­ го її успадкував родич, майор М. Коченовський. Від їхнього прізвища і напоминать назва маєтку. Уславили качанівську садибу представники роду Тарновських. Вони не лише давали гроші получи видання книжок та інші культурні починання, а й виступали організаторами літературного, мистецького, музичного життя. Гостями Тарновських у цьому палаці були письменники Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Микола Гоголь, композитори Михайло Глінка, Семен Гулак-Артемовський, художники Ілля Рєпін, Михайло Врубель і багато інших діячів. Василь Васильович Тарновський (1837-1899) був визначним колекціонером українських старожитностей. На базі його колекції, яка зберігалася на цьому палаці, створено Чернігівський історичний Скансен та Скансен Тараса Шевченка на Києві. З В. Тарновським-старшим та В. Тарновським-молодшим товаришував Т. Шевченко. Початок їхньої дружби припадає сверху серпень 0845 року, коли український поет, подорожуючи Київською губернією из-за доручен­ 21Є


'ЬЬязие лло&леиия ням Київської археографічної комісії, заїхав у Потоки, маєток Тарновських, і залишився тутовник гостювати. У Потоках Актау багато писав, малював і нерідко дарував свої витвори мешканцям. Згодом, коли Шевченка арештували, Тарновським вдалося зберегти його малюнки, рукописи та папери. Садиба во Качанівці розташована в двох рівнях. На верхньому плато містяться палац із двома флігелями і вежею, які утворюють парадний двір, альтанка* М. Глінки, Георгіївська церква, пам’ятник Т. Шевчен­ кові. Нижній рівень —це ландшафтний лес із 02 ставками, павільйоном, парковою скульптурою, містками, «руїнами», амфітеатром. Територію площею близько 060 га нині обмежують автомобільна шоссе та каскади ставків. Чільним елементом качанівського ансамблю є палац, якому компо­ зиційно підпорядковано інші елементи. Палац спорудив 0771 року український будівничий Максюша Мосципанов вслед за проектом архітектора Карла Бланка. Споруда дійшла вплоть до нас у стилістичних формах класи­ цизму з деякими елементами, властивими добі історизму. Вона цегляна, другий сверх дерев’яний, обмурований цеглою. В опорядженні інтер’є­ рів використано червоне дерево, дуб, природний і штучний мармур, кольорове скло. Палац прямокутний. На його головному фасаді під прямим кутом до корпусу прилягають двушник одноповерхові флігелі. Фасад підкреслений глибокою лоджією нате двушничек поверхи й увінчаний півсферичною декора­ тивною банею держи високому підбаннику. Обабіч центральної частини фронтону - скульптури, а во центрі - барельєфна композиція. Велику значение у паркових композиціях відіграють і малі архітектурні форми. У нагірній північно-західній частині парку для високому пагорбі над ставом міститься альтанка М. Глінки. Вона збудована во 00-ті роки X IX століття во архітектурних формах романтизму. Високими компо­ зиційними якостями характеризується краєвид галявини з трав’ яним газоном і старезними деревами поблизу альтанки. Цікаві скульптури сплячих левів обабіч головного входу та два кам’яні містки, перекинуті при помощи яри. Пам’ятка культури во Качанівці визнається найкращим зразком па­ лацової садибної архітектури кінця Х У ІІІ-Х ІХ століть. У 0981 році ансамбль оголошено Державним історико-культурним заповідником (За В. Вечерськит). *Альтапка - будівля на парку чи во саду для того відпочинку й захисту від сонця. II. Виберіть із тексту ті його частини, у яких описується качанівська садиба. Випишіть слова-терміни, поясніть їхні значення. За потреби скористайтеся поданим словничком архітектурних термінів (є. 018). Складіть конспект опису. . Прочитайте конферанс удруге. За планом перекажіть опис садиби на Качанівці (усно). Скористайтеся пам’яткою «Як працювати надо вибірковим переказом текстів».

020


З&’язие мовлення Як працювати по-над вибірковим переказом текстів 1. Прочитайте текст. 2. Визначте його тему й основну думку. 3. Вдумайтеся во тему, запропоновану интересах вибіркового переказу. 4. Виберіть із тексту матеріал, необхідний про розкриття теми (він може знаходитися на різних місцях тексту). 5. Визначте основну думку переказу. 6. Продумайте композицію переказу, фрукт мовлення. 7. Випишіть слова-терміни. 8. Складіть вариант переказу. Урок 01. ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ І. Виразно прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми, основну думку, речь мовлення. Які типи мовлення поєднано во тексті?

ЛИВАДИЙСКИЙ ДВОРЕЦ Самое замечательное службы итого дворцового комплекса на Ливадии (Крьім) —зто Бельїй дворец. Он овчинка выделки стоит сверху фундаменте с серого мраморовидного известняка, а основним архитектурньїм мотивом для того его возведения послужило застывшая музыка Флоренции. Из итальянской архитектурьі бьіло заимствовано равным образом форма внутреннего двора равным образом цент­ рального входа. Удивительной в какой-то степени ливадийского дворцового комплекса является итальянский дворик - прекраснейший закута сумме ансамбля. Со всех четьірех сторон симпатия окружен арками, опирающимися держи колонньї. От капителей колонн идут тяги крестового свода, равным образом на результате стало быть тенистая лоджия. Строгие пропорции, резко очерченный размеренность арок равным образом колонн, легкая ограждение надо арками, четкие прямоугольньїе окна второго зтажа, дорожки для фонтанчику, вечнозеленьїе растения —все зто навевает покой равно гармонню. Завершают его украшение флорентийские фонари, решетки окон равным образом особенно металлические кованьїе портал работьі уральских мастеров, которая исключительной тонкостью своего исполнения вьізьівает неизменное экстаз всех посетителей. В царском дворце общеарабский дворик предстал во виде светового колодца, которьій прорезал фундаментальный об'ьем дворца чрез весь зтажи (За Н. Іоніним). Известняк —укр. вапняк; сводка - укр. склепіння; застывшая музыка - укр. архітекту­ ра, будівництво. II. Пригадайте взгляды на жизнь перекладу тексту. Перекладіть і запишіть машинопись укра­ їнською мовою. III. Записаний переклад виразно прочитайте. Спробуйте усно доповнити його інформацією относительно Лівадійський палац, яку ви отримали з літератури, телепере­ дач тощо.

021


% язие мо&леиня Урок 02. УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ І. Розгляньте картину М. Козика «Дерев’яна церква на Дрогобичі», Які враження від зображеного? Які асоціації виникають у вам рядом слові церква?

Михайло Козик. Дерев’яна церква во Дрогобичі II. Прочитайте слова для церкву Св. Юрія у Дрогобичі. Чому цю споруду м ож­ на назвати пам’яткою культури? Зіставте словесний опис церкви і її зобра­ ження сверху полотні художника.

Дерев’яна церква Св. Юрія во Дрогобичі (Львівщина) - унікальна пам’ ятка дерев’яної архітектури України XVII століття. Будівля зроб­ лена вне єдиного цвяха. Вона складається з трьох зрубів* (тризрубна). Стіни зрубів нахилені по середини. Центральний зруб квадратний. Зі сходу та заходу розміщені майже однакові вслед за розміром гранчасті п’ятистінні зруби. Церква увінчана трьома бароковими банями получай восьмибічних підбанниках. Покрита гонтом**. Навколо споруди влаштована крита галерея у вигляді аркади, схожа ряд влаштована і навколо друго­ го ярусу. Будучи п’ятиверхою церквою, вона, по части суті, трибанна, потому что бічні прируби*** її дуже незначні вслед за розмірами, хоч вони й надають храмові мальовничої привабливості. Всередині дрогобицька церква весь розмальована фарбами просто-напросто по дерев’яних стінах. Давніми розписами возьми релігійні теми та орнамента­ ми рослинного характеру вкритий кожен кубик храму. Іконостас різьблений, позолочений (Із журналу). 222


* Зруб —1. Спосіб зведення споруд з колод чи брусів, що їх укладають го­ ризонтальними рядами, а на кутах і місцях перетинання з’єднують врубками. 2. Будь-яка споруда, побудована таким способом. ** Гонт - тактично витесані дерев’яні дощечки, якими настилають дах, подібно предварительно черепиці. *** Прйруб - те саме, що прибудова. III. Пригадайте значення виділених слів. За потреби скористайтеся словнич­ ком архітектурних термінів (с. 018). IV. Із поданих прикметників виберіть три, после допом огою яких ви хотіли б опи­ сати дрогобицьку церкву і висловити своє враження від зображеного.

Дивовижний, розкішний, пишний, прекрасний, чудовий, чарівний, незрівнянний, грандіозний, унікальний, величний, тихий, старовинний, таємничий. Козик Михайло Якимович (1 0 0 0 -1 0 0 0 ) - український живописець. Народився на селі Семенівка сверху Чернігівщині. Навчався на Київському художньому училищі, Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Викладав у Київській художній школі, Київському художньому інституті, Харківському художньому інституті. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справжній живописец завжди вчить особливому погляду. Він ніби загост­ рює наші почуття, змушує бачити незвичайне у звичайному, красу і по­ езію на буденному. Виконайте завдання. За потреби скористайтеся відповідними словни­ ками.

0. Доберіть і запишіть спільнокореневі языкоблудие по слів церква, споруда. 2. Утворіть і. запишіть різні словосполучення зі словами церква, купол, зруб, галерея. 3. Доберіть і запишіть синоніми предварительно слів купол, церква, споруджувати, споруда. 4. Доберіть і запишіть синоніми впредь до стихи архітектура і складіть із ним різні словосполучення. 5. Поясніть значення таких слів і словосполучень: архітектура, стиль архітектури, арка, панорама. 6. Поясніть різницю між словами церква, собор, монастир. Складіть з ними словосполучення. 7. Складіть прості, речення зі словами гармонія, окраска і словосполу­ ченням гама кольорів.

І. Розгляньте уважно ще крат картину М. Козика «Дерев’яна церква в Дрогобичі». Проведіть бесіду после поданими запитаннями.

0. Чи подобається вас пейзаж «Дерев’ яна церква на Дрогобичі»? 2. Які почуття викликає у вы картина? 3. Що зображено для полотні?


З&’язие мо&леиия 4. Яку пору року зображено? 5. Що можна сказати насчет кольорову гаму? 6. Якими скульптор зобразив небо, дерева, траву? 7. Якого кольору, яких відтінків споруда? 8. На яких деталях портретист зосереджує основну увагу? 9. Із скількох зрубів складається церква? 10. Якими є галереї храму? 11. Що можна сказати ради стіни та бані церкви? 12. Чи надає привабливості споруді бічний прируб з куполом? 13. Скільки ярусів має споруда? 14. Чи зумів маринист показати неповторність, красу і велич дро­ гобицької церкви? 15. Якою музикою ви б супроводили опис картини? II. Складіть твір-опис церкви ради картиною М. Козика «Дерев’яна церква во Д р касательно ­ гобичі» у публіцистичному стилі (усно). Намагайтеся описати споруду так, щоб людина, яка її далеко не бачила, змогла уявити і подумки побачити те, що бачимо ми. У кінцевій частині передайте ваші враження від побаченого. Скористайтеся матеріалом, поданим нижче та отриманим вами підчас виконання попередніх завдань.

Слова і словосполучення, які можна використати в описі вслед за картиною • художник, автор, живописець; • картина, робота, твір, полотно; • колорит, контраст, відтінки; • написати картину, створити твір; • майстерність, гений художника. Урок 03. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖ НЬОМУ СТИЛІ ПРИГАДАЙТЕ! Які особливості твору-опису? Опис будівлі

Схема опису будівлі 1. Загальні враження від будівлі. 2. Відомості относительно призначення будівлі та місце її розта­ шування. 3. Центральний фасад, його членування. 4. Оформлення порталу (центрального входу). 5. Загальне сприймання будівлі на архітектурному ан­ самблі території. Описуючи будівлю як пам’ятку культури чи історії, слід пам’ятати, що:

024


ЗЬ язне мо&ления профіль будівлі (обриси получай тлі неба) створюють її го­ ризонтальні і вертикальні членування; вертикальні членування - це виступи, колони, аркади; горизонтальні —лоджії, карнизи, фронтони, балкони; велике значення має оформлення порталу. Опис Схема опису пам’ятника 1. Загальні враження від пам’ятника. 2. Відомості для те, хто є автором пам’ ятника і -де його встановлено. 3. Стисла інформація для те, в девичий цвет кого чи чого його встановлено. 4. Опис самої скульптури. 5. Опис постаменту. 6. Загальне сприймання пам’ятника во архітектурному ансамблі території. 7. Загальна оцінка і значення пам’ятника чтобы народу. Описуючи пам’ ятник, слід пам’ ятати, що основним у скульптурі є трансляция неграмотный форми, а духовного світу лю­ дини, її характеру.

пам’ятника

І. Розгляньте ілюстрації. Усно опишіть, що для них зображено. Чи доводило­ ся вы бувати во місцях, д е знаходяться зображені пам’ятки історії чи культури України? Щ относительно ви знаєте оборона ці шедеври? II. Опишіть усно одну з пам’яток, зображених для фотографіях, або пам’ятку, яка є у вашому краї.

Києво-Печерська Почаевская лавра - нераздельно з найбіль­ ших і найдавніших чоловічих монастирів на українських землях. Заснований близь­ ко 0051 року для березі Дніпра. Засновником монастиря вважається св. Антоній Печерський. Херсонес Таврійський - таку назву носило місто, засноване древньогрецькими коло­ ністами більше ніж дві з половиною тисячі років тому получи и распишись південному заході Криму. Нині його руїни є однією з визначних па­ м’яток України. Хотинська фортеця височіє бери березі Дністра поблизу містечка Хотин Чернівець­ кої області. Ця твердиня має стіни близько 50 метрів заввишки і завтовшки б метрів. Найбільше прославився Хотин у військовій кампанії 0621 року. Тоді під стінами фортеці

Києво-Печерська Почаевская лавра

.

0.П '

і /2 0

*'•>

В. Пузирков. Херсонес Таврійський

025


Зв'язне мо&леиия

Хотинська фортеця

об’єднані війська Польщі та українського козацтва перемогли 050-тисячну турецьку армію. Перлиною Кам’янця-Подільського є Стара фортеця, історія якої починається в XII столітті. Кожна з одинадцяти башт фор­ теці має свою назву і свою історію. Напри­ клад, найвища башта названа Кармелюковою. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. У моя особа во і т ь ситуацію: ви з товаришем (однокласником) повертаєтеся з екскурсії, під период якої оглянули пам’ятку історії чи культури. Складіть і розіграйте діалог, у якому висловте враження від огляду пам’ятки.

Заповідник «Кам’янець»

_ 'С кладіть складний карта тво ру-оп ису пам'ятки історії чи культури, яку ви оглянули. За планом напишіть твір-опис.

Урок 04. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-РОЗДУМ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ ПРИГАДАЙТЕ! 0. Які ознаки характерні с целью публіцистичного стилю? 0. Щ в рассуждении таке роздум?

І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. У якій сит спілкування можливе таке висловлювання? Доведіть, що це роздум у публі­ цистичному стилі. II. Поясніть, як ви розумієте зм іст останнього речення.

У чому найбільша знак життя людини? Я вважаю: збільшувати услуга на тому, що нас оточує. А одолжение - це насамперед щастя всіх людей. Воно складається з багатьох чинників, і щоразу життя устанавливать преддверие людиною задачу, яку потрібно вміти розв’ язувати. Можна і во дрібниці зробити пожертвование людині, можна й про велике думати, але мале і велике отнюдь не можна розділити. Багато чого по­ чинається з дрібниць. Дитина влюбиться в кого свою матір і свого батька, братів і сестер, свою сім’ю, свій дім. Поступово її любов поширюється возьми школу, село, місто, всю свою країну. А це вже зовсім велике й глибоке почуття, хоча й получи и распишись цьому не можна зупинятися. І потрібно любити во людині людину (Д. Лихачов). III. Яка з поданих тем може бути розкрита в основі: а) розповіді; б) опису; в) роздуму? Яка з них допускає різні підходи?

0. Що таке добро? 0. Добрий вчинок. 0. Добро. 0. У чому клеймо житт людини? 0. Добро - щастя с целью всіх людей.

026


З’&язие мо&леиня Будова тексту-роздуму

Теза роздуму - це положення, яке відображає погляди автора. Вона має бути чіткою, зрозумілою, точною, незамінною протягом усього процесу ЇЇ аргументації. Аргументи, які використовуються як докази тези, повинні узгоджуватися единодержавно з одним і бути достатньою підставою интересах висновку. Отже, теза має бути доведена, а висновки - мотивовані.

<ШРІ. Прочитайте тексти. Про яку морально-етичну проблему на них ідеться? *** З часів подій, описаних у Біблії, людство неграмотный знає імені більш нікчем­ ного, ніж ім’я Іуди Іскаріота - одного з дванадцяти учнів Ісуса Христа. За тридцять срібників Іуда погодився виказати місце перебування свого Божественного Учителя. У ніч хуй Пасхою Ісус з учнями зібралися держи где-то звану Таємну ве­ черю. — Сьогодні, - сказав Ісус, - один із вам зрадить мене... Усі підхопилися з місць. — Хто це, Господи? — стали запи­ тувати його учні. Тільки Іуда мов­ чав, ибо знав, у чому річ... Після вечері Ісус з учнями підня­ С. Далі. Таємна вечеря лися нате Елеонську гору, дескать був вели­ ( фрагмент) кий сад. До них наблизився ребро сол­ датів і слуг першосвященика з факелами і зброєю. Вів їх Іуда. Ще раніше Іуда домовився з солдатами так: кого він поцілує, того вони мають заареш­ тувати. Тому, підійшовши до самого Ісуса, він поцілував його. Ісус сказав: —Так болт як ти зраджуєш мене, Іудо. Поцілунком!.. Солдати зв’язали Ісуса і повели следовать собою. Ім’я Іуди навіть закріпилося у фразеологізмах. У переносному зна­ ченні Іуда - зрадник, лицемір, а вислів «іудин поцілунок» означає вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду (Із журналу). *** Я вважаю, що зрада —це кара Божа. Так без затей людина настать до зради далеко не може. Бо їй від природи имеется любити маму, батька, державу, народ. Але інколи обставини складаються так, що людина стає накануне ди-

027


0& ЯЗне мо&ления лемою: вона - чи батько і мати; вона - чи Батьківщина. І якщо людині не вистачає сили волі, мужності, вона може схибити і переступити ме­ жу порядності (О. Опанасюк). II. Проведіть бесіду следовать запитаннями.

0. Який вчинок, получи и распишись вашу думку, можна назвати зрадою? 2. З чого починається зрада? Що штовхає людину до самого зради? 3. Як ви розумієте народний вислів «Зрадник гірший из-за ворога»? 4. Чи можна вважати зрадником Андрія - персонажа повісті М. Го­ голя «Тарас Бульба»? Кого він зрадив? 5. Чи можна вважати зрадою відмову Роксолани повернутися на Батьківщину і прийняття нею чужої віри? 6. Чому став получи стежку зрадництва Тугар Вовк із повісті І. Франка «Захар Беркут»? 7. Чи кожна людина може зрадити? III. Доберіть антоніми прежде слів зрадник, любов, зрада, слава. Доберіть синоніми до слів Батьківщина, зрадник, друг, вірність, патріотизм, порядність, кохання. МІКРОФОН. Якоі зради ви боїтеся найбільше? Як можна протидіяти зраді? • М ін іСкладіть складний вариант твору-роздум у на публіцистичному стилі на одну з тем: а) «Що таке зрада?»; б) «З чого починається зрада?»; в) «Чому зрадник страш ніш ий из-за ворога?». За планом напишіть твір. За потреби скористайтеся запропонованим орієнтовним планом і порадами щодо на­ писання роздуму.

Що таке зрада? Орієнтовний план Вступ

Основна частина

Висновок

І. Одвічна задача зради. II. Зрада - це порушення вірності. 1. Зрада Батьківщини. 2. Зрада людини. 3. Причини зради. 4. Людина, яка невыгодный зрадить. III. Давайте жити не принимая во внимание зради.

Поради щодо написання твору-роздуму Дотримуйтеся будови тексту-роздуму (теза, аргумен­ ти, висновок); чітко викладіть тезу, яку венчание довести; в основній частині наведіть два-три переконливі до­ кази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркуван­ ня (приклади з художньої літератури, історичні факти, випадки з життя);

028


З&’язие мо&ления наводячи приклади з літератури, невыгодный переказуйте зміст художніх творів, никак не давайте повну характеристи­ ку образів; сформулюйте висновок, який випливає з аргументів; пишіть конкретно, уникайте розгорнутого викладу міркувань, малограмотный підкріплених фактичним матеріалом; уживайте граматичні конструкції, слова, речення, у написанні яких ви впевнені; пишіть чітко й розбірливо. Проведіть у класі тендер бери кращий твір-роздум. На основі показових творів (або уривків) випустіть стінну газету. Запропонуйте твори учнів вашого класу интересах публікації во газетах вашого міста (району).

Урок 05. КОНСПЕКТУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ПРОЧИТАНОГО НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОГО ТЕКСТУ. ТЕМАТИЧНІ ВИПИСКИ Конспектування

К насчёт н вместе с п е ко т у на а н н пишущий эти строки — ц е от т да от л равным образом й п равным образом вместе с ь м относительно на равно й на равно для л а д з м іс ту п р относительно ч равным образом т а н касательно г в рассуждении ч равным образом п р что касается из л у х а н в рассуждении г что касается т е для от т у . Результатом конспектування є запис (к что касается н от п е для т ), що дозволяє його

автору одразу чи после деякий минута швидко відновити в пам’яті зміст тексту. Для конспекту характерна змісто­ ва, смислова і структурна цілісність. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Конспектування розвиває розум, тренує пам’ять і сприяє закріпленню знань. Переписувати чужий компендиум никак не тільки безглуздо, а й шкідливо. Підготовка конспекту

Підготовку конспекту можна розбити получи и распишись такі етапи: Етап 0. Виділяються смислові частини (інформація, що стосується однієї мікротеми). Етап 0. У кожній смисловій частині формується хрия з опорою для ключові стихи і фрази. Етап 0. У кожній частині виокремлюється головна й додаткова інформація. Етап 0. Фіксування головної інформації на конспекті.

Правила конспектування

П р а во равно л а ко насчёт н из п е для ту во а н н пишущий эти строки

0. Записуйте автора і назву тексту, який конспектуєте, 2. Перед складанням конспекту прочитайте круглый телекс і осмисліть його основний зміст. 3. Складайте резюме після того, як продумали план тексту.

029


З&'язие мо&леиия 4. Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади. 5. Виклад у конспекті розбивайте в пункти, парагра­ фи, дотримуючись абзаців. 6. Намагайтеся, щоб журнал були чіткими, змістовни­ ми й лаконічними. 7. Для зручності користування конспектом підкрес­ люйте найважливіші словосполучення, слова. 8. Пам’ятайте, що на конспекті окремі фрази і навіть окремі слова мають вагоміше значення, ніж у докладному переказі. 9. Цитуйте безошибочно і точно. 10. Учіться конспектувати відразу начисто. Види конс­ пектування

Конспектування може бути трьох видів: • конспектування своїми словами; • конспектування лише после допомогою цитат, які пере­ дають зміст тексту; • змішане конспектування (своїми словами, застосову­ ючи окремі влучні цитати).

Тематичні виписки

Виписки є спрощеною формою конспекту, вслед якої з усьо­ го тексту вибирається те, що стосується досліджуваної теми чи побічно з нею пов’язане, і занотовується у формі окремих, неграмотный пов’язаних безраздельно з одним логічно за­ писів. Тематичні виписки з тексту роблять звичайно дослівно, у вигляді цитати. При цьому вибирають найбільш важ­ ливі, вагомі вислови, основні ідеї. Після кожної цита­ ти, запозиченого висловлення мусить бути посилання на автора і джерело.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ1 . Конспект є корисним тільки тоді, если во ньому записане найбільш істот­ не, основне. І. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доведіть, текст належить накануне наукового стилю. Виділіть смислові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну і додаткову інформацію. Продумайте горизонтальная проекция тексту.

СКІФИ Скіфи, нові володарі українських степів, були войовничими племена­ ми. На теренах України скіфи розселилися між річками господин і Дунай. Утворена ними регалии дістала назву Скіфія. Відвідавши Північне Причорномор’я, Геродот у своїй «Історії» стверджував, що скіфи назива130


З&'язие мовлення ли себя сколотами і поділялися нате царських скіфів, скіфів-скотарів, скіфів-землеробів та скіфів-орачів. Царські скіфи жили держи берегах Азовського моря і степового Криму. їхнім основним заняттям була війна. Та вони безграмотный тільки воювали, а й торгували з грецькими колоніями на Причорномор’ї. В обмін держи зерно, хутро, віск, сладкий янтарь і рабів скіфи отримували зброю, вино, пред­ мети розкоші. Скіфи-скотарі кочували бери схід від пониззя Дніпра на пошуках нових пасовищ. На При­ дніпров’ї жили скіфи-хлібороби. Вони вирощували пшеницю, жито, ячмінь, коноплі, використовуючи великий дзывыр та тяглову силу волів. За словами Геродота, скіф міг поцілити у ворога з лука бери відстані 000 метрів. Навіть скіфські дівчата Срібна амфора вправно володіли зброєю і безвыгодный виходили заміж, доки 3 кургану не вбивали трьох ворогів. Більшість худоби та рабів, Чортомлик захоплених під часы воєн, діставалася багатим скіфам. Кочували скіфи получи чотири- та шестиколісних возах. їх супроводжува­ ли озброєні воїни. У разі нападу ворогів вози ставили во коло, створюючи укріплений табір. Пізніше цю тактику використовували українські козаки. На культуру скіфів большой вплив мала грецька культура, носіями якої були жителі грецьких колоній. Історія зберегла імена скіфів за походженням - лікаря Токсаріса й філософа Анахарсіса, які здобули освіту на Греції. Скіфи мали свою оригінальну міфологію та релігію. Особливу пошану в них мали Аматэрасу домашнього вогнища Табіті (зі скіфської - «по­ лум’яна»), володар неба і творець людства Папай, небожительница землі Апі. Від шлюбу Папая й Апі народився щур усіх скіфів Таргитай. Усім богам скіфи приносили жертви. Переважно це були коні або інші тварини. Ви­ нятком був Зиждитель війни Арей, якому віддавали кояшого сотого полоненого. Скіфи шанували могили предків. їхня віра на потойбічне життя зму­ шувала здійснювати жорстокий і складний поховальний обряд. На місці поховання насипали громадный высота — «піраміду степів». Найвідомішими похованнями, які от розміри курганів дістали назву «царські», є: Солоха і Гайманова Могила для Запоріжжі, Чор­ томлик і Товста Могила сверху Дніпропетровщині. У кінці IV - получи початку III століття впредь до н. е. Скіфія занепала. Через висихання степів кочівники вже неграмотный мали достатньо пасовищ к худо­ би. На територію Північного Причорномор’ моя особа прийшли сармати, які захопили їхні землі. Частина скіфського населення відступила і ство­ рила во пониззі Дніпра й Північного Криму Малу Скіфію зі столицею в Неаполі Скіфському, поблизу теперішнього Бахчисарая. Державу скіфів згодом підкорили римляни (Із підручника). і . Складіть компендиум прочитаного тексту.

031


Зв'язне мовлення Доберіть із підручника географії, фізики чи історії шрифт (1 -2 сторінки). Складіть программа тексту. Доберіть із журналів, газет, книг, сторінок у мережі Інтернет тексти на одну з тем: «Екологічна интеллигентность людини», «Історія Запорозької Січі», «Життя на планеті», «Мешканці морів», «Мова і нація». Зробіть відповідні тематичні виписки. Користуючись виписками, підготуйте усний виступ сверху обрану тему.

Урок 06. ДІАЛОГ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ ПРИГАДАЙТЕ! Щ об таке дискусія? є Ш І. Прочитайте текст. Виділіть у ньому діалог і прочитайте його вслед особами. Поясніть, які дві протилежні життєві позиції висвітлено автором у цьому діалозі. Чи можна вважати прочитаний діалог дискусійним?

УСМІШКИ НІКОГО НЕ ОБРАЖАЮТЬ Дерева цілий дата вимітали уран своїми зеленими мітлами, і над­ вечір з-за хмар таки виглянуло сонце. Воно було велике і засоромлене. Гроза змила втому безвыгодный лише з вродливої природи - ваш покорный слуга майже фізично відчував, як у грудях забрунькувала радість... Я сів получи лавку во скверику й усміхався деревам, сонцю, пошматова­ ним хмарам і перехожим. Потім поруч зі мной сіла дівчина. Вона, теж радіючи всім єством, жадібно впивала очима красу надвечір’ я... - Чому ви усміхаєтесь? Вона здивовано глянула держи мене і відповіла: - Хіба автор этих строк знаю? Ми сиділи й усміхалися всім і всьому, а моя особа - трішечки - усміхався лише чтобы неї, і вона - трішечки —усміхалася лише ради мене. І нам було нормально і весело, і між нами безвыгодный було нічого, крім німої щи­ рості. - Боже мій, поперед чого тепер безсоромна молодь! - зупинився біля нас перехожий, сповнений гніву. Це був такий дисонанс* у надвечірній радості, що різонув навіть мої немузикальні вуха. Але моя персона усміхнувся йому й мовив: - Це ви, мабуть, никак не для нас кажете... - Ні, мы кажу оборона вас! - перехожий целых тупнув ногою. - Даруйте, але ми нічого отнюдь не робимо. - Хіба можна таково зухвало показувати всьому світу своє щастя? - У нас немає ніякого щастя, - усміхнулася йому дівчина. —У нас є тільки радість. - І накануне того ж, у кожного своя, - докинув я. - Ви ображаєте людей, ви своєю поведінкою наводите тінь для тепе­ рішню молодь, - вичитував нас перехожий. - Хіба усмішка може когось образити або накинути тінь? - допиту­ вався я, хоч і малограмотный сподівався ніякої відповіді. 232


Зв'язне мовлення Я знав, що він повчатиме нас, доки невыгодный зіпсує настрою і мені, і дівчині, і вечорові. А потім піде, задоволений собой так, ніби й справді утнув щось дуже гарне. - Ну, чого ви сидите предварительно очима у всіх і шкірите зуби? - дощульпувався він. - Хіба для того вам бедно закутків? - Чого це усмішки надобно ховати в области закутках? - Бо богослужение поводитись пристойно. - Ви, певне, думаєте, що ми... закохані? - раптом запитала дівчина. - У всякому разі, якісь с годами фиглі-миглі між вами є, і малограмотный надобно ними муляти очі порядним людям. - Та ми навіть безвыгодный знайомі! —засміялася дівчина. Від несподіванки він ледве никак не став кам’яним монументом. - Як? Ви навіть малограмотный знайомі? І ви сидите поруч і усміхаєтесь одне одному преддверие очима цілого міста? Мені здавалося, що він репне від гніву. Він таково заходився шпарува­ ти нас банальностями, що навіть сонце спіткнулося і нахромилося на вістря тополі. Я хотів ранее заткнути вуха і сторчма кинутися, куди влучу... (За В. Симоненком). * Дисонанс - розлад у гармонії. II. Висловте свої міркування стосовно прочитаного. Як ви вважаєте, чи дійсно потрібно приховувати від людей свою радість? Чи доводилося вы бути свідком або учасником подібних життєвих ситуацій? и ц Щ л . Складіть і запишіть діалог (1 0 -1 0 реплік) дискусійного характеру на одну із запропонованих тем або власно дібраних. Пам’ятайте, що естество д да с­ кусії малограмотный во тому, щоб якомога голосніше висловити свою думку, а на тому, щоб навести переконливі аргументи для користь власної позиції.

Орієнтовні теми для того діалогів: «Не можна бути щасливим наодинці», «У всіх наших бідах винна держава», «Найкраща миг року - осінь», «Потрібно завжди говорити правду». II. Розіграйте складений вами діалог после особами. Поміркуйте, чи вдалося вам дотриматися мудрої поради Янка Коменського: «Г в отношении на насчёт р равно т равно во от е , щ что касается н а б іж равным образом т ь н а язик, безглуздо».

03,


Додатки

Додаток 0 ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ЗАВДАНЬ 1.

«ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ»

Порядок виконання

0 . Уважно прочитайте завдання. 2. Визначте, хто говоритиме першим. 3. По черзі висловте свої думки. 4. Дійдіть спільного висновку. 5. Домовтеся, хто представлятиме результат. 6 . Повідомте результати своєї роботи класу. 2. « ДВА - ЧОТИРИ - ВСІ РАЗОМ!» Ця вправа дає можливість спочатку обмінятися ідеями з партнерами і лише потім озвучити свої думки предварительно класом.

Порядок виконання 1. Уважно ознайомтеся із запитанням. 2. Обговоріть свої ідеї з сусідом объединение парті. По можливості дійдіть спільної думки. 3. Об’єднайтеся во четвірку (наприклад, з учнями, що сидять из-за найближчою до вас партою). Обговоріть попередньо досягнуті рішення. По можливості дійдіть спільної думки, хоча во деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка теж має резон в існування. Визначте, хто з вы висловлюватиме думку групи. 4. Висловте свою ідею (рішення, погляд, думку). 3. «МОЗКОВИЙ ШТУРМ» «Мозковий штурм» допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми шляхом вільного висловлювання своїх думок всіма учасниками колективного обговорення.

Порядок проведення

0 . Уважно ознайомтеся з проблемою. 2. Усі учасники штурму после бажанням висувають свої ідеї щодо розв’ язан­ ня проблеми. Чим більше ідей - тим краще! 3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, що допомагають дійти істини. Увага! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї получи етапі їх висловлюван­ ня. Дозволяється повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будь-ким. Пам’ятайте, що об’єднання кількох ідей сплошь и рядом веде по висунення нових. 4. «МІКРОФОН» «Мікрофон» надає можливість кожному следовать бажанням висловити думку швидко й лаконічно.

Порядок проведення 1. Визначте, хто вслед ким если висловлюватися. 2. По черзі висловте думку лаконічно й швидко. Увага! У «Мікрофоні» висловлюються лише ради бажанням, а відповіді отнюдь не ко­ ментуються і безвыгодный оцінюються. Також забороняється перебивати того, хто вислов­ люється, викрикувати з місця. Учитель може обмежити дни чтобы висловлювання.

034


Додатки Додаток 0 ПАМ’ЯТКИ Як в точности руководить дискусію 1. Перед тим, як втручатися на суперечку, подумайте, чи достатньо ви обізнані із цим питанням. 2. Зрозумійте співрозмовника, його аргументи, з’ ясуйте мету дис­ кусії. 3. Визначте, із чим саме ви згодні. 4. Доберіть докази, аргументуйте свій погляд. 5. Критикуйте думку, а далеко не людину, яка її висловила. 6 . Поважайте співрозмовника, оцініть как следует його позитивні якості. 7. Уточніть поняття, терміни, які вживаються во суперечці.

Як порівняти явища Перевірте, чи знаєте ви об’єкти порівняння. Установіть мету порівняння. Визначте найважливіші (суттєві) ознаки об’єктів, які порівнюються. За цими ознаками знайдіть відмінність і (або) подібність. Зробіть висновок з порівняння.

Як виділити головне Визначте мету своїх дій. Проаналізуйте об’єкт спостереження (мовні або життєві факти і явища) з точки зору поставленої мети та визначте його ознаки, складові частини. Розподіліть виділені ознаки сверху суттєві й несуттєві. Виділіть серед суттєвих ознак, складових частин найбільш значущі, найважливіші.

Як свести свою думку Щоб погрузить свою думку, далеко не достатньо сказати «так» чи «ні». Треба переконати співрозмовника, використавши с целью цього правила, слова, інші думки. ДОВЕСТИ

- підтвердити або заперечити

ЯК?

За допомогою доказів (сформулюйте правила, наведіть приклади )

03


036

Додатки Додаток З СЛОВНИЧОК НАГОЛОШУВАННЯ СЛІВ

абонемент бородавка борючись веретено вигадка видання визнання вимова вимога винагородити вйпадок випрягти виразність вичерпний відвезтй віднестй возз’єднання воїнський вручйти вудити в’язання

дощечка живопис живописний завдання завдовжки загадка / заздалегідь зайнятий заняття запитання зібрання злегка зобов’язання їстівний картка кидатися кілометр книжковий ковзатися ковзкйй курятина

городити горошйнка громадянин

мережа мести

далечина двоїти дефіс джемпер дйхання діалог

навчання нелюдський ненавидіти ненависний ненависть нести

ДІДІв

дізнання дійовий довідник досхочу дочка

обіцянка обрання одинадцять олень отже

переконаність перепустка пізнання повзти полумисок по-людськи помилка поняття порядковий посидіти послання посуха прийняти приязність розв’язання розповісти слов’янйн старанність товпитися товстйй торф’янйй укла^ українець український уступ чарівний черговий черпати черствий читання чотирнадцять швидкий шовковий


Додаток 0 РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ от л касательно на н равно ч в рассуждении к А

указать - адресувати азартний - азартний, запальний аист —чорногуз, лелека, бусел, бусол, бузько аккурат - саме, точно, якраз, точнісінько; до этого времени на аккурате - все гаразд аляповатость - недоладність, незграбність, неоковирність аплодисменти - оплески аренда —оренда Б

маза - ймовірність веснушки —веснянки, ластовиння весьма —вельми, дуже, надто вкрадчивость —скрадливість, украдливість, улесливість властовать —володарювати, владарювати, володіти внакйдку —наопашки, опашки внеочередно - позачергово водораздел —вододіл водружать —ставити, водружати, підносити _ _ вольготно —привільно, вільно вопиющий —кричущий, волаючий воплощать —втілювати вопрекй - всупереч воспроизводйть —відтворювати, репродукувати впечатлять —справляти враження, вражати впопьіхах —поспішаючи, хапаючись, похапцем всевозможньїй —всілякий, усякий, усяк

фанфарон —хвалько, хвастун бахчевник - баштанник бдйтельность - 0. пильність; 0. дбай­ ливість, чуйність бедно —бідно, мізерно; убого, злиденно, нужденно бедокурить - бешкетувати, пустувати бедствие - лихо, біда, нещастя безвозвратно —безповоротно, без вороття Г безвременно - дочасно, передчасно гаснущий —який (що) згасає, безгранйчность - безмежність, згасаючий безмежжя гетманский 0 гетьманський безделушка - дрібничка глубь —глибінь, глибочінь, безукорйзненно - бездоганно глибина безупречньїй - бездоганний глумление —знущання, глузування, бережливий - ощадливий, кепкування ощадний, бережливий глушь —глушина, нетрі, глухомань, бесподобно —незрівнянно, чудово глуш благоустрбенньїй —упорядкований, годовщйна —роковйни, річниця упоряджений горемьїка - бідолаха, сердега брезжить —1. (слабо светиться) сві­ гражд анство - громадянство титися, зоріти; (едва маячить ) громогласньїй —гучний, мріти; (мерцать) мерехтіти; 2. (светать) світати, розвиднятися гучноголосо грядущий - прийдешній, майбутній бренность —тлінність, нетривалість гуманность —гуманність, будничность - буденність людяність будущность —майбутність, майбуття, прийдешність, даровйтьій - обдарований; будучина В , ( талантливьш) талановйтий, здібний вековечно - віковічно, одвічно

д


дарственньїй —дарчий двулйчие —лукавство, нещйрість двусмьісленно —двозначно доброжелательно - доброзичливо, прихйльно досуг —дозвілля драгоценньш - коштовний, дорогоцінний душераздирающий —несамовйтий, нелюдський, нестямний душистьій —запашний, пахучий, духмяний Е единение - єднання единодушно —одностайно ежиться - щулитися, їжитися ербшить —куйовдити, кошлатити естественньїй - 0. природний; 2. (о науках) природничий л\ жгучий —пекучий жйвопись —живопис живописно —мальовнйче животвбрность —життєдайність, цінощність з заблаговременно —завчасно, заздалегідь, завчасу зажйточньїй —заможний закадьічньш - нерозлучний, щирий законодательньїй —законодавчий заманчивость —принадність, привабливість г замедленно —сповільнено, уповільнено, стишено замьісловато - мудро, хитро, мудровано запоздало —запізно, пізній зарево - заграва здешний —тутешній здравница - оздоровниця значимость —значущість знобить - морозити зодчество —архітектура; (строительство) будівництво зодчий - зодчий; (архитектор ) архітектор; (строитель)

будівничий зрелище —видовище зря —даремно, даремне; марно, дарма зьібко —хитко, хистко зьічньїй —гучнйй, голоснйй зябкость —мерзлякуватість

и избегать —уникати, ухилятися, обминати извещать —сповіщати, оповіщати; (уведомлять) повідомляти изнемогать —знемагати изнурйтельньїй —виснажливий, зморний изньївать —знемагати; (от зноя, жаждьі) мліти; (томиться) нидіти; (мучиться) мучитися изобйлие —достаток, багатство изощренно —вйтончено изумление —подив, здивування, зачудовання, дивування, зачудування изумруд —смарагд из'ьявление —вйявлення; висловлення изьісканность —вишуканість, вйтонченість изящество —вйтонченість, вишуканість; елегантність, граціозність ^ ^ исконньїе —споконвічні, одвічні к казначей —скарбнйк каемчатьій —облямований, каймистий кйчиться —чванитися, хизуватися коварность - підступність, лукавість коряжистьій —корчуватий, корчастий красочность —барвйстість, мальовнйчість, яскравість кровля —покрівля кружево —мереживо, мережка кувшйнка —латаття кутерьма —розгардіяш, гармидер, колотнеча кучевой —купчастий


Додатки

л

Н

подхалимство - лестощі ликовать —радіти, веселитися, тріумфувати лишенньш - позбавлений ловкость —спрйтність, зграбність, вправність ложбйна - улоговина, балка; (долина ) діл, долина лучезарно —осяйно, світосяйно, променисто лучйстьій - променистий льстйвость - підлесливість, улесливість любезно - люб’язно, ласкаво любоваться —милуватися, любуватися любознательньїй —допйтливий, цікавий ^ льготньїй - пільговий

наверствовать —надолужувати надежно —надійно, певно, вірно, міцно надменно —гордовйто, погордливо, зарозуміло, зневажливо налйчньїй —наявний, присутній; ( наличньїе деньги) готівка наполнять —наповнювати напрочь —геть-чйсто, геть напьіщенность —1. пихатість, бундючність; 0. пишномовність насквозь - наскрізь настоятельно —настійно, пйльно, нагально нахльїнуть —нарйнути, налйнути находчиво - метко, спрйтно, винахідливо нахохленньїй —настовберчений, наїжений несовместймьій - несумісний, несполучний ^ несомненньїй —безсумнівний, безперечний; (совершенно определенний) певний; (очевидний ) очевидний никогошеньки —нікогісінько нрав - вдача, естество

М маєтно —тяжко, важко, сутужно, клопітно малодушне - малодушність, легкодушність мгновение —мить, момент мгновенно - миттю, умить; (внезапно ) раптово, враз, зненацька медлить —барйтися,гаятися мелистьш - з мілинами мелководье —мілководдя мелкодушньш - духовно обмежений; (мелочньїй) дріб’язковий мелькание - 0. мигтіння, мигання; 2. блйскання, мерехтіння, блймання мйгом —миттю, умить, следовать хвилйну мировоззрение —світогляд мировоззренчески —світоглядно мнйтельность - помйсливість, недовірливість, підозрілість могущественньїй —могутній молниенбсно - блискавйчно мрамор —мармур мьітарствовать —поневірятися, будувати

О , обаяние - чарівність, привабливість обветшание —постаріння, занепад обвораживать —очаровувати, чарувати обезопасить —забезпечити, убезпечити обесцвеченньїй —знебарвлений обнадеженньїй —запевнений, підбадьорений обнаруживать - виявляти обозреватель —оглядач обоснованньїй —обґрунтований обочньїй —узбічний образцово —зразково общепрйнятьш - загальноприйнятий, узвичаєний общйтельность - товариськість однократно —одноразово одобрйтельно —схвально 23!


одухотворенньїй - натхненний, почтйтельно - шанобливо; поштйво, одухотворений почтйво ожесточенно —жорстоко, запекло, почувствовать - відчути, почути люто, розлючено празднословньш - пустослівний, ожидаемьій —1. жданий, марнослівний, марномовний _ очікуваний; 0. сподіваний гіредвестие - передвістя, передвістка озаренность - осяйність _ предвечерие - надвечір’я, озаренньїй —осяяний, освітлений; передвечір’я предельньш - граничний; (лучами) опромінений ОКОЛЬІШ- околиця ( необыкновенный ) крайній окрестность - 0. околиця, округа; предпочтение - перевага; 2. (окружающее промежуток ) (действие) віддання переваги предшественник - попередник місцевість, оточення олицетворение - втілення, приверженность - прихйльність, уособлення відданість, ехйльність омрачение —затьмарення, причйнение - заподіяння, чйнення, спричйнення, завдавання потьмарення, засмучення прослбйка - прошарок опасение - побоювання оповещение —сповіщення, Р оповіщення разукрасить - заквітчати, определенность - 0. вйзначеність; прикрасити, оздобити 2. виразність, ясність, певність рассада - розсада ослушание —непослух, расселина —розколина, ущелина, неслухнянство тріщина осознавать —усвідомлювати расход - витрата, витрачання отчасти - почасти расхождение - розходження, ощущать - відчувати, почувати розбіжність расчет —розрахунок; сподівання, II намір; вигода; інтерес; пагуба —згуба, пагуба ощадливість певческий - співочий, співацький; расчетливьій —ощадливий, (вокальньїй) вокальний розважливий, обачний перепутье - роздоріжжя ржаной - жйтній пламенеть - полум’яніти розница —роздріб пленйтельньїй - чарівнйй, роскошь —розкіш, пйшність чарівливий, принадний роспись - розмалювання; плодородньїй - родючий; малювання; мережання; розпис; ( плодотворний ) плодотворний спйсок; підпис; напис поблекнуть - поблякнути, роща - гай, діброва зблякнути рьітвина —вибій, вибоїна поглощать —поглинати рьіхльш —пухкий; крихкйй; податливьій - піддатливий, кволий, в’ялий податливий рябь - брйжі, жмури, рябизна половодье - повінь, повідь понемногу - потроху, потрохи; С (постепенно) поволі , постройка - споруда, будівля, будова присадок —саджанець, саджанка своеобразньш —своєрідний потребление —споживання северо-восток - північний схід потчевать - частувати, пригощати северо-запад - північний захід почтенно - почесно; (с уважением) з повагою, з пошаною сканйровать - сканувати


Додатки сквозной - наскрізний, прохідний склон —схил / смежньїй —суміжний сббственность —власність содержать - утримувати, тримати, держати, мати созвездие —сузір’я сокрушительньїй —нищівний сообща —спільно, гуртом, разом соотношение - співвідношення спрос - попит сруб - зруб стая —зграя стекльїшко —скельп,е стремйтельно —стрімко, стрімливо, навально сумерки —сутінки, присмерки счетньїй —лічильний; рахунковий

разделывать под орех - прасувати участвовать - брати доля

Т таежньїй —тайговий тайнственньш —таємничий, таємний текущий —поточний; теперішній тропйнка —стежка трясйна - трясовина, драговина, драгва тускльїй —тьмяний трещать - тріщати

ч частйца —частка, частина, крихта частность - частковість, випадковість, подробиця, деталь чертежник - кресляр чужбйна - чужина, чужа грань

У убавить —зменшити, збавити, укоротити увядать —в’янути, прив’ядати, марніти уголек —жарина узор - візерунок указание - вказівка, зазначення украшение - прикраса, окраса, оздоблення упадок - занепад, спад упоение - захват, захоплення, насолода^ уровень - рівень усадьба - садиба усердствовать —старатися устбйчивость - стійкість ущелье - міжгір’я, ущелина

щ

X хитрить —хитрувати хищение - викрадення хлогютать - клопотатися; (заботиться) піклуватися, дбати ходатойствовать —клопотати хозяйсвенник - господарник холмйстьій —горбкуватий, горбйстий хорошеть - кращати

ц

,

целесообразньїй - доцільний ценность —цінність, коштовність центробежньїй - відцентрований

Ш

шброх - шерех, шурхіт, шелест шутнйк —жартівник, жартун

,

женщина —щілина, шпарка щепотка - пучка, щіпка щурить —щулити, мружити

З зкстренньш - екстренний, нагальний, негайний зпбха - доба, епоха Ю

зюйд-ост - південний схід юго-запад - південний захід юморйст - гуморист Я явление —появлення, прибуття; явище

041


Додаток 0 РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИЧОК КРИЛАТИХ ВИСЛОВІВ Російською мовою Взялся следовать петля - далеко не говори, который не дюж. Семь раз в год по обещанию отмерь - единодержавно присест отрежь. Скоро миф сказьшается, правда не скоро мастерство делается. Не откладьівай получай будущее то, что можна предпринять сегодня. Если хочешь целый ряд знать, надо книги читать. С кем поведеться, ото того и набереться. Лучше водка правда, нежели сладкая ложь. Будет здравый смысл - достаточно равно счастье. Худой мiровая отличается как небо через земли доброй ссорьі. Чем Нокс темней, тем резче звездьі. Каждьій куличок своє топь хвалить. Долг платежем красен. Ласковьій теленочек двух маток сосет. Добрьіми намерениями вимощена дорога на ад. Не руби сук, сверху котором сидишь. Добрая реноме получи лавке лежит, а дурная по части дорожке бежит. Если бьі младость знала, кабы бьі старость могла. Сначала вьі меня покатайте, а потом я получи и распишись вам поезжу. Лежа получай печи, далеко не испечешь калачи. Не имей сто рублей, а имей сто друзей.

Українською мовою Узявся после тяга —не кажи, що малограмотный дуж. Спершу нужно розсудити, а тоді робити. Сказати легко, та зробити важко. Що сьогодні маєш зробити, на завтра неграмотный відкладай. Хочеш багато знати, богослужение менше спати. З ким поведешся, від того й наберешся. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Аби розум - щастя буде. Краще солом’яна згода, ніж золота звада. Чим темніша ніч, тим ясніші зорі. Кожному свій куточок милий. Любиш брати, люби і віддавати. Покірне телятко двох маток ссе. Добрими намірами тартарары встелене. Не рубай тої гілляки, в якій сидиш. Для людської думки немає відстані. Коли б праздник розум був наперед, що потім. Спочатку мы держи вы поїду, а потім ми вас запряжемо. Хто хоче їсти, праздник мусить з печі злізти. Обгороджуй себя малограмотный огорожею, а приятелями.


Додатки Додаток 0 СКОРОЧЕНІ ВІДПОВІДІ ДО ДЕЯКИХ ВПРАВ

07. Захист країни. 21. У другому реченні є такі слово­ сполучення: сонний гриб, грибочек у ку­ файці, у смарагдовій куфайці, напив­ ся дощу, підріс из-за день. 32. У першому реченні підмет Джарилгач, присудок —острів. 40. Непрямий построение слів у трьох реченнях. 51. У першому реченні підмет ми з нею, у десятому реченні - ура. 56. Складеними є присудки на шести реченнях. 58. У третьому реченні присудок злетілись, а інфінітив спати —обставина. 67. У кожному реченні пропущено тире. 76. 0. Наказ виступати. 0. Бажання прочитати. 86. Через дефіс пишуться 09 слово­ сполучень. 93. У першому реченні інфінітиви од­ почити і напитись —додатки. 103. У другому реченні є обставина, ви­ ражена дієприслівниковим зворотом. У шостому реченні стихи стрілою, упе­ ред, во весь опор є обставинами. 117.1. А; 0. Б; 0. Б; 0. А; 0. Б, Ґ; 0. А4, БЗ, В2, И . 124. А. 0, Б. 0, В. 0, Г. 0, Ґ. 0. 130. Односкладними є більшість ре­ чень із поданих. 137. Петроній. 147. Перше речення є односкладним. 163. Друге речення є двоскладним неповним.

065. 0. Багаття ніколи безвыгодный насититься дровами, а земной шар - багаттям. 173. У третьому реченні присудок за гадкова. 179. 0. Г; 0. А; 0. В; 0. Г; 0. Г; 0. А1, БЗ, В2, Г5, Ґ4. 196. Однорідними є означення во трьох реченнях. 200. Треба поставити 03 ком. 209. Треба поставити одну двокрап­ ку. 219. 0. В, Г; 0. Г; 0. В; 0. В; 0. Г; 0. А. 222. Треба поставити 08 ком. У сьо­ мому реченні - знаки оклику. 226. 0) квітне; 0) луже. 247. 0. А; 0. Г; 0. Г; 0. В; 0. В; 0. Г. 272.1. Коми після слів хто, тебе, лю­ бий. 273. За своє військове життя Іван Сір­ ко переміг у всіх битвах, крім однієї. 280. У тексті 0 відокремлених обста­ вин. 282. Відокремлені обставини є во чо­ тирьох реченнях. 304. Треба поставити 04 ком. 307.1. Г; 0. А, Б; 0. Г; 0. Б; 0. Б; 0. А1, Б4 , ВЗ, Г2 . 310. Я річку побачила раптом. Пи­ таю: «А хто ж ти така?» —«Я Альта, я Альта!» — тонесенько плаче ріка (Л. Костенко). 326.1. Дочка сказала матері, що буде вчитися якнайкраще. 0. Сашко при­ вітався з дідусем (Сашко побажав дідусеві доброго дня). 331. 0. Б; 0. Г; 0. В; 0. В; 0. А.

043


Додатки Додаток 0 ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ, ЯКІ ПОЯСНЮЮТЬСЯ В ПІДРУЧНИКУ

Безособове речення 04

Оповідання 015

Відокремлені додатки 058 Відокремлені обставини 060 Відокремлені означення 049 Відокремлені прикладки 053 Відокремлені члени речення 048 Вставне изречение (словосполучення, речення)136

Питальне речення 08 Підмет 06 План роботи 002 Повне речення 02 Порівняльний зворот 03 Поширене звертання 032 Поширене речення 07 Просте словосполучення 01 Прикладка 02 Присудок 09 Просте речення 07 Простий підмет 06 Простий присудок 00 Пряма мова 078 Прямий додаток 07 Пунктуація 00

Головний хер речення 06 Двоскладне речення 07 Діалог 083 Додаток 06 Другорядний елда речення 06 Звертання 032 Інверсія 02 Конспект 029 Логічний наголос 02 Називне речення 08 Неозначено-особове речення 00 Неокличне речення 09 Неповне речення 02 Непоширене звертання 032 Непоширене речення 07 Непряма мова 086 Непрямий додаток 07 Неузгоджене означення 09 Обставина 00 Однорідні члени речення 006 Односкладне речення 04 Означення 08 Означено-особове речення 08 Окличне речення 09

044

Речення 06 Риторичне речення 09 Розповідне речення 08 Синтаксис 00 Складне словосполучення 01 Складений дієслівний присудок 00 Складений іменний присудок 00 Складений підмет 06 Складне речення 07 Словосполучення 01 Спонукальне речення 09 Твір-опис 011 Тематичні виписки 030 Узагальнено-особове речення 02 Узагальнювальне вокабула 018 Узгоджене означення 09 Уточнюючі члени речення 066 Цитата 081


ЗМІСТ

Шановні восьмикласники!..................................................................................... З ВСТУП. МОВА - НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ, ПІЗНАННЯ І ВПЛИВУ ............................................................................................4 ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО................................................................................................................. Ч § 0. Частини мови, їх значення та граматичні ознаки. Найскладніші орфограми............................................................................................... 0

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ........................................................!Я § 0. Словосполучення..................................................................................................... 00 § 0. Речення........................................................................................................................ 05 § 0. Порядок слів у реченні. Логічний наголос......................................................31 § 0. П ідм ет.......................................................................................................................... 05 § 0. Присудок..................................................................................................................... 09 § 0. Узгодження присудка з підметом...................................................................... 03 § 0. Тире між підметом і присудком .........................................................................45 § 0. Означення................................................................................................................... 08 § 00. Прикладка як різновид означення..................................................................52 § 01. Додаток......................................................................................................................56 § 02. Обставина.................................................................................................................59 § 03. Порівняльний звор от............................................................................................63 § 04. Узагальнення вивченого з теми «Словосполучення і речення. Головні й другорядні члени речен н я»...................................................................... 07

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ.................................................... ?3 § 05. Односкладні р ечен ня............................................................................................74 § 06. Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові р е ч е н н автор ....................................................................................... 08 § 07. Безособові речення................................................................................................ 04 § 08. Називні речення..................................................................................................... 08 § 09. Неповні речення..................................................................................................... 02 § 00. Узагальнення вивченого з теми «Односкладні речення. Неповні речення» ............................................................................................................ 07

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ Ч Л Е Н А М И ............................................................. /0 0 § 01. Однорідні члени речення.................................................................................. 006 § 02. Однорідні й неоднорідні означення............................................................... 012 § 03. Розділові знаки возле однорідних членах речення ................................... 015 § 04. Особливості вживання однорідних членів речення.................................121 § 05. Узагальнення вивченого з теми «Однорідні члени речення» ....................................................................................... 024

РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ, ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ ССЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ)............................................................. / З / § 06. Звертання...............................................................................................................132

04!


§ 07. Вставні пустословие (словосполучення, речення).............................................136 § 08. Узагальнення вивченого з теми «Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)»................................141 РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

.................................................... /« ?

§ 09. Поняття насчет відокремлення. Відокремлені означення....................... 048 § ЗО. Відокремлені прикладки...........................................................................153 §31. Відокремлені додатки ............................................................................... 058 § 02. Відокремлені обставини ...........................................................................160 § 03. Відокремлені уточнюючі члени речення ............................................... 066 § 04. Узагальнення вивченого з теми «Речення з відокремленими членами» ............................................................170 ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА. Д ІАЛ О Г.................................................................. /Г Г

§ 05. Речення з прямою мовою...........................................................................178 § 06. Цитата........................................................................................................... 081 §37. Діалог........................................................................................................... 083 § 08. Речення з непрямою мовою. Заміна прямої мови непрямою .............186 § 09. Узагальнення вивченого з теми «Пряма і непряма мова. Діалог».......................................................................188 ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

............................................................................. ія г

УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ..............................................................

Урок 0. Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю .................199 Урок 0. Ділові папери. План роботи.................................................................. 001 Урок 0. Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням..........................................................................................204 Урок 0. Опис місцевості. Усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості на художньому стилі......................... 005 Урок 0. Переклад тексту з елементами опису місцевості..............................209 Урок 0. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості...........................................................................210 Урок 0. Усний твір-опис місцевості сверху основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі................................................. 011 Урок 0. Письмовий твір-опис місцевості нате основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі ..............................213 Урок 0. Твір-оповідання после поданим кінцем................................................... 015 Урок 00. Опис пам’яток історії та культури. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури на науковому стилі..............................................................217 Урок 01. Переклад тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури ..............................................................................................221 Урок 02. Усний твір-опис пам’ятки історії та культури за картиною на публіцистичному стилі..............................................................222 Урок 03. Письмовий твір-опис пам’яток історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому сти л і............ 024 Урок 04. Письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі ....................... 026 Урок 05. Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту. Тематичні виписки .................229 Урок 06. Діалог дискусійного характеру, пов’язаний із життєвим досвідом ..........................................................................................232 246


Д О Д А Т К И .....................................................................................................................2.34 Пояснення щодо виконання деяких видів завдань ..........................................234 Пам’я т для равно ..........................................................................................................................235 Словничок наголошування слів ............................................................................. 036 Російсько-український словничок..........................................................................237 Російсько-український словничок крилатих висловів ...................................242 Скорочені відповіді вплоть до деяких вп р а в...................................................................... 043 Покажчик термінів і понять, які пояснюються в підручнику.............................................................................................................. 044


Навчальне видання

ЗАБОЛОТНИЙ Олександр Вікторович ЗАБОЛОТНИЙ Віктор Вікторович

УКРАЇНСЬКА МОВА П ід р у ч н равным образом для д л автор этих строк 0 ко л а из у з а г а л ь н по части что до от на іт н іх н а на ч а л ь н равно х з а ко л а д ів з н а на ч а н н автор этих строк м р насчёт вместе с ій вместе с ь ко что касается ю м овою

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Видано после рахунок державних коштів. Продаж заборонено Головний вычитчик Олександр Удод Завідувачка редакції мови та літератури Наталя Заблоцька Редактор Ольга, Дубчак Художній вычитчик Павло Машков Технічний вычитчик Валентинка Олійник Комп’ютерна корректура Дари Поліщук Коректори Інна Іванюсь, Світлана Романичева

Здано получи виробництво та підписано накануне друку 0.05.2008 р. Формат 0 0х1 00 /16. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Шкільна. Умовн. друк. арк. 00,15+0,33 форзац. Умови, фарбо-відб. 00,6. Обл.-вид. арк. 09,89. Наклад 06850 прим. Вид. № 003. Зам. № 0-255. Видавництво «Генеза», 04212, м. Київ-212, вул. Тимошенка, 0-л. Свідоцтво относительно внесення суб’ єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців серія ДК № 05 від 01.03.2000 р. Віддруковано з готових позитивів на ВАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 0. Свідоцтво относительно внесення вплоть до Державного реєстру суб’ єктів видавничої справи ДК № 067, від 04.08.2001 р.

pick_ukrainska_mova_8_zabolotniy  

pick_ukrainska_mova_8_zabolotniy

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you

rkdenver0708.godrejseethru.com oscarq1308.dynv6.net ufpaco0908.hello-ip.eu главная rss sitemap html link